України Проект "Пласт для розвитку громадянського суспільства"
| Вид материала | Документы |
- Першочергові завдання для Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, 133.43kb.
- План Громадянське суспільство: зміст поняття. Сутність та найважливіші структурні елементи, 587.14kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2010, n 40, ст. 527 ) Цим закон, 231.17kb.
- Херсонське регіональне відділення Асоціації міжнародного співробітництва „Атлантична, 1430.73kb.
- Політична культура особистості, 199.67kb.
- "Бібліотека громадянського суспільства", 213.74kb.
- Виконання Регіональної програми духовного розвитку Черкащини, 407.59kb.
- Метою Програми є: сприяння розвитку місцевого самоврядування Жовківського району; зміцнення, 18.73kb.
- Навчально виховний процес у загальноосвітніх школах забезпечується рядом важливих нормативних, 107.05kb.
- Програма економічного І соціального розвитку миколаївської області на 2011-2014 роки, 2341.29kb.
1. Модель саморозрахунку
Напрям саморозрахунку (часто знаний як напрям допоможи собі сам) є моделлю розвитку громад, яка акцентує на стратегії співпраці та досягнення згоди між членами громади. В центрі цієї стратегії є зібрання широкого кола членів громади разом для аналізу їхньої ситуації та розробки стратегій забезпечення їх потреб шляхом співпраці та прийняття узгоджених рішень. Працюючи разом за стратегією, в якій основним є згода, члени громади не тільки успішно покращать свою ситуацію, але й створять краще відчуття динамічної громади. В результаті це приведе до почуття саморозрахунку між членами громади та покладе початок для майбутньої співпраці.
Характеристика напрямку:
Напрямні моделі:
а) певні проблеми громади можуть бути вирішені шляхом широкого зібрання членів громади для спільної праці та досягнення згоди.
б) така співпраця та досягнення згоди між членами громади не тільки забезпечить потреби громади, але й зміцнить стосунки у громаді в даному процесі.
в) зміцнення стосунків у громаді покладе початок майбутній спільній діяльності та співпраці.
Стратегія моделі
Стратегія напрямку саморозрахунку передбачає зібрання широкого кола членів громади разом для узгодженого прийняття рішень, визначення спільних потреб громади та спільної роботи для забезпечення цих потреб. Акцент робиться на спільній праці в громаді шляхом загального узгодження та співпраці.
Роль працівника з розвитку громад
Працівник з розвитку громад діє як каталізатор та мотивує людей до зібрання. Він також є фасилітатором прийняття узгоджених рішень. На додаток, якщо громада діє за стратегією, що вимагає навчання та транування, то працівник з розвитку громад може виступати тренером та ресурсною особою.
Джерело влади
У даному напрямку влада належить всім членам громади, які працюють разом і досягають спільної мети через загальну згоду.
Конфліктна модель
На перший погляд використання конфлікту може здатися дивним напрямком у розвитку громад. Ми вже підкреслювали, що розвиток громад проходить через колективну діяльність для забезпечення власних спільних потреб. Однак, деколи потреби громади можуть бути викликані нерівномірним розподілом влади - ті, що при владі за межами громади, використовують цю владу у власних інтересах за рахунок громади. В таких випадках конфліктний напрям був використаний як стратегія розвитку громад. Це передбачає конфронтацію тих, що при владі, з метою передачі цієї влади громаді. Такий перехід влади дасть можливість громаді забезпечити свої потреби.
Важливо зазначити, що конфліктний напрям не підтримує якогось насильства. Він швидше підтримує акуратно створену конфронтацію, яка не є насильством. Така ненасильна техніка, що була використана чорношкірими громадянами Сполучених Штатів під час боротьби за громадські права, є яскравим прикладом використання конфліктного напрямку як ненасильної конфронтації.
Ця модель суттєво відрізняється від напрямку саморозрахунку. В той час як напрямок саморозрахунку акцентує на спільній владі та узгодженому прийнятті рішень, то конфліктний напрям підкреслює нерівність влади, яка має бути передана через конфлікт для того, щоб встановити соціальну справедливість.
Характеристика напрямку
Напрямні:
а) певні проблеми в громаді існують із-за нерівного розподілення влади, якою користуються інші за рахунок громади.
б) ненасильний конфлікт може бути використаний для успішної передачі влади громаді.
в) передання влади громаді дасть їй можливість покращити власну ситуацію.
Стратегія
Стратегія конфліктного напрямку передбачає перехід громади, яка не має влади, до ненасильницької агітації та конфронтації до тих, хто має цю владу. Це у свою чергу вимагає зібрання всіх членів громади разом для аналізу ситуації безвладдя, розробки ненасильницької техніки створення конфронтації тим, що мають владу, та виконання даної конфронтації. Конфлікт, викликаний такою агітацією та конфронтацією, примусить або переконає тих, що при владі, передати частину тої влади громаді.
Роль працівника з розвитку громад
Працівник з розвитку громад пробуджує свідомість громади, так щоб громада могла реально оцінити свою ситуацію безвладдя. Він є також активним каталізатором в організації людей для розробки стратегій конфронтації. Коли ці стратегії починають діяти, то працівник з розвитку громад діє як адвокат та активіст, який допомагає громаді у конфронтації тих, хто при владі.
Джерело влади
Що стосується цього напрямку, то тут власне нерівний розподіл влади передбачає, що ця влада має перейти до тих, хто її
3. Модель технічної допомоги
. Наприклад, очищення води є проблемою громади, яка вимагає особливих технічних навиків та роботи експерта, який володіє цими навиками. Хоча і залучається технічний експерт, цей напрям таки відрізняється від поняття громадських послуг, оскільки він наголошує, що саме громада контролює, всі рішення, стосовно того, які саме навики будуть використані, як і коли ці технічні навики будуть застосовані. Тут роль експерта буде полягати у наданні відповідної інформації та поради громаді, він дасть можливість громаді самій приймати рішення про застосування певних навиків, а потім застосувати їх до проблеми, вказаної громадою.
Характеристика напрямку
Напрямні:
а) певні проблеми громади вимагають вищих технічних навиків для ефективного їх вирішення.
б) такі технічні знання і навики можуть бути недоступними для громади, тому такі навики повинні застосовуватися людьми з-за меж громади.
в) використання технічних знань та навиків ззовні має бути контрольованим громадою.
Стратегія
Стратегія передбачає застосування технічних навиків ззовні для вирішення особливої проблеми громади. Сюди входить зібрання членів громади разом для визначення потреб та необхідних технічних навиків для забезпечення цих потреб, запрошення відповідного технічного експерта для надання поради громаді, пропонуючи вибір технічних засобів, що можуть бути застосовані до вирішення даної проблеми, та підведення громади до прийняття рішення про застосування необхідних навиків. Рішення завжди мають прийматися громадою, а не експертом. Щоб цей принцип діяв, необхідно розробити двосторонню угоду про розподіл ролей між громадою та запрошеним технічним експертом. Ці ролі повинні чітко окреслити роботу технічного експерта, як особи, що надає поради та застосовує необхідні технічні навики, але не приймає остаточних рішень.
Якщо ж це можливо, то дана модель також передбачає набуття громадою технічних навиків та знань, що забезпечуються технічним експертом ззовні, шляхом навчання та тренінгу. Це не тільки задовольнить потреби громади, але й дасть можливість громаді набути потрібних технічних знань та навиків, щоб задовольняти власні потреби у майбутньому.
Напрям технічної допомоги може бути дуже складною стратегією до виконання, оскільки вона може легко перетворитися на напрям громадських послуг, де технічний експерт не тільки забезпечує необхідні технічні навики, але й приймає всі рішення про застосування всіх навиків до певної проблеми. Необхідно досягнути делікатного балансу, де технічні навики завжди подаються технічним експертом, але основна робота планується відповідно до рішень, прийнятих громадою.
Для досягнення вищезгадуваного балансу, був запропонований ряд питань, на які, як громада так і технічний експерт, повинні дати відповідь. В свою чергу зосередження на цих питаннях допоможе у дотримані напрямку розвитку громад, а не громадських послуг. (Крістенсон та Робінсон 1989) Ось ці питання:
- на чиїх цінностях базується робота, громади чи експерта?
- до якої міри громада бере участь у визначенні цілей?
- до якої міри цей процес збільшить можливості громади вирішувати власні проблеми?
- до якої міри технічний експерт може діяти самостійно?
- чия проблема вирішується, громади чи експерта?
- чи можливі якісь альтернативи для громади? Якщо так, то чи має вона достатньо влади для вибору?
- чи є представлена вичерпна і достовірна інформація про природу та наслідки технічної допомоги?
- чи буде ця технічна підтримка сприяти залежності громади від технічного експерта?
Роль працівника з розвитку громад
У напрямку технічної допомоги працівник з розвитку громад відіграє декілька ролей. Він діє як вчитель для набуття громадою знань доступних з певних пунктів технічної допомоги, що можуть бути застосовані до технічної проблеми громади. Працівник з розвитку громад також діє як контактна особа, що зводить громаду з необхідним технічним експертом ззовні. Він також відіграє фасилітативну роль у інформуванні про прийняття рішень у громаді, враховуючи внесок експерта, що стосуються того, як надана технічна допомога буде застосована. Нарешті, працівник з розвитку громад, працюючи з технічним експертом, діє як тренер, що передає технічні навики громаді.
Джерело влади
У даному напрямку влада розділяється між громадою та технічним експертом.
«Якщо люди у громаді є ініціативними, творчими, вчаться та усвідомлюють відповідальність за власний розвиток, то вони повинні активно залучатися до прийняття рішень.»
Д. Нараян (1996)
Г. ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ГРОМАД
У попередній частині розглядалися три моделі розвитку громад. Дана ж частина подає процес використання та застосування цих моделей на практиці.
Процес проведення розвитку громад включає декілька етапів діяльності (адаптовано з Девіса 1997 та Бопп і Бопп 1998). Сюди входять наступні види діяльності:
Розуміння потреб громад – тут мається на увазі прислухання до потреб членів громадської групи, які аналізують свою сучасну ситуацію та те, як би вони хотіли змінити дану ситуацію в майбутньому. Це передбачає слухання того, як громада визначає свої потреби.
- Формування і підтримка громадських груп – сюди входить формування групи із членів громад, зацікавлених у спільній діяльності, спрямованій на забезпечення потреб громади. Це також включає в себе зміцнення міжособистісних стосунків членів групи, фасилітаторство над навчальним процесом між членами групи, та праця через мережу зовнішніх партнерів з метою створення здорової, гнучкої громадської групи, що може бути ефективним фактором змін у громаді.
- Планування діяльності проектів – тут передбачається, що члени громади роздумують над потребами, які вони визначили, та розробляють план діяльності, що буде спрямована на забезпечення цих потреб.
- Виконання проектів – члени громади втілюють свої плани на діях. Тут мається на увазі ведення діяльності спрямованої на забезпечення потреб громади.
- Роздуми над процесом шляхом оцінювання – це передбачає, що члени громади роздумують над діяльністю, яку вони ведуть, та роблять результати стосовно навчання, яке може бути застосоване для більш ефективної діяльності в майбутньому.
Ці етапи діяльності є взаємопов’язані. Справді, деякі етапи можуть відбуватися одночасно. Також важливо зазначити, що участь громади є ключовою в кожному з цих етапів.
Детальніший перегляд опису кожної діяльності визначить загальний процес, який є постійним роздумом (дослідженням) та дією: роздуми ведуть до дії, ця дія наслідується подальшими роздумами, що дають висновки стосовно навчання, яке може бути застосованим у майбутніх діях, і так далі у постійному круговому процесі. На кожному етапі цей круг роздумів та діяльності базується на участі членів громади.
Процес залучення людей у це коло роздумів та діяльності був названий дослідженням шляхом участі (ДШУ). Цей термін вдало охоплює всі компоненти кола роздумів та діяльності, які є характерними для процесу розвитку громадського суспільства: участь – оскільки участь членів громади є основною у процесі; відбувається шляхом, який спрямований на забезпечення потреб громади; а також базується на дослідженні, оскільки члени громади регулярно присвячують час для роздумів над діяльністю з метою відкриття нових знань, які можуть бути застосовані для покращення цієї діяльності.
Наступні частини даного підручника детельніше аналізують кожен з цих етапів діяльності у процесі розвитку громад.
Д. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ ГРОМАД
Багато проектів з розвитку громад,що проводилися в минулому, зазнали невдачі. Для цього було багато причин, але основною причиною неефективності тих проектів було те, що вони часто базувалися не на справжніх проблемах чи потребах громади. Були розроблені шляхи розв’язяння певних проблем, але вони не мали успіху із-за малої зацікавленості та залучення громади. Як же можна цього уникнути? Ключем до успішного переведення проекту є ретельне визначення потреб громади.
Як прислухатися до громад
Процес ретельного визначення потреб громади може бути описаний однією простою фразою – прислухайся до членів громади. Дуже часто працівник з розвитку громад переконаний, що він уже знає, що саме потребує громада, забуваючи про те, що тільки самі члени громади є тими людьми, які точно усвідомлюють свої власні потреби. Щоб справді зрозуміти, які існують потреби у громаді, ми повинні зупинитися і прислухатися до цієї громади.
Прислухання до того, як громада визначає свої власні потреби, має два важливих наслідки для успішного втілення проектів з розвитку громад. По-перше, воно дає гарантію, що визначаються справжні проблеми громади. По-друге, воно створить свого роду зобов’язання та підтримку між членами громади будь-яких дій, напрямлених на забезпечення потреб, які вони визначили. Дуже важливо підтримувати постійну участь громади у проекті розвитку громад.
Визначення Потреб – систематичний процес
Прислухання до членів громади може проводитися через певний систематизований процес. Цей процес називається визначення потреб. Визначення потреб, як правило, виникає на основі все більшого усвідомлення громадою того, що їхню ситуацію необхідно якось змінити. Це було названо «напруга в громаді» (Бопп і Бопп 1998). Така напруга в громаді може просто вибухнути під тиском поверхні громадського життя, випадково досягаючи цієї поверхні через постійні скарги членів громад на побутовому рівні. Метою визначення потреб є надання певного структурованого голосу цій неофіційній громадській напрузі. Визначення потреб передбачає своєрідний форум членів громади для обговорення їхньої ситуації та перехід до процесу її зміни.
Проведення визначення потреб включає зібрання членів громади разом для аналізу існуючої ситуації та ситуації, яка є бажаною в майбутньому. Це дає змогу громаді обговорити, які позиції вони займають зараз, та де б вони хотіли опинитися в майбутньому. Схема Історії Громади є засобом, що був розроблений для процесу допомоги громаді (Бопп і Бопп 1998). Це передбачає отримання інформації шляхом прислухання до членів громади, що аналізує наступний перелік питань:
Минуле - Яким було життя нашої громади в минулому? Якою була політична, економічна, соціальна та культурна ситуація нашої громади в минулому? Що змінилося з минулого та що спричинило ці зміни? Як ці зміни вплинули на нашу громаду сьогодні?
Сучасність - Яким є життя нашої громади сьогодні? Якою є сучасна політична, економічна, соціальна та культурна ситуація в нашій громаді? Які є проблеми у нашій громаді на сьогодні? Які є можливості на сьогодні?
- Майбутнє - Яким є наше бачення бажаної ситуації для нашої громади в майбутньому? Наскільки вона б відрізнялася від сучасної? Як би виглядала політична, економічна, соціальна та культурна ситуація у нашій громаді у майбутньому?
Дані питання можуть бути перефразовані або змінені відповідно до змісту та контексту. Більш того, різні методи можуть бути застосовані для допомоги громаді в обговоренні даних питань. Метод мозкового штурму у малій групі, малювання картини, розповідь історії або письмова робота - це є приклади можливих методів. Можна творчо підходити до застосування методів, але впевніться, що вони підходять всім людям, що беруть участь. Наприклад, використання візуальних методів, таких як малювання, може бути дещо недоречним, якщо деякі учасники мають вади зору. Так само методи, де необхідна здатність читати або писати, можуть бути неефективними, якщо учасники неграмотні.
Хто повинен брати учать у визначенні потреб?
Ми вже підкреслювали, що визначення потреб громади включає в себе слухання громади. Це означає прислухання до різного роду членів громади. Хоча часто ті члени громади, від яких найлегше і найдоступніше отримати інформацію, займають лідерські позиції. Лідери громади є дуже важливими і повинні брати участь у визначенні потреб, але надзвичайно важливим є також залучення людей, які не займають лідерських позицій. Їхні погляди на потреби громади є такими ж важливими, як і погляди лідерів. В ідеалі визначення потреб повинно залучити якомога ширше коло членів громади. Сюди можуть входити лідери, молоді та старші члени громади, які дотримуються відмінної точки зору, а також люди, які часто на мають голосу та зазнають відчуження від громади.
Визначення потреб є одним з найважливіших засобів для прислухання до того, що члени громади мають сказати про свої поточні проблеми та про бажане майбутнє. Воно запевняє, що саме громада сама визначає свої потреби. Для працівника з розвитку громад дуже важливим є зафіксувати та проаналізувати отриману від громади інформацію під час визначення потреб, тому що саме ця інформація буде фундаментом для планування та втілення проекту розвитку даної громади.