Таможенное законодательство украины в начале ХХІ столетия

Вид материалаЗакон

Содержание


Бережной А.В. к.ю.н., доцент кафедри адміністративного права
Подобный материал:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   57

Бережной А.В.

к.ю.н., доцент кафедри адміністративного права


та адміністративної діяльності ЛДУВС


Адміністративний нагляд як один із заходів протидії незаконному обігу наркотиків

Серед злочинів загальнокримінальної спрямованості одними з найнебезпечніших є злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Їх поширення становить загрозу національним інтересам і національній безпеці України, стабільності в суспільстві [1]. Невипадково законодавець установив, що одним із заходів протидії незаконному обігу наркотиків є здійснення адміністративного нагляду за особами, яких було засуджено до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів [2].

Питання вдосконалення правового регулювання адміністративного нагляду як одного з заходів попередження рецидивної злочинності, який найбільш істотно обмежує права та свободи людини після відбуття кримінального покарання, є надзвичайно актуальними для України.

В Україні опубліковано значну кількість робіт, присвячених проблемам використання й удосконалення заходів адміністративного примусу та протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Дану проблему в різні роки досліджували такі вчені, як Авер’янов В.Б., Бандурка О.М., Баулін Ю.В., Безсмертний Е.О., Битяк Ю.П., Гарницький С.П., Глушков В.О., Ганопольский М.Х., Горкін А.В. , Голосніченко І.П. , Гончарук С.Т., Джужа О.М. , Додін Е.В., Золотарьова Н.І., Клюшніченко А.П., Колпаков В.К., Комзюк А.Т., Лановенко І.П. , В.Г. Лихолоб, Музика А.А., Мірошниченко Н.А., Селіванов М.П., Хруппа М.С. та інші, які зробили вагомий внесок у практичне використання й удосконалення адміністративного примусу, а також заходів протидії поширенню наркотизму.

Автори пропонують різноманітні заходи щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, однак питання здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, як одного з заходів протидії цьому негативному соціальному явищу, на нашу думку, розглянуто недостатньо.

Адміністративний нагляд є одним із методів адміністративної діяльності міліції щодо забезпечення безпеки громадян і охорони громадського порядку [3, 123]. А.Т. Комзюк вважає, що варто погодитися з думкою тих учених, які вважають цей нагляд комплексним заходом адміністративного примусу [3, 126]. На його погляд, комплексний характер адміністративного нагляду полягає не в тому, що його метою є попередження злочинів, тобто це не міжгалузева комплексність, а в тому, що зміст адміністративного нагляду становить комплекс, систему обмежень, які застосовуються до піднаглядного [4, 98].

Метою цієї статті є розроблення й обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює здійснення адміністративного нагляду як одного з заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; уточнення ролі МВС України в цій сфері боротьби зі злочинністю; внесення пропозицій стосовно підвищення ефективності механізму протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Важливу роль у системі правоохоронних органів України, які беруть безпосередню участь у заходах щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, відіграють органи внутрішніх справ.

Оновлення адміністративного законодавства і його норм, що передбачають відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, викликало необхідність у більш ретельному вивченні адміністративно-правових заборон, заохочувальних норм, запобіжних заходів та інших нововведень, урахуванні істотних недоліків у діяльності правоохоронних органів щодо боротьби з правопорушеннями у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Тому підвищення ефективності правозастосовчої діяльності органів внутрішніх справ є одним з актуальних завдань.

Адміністративний нагляд − це система тимчасових примусових профілактичних заходів нагляду та контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, який здійснюється органами внутрішніх справ [5]. Разом із тим, адміністративний нагляд є найбільш ефективним заходом контролю за поведінкою осіб, які за ознаками скоєних злочинів являють собою найнебезпечніший прошарок, навіть серед інших раніше засуджених.

Нагляд органу внутрішніх справ за особами, звільненими з місць позбавлення волі, застосовується на основі Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” насамперед для попередження рецидиву злочинності [5]. Стаття друга цього закону передбачає, що адміністративний нагляд установлюється з метою запобігання вчиненню злочину особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення на них виховного впливу.

Ефективність адміністративного нагляду багато в чому залежить від правозастосовчої діяльності органів внутрішніх справ, на які покладено здійснення адміністративного нагляду [6, 20].

Закон визначив осіб, до яких застосовується такий адміністративний нагляд.

Водночас, слід звернути увагу, на те, що майже через рік Законом України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” від 15 лютого 1995 року було внесено доповнення до Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” – категорія “г”, яка передбачає встановлення нагляду за особами що відбули покарання за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів [2].

Стосовно до даної категорії осіб є певні особливості взяття під адміністративний нагляд.

Після внесення змін до Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, на наш погляд, доцільно також передбачити загальний порядок установлення адміністративного нагляду.

Зараз існують правові відносини, які встановлюють такий порядок. Особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкі злочини, особливо тяжкі злочини або засуджені два і більше рази до позбавлення волі за умисні злочини, підпадають під адміністративний нагляд, тільки якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства, або якщо після відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, вони систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення. Це правило не поширюється на засуджених до позбавлення волі за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Щодо цих засуджених адміністративний нагляд установлюється поза залежністю від вчинення ними правопорушень під час відбування покарання або після його відбуття [5].

Такий неоднаковий законодавчий підхід до осіб, які відбули покарання за злочини, пов’язані з наркотиками, і осіб, що були засудженні за інші злочини, на наш погляд, є необґрунтованим і недоцільним, він порушує принцип рівноправності громадян України та принцип верховенства права.

Логічний аналіз норм п. ״г״ ст. 3 і ст. 2 Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” дозволяє зробити висновок, що ці норми суперечать одна одній [5].

Вважаємо, що доцільно встановлювати адміністративний нагляд за особами, передбаченими в п. “г”, на загальних підставах, визначених щодо інших засуджених. Пропонуємо скасувати п. “г” ст. 3 Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, а п. “б” і “в” цієї статті викласти в такій редакції:

“б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше рази до позбавлення волі за умисні злочини, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;

в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше рази до позбавлення волі за умисні злочини, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення”.

На наш погляд, така редакція закону буде більше відповідати вимогам часу і ще раз підкреслить, що цей захід є суворо індивідуальним і встановлюється тільки стосовно особи, яка залишається небезпечною для суспільства.