Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”

ПРОЕКТ„АКТИВІЗАЦІЯ СТРУКТУР ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ДЛЯ ВИБОРУ НА КОРИСТЬ ДЕМОКРАТІЇ: УКРАЇНА – 2004”

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ

Виконавці:

керівник – к.с.н., зав. кафедри філософії і соціології ХГТУ Коробов В.К.;

к.г.н., зав. кафедри соціальної та економічної географії ХГУ Пилипенко І.О.;

ст. викладач кафедри філософії і соціології ХГТУ Гоманюк М.А;

асистент кафедри філософії і соціології ХГТУ Білий Д.В.

Херсон – 2004

ЗМІСТ

Розділи	Назва	Сторінки
	Соціально-економічна ситуація в регіоні	3
	Основні проблеми регіону	23
	Найбільш актуальні для населення регіону проблеми напередодні виборів	31
	Рейтинги в регіоні кандидатів на пост Президента України	34
	Аналіз програм кандидатів у контексті проблем регіону	37
	Суспільні очікування, пов’язані з майбутніми президентськими виборами та вимоги громадян до кандидатів на пост Президента	38
	Стратегічні цілі новообраного Президента	39
	Бажані (з точку зору інтересів регіону) перші 5 кроків новообраного Президента	40
	Стан структур громадянського суспільства	41
	Стан інформаційного простору в регіоні	43
	Застосування адміністративного ресурсу у виборчій кампанії	52

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНІ

(НА 1.06.2004)

На сучасному етапі господарство Херсонської області представляє собою аграрно-індустріальний комплекс, що сформувався значною мірою завдяки унікальному географічному положенню, специфічним природним умовам та ресурсам, трудоресурсному потенціалу. Економіка Херсонщини - це насамперед багатогалузеве сільське господарство, харчова промисловість, машинобудування, нафтопереробка, легка промисловість, будівельна індустрія, транспорт. Сучасний стан економіки та соціальної сфери області відображає таблиця 1.

Таблиця 1

Основні показники соціально-економічного становища Херсонської області

Показники	Фактично за січень- травень 2004 р.	Рівень січня-травня 2004 року до відповідного періоду 2003 р., у %
Обсяг промислової продукції (млн. грн.)	698,457	80,6
Обсяг продукції сільського господарства (у цінах 2000 р.), (млн.. грн.)	232,2	93,8
Обсяг будівельних робіт, (млн. грн.)	63,8	151,9
Вантажообіг транспортного комплексу, млн. ткм	1828,0	97,3
Експорт товарів та послуг, млн. дол. США	56,7	143,4
Імпорт товарів та послуг, млн. дол.США	23,0	145,2
Оборот роздрібної торгівлі, (млн. грн.)	747,3	108,1
Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.	391,61	128,2
Індекс цін виробників промислової продукції		103,8
Індекс споживчих цін		103,9

Аналіз таблиці 1 дозволяє зробити наступні висновки стосовно головних показників соціально-економічного стану Херсонської області:

За січень-травень 2004 року (відповідно до аналогічного періоду минулого року) спостерігається зменшення обсягів промислового виробництва до 80,6%. Враховуючи зростання індексу цін виробників промислової продукції до 103,8% можна стверджувати про ще більше реальне скорочення обсягів продукції.
У сільському господарстві обсяги виробленої продукції зменшились до рівня 93,8% (відповідно аналогічного періоду 2003 року). Необхідно враховувати, що цикли виробництва сільськогосподарської продукції значною мірою спираються на результати минулого року, тому первинний аналіз дозволяє зробити висновок про те, що таке зниження слід визнати закономірним та взагалі незначним. В той же час використання для порівняння цін 2000 року дозволяє статистично зменшити реальні обсяги падіння виробництва.
Позитивною рисою є збільшення до 151,9% обсягів будівельних робіт, що є важливою ознакою поліпшення економічної ситуації. В той же час, значні обсяги будівельних робіт на об’єктах державного значення (Каховська ГЕС), будівництво автозаправочних станцій (власності компаній переважно не херсонської “прописки”) на фоні зменшення обсягів промислового виробництва дозволяє зробити висновок про зростання обсягів будівельних робіт незалежно від місцевої влади та реальної економічної ситуації в області.
Результатом скорочення обсягів промислового виробництва стало падіння на 2,7% вантажообігу транспорту. В той же час це явище відбувається на фоні значного (на 43,4% та 45,2%) зростання обсягів експорту та імпорту.
Позитивною рисою сучасної соціально-економічної ситуації є збільшення до 391,61 грн. (або на 28,2%) заробітної плати одного працівника. Але це зростання не ув’язується з падінням обсягів виробництва в головних секторах економіки Херсонської області. Збільшення мінімальної заробітної платні та прожиткового рівня - загальноукраїнське рішення і приводить до зростання залежності регіону від дотацій та субвенцій Державного бюджету.

Промисловий сектор Херсонської області представлений в основному галузями промисловості, що обслуговують розвиток сільськогосподарського виробництва: сільськогосподарське машинобудування, легка та харчова промисловість (понад 39% від загального обсягу промислової продукції). Це цілком логічне положення робить доволі вразливою економіку області в зв’язку із значною залежністю від кон’юнктури ринку та кліматичних умов.

Забезпеченість місцевою сільськогосподарською сировиною, наявність рибних ресурсів зумовили значний розвиток харчової промисловості, обсяги виробництва якої за січень-квітень 2004 року склали 25,26 млн. грн. або 36,2% обсягу реалізованої продукції. Але це складає 50,4% всієї обсягів виробництва всієї обробної промисловості. Таке положення є наслідком значного падіння виробництва в інших галузях. Важливе значення мають консервна і виноробна галузі. Забезпеченість місцевою сільськогосподарською сировиною, наявність рибних ресурсів зумовили значний розвиток харчової промисловості. Важливе значення мають консервна (Скадовській консервний завод) і виноробна (Херсон, Берислав, Нова Каховка, Генічеськ, Цюрупинськ) галузі. Значного розвитку набула м’ясна (Херсон, Новотроїцьке, Нова Каховка), молочна і маслоробна (Берислав, Генічеськ, Скадовськ, Херсон), олійно-жирова (Херсон), рибна (Генічеськ, Херсон), борошномельно-круп’яна промисловість. Але необхідно відзначити, що промислова переробка овочів та фруктів складає всього 6,35% всієї харчової продукції, що становить дуже незначний обсяг.

Понад 23,4% промислового виробництва складає продукція, виготовлена підприємствами машинобудівної та металообробної промисловості. У структурі машинобудівної галузі виділяють суднобудування і судноремонт, транспортне машинобудування, сільськогосподарське і електротехнічне машинобудування. У внутрішньодержавному поділі праці область спеціалізується на випуску електродвигунів, електрозварювального обладнання, дизель-електростанцій, обладнання для переробних галузей АПК.

Перше місце за обсягом валової продукції в машинобудуванні займає суднобудування і судноремонт. Одним з найбільших у цій галузі є Херсонське суднобудівне виробниче об’єднання. Значне місце в структурі машинобудування займає також продукція Новокаховського електромашинобудівного заводу, Каховського заводу електрозварювального устаткування, Херсонського електромашинобудівного заводу, Херсонського заводу Карданних валів, Бериславського машинобудівного заводу.

До провідних підприємств сільськогосподарського машинобудування відноситься акціонерне товариство “Херсонські комбайни”, на якому випускається кукурудзозбиральна, кормозбиральна техніка, дощувальні установки, насосні станції. Необхідно відзначити нестабільну роботу цього підприємства, яке має важливе економічне та соціальне (завдяки великої кількості працівників) значення.

Електроенергетика в межах Херсонської області представлена діючою Каховською гідроелектростанцією та Херсонською ТЕЦ. Відпрацьовуються питання можливості поновлення дії ГЕС у В.Олександрівні. Також на території області є невеликі теплові електростанції. Виробництво продукції підприємствами електроенергетики та розподіл електроенергії становить 20% загального обсягу виробництва. Взагалі, для області, якій не вистачає власної електроенергії, ця величина є дуже великою і свідчить про зменшення ролі інших галузей обробної промисловості.

Паливна промисловість Херсонщини представлена Херсонським нафтопереробним заводом, який працює на довізній сировині. На продукцію нафтопереробного заводу припадає 2,1% загального обсягу виробництва.

Херсонський нафтопереробний завод входить також до складу хімічної промисловості, до якої також відносяться завод гумотехнічних виробів “Дельта”, завод пластмасових виробів у Новій Каховці.

У структурі промислового виробництва області важливе місце належить легкій промисловості (1,8%). Провідне значення має текстильна (бавовняне виробниче об’єднання), є окремі підприємства швейної, взуттєвої, трикотажної та інших галузей легкої промисловості. Високою якістю відзначаються вироби швейного об’єднання “Красень”, продукція якого постачається в розвинуті країни світу. Слід відзначити, що на фоні зростання обсягів заробітної плати, наявності в області значного (більше 1,1 млн.) числа споживачів та виробничих фондів цю ситуацію не можна признати позитивною.

Промисловість будівельних матеріалів переробляє місцеву сировину (заводи залізобетонних виробів та вапнякові в Херсоні, Архангельському; домобудівні комбінати в Херсоні та Новій Каховці). Завод скловиробів представляє скляну і фарфоро-фаянсову промисловість у Херсонській області. Взагалі ця галузь складає незначну частку всієї реалізованої продукції в області (2,8%).

Обсяги промислової продукції та її реалізації в Херсонській області мають значну територіальну диференціацію і представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Обсяги реалізованої продукції та душові коефіцієнти реалізації продукції адміністративними одиницями Херсонської області

Регіони	Обсяг реалізованої продукції у % до підсумку	Душовий коефіцієнт реалізації продукції
Херсонська область	100	1,00
Херсон	59,80	1,86
Каховка	3,00	0,88
Нова Каховка	14,40	2,22
Бериславський район	3,00	0,63
Білозерський район	1,70	0,31
Великолепетиський район	0,60	0,35
Великоолександрівський район	0,20	0,08
Верхньорогачицький район	0,1	0,08
Високопільський район	0,7	0,48
Генічеський район	0,3	0,05
Голопристанський район	0,1	0,02
Горностаївський район	0	0,00
Іванівський район	0	0,00
Каланчацький район	0,9	0,41
Каховський район	11,1	3,28
Нижньосірогозький район	0,1	0,06
Нововоронцовський район	0,1	0,05
Новотроїцький район	1,3	0,35
Скадовський район	0,4	0,09
Цюрупинський район	1,2	0,20
Чаплинський район	1,0	0,28

За даними таблиці 2 цей важливий показник коливається від 3,28 у Каховському районі до 0,0 (Іванівський та Горностаївський райони) та 0,02 у Голопристанському районі, тобто у 164 рази. Групування районів за коефіціентом душової реалізації продукції наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Групування районів Херсонської області за показником коефіцієнта душової реалізації продукції промисловості

Рівень реалізації промислової продукції (на одну особу)	Показник коефіцієнта душової реалізації продукції	Адміністративні одиниці	Сукупна частка реалізованої продукції у %	Сукупний коефіцієнт душової реалізації продукції
Високий	Більше 1,0	м. Херсон, Нова Каховка, Каховський район	85,3	2,03
Середній	Від 0,5 до 1,0	М. Каховка, Бериславський район	6,0	0,73
Низький	Від 0,25 до 0,5	Бєлозерський, Великолепетиський, Високопільський, Каланчакський, Новотроїцький та Чаплинський райони	6,2	0,3
Дуже низький	Менше 0,25	Великоолександрівський, Верхньорогачицький, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський, Іванівський, Ніжньосірогозький, Нововоронцовський, Скадовський, Цюрупинський	2,5	0,09

Взагалі, необхідно відзначити, що адміністративні одиниці, які потрапили в одні групи суттєво відрізняються між собою. Слід надати увагу такому парадоксальному факту – в групі з найменшими душовими обсягами реалізованої продукції знаходяться приморські регіони з відносно значними обсягами рибальства, переробки риби та рекреаційного господарства. Перш за все це стосується Скадовського, Генічеського та Голопристанського районів, які в літній період приймають велику кількість рекреантів. В той же час галузі промисловості (харчова, легка), які б могли обслуговувати відпочиваючих, згідно офіційної статистики в цих районах розвинуті незначним чином.

Провідну роль у господарстві Херсонської області відіграє агропромисловий комплекс, що включає сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Основна його сфера – сільське господарство – спеціалізується на молочно-м’ясному тваринництві та рослинництві зерново-олійно-овочевого напрямків у поєднанні з баштанництвом, виноградарством, садівництвом. По окремих регіонах області добре виражена спеціалізація рослинництва та диференціація посівів головних культур. При цьому в районах з помітно вираженою “зерновою” спеціалізацією та богарним землеробством (Великолепетиський, Нижньосірогозький, Горностаївський).

Для забезпечення виробництва продукції тваринництва широкий розвиток одержало вирощування кормових культур і особливо інтенсивне кормовиробництво на зрошуваних землях. У загальному обсязі валової продукції сільського господарства частка тваринництва становить близько 53%, рослинництва – 47%. Велике значення для розвитку сільського господарства має зрошення: діють Північно-Кримський канал, Каховська, Краснознам’янська зрошувальні та Інгулецька зрошувально-обводнювальна система.

Площі зернових культур розміщуються у всіх агрокліматичних зонах області, але найбільша питома вага їх у Чаплинському, Новотроїцькому, Генічеському, Голопристанському, Скадовському, Каланчацькому, Бериславському, Білозерському, Каховському районах. На їх частку приходиться близько 60% валового збору зерна. Провідне місце у виробництві зерна продовжує займати озима пшениця і кукурудза. Головна зернова культура – озима пшениця, вирощують також ячмінь, кукурудзу, зернобобові, просо. Основні технічні культури – соняшник та рицина.

Посіви соняшника розміщені в основному на богарних землях в усіх районах області, більшість посівів рицини зосереджено в північно-західному, південно-східному і центральному регіонах. Високобілкова вологолюбна культура соя розміщується в основному на зрошуваних землях - значна частина її виробництва зосереджена в районах з розвинутим зрошуванням: Білозерському, Генічеському, Голопристанському, Іванівському, Каховському, Скадовському і Чаплинському районах.

Товарне овочівництво відкритого ґрунту займає важливе місце в сільськогосподарському виробництві області, розвиток цієї галузі визначається задачею поліпшення постачання населення області свіжими овочами, постачаннями овочевої продукції в інші регіони України і забезпечення сировиною консервної промисловості області. Виробництво овочів зосереджене в основному в центральному і південному регіонах навколо міст Херсона, Скадовська, Каховки і Нової Каховки, а також навколо Генічеська (87% від обласного обсягу виробництва). Тут, як правило, овочеві культури розміщуються тільки на зрошуваних землях.

З огляду на сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, господарства області є значними виробниками баштанних культур. Основне виробництво баштанних культур зосереджено в Голопристанському, Цюрупинському, Скадовському районах, що мають найбільш сприятливі для цих культур ґрунтово-кліматичні умови. Баштанництво розміщене в основному на неполивних землях.

Ґрунтово-кліматичні умови області сприяють також розвитку садівництва і виноградарства. Виноградарство зосереджене в 26 спеціалізованих господарствах, де розміщено більш 85% насаджень виноградників. В даний час виробництво фруктів зосереджене в основному в спеціалізованих господарствах, де закладені промислові сади по 800 – 1000 га в середньому на одне господарство. Доцільно також продовжувати розвиток садівництва в спеціалізованих виноградарських господарствах з метою більш ефективного використання трудових ресурсів, землі і матеріально-технічних фондів. На кожні 100 га виноградників у спеціалізованому виноградарському господарстві доцільно мати 15—30 га кісточкових і зерняткових порід саду.

Кормові культури розміщені у всіх господарствах області. Частка зрошення в їхньому виробництві в останні роки складає 40-50%. Спостерігається подальше розширення посівів багаторічних трав. Провідні кормові культури: кукурудза на силос і зелений корм, люцерна, кормові коренеплоди тощо.

Серед галузей тваринництва провідне місце належить скотарству м’ясо-молочного напрямку, свинарству, тонкорунному вівчарству та птахівництву. В області сформовані спеціалізовані агропромислові комплекси: зернопромисловий, виноградарсько-виноробний, плодоовочеконсервний, олійно-жировий, м’ясо-, молоко- та птахопромислові.

Головною негативною рисою, що відображає сучасний стан сільського господарства є скорочення поголів’я худоби та птиці у всіх категоріях господарств (таблиця 4).

Таблиця 4

Чисельність та скорочення чисельності худоби та птиці в усіх категоріях господарств Херсонської області (тис. голів) станом на 1 червня 2004 року

	Усі категорії господарств			Сільськогосподарські підприємства			Господарства населення
	2003 рік	2004 рік		2003 рік	2004 рік		2003 рік	2004 рік
		скорочення	2004 рік до 2003 у %		скорочення	2004 рік до 2003 у %		Скорочення	2004 рік до 2003 у %
		скорочення	2004 рік до 2003 у %		скорочення	2004 рік до 2003 у %		Скорочення	2004 рік до 2003 у %
Велика рогата худоба	232,5	32,1	87,9	33,7	24,2	58,2	198,8	7,9	96,2
у тому числі корови	108,4	9,1	92,3	11,4	6,7	63	97,0	2,4	97,6
Свині	164,6	117,6	58,3	42,3	37,8	52,8	122,3	79,8	60,5
Вівці, кози	110,0	25,6	81,1	31,5	8,6	78,6	78,5	17,0	82,2
Птиці всіх видів	5351,0	618,8	89,6	513,7	226,6	69,4	4837,3	392,2	92,5

Аналіз таблиці дозволяє зробити висновок про зростання значення господарств населення в структурі виробництва продукції тваринництва. Не дивлячись на нестачу кормів в наслідок минулорічного незначного вражаю, господарства населення знизили чисельність худоби та птиці на значно менші показники, ніж сільськогосподарські підприємства.

Зміна частки господарств різних типів в структурі утримання сільськогосподарських тварин представлена в таблиці 5.

Таблиця 5

Частка господарств різних типів в структурі утримання сільськогосподарських тварин

	Усі категорії господарств (тис.голів)		Сільськогосподарські підприємства		Господарства населення
	2003 рік	2004 рік	Частка від загальної чисельності у %		Частка від загальної чисельності у %
	2003 рік	2004 рік	2003 рік	2004 рік	2003 рік	2004 рік
Велика рогата худоба	232,5	200,40	14,49	4,74	85,51	95,26
у тому числі корови	108,4	99,30	10,52	4,73	89,48	95,27
Свині	164,6	47,00	25,70	9,57	74,30	90,43
Вівці, кози	110	84,40	28,64	27,13	71,36	72,87
Птиці всіх видів	5351	4732,20	9,60	6,07	90,40	93,93

Таким чином, в структурі виробництва продукції тваринництва зростає частка господарств населення, які мають вже більше 72% поголів’я в усіх видах тваринництва. Цей взагалі позитивний момент є свідком економічної слабкості сільськогосподарських підприємств, їх вразливості в умовах нестачі кормів. Особливо це стосується свинарства, де частка господарств населення зросла з 74,3% до 90,43%.

Транспорт обслуговує АПК, промисловість, курортне господарство різні види транспорту: залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний, трубопровідний. Загальна довжина залізниць становить 459 км, густота – 16,1 км/1000 км.кв. Залізничні вузли – Херсон, Каховка. Загальна довжина автомобільних шляхів 5,4 тис.км., у тому числі з твердим покриттям 5,0 тис.км. Густота автомобільних шляхів з твердим покриттям – 176,8 км на 1000 км.кв. Морські порти: Херсон, Генічеськ, Скадовськ. Судноплавство по Дніпру, річкові порти: Херсон, Нова Каховка, Каховка, Гола Пристань. У Херсоні – аеропорт. Територією області проходять траси нафтопроводу Кременчук-Херсон, аміакопроводу (продуктопроводу) Тольятті-Одеса, газопроводу Шебелинка-Одеса.

За січень-травень 2004 року підприємствами транспорту перевезено 3624,39 тис. т вантажів, що 17,4% більше, ніж за відповідний період 2003 року. Вантажооборот зменшився на 2,7% і склав 1828,0 млн. тонно-кілометрів. В структурі перевезень вантажів домінує залізничний транспорт (81,3%), наступний за обсягами автомобільний (11,35%), морський транспорт (5,37%), річковий (1,98%). Взагалі необхідно відзначити наступні риси розвитку транспорту Херсонської області:

Доволі висока частка (відносно загальноукраїнської) залізничного транспорту.
Незначна частка в перевезеннях вантажів автомобільного транспорту. Ці дві риси свідчать про незначні виробничі зв’язки між районами Херсонської області, які в наслідок слабкого розвитку внутрішньообласного ринку орієнтуються на інші регіони України.
Висока частка водних видів транспорту, що пов’язано з особливостями природних умов та економіко-географічного положення області.
За січень-травень 2004 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року перевезення річковим транспортом виросли в 6,3 рази. Це є показником укріплення (чи відновлення) економічних зв’язків між Херсонською областю та іншими регіонами України

Важливою рисою господарства Херсонської області є розвиток рекреаційної сфери, пов’язане перш за все із використанням приморського положення. В межах області діє велика Причорноморсько-Приазовська зона курортів завдяки наявності сприятливих ландшафтно-кліматичних умов. В Херсонській області визначено 4 курортні зони, в яких розташовані санаторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку тощо (табл. 6)

Таблиця 6.

Структура лікувально-курортної рекреації курортних зон Херсонської області

Тип закладу	Зона курортів
Тип закладу	Голопристанська	Скадовська	Каланчацька	Генічеська
Пансіонати (панс. з лікуван.)	12	17 (1)		15
Бази відпочинку (плавбаза)		10 (1)	7	25
Санаторії (Сан.-оздоровчі комплекси)	2	(5)		(1)
Оздоровчі табори (компл.)		3		(9)
Табори праці та відпочинку	2			1
Бальнеологічна лікарня				1
Всього	16	37	7	52

Blog

Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”

Содержание