Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”
| Вид материала | Документы |
- Типове положення про Регіональне відділення Всеукраїнської асоціації районних та обласних, 206.68kb.
- Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності міжнародного співробітництва, 31.91kb.
- Верховна Рада України Цей закон, 353.33kb.
- Ехнічний університет України кпі, де відбудеться форум працевлаштування та щорічні, 591.69kb.
- Цільова програма Підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу, 427.36kb.
- Генеральний прокурор україни наказ від 26 листопада 1998 року n 11 Про організацію, 176.29kb.
- Державна прикордонна служба україни південне регіональне управління, 1441.21kb.
- Спецвипуск. Ч ктїі Вінниця: Інститут інноваційних технологій І змісту освти мон україни,, 87.1kb.
- Інформація про виконання Порядку денного асоціації Україна – єс за 10 місяців 2011, 636.13kb.
- Медіаосвіта в Україні: сучасний стан І перспективи розвитку // Нові технології навчання., 134.17kb.
РОЗДІЛ 9. СТРУКТУРИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Громадські організації
Громадські організації в Херсонській області представляють собою кілька незв’язаних між собою громадських систем:
- залишки старої радянської системи громадських організацій (ради ветеранів, жіночі організації, товариства “червоного хреста”, творчі спілки)
- новітні громадські організації (просвітницькі, правозахисні, молодіжні, жіночі тощо)
- припартійні громадські організації (молодіжні, жіночі, екологічні, просвітницькі тощо)
- квазіполітичні (варіанти політичних регіональних партій, козацький рух, як тип просвітницько-політичної громадської організації тощо)
- інші (профспілки, національні товариства тощо)
Станом на 1 липня 2004 р. Херсонським обласним управлінням юстиції легалізовано та зареєстровано 442 громадських об’єднання, з яких 112 місцеві громадські організації, 37 місцевих благодійних організацій, 131 місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, 17 місцевих відділень всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, 4 місцевих осередків всеукраїнських творчих спілок як суб’єктів творчої діяльності, 3 місцеві професійні спілки, 1 об’єднання професійні спілки, 34 організаційні ланки всеукраїнських профспілок, 1 організаційна ланка профспілки регіонального статусу.
Із них найбільшу кількість складають фізкультурно-спортивні (129), організації ветеранів та інвалідів (83) та молодіжні організації (74).
Рівень громадських організацій та вплив на прийняття рішень останнім часом помітно виріс, хоча в цілому є ще незадовільним. В області діють механізми часткового фінансування з бюджету соціальних програм молодіжних громадських організацій, діють при обласній державній адміністрації різноманітні консультативні ради (з молодіжних питань, з проблем розвитку жінок, козацького руху, з питань національних меншин тощо). Є досвід успішних коаліцій громадських організацій, які принесли позитивні результати. Серед них необхідно відзначити коаліції правозахисних громадських організацій “Партнерство за прозоре суспільство”, ініціативну групу по активізації прав членів територіальних громад “Толока”, коаліцію “За вільний вибір громадян”. Збільшилася кількість ініційованих громадськими організаціями громадських слухань з актуальних питань місцевих громад.
Хоча при цьому, кількість та рівень розвитку громадських організацій в цілому по області є недостатнім, вплив організацій на процеси в суспільстві є вельми незначним.
Залишки старої радянської системи громадських організацій
Один з активніших та структурованих сегментів громадських організацій області, який частково підтримується з місцевих бюджетів (Ради ветеранів), частково переходить на закордонну іноземну благодійну допомогу (товариства “Червоного хреста”).
Він об’єднує одну з активних верств населення, розподіляє благодійну допомогу, його права закріплені на державному рівні. До того ж ці громадські організації намагаються брати активну участь у політичному житті області. Наприклад, Ради ветеранів та Товариства “Червоного хреста” успішно провели виборчі кампанії та мають власних депутатів у місцевих радах.
Новітні громадські організації (просвітницькі, правозахисні, молодіжні, жіночі тощо)
Сегмент третього сектору, який, завдяки підтримки благодійних фондів, активно розвивається в області. На рівні обласного центру створено мережу потужних громадських організацій, які успішно реалізують соціальні та просвітницькі програми для молоді, жінок, вразливих верств населення, інфікованих ВІЧ-СНІДом тощо, надають консультації із захисту прав людини, розвивають ініціативу місцевих громад тощо.
В Херсонській області діють кілька потужних громадських правозахисних організацій, в першу чергу Коаліція громадських організацій “Партнерство за прозоре суспільство” та “Громадський контроль”, які відзначають гострі проблеми щодо захисту громадянських і політичних прав і свобод херсонців: суди переповненні, їм не вистачає фінансування, терміни розгляду справ не витримуються, окремі судові рішення, в першу чергу по виплатам заборгованості зарплатні, не виконуються. Правоохоронні органи не рідко виявляють зловживання представниками влади своїм положенням. Поліпшити рівень захисту прав громадян намагаються деякі громадські організації. Так в області діють громадські приймальні Комітету виборців України, обласного фонду милосердя та здоров’я, “Громадського контролю” та деякі інших, які надають правові безкоштовні консультації громадянам. В Херсоні більше року діє програма регуляторної реформи БІЗПРО, яка чи не вперше в області не тільки поставила проблеми секторної співпраці між владою, бізнесом та громадськими організаціями, а й намагається ці проблеми вирішувати. В кількох містах області систематично проводяться громадські обговорення нормативних актів, що регулюють підприємницьку діяльність в територіальних громадах, є приклади успішного вирішення проблем.
Ми можемо назвати з найуспішніших громадських організацій цього сегменту: Херсонська обласна організація Комітету виборців України, Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я, Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва “Атлантична Рада України”, Центр “Успішна жінка”, Центр молодіжних ініціатив “Тотем”, Асоціація журналістів “Південь”, молодіжна громадська організація “Нова генерація”, Асоціація “Мир, краса, культура”, благодійний фонд “Мангуст” тощо.
Припартійні громадські організації (молодіжні, жіночі, екологічні, просвітницькі тощо)
З розвитком партійної системи отримала популярність створення при кожній з партій свої громадські організації. На сьогодні при найбільш потужних політичних структурах діють власні молодіжні, жіночі, екологічні, просвітницькі організації. Можна назвати з найдійовіших Народно-демократичну лігу молоді, Спілку молоді регіонів, Українську соціал-демократичну молодь, Молодий рух, Українську студентську спілку, ЛКСМУ тощо. Одна з головних їх проблем – недостаток та спорадичність фінансування, проблеми з місцевим партійним керівництвом. Іноді, ці організації виходять з-під контролю своїх партійних босів, займають окрему позицію та досить успішно реалізують свої власні програми. Наприклад, Херсонська обласна організація Ліберального молодіжного об’єднання свого часу вийшла із складу ЛПУ. Й після розвалу цієї партійної структури в області ще кілька років активно співпрацювала з іншими молодіжними організаціями та Управлінням у справах молоді в реалізації молодіжної політики в області.
Квазіполітичні (варіанти політичних регіональних партій, козацький рух, як тип просвітницько-політичної громадської організації тощо)
Час від часу в області створюються громадські об’єднання, які намагаються відігравати роль своєрідних регіональних партій. Так, були свого часу створенні Асамблея “За процвітання Херсонщини”, “Нова Херсонщина”, “Наше місто – наш дім”. Остання організація навіть спромоглася на перемогу до Херсонської міської ради.
На жаль, новий закон про місцеві вибори відбирає майбутнє у подібних структур.
Цікавим соціальним явищем є козацький рух, який був створений на Херсонщині у 1992 р. Козаки займаються просвітницькою діяльністю, правоохоронною тощо.
- органи самоорганізації населення (наявність, кількість, покриття населення, результати роботи, впливовість);
В Херсонській області існує система квартальних та вуличних комітетів ще радянського зразка, які є несамостійним та повністю керованим додатком до органів місцевих виконкомів рад, які не забезпеченні організаційними та фінансовими ресурсами для виконання своїх функцій. Після прийняття Закону “Про органи самоорганізації населення” окремі місцеві ради ініціюють реформування органів самоорганізації населення, намагаються частково фінансово забезпечити їх діяльності. Цікавим є досвід Новокаховської міської ради, яка у прийнятому статуті своєї територіальної громади внесла зобов’язання не тільки створити органи самоорганізації населення, а й організаційно та фінансово їх підтримати. Суворівська районна в м. Херсоні рада нещодавно також прийняла власну програму розвитку органів самоорганізації населення, що стимулює системний розвиток цієї важливої гілки місцевої ініціативи.