Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”
| Вид материала | Документы |
- Типове положення про Регіональне відділення Всеукраїнської асоціації районних та обласних, 206.68kb.
- Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності міжнародного співробітництва, 31.91kb.
- Верховна Рада України Цей закон, 353.33kb.
- Ехнічний університет України кпі, де відбудеться форум працевлаштування та щорічні, 591.69kb.
- Цільова програма Підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу, 427.36kb.
- Генеральний прокурор україни наказ від 26 листопада 1998 року n 11 Про організацію, 176.29kb.
- Державна прикордонна служба україни південне регіональне управління, 1441.21kb.
- Спецвипуск. Ч ктїі Вінниця: Інститут інноваційних технологій І змісту освти мон україни,, 87.1kb.
- Інформація про виконання Порядку денного асоціації Україна – єс за 10 місяців 2011, 636.13kb.
- Медіаосвіта в Україні: сучасний стан І перспективи розвитку // Нові технології навчання., 134.17kb.
Масова трудова міграція визначається 8,3% респондентів як гостра проблема. Херсонським регіональним відділенням Асоціації міжнародного співробітництва “Атлантична рада України” в 2003 році за оригінальною методикою було проведено дослідження трудової міграції в Херсонській області (n = 478). В результаті з’ясувалися основні соціально-демографічні показники мігрантів, сфера зайнятості, кваліфікація та напрямки трудової міграції в період з 1991 по 2003 рік. Більшість мігрантів була зайнята в сфері послуг(34.52%), будівництві (33.05%) та торгівлі (17,78%). В якості некваліфікованих працівників працювало 41,84% мігрантів, в якості кваліфікованих - 32.85%, кваліфікація 26,36% залишилася не з’ясованою.
| | Країна | % |
| 1 | Росія | 24.27 |
| 2 | Італія | 15.06 |
| 3 | Португалія | 12.13 |
| 4 | Німеччина | 10.25 |
| 5 | Іспанія | 8.16 |
| 6 | Польща | 6.49 |
| 7 | Чехія | 5.86 |
| 8 | Греція | 5.02 |
| 9 | США | 4.81 |
| 10 | Ізраїль | 4.39 |
На думку опитаних, найбільш бракує в їх населеному пункті нормальних заробітків (71,1% занепокоєних) та роботи (60,6%). Гострою залишається проблема надання якісних медичних послуг, лікарень (40,2%), каналізації та водогону (26,1%), доріг (24,1%).
Ставлення жителів Херсонщини до владних структур є переважно негативним. 44,2% негативно оцінюють діяльність виконавчої влади в області (23,6% - позитивно), 43,2% негативно оцінюють дія гість органів місцевого самоврядування (43,2% - позитивно), 45,00% негативно оцінюють діяльність правоохоронних органів (24,6% - позитивно).
Стосунки населенням регіону до керівників владних структур є кращім, ніж до очолюваних ними структур. Найбільшою підтримкою користуються окремі голови органів місцевого самоврядування. Часта зміна голів Херсонської облдержадміністрації робить менш визначеним ставлення до осіб, що займають цю посаду. Голови районних, міських і, в меншому ступені, обласної ради не є активними публічними політиками, тому кількість респондентів, яким важко визначити своє ставлення до перелічений осіб є більшою. Рівень підтримки посадових осіб в Херсонській області виглядає наступним образом:
| | | Цілком підтримую | Підтримую окремі дії | Не підтримую | Важко відповісти |
| | Голови обласної державної адміністрації | 8,8 | 41,5 | 25,9 | 23,8 |
| | Голови районної державної держадміністрації (в містах обласного підпорядкування міського голови) | 10,5 | 40,9 | 26,9 | 21,7 |
| | Обласної ради | 7,5 | 38,4 | 26,4 | 27,7 |
| | Районної ради ( в містах обласного підпорядкування міської ради) | 10,1 | 36,2 | 24,3 | 29,4 |
Громадська думка Херсонської області є схильною до зміни процедури призначення голів держадміністрацій на механізм обрання територіальною громадою (72,6%) та зміцнення позицій населення в контролюванні владних структур. 62,6% респондентів висловилися за те, щоб відповідальні працівники обласних, районних, міських адміністрацій призначалися за результатами відкритого конкурсу за участі у конкурсних комісіях представників громадських організацій, а 63,8% за те, щоб мешканці області, району мали право ініціювати місцевий референдум про зміщення голови обласної чи районної державної адміністрації з посади, результати якого є обов’язковими для виконання.
Оцінюючи корумпованість працівників різних державних структур респонденти відзначали порівняно високу вірогідність наявності хабарництва серед працівників медичних (34,1% вважали що воно надзвичайно поширено, а 34,2%, що досить поширено) та освітніх (35,5% опитаних зазначили, що воно надзвичайно поширено і 28,6%, що досить поширено) закладів. Такі переконання підтверджує і власний досвід респондентів: 31,4% доводилося давати хабарі працівникам медичних закладів, а 26,9% – освітянам. На третьому місці за рівнем хабарництва знаходяться працівники правоохоронних органів: 27,9% вважають, що хабарництво надзвичайно поширено в їх середовищі, а 10,0% опитаний власноруч давали хабарі працівникам правоохоронних закладів. Далі йдуть співробітники податкової інспекції: відповідно 25,6% та 5,6%. Відносно менше поширено хабарництво, на думку респондентів, серед керівників та працівників обласних органів влади та серед керівників та працівників міських та районних органів влади. Досвід давання хабара таким працівникам мали 4,8% та 6,8%. Проте, тільки 2,2% та 2,3% респондентів є впевненими, що хабарництво не присутнє у владних структурах на обласному та районному рівнях.
Соціологічне опитування, що було проведено Центром Разумкова, виявило рейтинг найбільш актуальних та гострих проблем Херсонщини. Їх набір є досить типовим для України в цілому. За даними опитування, в більшості регіонів громадян хвилюють низька зарплатня та пенсії, високий рівень безробіття, занепад промисловості та сільського господарства, низька якість медичного обслуговування та байдужість влади (див. таблицю).
РОЗДІЛ 4. РЕЙТИНГИ КАНДИДАТІВ У ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РЕПРЕЗЕНТАТИВНИХ ОПИТУВАНЬ ЖИТЕЛІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
В квітні і червні мова йшла про вірогідних кандидатів у президенти України. Динаміка рейтингів була наступною:
За матеріалами наступних опитувань:
10-23 квітня 2004 р. Опитано 610 жителів у Херсонської області, які проживають у 6 містах, 5 селищах міського типу і 8 селах, в 12 адміністративних районах міста Херсона і області.
10-23 травня 2004 р. Опитано 601 житель у Херсонської області, які проживають у 6 містах, 3 селищах міського типу і 11 селах, в 12 адміністративних районах міста Херсона і області.
Пік популярності Ющенка на Херсонщині здається було вже досягнуто ще навесні, а Янукович почав потужно завойовувати електоральне поле Херсонщини лише у червні. Усіх можливих кандидатів у президенти в травні значно випереджала трійка основних вірогідних кандидатів, яку очолює В.Ющенко (17%), друге місце впевнено посідав В.Янукович (15%), третє – давній лідер електоральних симпатій на Херсонщині П.Симоненко (13%). Шанси на перемогу на виборах у трійці лідерів майже зрівнялися, якщо враховувати статистичну незначущість різниці між кількістю респондентів, які їх підтримують.
Інші можливі кандидати мали у значно менший рівень популярності, наприклад, четверте місце посіла Ю.Тимошенко (лише 4,5%), п’яте – О.Мороз (лише 4,3%).
Все ще значний відсоток тих, хто не визначився – 17%, це на 3% менше, ніж у квітні, проте все ще досить багато. Великий відсоток тих, хто не визначився, є нормальним з огляду на те, що юридично виборча кампанія навіть ще не почалася.
В селах лідером симпатій виборців залишається В.Ющенко (17,9% сільських виборців), проти 15,3% за П.Симоненка, головного комуніста України. Селища міського типу Ющенко програє Симоненку и Януковичу (11% проти 16 і 16% відповідно). Ющенко випереджає усіх у містах області (за виключенням Херсону) (21% проти 15% Януковича і 13% Симоненка). В Херсоні Ющенко і Янукович значно випереджають Симоненка (14,7% і 14,1% проти 9,4% відповідно). Сільські виборці голосують більш консолідовано і рівень підтримки ними лідерів громадської думки вищий, ніж у Херсоні, де симпатії більшою мірою розпорошені між багатьма можливими кандидатами які реально на перемогу на виборах не будуть претендувати. Наприклад, серед опитаних виборців 45% - живуть у селах, а серед тих, хто підтримав Ющенка 48% селян, Симоненка – 51%, Януковича – 44%. Серед опитаних 28% херсонці, а рівень підтримки можливих кандидатів відповідно 25, 20 і 27%.
Уподобання виборців значною мірою залежать від їх віку: з тих, хто віддає перевагу П.Симоненку, 59% - люди у віці від 60 років і старше, серед симпатиків Ющенка людей цієї вікової категорії лише 22%, а Януковича – 21%. Навпаки, серед виборців Ющенка 23% молодих виборців у віці 20-29 років, у Симоненка таких лише 8%, у Януковича – 11%. Перевагою Януковича є відносно висока популярність серед вікової категорії 30-39 років (25%) і 40-49 років (23%). Доля цієї категорії у Ющенка 17 і 19%, у Симоненка – 10 і 7%.
Більш освічені виборці віддають перевагу Ющенку (серед тих, хто віддав перевагу Ющенку 41% з вищою освітою проти 32% у Януковича). Люди з середньою освітою, навпаки, голосуватимуть частіше за Януковича (27% проти 18% серед виборців Ющенка).
Досить чітко вирізняються залежність уподобань виборців від їх матеріального стану. Серед виборців Симоненка 46% ледве зводять кінці з кінцями, серед симпатиків Януковича 38% тих, хто витрачає свої прибутки в основному на харчування сім’ї, і серед виборців Ющенка 45% це ті, хто живе забезпечено або просто ні в чому собі не відмовляють.
Найпопулярніші відповіді на запитання про ідеологічний напрямок, якому виборці віддають свої уподобання на Херсонщині такі: 18% - “не орієнтуюся в ідеологічних напрямках”, 14% - поєднання ринкових орієнтацій з орієнтацією на союз із Росією, 13% - комуністична ідеологія. Національно-демократичну ідеологію обрали 10%, ліберальну – 1%, а національно-радикальну взагалі жоден респондент не обрав.
Зрозуміло, що більшість виборців Симоненка (55%) – прихильники комуністичної ідеології, серед його електорату 14% - прихильники союзу з Росією на основі ринкової економіки, 8% - націонал-комуністичної ідеї.
Серед симпатиків Ющенка найбільше націонал-демократів (24%), соціал-демократів (10%) і екологістів (10%).
Серед прихильників Януковича найбільшою популярністю користуються ідея союзу Росією на основі ринкового вибору (19%), націонал-демократична ідеологія (13%), соціал-демократична (9%) і соціалістична ідеологія (9%). Серед прихильників Януковича надзвичайно високий відсоток тих, хто не орієнтується в ідеологічних відмінностях - 21% (у Симоненка – 4%, у Ющенка – 3%).
Мовні орієнтації ніяким чином не позначилися на електоральних симпатіях. Серед прихильників Ющенка, якого іноді називають “більшою мірою українським кандидатом” 51% україномовних і 42% російськомовних; у Януковича, якого іноді називають “проросійським кандидатом” – 60% україномовних і 37% російськомовних. Зрозуміло це результат виваженої політики кандидатів у мовному і національному питанні, які старанно обминають непрості національні і мовні суперечності.
22% опитаних відповіли, що вони ніколи не будуть голосувати за Ю.Тимошенко і 14% - ніколи не будуть голосувати за Н.Вітренко. За Симоненка ніколи не будуть голосувати 12%, за Ющенка – 12%, за Януковича – 10%.
Впевненість виборців Херсонщини в тому, що президентом буде Янукович зросла у травні порівняно з квітнем, в перемогу Януковича вірять 31% опитаних. Вірять у перемогу Ющенка значно менше - 20% (-3%).
Безумовно, головні сюрпризи виборчої кампанії ще попереду. Напевно, що передвиборча ситуація на Херсонщині ще буде значною мірою змінюватися. Серед населення поширені дуже великі очікування стосовно можливих доленосних кроків діючого Президента України. В Україні іноді буває так: чим голосніше представник органів влади щось стверджує, тим більше пересічні люди (стихійні політологи) впевнюються, що все буде якраз навпаки.
Відповіді на питання: «Якби вибори Президента України відбулися у наступну неділю, за кого із цих політиків Ви б проголосували?” (% до числа опитаних)
| | Квітень 2004р., n=610 | Травень 2004р., n=601 | |
| Ющенко Віктор | 20,16 | 16,64 | - 3,52 |
| Янукович Віктор | 9,18 | 14,64 | + 5,46 |
| Симоненко Петро | 9,84 | 13,31 | + 3,47 |
| Тимошенко Юлія | 2,30 | 4,49 | |
| Мороз Олександр | 4,10 | 4,33 | |
| Тигіпко Сергій | 1,97 | 3,00 | |
| Вітренко Наталія | 1,97 | 2,50 | |
| Кінах Анатолій | 2,30 | 2,50 | |
| Кирпа Георгій | 1,97 | 2,00 | |
| Медведчук Віктор | 3,93 | 1,83 | |
| Литвин Володимир | 2,30 | 1,33 | |
| Проголосую против всіх | 9,84 | 7,82 | |
| Важко сказати | 20,00 | 16,97 | |
| Не буду брати участі у виборах | 9,51 | 8,32 | |
Відповіді на питання: «За кого із цих політиків Ви не стали б голосувати ні при яких умовах?” (% до числа опитаних)
| | Квітень 2004р., n=610 | Травень 2004р., n=601 | |
| Тимошенко Юлія | 23,28 | 21,80 | - 1,48 |
| Вітренко Наталія | 17,38 | 13,64 | - 3,74 |
| Ющенко Віктор | 11,31 | 12,48 | + 1,17 |
| Симоненко Петро | 15,90 | 11,65 | - 4,25 |
| Янукович Віктор | 9,84 | 10,32 | + 0,48 |
| Кінах Анатолій | 3,61 | 1,83 | |
| Кирпа Георгій | 3,44 | 1,50 | |
| Литвин Володимир | 3,93 | 1,33 | |
| Медведчук Віктор | 7,05 | 9,32 | |
| Мороз Олександр | 7,70 | 4,16 | |
| Тигіпко Сергій | 2,46 | 2,50 | |
| Важко сказати | 17,21 | 16,97 | |
| Таких нема, за кого голосував би | 3,77 | 5,32 | |
| Не буду брати участі у виборах | 10,00 | 8,65 | |
Відповіді на питання: «А хто, на Вашу думку, все ж таки стане Президентом України?”
(% до числа опитаних)
| | Квітень 2004р., n=610 | Травень 2004р., n=601 | |
| Янукович Віктор | 18,03 | 30,78 | + 12,75 |
| Ющенко Віктор | 22,95 | 19,63 | - 3,32 |
| Симоненко Петро | 4,43 | 6,82 | |
| Вітренко Наталія | 0,82 | 0,67 | |
| Кінах Анатолій | 1,15 | 1,50 | |
| Кирпа Георгій | 0,98 | 1,33 | |
| Литвин Володимир | 0,33 | 0,83 | |
| Медведчук Віктор | 1,48 | 0,50 | |
| Мороз Олександр | 2,79 | 2,50 | |
| Тигіпко Сергій | 1,48 | 0,83 | |
| Тимошенко Юлія | 1,48 | 2,16 | |
| Важко сказати | 43,93 | 32,11 | |
За даними останнього соціологічного дослідження, проведеного Херсонським регіональним відділенням АМС „Атлантична Рада України” за підтримки Центру імені О.Разумкова 1-10 липня 2004 р. (опитано 602 чол.) рейтинги основних кандидатів були такими:
28. Якби вибори Президента України відбувалися наступної неділі, то за кого Ви проголосували б?
| 19,3 |
| 18,8 |
| 14,6 |
| 6,0 |
| 2,7 |
| 9,0 |
| 10,0 |
| 15,1 |
Таким чином, шанси на перемогу Ющенка і Януковича в Херсонській області майже зрівнялися. Проте у другому турі перевага все ж таки за Ющенком!:
29. Якби найближчої неділі відбувся другий тур президентських виборів і в бюлетені для голосування залишилися б В.Ющенко і В.Янукович, то як Ви проголосували б?
| 29,2 |
| 27,1 |
| 18,4 |
| 10,3 |
| 15,0 |
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ПРОГРАМ КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМ РЕГІОНУ
Аналіз передвиборчих програм основних кандидатів в Президенти (у нашому дослідженні порівнювалися підходи до вирішення проблем Херсонської області у програмах найбільш рейтингових В.Януковича, В.Ющенка, П.Симоненка, О.Мороза, Н.Вітренко та “півдняка” А.Кінаха), демонструє, що кандидати в Президенти знають больові точки України в цілому, й намагаються відійти від надмірної “регіоналізації” своїх позицій. За винятком В.Януковича, який в положеннях своєї програми зазначає серед власних завдань вирішення проблем “депресивних” регіонів (хоча й не називає ці регіони), інші кандидати не акцентують уваги на регіональних особливостях України, навпаки, підкреслюючи загальні риси, що об’єднують Україну.
Тому, наприклад, суто херсонську проблему щодо водопостачання (вона увійшла у десятку найбільш гострих проблем з точки зору херсонців) згадав лише один з кандидатів – Олександр Мороз та пообіцяв “забезпечити кожну сім'ю чистою питною водою”. Але не назвав яким чином зможе реалізувати свою обіцянку.
У програмах кожного з кандидатів називаються найбільш гострі для громадян України проблеми та є або обіцянки, або шляхи вирішення цих проблем.
Й мабуть в цьому сенсі, кожен з виборців буде сам вибирати, що йому до вподоби, наприклад у підходах до подолання безробіття – створення “мільйонів робочих місць” (Н.Вітренко), щорічне створення 500 тис. нових робочих місць, “у тому числі 200-300 тис. високоефективних, із заробітною платою у півтора рази вище за середній розмір заробітку по галузі” (А.Кінах), щорічне створення 1 млн. робочих місць (О.Мороз), “базуючись на реально існуючих ресурсах держави” (у тому числі з введенням податкових пільг для тих, хто надає роботу) – “створення 1 мільйона нових робочих місць” (П.Симоненко), “створення п’яти млн. робочих місць” шляхом державного замовлення, іноземних інвестицій, гарантованих кредитів для малого та середнього бізнесу (В.Ющенко) або просто “створення нових робочих місць” шляхом кредитування малого та середнього бізнесу в депресивних регіонах (В.Янукович). Чи наприклад, вирішення проблеми повернення заборгованості по зарплатні та заощаджень громадян ”коштами, що отримані від реалізації державного майна” (В.Янукович) або протягом року шляхом примушення олігархів справно платити податки (В.Ющенко), або звичайним наказом-обіцянкою “повернути протягом 5 років вкрадені трудові заощадження та негайно ліквідувати заборгованість по заробітній платі на підприємствах та організаціях усіх форм власності” (П.Симоненко, те ж саме О.Мороз), чи повернення знецінених заощаджень протягом трьох років шляхом безготівкових розрахунків громадян з державою (Н.Вітренко).
Див. Додаток – Таблицю порівняння програм кандидатів.
РОЗДІЛ 6. СУСПІЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З МАЙБУТНІМИ ПРЕЗИДЕНТСЬКИМИ ВИБОРАМИ, ТА ВИМОГИ ГРОМАДЯН ДО КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА
За результатами дослідження рішуча боротьба із злочинністю та корупцією є найбільш бажаним (94,9% респондентів висловилася на “так”) кроком наступного Президента. Наступні за популярністю кроки мусять бути скеровані на укріплення демократії в Україні (75,2%), посилення контролю громадян за діями влади (73,9%) та укріплення незалежності України (69,4%).
Цікава, що такий самий рейтинг має ідея створення Єдиного економічного простору з Росією, Білорусією та Казахстаном (тільки кількість противників в цьому випадку більша – 17,6%). Західний вектор зовнішньої політики підтримую значно менша кількість жителів Херсонської області: 49,7% опитаних сподіваються, що дії наступного Президента будуть скеровані на зближення України з Європейським союзом (28,2% проти цього), а 29,9% очікують на вступ України до НАТО (44,5% проти вступу).
Значна кількість мешканців Херсонщини є прихильниками зміцнення президентської влади, концентрації влади в одних руках і взагалі висловлюються за повернення до минулого типу господарювання. 37,% очікують від майбутнього Президента дій спрямованих на концентрацію максимальної влади в своїх руках для протидії противникам своєї програми та 46,8% за рішучу боротьбу з політичними силами і політиками, які зашкоджують реалізації програми Президента.
Велика розбіжність існує в громадській думці херсонців на тему типу економіки: більша поливана сподівається на здійснення ринкових реформ (68,4% - за; 13,1% - проти), а друга вважає, що кращим виходом є повернення до планової економіки (47,3% - за; 30,4% - проти ).
Більшість жителів Херсонської області очікують після виборів на кардинальні зміни в суспільно-політичні системі, що склалася в Україні. Для 63,3% - це бажані кроки наступного президента. Крім системних змін, така сама кількість людей вважають, що в країні мають відбутися і кадрові зміни - 66,3% респондентів підтримують заміну більшості керівників державної адміністрації на всіх рівнях. Збереження засад соціально-економічної політики підтримують тільки 29,6% жителів Херсонщини.
Слід відмітити і очікування херсонців на дії наступного Президента направлені на ініціювання судових розслідувань діяльності осіб, які займали державні посади при попередньому Президенті (61,5%) та на боротьбу з олігархами (65,6%).
З більш поміркованих очікувань слід виділити сподівання на координацію дій Президента, Верховної Ради та Уряду, проведення ними злагодженої соціально-економічної політики (63,1%).
Але тільки 12,0% населення регіону покладає великі надії на зміни на краще після президентських виборів. Переважна більшість або взагалі не має жодних надій (37,0, або має тільки деякі надії (38,9%).
РОЗДІЛ 7. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ НОВООБРАНОГО ПРЕЗИДЕНТА (З ТОЧКИ ЗОРУ ІНТЕРЕСІВ РЕГІОНУ)
Подальша лібералізація суспільства має дати мотивацію для населення для розгортання активної підприємницької діяльності.. А це, передусім, відмова від жорстко централізованого і непрозорого, успадкованого від Радянського Союзу принципу управління. Більшість населення області вважає, що регіон повинен мати більше самостійності у вирішенні власних проблем (66,8%) або повинен мати широку автономію (27,2%). Це стосується формування бюджетів, стимуляції проведення самодостатньої політики. І взагалі, патерналістична (до влади) постава будь-яких суб’єктів – це анахронізм. Більше власної ініціативи. А ініціативні люди в області є. Соціальної держави без економічного підґрунтя в Україні побудувати не вийшло, значить прийти до неї можна шляхом, щоб працюючий громадяни сам міг забезпечити себе та своє найближче оточення, зменшуючи посередництво держави.
В зовнішній політиці бажано було б нарешті побачити рух до в напрямку стратегічної мети України – вступу в ЄС. Прагнення відповідати стандартам ВТО, ЄС мусить зробити свою справу в економіці, яка повинна бути відкритою і привабливою для іноземного капіталу. Херсонщина займає вигідне географічне розташування в Чорноморському регіоні і співпраця з країнами регіону (зокрема з країнами, що готуються до вступу в ЄС, передусім з Туреччиною) є необхідним компонентом економічної стратегії регіону.
У фінансовій сфері необхідною підтримка малого та середнього бізнесу, пільгове оподаткування приоритетних напрямків виробничої сфери та сфери послуг – наприклад, машинобудування чи туризму. Херсонщина має потужні рекреаційні ресурси, які використовуються неефективно. Не достатньо використовуються і транспортні можливості області.
Диверсифікація енергетично-паливного комплексу, на жаль, й далі є тільки мрією. На це треба подивитись критично і творчо.
Обласний центр – це університетське місто. Змін потребує і ситуація в освіті і науці. Освітянські стандарти варто допасувати до європейських. Це надасть можливість викладачу та науковцю просувати науку, а не займатися прихованим „заробітчанством” у вузах. Варто відповідно використовувати науково-дослідний капітал, що ще залишився в області. Багато спеціалістів, що працювали в ВПК не використовують повністю свій потенціал.
Цілі новообраного Президента (з точки зору інтересів регіону) повинні виходити з єдиної найважливішої мети - зростання добробуту населення. Для прагнення цієї мети слід досягти наступні цілі.
- Конституційна реформа з метою створення Верхньої палати парламенту, в якій би рівномірно були представлені інтереси різних регіонів. Сучасна політична еліта закономірна складається з представників економічно найбільш розвинутих регіонів (Придніпров’я, Донбас). В той же час, економічні і, як наслідок, політичні інтереси регіонів не завжди співпадають.
- Зміна процедури призначення керівників державних адміністрацій (регіональних та районних). Необхідно зробити її виборною, з метою впровадження громадського контролю та відповідальності. Поява керівників Херсонської області носить для населення раптовий характер та частина з них не має до області ніякого відношення. Для деяких колишніх керівників області ця посада сприймалась як “запасний аеродром” чи місто для відбування “покарань”.
- Обґрунтоване зменшення податкового тиску на підприємства (до того ж економічне зростання дозволяє це зробити). Без допомоги, інвестицій та податкових пільг промисловість регіону буде зменшувати своє значення в економіці.
- Розвиток рекреаційної сфери в Україні. Херсонська область має тільки в межах Чорного моря 650 км берегової смуги. В той же час розвиток та якість послуг рекреаційної сфери регіону незначні.
РОЗДІЛ 8. БАЖАНІ (З ТОЧКИ ЗОРУ ІНТЕРЕСІВ РЕГІОНУ) ПЕРШІ П’ЯТЬ КРОКІВ НОВООБРАНОГО ПРЕЗИДЕНТА
- Конституційна реформа.
- Зменшення податків.
- Збільшення участі в держави в регулюванні цін на сільськогосподарську продукцію (економічними заходами з метою нівелювання сезонних коливань цін).
- Створення сприятливих економічних умов для розвитку рекреаційного господарства.
- Стимулювання та підтримка легкої промисловості та переробних ланок АПК.