Geum.ru

України Проект "Пласт для розвитку громадянського суспільства"

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

ПИТАННЯ


Дуже важко визначити чи діяльність “Гетьманців” є розвитком громади. Як на всеукраїнському, так і на місцевому рівні організація налагодила зв’язки з декількома міжнародними структурами та фондами, а також з організаціями “Гетьманців” закордоном. Багато членів пройшли курс розширеного навчання з розвитку громади і, час-від-часу, проводили низку власних семінарів для своїх членів та для членів інших партнерських організацій. Через міжнародну агенцію організація також брала участь у двох проектах, спрямованих на зміцнення потенціалу.

Однак, зі сторони багатьом здається, що усе, що роблять “Гетьманці” це заслуга самих “Гетьманців”. Звичайно – це велике, енергійне, зростаюче об’єднання, що має тисячі членів по всій країні. І справедливо, що “Гетьманці” виявляють неабияку турботу за справу свого власного розвитку. Переважна більшість членів організації та виконавчих структур складаються з добровольців – і лише дехто отримує номінальну зарплатню чи покриття витрат -, а всі решта працюють повний робочий день на своїх роботах, навчаються або зайняті сімейними справами. Як і у всіх добровольців, у них є лише певний час на заходи своєї організації, не кажучи вже про заходи інших груп.

Але для самих “Гетьманців”, така точка зору на їхню діяльність просто неправильна. Вони доводили, що оскільки вони є громадською організацією, все що вони роблять автоматично має відношення до розвитку громади. Так, як їхня мета – це сприяння вихованню продуктивних громадян для України, вони стверджують, що усе чим вони займаються спрямоване на цю справу, а отже на покращення їхніх громад та самого краю. “Гетьманці” також кажуть, що , зазвичай, організація просто вбирає у себе нових людей, з якими вона стикається. Це означає, що люди, яким доводиться працювати поруч з “Гетьманом”, закінчують тим, що просто вступають в організацію та починають в ній працювати. Члени організації кажуть, що в цьому полягає відмінність від інших організацій, які можливо мають більш специфічні завдання та вужче коло членів, і через це вони можуть зберігати кількість партнерів та партнерських організацій, не запрошуючи і не заохочуючи їх вступити до свої лав. Більше того, “Гетьманці” стверджують, що спектр їхньої діяльності, виходить далеко за рамки участі в організації дійсних членів, оскільки це також сильно впливає і на їхні сім’ї, райони та громади. В цьому плані, та з огляду на розміри, можна стверджувати, що “Гетьманці” здійснюють набагато більший вплив на громади в Україні, ніж будь-яка інша партнерська організація в проекті.


Отже існує два (і абсолютно протилежні) погляди на роботу “Гетьманців”:

1. вони піклуються тільки про свої власні інтереси.

2. це модель найкращої громадської роботи.

Але така двозначність призвела до ряду непорозумінь стосовно того, як розглядається участь “Гетьманців” у діючому міжнародному проекті з розвитку громади. В одних випадках керівництво “Гетьманців” відстоювало свою позицію перед менеджерами проекту, стверджуючи, що організація і так проводить великий об’єм роботи у громаді і що навчання та досвід, здобутий у проекті, має забезпечувати лише те, щоб самі члени та партнери організації отримували хороший вишкіл, і що таким чином на громаду та країну здійснюється благотворний вплив. Але в інших випадках, керівництво заявляло про намір розширити справу і регулярно працювати з іншими громадськими об’єднаннями, налагоджуючи контакти, отримуючи та віддаючи знання і шукаючи стабільності у стосунках, через які можна буде безпосередньо провадити громадську роботу на благо людей та об’єднань, що не мають відношення до “Гетьманців”. З деяких причин – включно з вищезгаданими та, враховуючи те, що “Гетьманці” залишаються молодою та зростаючою структурою – ця пряма дія з розвитку громади до певної міри не задовольнила керівництво проекту; хоча одні члени керівництва кажуть, що більше розуміють цю ситуацію, ніж інші.

Незалежно від того як подивитися на це скрутне становище, вже саме його існування зачепило усі аспекти участі “Гетьманців” у проекті. І знову раз за разом, ця справа та дебати наривають, але розв’язання, здається, ніколи не задовольняє усіх.

Більше того, “Гетьманці” вже раніше були учасником такого міжнародного проекту, де мав би робитися акцент на організаційну структуру, на противагу цій ініціативі, де наголос робиться на розвиток громади.

Це виглядає, як замкнуте порочне коло, в якому “Гетьманці” опиняються віч-на-віч з тиском, щоб заставити їх здійснювати більше безпосередньої різнопланової громадської роботи; потім сідають і відчувають, що придумали угоду, яка задовольняє і партнерів, і керівництво проекту; потім йдуть далі і намагаються виконати цю угоду і одночасно займаються своїми чисельними заходами; а потім знову стикаються з розчаруванням з боку проекту, що в свою чергу призводить до того, що “Гетьманці” почувають і те, що на них тиснули, і, в деякі моменти, образили.

Так як проект розрахований всього на декілька років, ані “Гетьманці”, ані менеджери проекту не хотіли аж надто сильно “розхитувати човен”. Обидві сторони не були схильними, ані до того, щоб повністю признати роботу та позицію іншого, а ні до того, щоб, з іншого боку, взяти і відкинути ті позиції та й розійтись собі у різні боки. В цьому плані достатнє розуміння протилежної позиції існує і там і там. Крім того, те що всеукраїнське відділення “Гетьманців” задіяне у запуску великого навчального проекту, орієнтованого на розвиток громади та залучення незаангажованих людей, призвів до зменшення напруги. Місцевий київський осередок також час-від-часу докладає більших зусиль для того, щоб безпосередньо втілити тактику та підходи, яких навчилися у проекті і, які ним підтримуються.

Але все одно, питання роботи “Гетьманців” у РГ постає щоразу, коли менеджери зустрічаються з партнерами. Жодна сторона не знає на яку міру поступливості вона може сподіватися від іншої, або наскільки сильно можна тиснути, щоб досягнути тої поступливості. Ситуація може скластися і так, що питання залишиться відкритим і розвиватиметься у тому ж руслі; що “Гетьманці” й надалі братимуть участь у проекті та проводитимуть власні навчальні та заходи пов’язані з РГ та отримуватимуть певну технічну підтримку від проекту; а менеджери проекту будуть й надалі задоволені великим та зростаючим партнером, що готовий вчитися та практикуватися і виконує деякі рекомендації проекту, а також займатися своєю власною активною формою розбудови громади.

Нещодавно надійшла пропозиція, щоб надалі київський осередок “Гетьманців” подавав детальні звіти про свою діяльність і пророблену роботу по розбудові громади, до якої вони долучилися. Залишається тільки чекати, наскільки прийнятним це виявиться і чи якась зі сторін щось змінить, щоб краще відповідати сподіванням іншої. У будь якому випадку, таке заняття саме по собі без сумніву піде на користь в тому плані, що у всі задіяні групи отримають нагоду подивитися на пророблену роботу, на роботу, якою вони займаються зараз і якою вони ще тільки планують зайнятися.