України Проект "Пласт для розвитку громадянського суспільства"

Вид материалаДокументы

Содержание


\ е. робота з громадськими групами
Порушення в потоках комунікації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

\

Е. РОБОТА З ГРОМАДСЬКИМИ ГРУПАМИ



У попередній частині ми аналізували, як залучати громаду у процес визначення потреб. Отже, яким буде наступний крок? Антоні Девіс (1997), активний працівник у сфері розвитку громад, припустив, що наступним кроком повинно бути формування громадської групи з тих людей, які вже готові працювати разом для забезпечення певних потреб або тих потреб, що були визначені громадою. Громадська група буде тим колесом, що забезпечує постійну участь громади у процесі розвитку. Однак слід ще раз підкреслити, що деколи формування громадської групи може відбутися до проведення визначення потреб. Часто такі групи вже існують в громаді на неофіційному рівні. У тому чи іншому випадку - формуючи громадську групу після визначення потреб або перед ним - формування цієї громадської групи є дуже важливою складовою проведення контролю за розвитком громад.


  1. Формування громадської групи


Девіс (1997) пропонує проведення зустрічі громади, щоб зібрати людей разом для обговорення формування громадської групи. Така зустріч повинна відбуватися у зручний час, у зручному місці, та бути попередньо ефективно розрекламована. Метою зустрічі і є фактично формування громадської групи.

Зустріч зацікавлених осіб може також відбуватися у менш формальній формі. Як ресурсна особа та каталізатор, працівник з розвитку громад повинен виділити час і на розмови з членами та лідерами громади, таким чином визначаючи зацікавлених осіб, які мають бажання працювати разом. Працівник з розвитку громад може також проаналізувати, хто в громаді вже є залучений у вирішення певного питання, та підтримати їхню участь. Пошук людей ознайомлених з певними проблемами та заохочення їх до дії є також важливим. Наприклад, якщо шляхом визначення потреб виясниться, що безробіття є однією з найважливіших проблем, то працівник з розвитку громад повинен заохотити безробітних людей стати членами громадської групи. Так само, якщо невідповідність освіти для молоді є проблемою, то молодь повинна ввійти у громадську групу. Залучення людей найкраще обізнаних у певній проблемі, здається, і має бути спільним мотивом. Однак часто цього можна не помітити на практиці. Нарешті, важливим є також пам’ятати, що одним з принципів розвитку громад є те, що він є загальним, всеохоплюючим - проблеми громади взаємопов’язані. Тому працівник з розвитку громад повинен проаналізувати зв’язки між потребами, які необхідно задовольнити, та іншими проблемами громад. Представників, які найкраще ознайомлені з цими іншими проблемами, також необхідно заохотити до приєднання до громадської групи.

Як тільки зацікавлені особи погодилися сформувати громадську групу, необхідно, щоб ці члени групи окреслили твердження свого бачення. Твердження бачення повинно визначити основну мету групи та підкреслити цінності цієї мети. Група повинна також визначити роль кожного члена. Ці ролі можуть включати офіційні посади та комітети, або менш офіційні ролі, що будуть змінюватися у процесі розвитку, або ж взагалі вони можуть наголосити на колективній праці у будь-якому напрямку. Це все залежить від того, як вирішить громадська група. Так як участь є ключовою частиною ефективного розвитку громад, так само вона є ключовою у роботі самої групи.

Цей останній пункт не може перебільшуватися. Хоча громадська група формується як своєрідне колесо, що спрямоване на забезпечення потреб громад, група сама по собі є також громадою.

Сюди входять окремі люди, з особистими потребами, які пов’язані між собою, люди, які розділяють спільне почуття єдності та мають спільну мету. В результаті, принципи розвитку громад повинні знаходити своє відображення і у роботі самої громадської групи. Тому процес роботи громадської групи повинен відбуватися шляхом участі, базуватися на знаннях, які існують в групі, та концентруватися на загальному баченні взаємозв’язків у групі з іншими аспектами громадського життя.


  1. Процес підтримки групи


Оскільки громадська група і є сама по собі громадою, то вона проходить постійний процес розвитку, що вимагає підтримки. Процес розвитку групи можна зрозуміти, розділивши його на чотири стадії (Бопп і Бопп 1998):

Стадія 1: Група формується та доходить згоди щодо своєї мети, ролі та правил

своєї діяльності.


Стадія 2: Група розпочинає формування таких відносин у своїх межах, що

мають зміцнити зв’язок єдності та довіри. Відносини у групі мають бути міцні перед тим, як вона приступить до роботи над потребами всієї громади. Доки відбувається обговорення та якась дія, спрямована на загальні потреби громади, на даному етапі основна увага повинна приділятися на створення добрих стосунків всередині групи.


Стадія 3: Цей етап передбачає, що група починає концентруватися на

проблемах більшої громад. Громадська група діє, як зернятко, що розростається по мірі того, як інші люди залучаються у процес. Можливе також створення інших груп у цьому процесі, але вони залишаються зв’язаними разом спільною метою.


Стадія 4: Група переходить до дії, що спрямована на вирішення проблем

громади, розробляючи плани діяльності, що базуються на визначених громадою потребах, втілюючи ці плани у життя, що в результаті мають своє відображення.


Перехід даних чотирьох стадій розвитку групи є по суті процесом певного випробування. Часто нові громадські групи потребують допомоги та уваги, щоб допомогти їм успішно пройти ці етапи. Працівник з розвитку громад може відіграти тут дуже важливу роль, допомагаючи групі рости та розширюватися. Оскільки різного роду допомога буде відрізнятися у різних групах, то пропонується список спільних сфер, де громадські групи часто потребують підтримки. (Бопп і Бопп 1998)


Ось цей список:

  1. Запровадження основних правил та створення клімату групи

Тут мається на увазі допомога групі у розробці принципів та правил для ефективного спілкування та роботи, що сприятиме виробленню позитивного клімату у групі. Громадська група не буде ефективною як фактор, що відповідає за зміни, якщо її внутрішній клімат не буде мати вільного і відкритого спілкування, так як і широкої участі її членів.


  1. Закріплення моделі

Нова громадська група може мати труднощі у підтримці постійності своїх внутрішніх робочих звичок. Що може бути потрібним від працівника з розвитку громад, так це його діяльність як опори, що оберігає корабель від повного потоплення. Дана робота працівника з розвитку громад включає в себе, наприклад, організацію, розробку робочого плану та переведення зустрічі групи, а також поступову передачу цієї ролі по мірі того, як дана група зміцнює свої можливості для постійного проведення своєї діяльності без допомоги. Однак важливо зазначити, що ця роль опори не повинна переростати у залежність групи від працівника з розвитку громад. Це вимагає постійного бачення різниці між наданням потрібної підтримки та формуванням залежності.


  1. Людські стосунки та розв’язання конфліктів

Деякі форми конфліктів є неминучими у роботі в групі. Іноді громадська група може припинити свою діяльність, коли конфлікт бере верх над процесом у групі. У таких випадках групі потрібно далі вчитися навикам спілкування, поваги та розв'язанню конфліктів.

  1. Робота з громадою

Якщо громадська група стане ефективним фактором змін у громаді, то вона, можливо, буде потребувати підтримки у вивченні моделей та принципів розвитку громад, відповідного лідерського стилю, фасилітаторських навиків та шляхам розбудови партнерства.

  1. Технічна пілтримка у розв'язанні специфічних проблем

Громадська група може потребувати підтримки, коли стикається з технічними проблемами у громаді. Така підтримка може включати допомогу в отриманні технічних знань або роботу через взаємозв'язки з людьми, які володіють необхідними технічними навиками.


3. Поведінка у групах


Одна з речей, на якій ми наголошували,є те, що невід'ємною частиною формування громадської групи є розвиток міцних міжособистісних відносин всередині групи. Успіх громадської групи полягає в тому, як її члени співпрацюють одне з одним. Деякі форми поведінки сприяють ефективній співпраці у групі, коли деякі інші, навпаки, перешкоджають їй. Наступний список показує контраст між шкідливими та корисними формами поведінки (Бопп і Бопп 1998):


Шкідлива поведінка Корисна поведінка

1.Судити – звинувачувати, не довіряти та порівнювати інших.

1.Розумітиприслухатися до інших, поєднувати їхні погляди з власними.

2. Залякувати – погрожувати, принижувати та персонально нападати на інших.

2. Заохочувати заохочувати інших до внесення власних ідей та зусиль.

3.Розраховувати – дурити інших, пліткувати, пускати чутки.

3. Організовуватизбирати людей разом для об'єднання здібностей для спільного добра.

4. Диктувати – домінувати та нав'язувати власну волю.

4. Вести за собоювести інших за собою та сприяти ініціативі.

5. Уникати причетності – відходити убік, не мати власної думки, забувати.

5. Виражати почуття групи- активно залучатися, враховуючи і почуття інших.

6. Липнути – переслідувати, скиглити та скаржитися.
  1. Сприяти ширшому залученню – брати на себе відповідальність та запрошувати інших до праці.
  2. Цензурувати – звинувачувати, протиставляти та критикувати інших.

7. Гармонізуватизбирати людей разом шляхом справжнього зацікавлення.

8. Протегувати – по-батьківському ставитися, захищати інших без причин.

8. Надавати інформаціюдопомагати іншим, але не брати повністю під свою опіку.

Шкідлива поведінка окремих осіб неодмінно ставить відбиток на всій групі. Дисфункціональність окремої особи стає дисфункціональністю групи. Існують своїрідні знаки тривоги, що знаменують перехід шкідливої поведінки окремих осіб до дисфункціональності групи. Наступні 14 знаків тривоги значають, що клімат у громадській гркпі стає нездоровим (Бопп і Бопп 1998):


  1. Порушення в потоках комунікації

Прозора комунікація відсутня, натомість на зміну приходять плітки та чутки.

  1. Злослів'я