Geum.ru

Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”

Вид материалаДокументы

Содержание


Екологічна ситуація
Екологічна безпека оборонної діяльності
Міжнаціональні відносини
Ким Ви вважаєте себе за національністю?
Якою мовою ви розмовляєте вдома?
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Екологічна ситуація



Екологічна ситуація, що склалась в Херсонській області, та існуючі тенденції її ускладнення є наслідком сучасного стану в економіці, розвитку народногосподарського комплексу з ресурсоємними технологіями і фінансуванням природоохоронних заходів за залишковим принципом.

У 21,1% респондентів екологічна ситуація в області викликає стурбованість. Навіть не зважаючи на те, що внаслідок спаду промислового виробництва екологічна ситуація в області за останні 10 років за окремими показниками поліпшилася “погана екологічна ситуація” входить в десятку найактуальніших проблем, що непокоять мешканців Херсонської області. На питання “Якою є екологічна ситуація у Вашому місті, районі?” відповіді розподілилися наступним чином:

  1. Сприятлива
26,9 %
  1. Існують невеликі екологічні проблеми
35,2 %
  1. Існують серйозні екологічні проблеми
26,9 %
  1. Екологічна ситуація катастрофічна
4,5 %
  1. Важко відповісти

6,5 %


За інформацією Державного управління екології та природних ресурсів в Херсонській області за 2003 рік до найважливіших екологічних проблем в області відносяться:

  • деградація земель внаслідок водної та вітрової ерозії, вторинного засолення та осолонцювання;
  • зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, значна їх розораність;
  • підтоплення земель і населених пунктів, особливо в південних районах;
  • наявність берегоерозійних процесів Каховського водосховища, р. Дніпро, Чорного та Азовського морів;
  • забруднення водойм стічними водами з недосконалих, а в ряді випадків аварійних очисних споруд населених пунктів;
  • скорочення площ лісових насаджень;
  • забруднення земель твердими побутовими та токсичними відходами;
  • погіршення якості питної води;
  • забруднення підземних вод нафтопродуктами та наявністю полігону ТПВ

(м. Херсон);
  • стан лівобережної частини земель області південніше Каховської ГЕС.



Широкий суспільний резонанс мають проблеми підтоплення в південних районах області (неодноразово пропонувалося оголосити Херсонську область зоною стихійного лиха), надмірного антропогенного навантаження Нижньодніпровських плавнів (пропонувалося створити Національний парк в нижній течії Дніпра), аварійного стану очисних споруд населених пунктів (зокрема в м.Берислав), лісових пожеж (найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах Голопристанського, Каховського, Цюрупинського районів), стан земляної частини греблі Каховської ГЕС (за результатами проведеного обстеження її стан визначено як задовільний), розмивання берегів (зокрема в курортних зонах).

За даними Херсонського обласного управління статистики станом на 01.01.2003 року в області налічувалось 333 підприємства, що здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Але надходження шкідливих речовин від автотранспорту у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел.

Пожвавлення економічної ситуації сприяли підвищенню з 1999 року вмісту шкідливих забруднювачів1.

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001

1 – Херсонська обл..

2 – м.Херсон

3 – м.Каховка

4 – м.Нова Каховка

5 – Генічеський р-н

6 – Високопільський р-н


На екологічну ситуацію в Херсонській області (особливо на північні райони) впливають промислові підприємства сусідніх економічно розвинутих областей – Дніпропетровської і Запорізької, а також хімічні виробництва північних міст АР Крим (в підведених районах).

Одними з основних забруднювачів довкілля в Херсонській області є шламонакопичувачі. Велика кількість різних видів шламу зберігається на ВАТ “Херсоннафтопереробка”, на полігоні ВАТ “Південелектромаш” (Н.Каховка), на Н.Каховському заводі “Сокіл”, на Херсонському суднобудівному заводі, на відкритому шламонакопичувачі, який в минулому належав ВАТ “Херсонський целюлозно-паперовий комбінат” (м. Цюрупинськ). Залишається не вирішеною проблема по переробці відходів. Не налагоджено здійснення сортування відходів та залучення підприємств-переробників, пошук підприємствами технологій переробки відходів, виділення коштів на рекультивацію земель після закінчення експлуатації звалищ.

Не повністю відповідають екологічним вимогам і полігони твердих побутових відходів області. В області не розроблено цільової програми будівництва та реконструкції полігонів ТПВ з визначенням реальних джерел фінансування.


Потребує вирішення проблема деградації водних ресурсів області. Це стосується не тільки погіршення якості питної води, але й підвищення солоності води в пониззі Дніпра, розповсюдження сірководню в Дніпровському лимані, деградація підземних вод.

Серед проблем пов’язаних з флорою та фауною крім перелічених слід зазначити періодичний замор риби в нижній течії Дніпра та в Дніпровсько-Бузькому лимані, гостро стоїть проблема, викликана збільшенням популяції баклана великого, який наносить значні збитки рибному господарству. Існують великі проблеми з неконтрольованим виловом риби на Азовському морі (передусім цінних порід) та в Дніпрі.

За результати експертного опитування (2003 р.) серед порівняно вдало розв’язаних екологічних проблем області було відмічено три:



Назва
Місце-знаходження
Екологічна проблема
Що зроблено?

Ботанічні заказ­ники місцевого значення «Софі­ївський», «Ши­ро­ка Балка».
с.Софіївка, с.Широка Балка Білозерського району
Зникнення окремих ви­дів рідкісних видів рос­лин та тварин під впли­вом надмірного антро­по­­генного наван­тажен­ня
Створено бо­та­нічні заказ­ники місцевого зна­чення (1998 р.)

ВАТ “Херсон­нафтоперероб­ка”

Комсомольський район міста Херсона
Недостатнє очищення промисло­вих стічних вод
Впроваджено фло­таційну очис­тку стіч­них вод (1993 р.)

Звалище отруто­­хімікатів
с. Мирне Каланчацького району
Звалище отруто­хімі­ка­тів (мінеральні доб­рива невизначе­ного складу), що лежали в непри­сто­сованих приміщеннях та просто неба
Отрутохімікати частково були поміщені в кон­тейнери


Тобто, найгостріші екологічні проблеми ще чекають на своє вирішення.

Серед мешканців Херсонщини екологічний (“зелені”) ідейно-політичний напрям як відповідний власним переконаннями задекларувало 8,8% опитаних. Випереджає його тільки комуністичний (15,9%) та політичний напрям, що поєднує ідеї ринкової економіки з ідеями возз’єднання України з Росією (14,1%). В інших регіонах України “зелена” ідеологія менш популярна. Навіть у тих, де екологічна ситуація гірша (наприклад, Донецька обл. – стурбованість поганою екологічною ситуацією 46,5%, а відсоток прихильників екологічного напряму - 6,5%). У Львівській області, яка традиційно є більш заполітизованою, зафіксовано найменшу кількість прихильників екологічного ідейно-політичного напрямку (2,8%) при подібній стурбованості екологічною ситуацією. Це дає підстави припустити, що порівняно велика кількість прихильників “зелених” є показником порівняно більшої аполітичності, а не за ангажування населення регіону в екологічному русі.

Екологічний рух в області представлений громадськими організаціями (Херсон-Екоцентр, Херсонська міська екологічна асоціація “Зелений світ”, Товариство охорони природи), політичними партіями (ХОО ПЗУ, ХОО Зеленої партії України, Екологічна ліга НДП).


Екологічна безпека оборонної діяльності

Охорона атмосферного повітря.

Всі військові частини Херсонської області мають власні котельні. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не одержано ні одною з них. Перевірка вихлопних газів автомобільно-тракторної техніки на вміст забруднюючих речовин не здійснюється.


Міжнаціональні відносини


Херсонська область історично є багатонаціональною, адже з кінця ХVІІІ ст. заселялася пересельцями з різних регіонів країни, колонізувалася іноземцями. Тому національний склад мешканців Херсонщини є строкатим. За результатами перепису населення 2001 року в Херсонській області проживало 82% українців; 14,1% росіян; 0,7% білорусів; 0,5 татар; по 0,4% вірменів та молдован; 0,3% турків; 0,2% кримських татар, що відповідає вибірковій сукупності дослідження:


Ким Ви вважаєте себе за національністю?
  1. Українцем (кою)
82,9 %
  1. Росіянином (кою)
14,1 %
  1. Білорусом(кою)
0,7 %
  1. Кримським татарином(кою)
0,5 %
  1. Інша національність

0,8 %
  1. Важко відповісти/відмова від відповіді

1,0 %


З моменту перепису 1989 року зменшилася кількість узбеків, литовців, болгар, румун, поляків, німців, євреїв, чехів, а збільшилася кількість вірменів, азербайджанців, корейців, татар, грузинів, таджиків, турків, курдів. За даними УМВС України в області щодо міграції можна зробити висновок, що тенденція збільшення в області вихідців з Центральної Азії та Кавказького регіону збережеться і надалі.

Респонденти оцінили стан міжнаціональних відносин досить оптимістично. В десятці найгостріших проблем області міжнаціональних стосунків не присутні (1,7%)2, а на питання “Чи існують у Вашому регіоні які-небудь проблеми у взаємовідносинах між різними національними групами?” опитані відповіли наступним чином:

  1. Так, існують і досить гострі
3,2 %
  1. Існують деякі проблеми
15,4 %
  1. Немає жодних проблем
67,9 %
  1. Важко відповісти

13,5 %


Коментуючи розподіл відповідей треба погодитись, що Херсонщина не є ареною міжнаціональних сперечань, адже більшість національних меншин або практично асимільовані, або інтегровані в українське суспільство. Для більшості етнічних білорусів, євреїв, молдован, росіян, татар, українців мовою щоденного спілкування є українська або російська.


Якою мовою ви розмовляєте вдома?
  1. Українською
28,2 %
  1. Переважно українською
11,3 %
  1. Іноді українською, іноді російською
21,4 %
  1. Переважно російською
10,5 %
  1. Російською
27,2 %
  1. Іншою мовою

1,0 %
  1. Важко відповісти/відмова від відповіді

0,4 %


В області зареєстровано 20 громадських організацій національних меншин, які займаються культурною та просвітницькою (вивчення мови меншини) діяльністю. Проте кількість громадян охоплених їх діяльністю є незначною.

Натомість критичним є становище міжнаціональних відносин в місцях компактного проживання турків-месхетинців. Турки-месхетинці належать до сумнозвісного списку народів, що зазнали репресій в ста­лін­ські часи: 1944 року десятки тисяч турків-месхетинців було депортовано з південних районів Грузії до радянських республік Центральної Азії. 1989 року в наслідок загострення міжетнічного конфлікту в Узбе­кис­та­ні турки-месхетинці були змушені знову шукати собі притулок в різних країнах Європи та Азії. Значна частина турків-месхетинців оселилася і на території України (переважно в південному регіоні та Донецькій області).

До цього часу про­блема повернення турків-месхетинців на історичну батьківщину фактично не ви­рішена (хоча в Грузії існує відповідна законодавча база), а в деяких місцях компактного проживання, зокрема в Краснодарському краю та Вол­гоградській області РФ, тривають масштабні міжетнічні конфлікти. Порівняно з ін­шими державами в Україні ситуація навколо турків-месхетинців відносно стабільна. Але за даними пілотажного дослідження (лейтмотивні інтерв’ю, спостереження) проведеного кафедрою філософії і соціології ХДТУ в 2002 році в Херсонській області, де проживає найбільша в Україні турецько-месхетинська діаспора (3,7 тисяч), міжетнічна ситуація може погіршитися – цьому може сприяти і економічна відсталість області, і недосконалість реформування в аграрному секторі господарства, і демографічні процеси, і відсутність законодавчих та нормативно-правових актів стосовно депортованих осіб за національною ознакою. Не повторити розвитку узбекистанського, грузинського або російського сценарію в Україні – задача надзвичайно важлива.

Хоча в Україні в місцях компактного проживання турецько-месхетинського населен­ня (зокрема в Херсонській області) накопичуються конфліктогенні фактори, робота по їх усуненню практично не ведеться. По відношенню до турецько-месхетинської проблеми проводиться політика замовчування як на державному, так і на обласному рівні. Наприклад, Держком­стат України у звіті щодо національного складу населення Херсонської обл. “загубив” інформацію про чисельність турецько-месхетинського населення Херсонської області. В оприлюднених Держкомстатом України даних щодо етнічного складу населення Херсонської області бракує інформації про чисельність турків, а точніше про найчисельніший турецький субетнос:


Етнічний склад Херсонської області за результатами перепису 2001 року3.


 
Кількість, тис. осіб
У % до підсумку
2001р. у % до 1989р.

2001р.
1989р.

Херсонська

1172,7
100,0
100,0
94,8

  українці
961,6
82,0
75,7
102,6

  росіяни
165,2
14,1
20,2
66,2

  білоруси
8,1
0,7
1,0
64,8

  татари
5,3
0,5
0,2
у 2,5 р.б.

  молдавани
4,1
0,4
0,5
74,4

  вірмени
4,5
0,4
0,1
у 3,8 р.б.

  кримські татари
2,0
0,2
0,5
36,2


В таблиці надано інформацію про чисельність етносів, кількість яких перебільшує 2 тис. осіб. За даними національно-культурного товариства турків-месхетинців “Ватан”, станом на 10.01.1997 р. в Україні проживало близько 10 тис. представників цього етносу. З них – 5 тис. проживало саме на Херсонщині.

Подібну таблицю надруковано в органі Херсонської обласної ради “Наддніпрянська правда”. На відміну від центрального офісу Херсонське обласне управління надало більш розширену інформацію і “не забуло” турків-месхетинців. Ось так виглядає цікавлячий нас фрагмент цієї ж таблиці тільки в “херсонському вимірюванні” (виділення наше):


Етнічний склад Херсонської області за результатами перепису 2001 року.



 
Кількість, тис. осіб
У % до підсумку
2001р. у % до 1989р.

2001р.
1989р.

  вірмени
4,5
0,4
0,1
у 3,8 р.б.

  турки
3,7
0,3
0,0
у 467 р. б.

  кримські татари
2,0
0,2
0,5
36,2

  цигани
1,8
0,1
0,2
87,4


Як вийшло, що етнос, майже вдвічі більший наступного (кримські татари) за кількістю, “зник” з таблиці? Та ще й з таким величезним показником збільшення чисельності – у 467 разів збільшилась кількість турецько-мес­хе­тин­ського населення в Херсонській області (по даним перепису 1989 р. в Херсон­ській обл. проживало лише 8 осіб, які визначили свою національність як “тур­ки”). Динаміка більш ніж просто вражаюча. І це враховуючи, якщо у 1989 році були зареєстровані саме месхетинські турки. В іншому випадку мова б йшла про цифру на порядок більшу. Але й на цьому непересічному фактові увага не зосереджується навіть і на місцевому рівні. В згаданій газеті в коментарях до таблиці увага акцентується на зростанні чисельності вірменів, корейців (в 2, 5 рази), татар і азербайджанців (в 1,7 рази), але тільки не турків.

Картину щодо динаміки збільшення турецько-месхетинського населення Херсонської області доповнюють дані всеукраїнського перепису турецько-месхетинського населення проведеного Державним комітетом України у справах національностей та міграцій в 1999 році (фіксувалося ім­’я, адреса, попереднє місце проживання та бажання іммігрувати в Грузію). За інформацією Управління у справах національностей, міграцій Херсонської обласної державної адміністрації станом на 1 квітня 1999 року на території області проживало 2990 турків-месхетинців. Тобто за неповних 21 місяць (до перепису 2001 року) приріст турецько-месхетинського населення сягнув більш 700 осіб. Тобто в майбутньому слід очікувати подальшого зростання турецько-месхетинського населення в України.

Приріст турецько-месхетинського населення зумовлено передусім традиційно високою народжуваністю. Внизу наведено дані про кількість школярів турецько-месхетинскої національності в Чаплинському районі, де проживає переважна більшість турків-месхетинців на Херсонщині.


Динаміка кількості учнів турецько-месхетинської національності в школах Чаплинського району Херсонської області станом на 2001/2002 навчальний рік.
Навчальні класи

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

Всього уч­нів в школах району, осіб
641
720
670
417
739
722
716
732
632
402
407

З них тур­ків-месхе­тин­ців, осіб
72
75
64
35
70
73
59
44
42
19
6

З них тур­ків-месхе­тинців, %
11,2
10,4
9,6
8,3
9,4
10,1
8,2
6,0
6,6
4,7
1,5

Орієнтовний рік народ­жен­ня учнів
1995
1994
1993
1992
1991
1990
1989
1988
1987
1986
1985


З 1991 року спостерігається стабільна тенденція до зростання долі учнів турецько-месхетинської національності в школах району за рахунок дітей, що народилися вже на території України. Пік (70% сімей) еміграційної активності українських турків-месхетинців припав на 1990 рік. Пізніше міграція продовжувалась, але вже не так інтенсивно. Саме на цей час припадає і збільшення долі учнів турецько-месхетинської національності, що вибивається з ряду. Незначна доля учнів турецько-месхетинскої національності в 10/11-х класах пояснюється і тим, що значна їх кількість (особливо жіночої статі) обмежується неповною середньою або початковою освітою. Не звертаючи увагу на те, що в деяких сільських школах кількісно переважають учні турецько-месхетинскої національності (наприклад, в школі с.Морозівка доля учнів турецько-месхетинського населення складає 76,3%, с.Балтазарівка – 33,5%; с.Надеждівка – 30,4%; с.Скадовка – 25,8; с.Павлівка – 23,9%; с.Хрестівка – 23,6%), ані турецьких шкіл, ані класів, гуртків, факультативів, ані предметів з турецькою мовою навчання немає.


Динаміка соціальних установок населення України відносно представників турецької національності (за шкалою Богардуса)4.
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001

Показник шкали Богардуса
4,91
-
5,24
-
5,34
5,41
5,60
5,59