Geum.ru

Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”

Вид материалаДокументы

Содержание


Міжконфесійні відносини
Ставлення до служби в УА
Розділ 3. найбільш актуальні для населення херсонської області проблеми напередодні виборів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Навіть враховуючи загальноукраїнське збільшення рівня ксенофобії така динаміка показника шкали Богардуса означає, що соціальна дистанція між домінуючими етносами і турками збільшується і наближується до шести. Показник “6” є критичним, адже говорить про те, що в цьому випадку бажані контакти з представниками певного етносу, обмежуються контактами з його представниками, як з громадянами іншої держави, туристами, а не як мешканцями України, колегами по роботі, сусідами, друзями або родичами. Наприклад у 2001 році цей показник мав такі значення стосовно інших національностей: росіяни – 2,16; поляки – 4,88; кримські татари – 5,00; румуни – 5,22; чеченці – 6,05. Загостренню проблеми може сприяти згадане вище неабияке збільшення чисельності турецько-месхетинського населення на фоні загального зменшення домінуючого слов’янського населення.

Приведені показники свідчать про значний конфліктний потенціал, що міститься в місцях компактного проживання турків-месхетинців. Зниження міжетнічної напруженості навколо турків-месхетинців в Херсонській області та сусідніх регіонах (Миколаївська, Запорізька та Донецька області), усунення чинників міжетнічної напруженості, формування позитивної громадської думки з боку домінуючих етносів, налагодження толерантних міжнаціональних відносин, забезпечення належних умов для вирішення проблем у напрямку адаптації турецько-месхетинського населення в український соціум є нагальними потребами українського суспільства.


Міжконфесійні відносини


В області налічується понад 720 релігійних громад, управлінь, монастирів, місій тощо. Міжконфесійні відносини в Херсонській області можна визначити як задовільні. Це підтверджують і результати дослідження – тільки 1,0% респондентів є занепокоєні напруженими відносинами між віруючими різних віросповідань, церков.

Але іноді в міжконфесійних відносинах в регіоні виникає напруження. Причиною цього є протистояння традиційних та модерних церков та визнань. Частіше в ролі традиційної церкви виступає Українська православна церква, а в ролі модерних – Українська православна церква Київського патріархату, неопротестантські конфесії – Церква Христа, “Велике доручення” та ін. Однією з причин цих конфліктів є сперечання щодо опозиції “каноніч­ний\роз­кольничий” по відношенню до релігійних організацій. В публічних висло­влюван­нях, в пресі іноді мають місце твердження неоднозначного характеру. Іноді справа доходила до справжнього конфлікту.

В 2003 році приводом для такого конфлікту став перехід громади Української православної церкви смт Калінинське Великоолександрівського району в підпорядкування Української православної церкви Київського патріархату. До переходу громада 10 років будувала будинок церкви на пожертви господарств району, мешканців не тільки цього селища, а й навколишніх сіл. Факт переходу громади УПЦ в підпорядкування УПЦ КП викликав гостру реакцію спочатку у керівництва Херсонської та Таврійської єпархії УПЦ, а потім у окремих мешканців селища, які не підтримали перехід. В результаті вийшло справжнє міжконфесійне протистояння на рівні не тільки громад, але й обласного керівництва УПЦ та УПЦ КП. Кульмінацією конфлікту стало захоплення членами Калінінської громади УПЦ каплиці та побиття священиком громади УПЦ священнослужителя громади УПЦ КП та старости. Такий перебіг змусив взятися за справу спочатку міліцію, а потім судові органи. На сьогоднішній день храм відчинено для богослужінь. В ньому моляться члени громади, яка перейшла до Київського патріархату, а інша, створена вже після переходу, громада УАЦ молиться в іншому приміщенні.

Переважна більшість мирян погано розуміється на відмінностях між УПЦ та УПЦ КП. Респонденти в основному декларують себе як прихильників УПЦ КП (за державним принципом), хоча при цьому можуть постійно відвідувати богослужіння в церкві, що належить УПЦ (що буває частіше, адже кількість приходів УПЦ в Херсонській області є набагато більшою). Це приводить до того, що дані соціологічних опитувань щодо конфесійної приналежності можуть не відповідати дійсності і використовуватися зі спекулятивними цілями, що в свою чергу, може призвести до міжконфесійного напруження.

Наступним джерелом конфлікту пов’язаних з конфесіями можуть буду майнові сперечання між місцевим самоврядуванням та релігійними організаціями. Прецеденти в Херсоні існують. Наприклад, сперечання Херсонської міськвиконкому з громадою “Велике доручення” на тему небажання міськвиконкому давати дозвіл на проведення ремонтних робіт у купленій релігійною громадою будівлі. Не відомою залишається доля церковного майна, яке має бути повернуте православній церкві.


Ставлення до служби в УА


Більшість населення Херсонської області вважає, що Збройні сили України повинні формуватися на контрактній основі (52,5%), а приблизно третина (28,7%), що на основі загального призову. Але не звертаючи увагу на тип формування війська, бажаючих служити в Збройних Сили України менше, ніж небажаючих. Висловили бажання служити на контрактній основі 34,4% опитаних (48,2% - не хотіли б) і 20,9% на основі загального призову (64,3% – не хотіли б).


РОЗДІЛ 3. НАЙБІЛЬШ АКТУАЛЬНІ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОБЛЕМИ НАПЕРЕДОДНІ ВИБОРІВ


Двадцятка найбільш актуальних проблем Херсонської області є досить типовою. Подібний рейтинг проблем мають всі обстежені області (окрім Львівської) і Крим. Це, здебільше, проблеми економічного та соціально-побутового характеру (бідність і далі залишається основною соціальною проблемою в області), а також проблеми взаємовідносин громадян з владними структурами.


Ранг
%

Проблема

1
60,5
Низька заробітна платня та пенсії

2
52,8
Занепад промисловості та сільського господарства

3
52,7
Високий рівень безробіття

4
32,6
Високі ціни на основні товари масового споживання

5
27,1
Низький рівень медичного обслуговування

6
23,3
Масовий алкоголізм та наркоманія

7
22,1
Високий рівень злочинності

8
21,3
Проблеми з водопостачанням

9
21,1
Погана екологічна ситуація

10
19,6
Використання представниками влади свого становища в корисливих цілях, корупція

11
18,4
Погана демографічна ситуація (висока смертність і низька народжуваність)

12
17,6
Байдужість представників влади до проблем простих громадян

13
16,8
Погана робота житлово-комунального господарства

14
14,8
Погані умови праці на виробництві

15
14,0
Велика кількість бездомних

16
9,8
Незадовільна робота правоохоронних органів

17
8,3
Масова трудова міграція

18
8,3
Незадовільна робота по благоустрою населених пунктів (стан доріг, парків тощо)

19
8,1
Відсутність контролю громадян за діяльністю органів влади

20
6,8
Велика заборгованість по зарплаті та пенсіях