Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична Рада України”

Вид материала

Документы

Содержание РОЗДІЛ 10. СТАН ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В РЕГІОНІ Друковані ЗМІ Загальна характеристика Комунальні друковані видання

Подобный материал:

• Типове положення про Регіональне відділення Всеукраїнської асоціації районних та обласних, 206.68kb.
• Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності міжнародного співробітництва, 31.91kb.
• Верховна Рада України Цей закон, 353.33kb.
• Ехнічний університет України кпі, де відбудеться форум працевлаштування та щорічні, 591.69kb.
• Цільова програма Підтримки інвестиційної діяльності, зміцнення міжнародного іміджу, 427.36kb.
• Генеральний прокурор україни наказ від 26 листопада 1998 року n 11 Про організацію, 176.29kb.
• Державна прикордонна служба україни південне регіональне управління, 1441.21kb.
• Спецвипуск. Ч ктїі Вінниця: Інститут інноваційних технологій І змісту освти мон україни,, 87.1kb.
• Інформація про виконання Порядку денного асоціації Україна – єс за 10 місяців 2011, 636.13kb.
• Медіаосвіта в Україні: сучасний стан І перспективи розвитку // Нові технології навчання., 134.17kb.

РОЗДІЛ 10. СТАН ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В РЕГІОНІ

Друковані ЗМІ

Загальна характеристика

В Херсонській області станом на липень 2004 р. зареєстровано 280 видань, з яких, за відомостями Управління у справах преси та інформації Херсонської облдержадміністрації, регулярно виходить 102 видання.

В області зберігається тенденція збільшення кількості зареєстрованих друкованих видань, при цьому зростання процесу реєстрації випереджає зростання видань, які, власне, виходять.

Починаючи з кінця 1999 р. кількість зареєстрованих видань щорічно збільшується на приблизно два десятки назв (у 1999 р. – 21, 2001 р. – 22 видання, 2002 р. – 25 видань, 2003 р. – 26 видань), а кількість друкованих видань, які випускаються, збільшується усього на п’ять – шість назв щорічно. Так, у 2002 р. 92 газети та журнали, у 2003 р. – 98, то в 2004 р. усього 102 друкованих видання виходили регулярно.

Із збільшенням кількості видань в області поступово збільшуються й разові тиражі місцевої преси (так, у 1992 році загальний разовий наклад газет області становив у середньому 150-170 тисяч примірників, то зараз він складає близько 600 тисяч примірників), але це зростання забезпечують усього кілька видань. Так, наклад двох газет області “Гривні” та “Нового дня” перевищує 100 тис. примірників. Якщо додати до накладів цих двох незалежних видань ще й 100-тисячний наклад газети “Губернські вісті”, яку з кінця минулого року видає Херсонська облдержадміністрація, то виходить, що три газети забезпечують третину разового накладу усіх друкованих видань області. Ще одинадцять газет обласного центру мають разовий наклад більше 120 тис. примірників. Сім газет Нової Каховки мають загальний наклад більше 44 тис примірників.

Абсолютна більшість видань мають статус обласних. Так, за підрахунками Комітету у справах преси та інформації, у Херсонській області станом на лютий 2004 р. було зареєстровано 49 видань із районним або міським статусом, або усього 20% від загальної кількості видань.

Однією з особливістю нашого регіону є те, що 67% видань, що виходять, публікують свої матеріали двома мовами – українською та російською, 30% тільки українською (співзасновниками цих видань є переважно органи державної влади та органи місцевого самоврядування) й лише 3% зареєстровані як виключно російськомовні видання. Причому всі найбільш тиражні газети видаються двома мовами.

Для структури місцевих ЗМІ області характерна більша частка недержавних видань, які складають майже 70 відсотків від загальної кількості видань. Не зважаючи на це, за визначенням Управління у справах преси та інформації Херсонської облдержадміністрації, саме видання, засновниками яких є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, й які виходять у всіх районах та містах області найбільш повно представляють державну інформаційну політику. Вони є мережевими представниками цієї політики, діють в єдиному інформаційному полі, публікуючи як місцеві новини, так й загальноукраїнські, але з точки зору виконавчої влади та в рамках єдиних інформаційних кампаній.

Засновниками недержавних видань в більшості є приватні фірми чи підприємці. Меншість складають видання, засновниками яких є громадські організації, профспілки, партії, релігійні громади та трудові колективи редакцій (31% серед недержавних, 21% серед усіх зареєстрованих видань).

За тематикою, друковані видання області розподіляються на кілька груп (рекламні та довідкові (34%), загальнополітичні та інформаційні (28%), просвітницькі (13,6%), інші видання (24,4%). Усі найбільш тиражні газети, які формують інформаційний простір області, видаються від десяти до чотирьох років (деякі, в першу чергу районні газети, мають багаторічні традиції ще радянських часів).

Більшість з загальнополітичних видань виходять раз на тиждень. Для Херсонщини видання щоденних або таких, які виходять кілька разів на тиждень, досі є скоріше виключенням, ніж правилом.

Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки: незважаючи на велику кількість видань, які щорічно реєструються Управлінням у справах преси та інформації Херсонської облдержадміністрації, фактично ринок друкованих інформаційних послуг за останнє десятиріччя майже не розвивається. З початку 1992 р., коли місцева преса переживала глибоку кризу, разові наклади місцевих газет збільшилися усього в чотири рази при чому третина умовного єдиного загальнообласного накладу тримається усього на трьох виданнях, два з яких виходить більше десяти років, а третє було створено напередодні виборів та виконує суто пропагандистські функції. Ще однією тенденцією інформаційного простору є нерозвиненість щоденних друкованих видань та велика кількість спеціалізованих суто рекламних видань.

Більшість з 280 друкованих видань, що зареєстровані, мають статус обласних, хоча реальний вплив на область за кількістю своїх накладів та регулярністю виходу мають лише 13 обласних недержавних газет та 25 комунальних газет, більшість з останніх виходять в районах області та мають статус районних, але при цьому мають змогу друкувати свої матеріали в рамках єдиних заходах інформаційної політики виконавчої влади в рамках єдиної стратегії інформування населення.

Характерними особливостями інформаційного простору є переважання недержавних видань та їх двомовність.

Комунальні друковані видання

В області видаються більше 30 газет, засновниками яких є органи влади. В більшості своїй це – газети районних державних адміністрацій та районних рад, які є їх спільними засновниками, а також газети міських рад (25 видань).

У 2003 році на фінансову підтримку друкованих засобів масової інформації області з місцевих бюджетів надано дотацій на загальну суму майже 1,3 млн. грн., що значно перевищує обсяг дотацій у 2002 році. Рішеннями обласної, районних, міських, окремих селищних та сільських рад у 2004 році передбачено надання редакціям комунальних газет дотацій на суму близько 1,2 млн. грн. У першому півріччі п.р. редакціям комунальних газет вже виділено більше половини цієї суми.

Ці газети представляють собою найбільш керовану з боку органів влади інформаційну групу, яка системно висвітлює діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, на їх сторінках, зокрема, у 2003 році надруковано близько 3-х тисяч, або половина від загальної кількості, директивних документів центральних та місцевих органів влади, матеріалів про діяльність влади. Велику увагу комунальні видання приділяють позитивному висвітленню загальноукраїнських подій, дій Президента України, прем’єр-міністра. Уряду та негативному - Верховної Ради й народних депутатів України.

За результатами моніторингу херсонських регіональних ЗМІ (842 номери 22 регіональних видань різного рівня, 2003 рік, дослідження Херсонської обласної організації Комітету виборців України), з серпня по січень 2003 р. 67% газетної площі тематичного розділу “Інші новини” районної преси було присвячено саме подіям в Україні. Всі події висвітлювалися виключно з однієї позиції, моніторингова група жодного разу не зафіксувала альтернативної точки зору на політичні події. Головна її форма - передруки із загальноукраїнських видань. Наявність регулярних передруків дозволяє зробити припущення про єдину стратегію появи подібних публікацій. Більш того, моніторингова група фіксувала й випадки коли одні й ті ж тексти в різних районних газетах підписувалися різними авторами, іноді, досить відомими та авторитетними в районі. Особливо це було характерно для періодів загальноукраїнських політичних кампаній (починаючи з підготовки до Референдуму 2000 р., в період обговорення політичної реформи в 2003 – 2004 рр. тощо).

З приближенням передвиборчої кампанії, відбулася заміна тематики звичного інформаційного набору: збільшився обсяг матеріалів про особистість та ділові якості прем’єр-міністра України В.Ф.Януковича. Пізніше – збільшилися обсяги критичних передруків про діяльність представників “Нашої України”.

Початок передвиборчої кампанії ознаменувався для ринку інформаційних послуг, які надають комунальні видання, певними змінами. В першу чергу, у різкому збільшенні обсягу загального накладу комунальних газет при чому за рахунок однієї газети. Наприкінці 2003 р. в Херсоні була зареєстрована газета “Губернські вісті”, одним з засновників якої стала Херсонська облдержадміністрація. Серед інших засновників спочатку називалася й обласна рада. Але після відповідного демаршу керівництва Херсонської обласної ради та кількох публікацій в незалежних виданнях з цього приводу, назву облради з переліку засновників цієї газети зняли. “Губернські вісті” ознаменували собою дві головні риси передвиборчих видань – великі наклади (у червні її наклад досяг 100 тис. примірників й став найбільшим в області) та безкоштовне розповсюдження. Як зазначає Управління у справах преси та інформації, ця газета безкоштовно розповсюджується з благодійницькою метою в основному серед малозабезпечених верств населення та ґрунтовно інформує про діяльність облдержадміністрації, Президента, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, пише про “людей праці, практикує випуск різноманітних тематичних сторінок для сімейного читання”. У зв’язку з тим, що це щотижневе видання друкує телевізійну програму, один з головних “хлібів” місцевих газетярів на фоні нерозвинутого ринку реклами, третьою особливістю “Губернських вістей” став удар по незалежній пресі, яка не отримує дотацій з місцевих бюджетів й кормиться багато в чому завдяки публікації телевізійної програми.

При цьому “Губернські вісті” демонструють усі вади комунальних видань: однобокість та тенденційність висвітлення, перевантаження офіційної інформації та передруки тощо.

Таким чином, комунальні видання області представляють собою єдину інформаційну мережу, яка не зважаючи на свої недоліки, що пов’язані із недостатнім фінансуванням та низьким професійним рівнем й залишками застарілого досвіду у її працівників, намагається виконувати свої функції по формуванню необхідної для влади громадської думки. Останнім часом, після появи нових газетних проектів, з’явилися спроби збільшити вплив комунальних видань на населення області.