Відомості про

Вид материала

Документы

Содержание Хід заняття З прапрапрабабусиної скрині. Плахта — жіночий одяг типу спідниці із двох переважно вовняних картатих полотнищ, зшитих до половини. Намітка Очіпок — головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки, який стягував під ним волосся. Жупан Шушун — верхній жіночий одяг - кофта, тілогрійка особливого покрою). Історизми у двобої. V.Підсумок заняття Хід заняття Хто більше? Можливі відповіді. V.Підсумок заняття

Подобный материал:

• Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
• Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
• Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
• І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
• Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
• План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
• Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
• Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.

Тема. Застарілі слова. Історизми

Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови, формування вміння й навички доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних можливостей, збагачувати словниковий запас школярів

Хід заняття

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Прочитайте слова. Спробуйте пояснити їх значення.
  

Лакей, хорунжий, жорна, рать, гетьманський, гусарський.

• Спробуйте використати в розповіді на будь-яку
  

тему з сучасного життя слова: чинш, жупан, гаківниця, коновка, куфа.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

• Матеріал для вчителя
  

Другу групу застарілих слів складають історизми, або хронізми, - слова, що вийшли з активної лексики в зв’язку із зникненням понять, предметів, явищ, які вони позначали.

Ці слова, не обслуговують сучасні сфери життя, а тісно зв’язані з історією народу, відбивають його суспільне життя, розвиток культури, ідеології, побуту в минулому. Історизми ще називають матеріальними архаїзмами. До історизмів належать, наприклад, назви речей, одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять (жупан, намітка, кирея, запаска, очіпок), забутих знарядь праці (соха, ступа), назви старовинної зброї (лук, меч, рогатина, сагайдак), старовинних мір (корець, пасмо, гони, верства), монет (гривеник, шеляг), назви колишніх професій (гутник, саночник), представників неіснуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, шляхтич, хлоп, поміщик, челядь, кріпак), установ (земство, сенат, зборня), адміністративних посад (губернатор, соцький, урядник, гетьман, хорунжий, обозний, земський начальник, волосний старшина).

На відміну від стилістичних архаїзмів вони позначають предмети і явища, які відмерли і в сучасній лексиці не мають відповідників. Наприклад: наймичка, війт, управа, дігтяр, мушкет, терниця, запаска, десятина.

Історизми використовуються переважно в науковому, художньому і публіцистичному стилях. Особливо часто вдаються до них автори наукових праць, присвячених дослідженню історії, культури, літератури минулих епох.

ІV.Вправи на закріплення

• Запишіть подані слова у таблицю.
  

Знахар, ланіти, спис, посадник, алтин, соцький, свита, миля, княгиня, жупан, пістолі, піка, ратище, аршин, келеп.

Архаїзми	Історизми

• Гра “Дуель”. Учитель називає першу частину
  

прислів’я, учень – другу, підкреслити застарілі слова.

1. Пока баба спече книші, ... (...у діда не стане душі).
   
2. Невигода нашій бабці ... (... ні на печі, ні на лавці).
   
3. Не в тім річ, що у хаті піч, а ... (... у тім діло, щоб у
   

печі кипіло).

4. Язиком вихати - ... (... не ціпом махати).
   
5. Пішов на комара з дрючком, а ... (... на вовка зі
   

швайкою).

6. Добре боїться кива, а ... (... ледаче не боїться й кия).
   
7. Пішла Настя в поле жати, та ... (... забула серп узяти).
   
8. Не той хліб, що у полі, а ... (... той, що у стодолі)
   

• Складіть тлумачний словничок поданих застарілих
  

слів: запишіть їх в алфавітному порядку, до кожного додайте пояснення. Вкажіть архаїзми й історизми. Використовуйте тлумачний словник.

Імператор, опричник, віче, зигзиця, челядь, колчан, шолом, тевтонець, вікторія, панцир, чадо, баяти, мотика, намітка, ліврея, перст.

• З прапрапрабабусиної скрині. А як одягались,
  

у що взувались ваші прапрапрабабусі і прапрапрадіди? Про це вам також розкажуть історизми. Розшифруйте ребуси, і ви прочитаєте деякі з них. Розка­жіть, що вам відомо про призначення названих речей.





(Відповіді:

Запаска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини, переважно вовняної, що використовувався замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки.

Плахта — жіночий одяг типу спідниці із двох переважно вовняних картатих полотнищ, зшитих до половини.

Намітка — покривало з тонкого сер­панку, яким зав'язували голову поверх очіпка заміжні жінки.

Очіпок — головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки, який стягував під ним волосся.

Жупан — чоловічий верхній одяг, оздоблений хутром і вишитою золотом чи сріблом тясьмою — галуном.

Сап'янці — чоботи або черевики із тонкої м'якої шкіри — сап'яну.

Шушун — верхній жіночий одяг - кофта, тілогрійка особливого покрою).

• Історизми у двобої. У яких книгах траплялися
  

вам застарілі слова? Звичай­но ж, у підручниках з історії та в художніх творах на історичну тему. Без них там ніяк не обійтися.

Прочитайте уривок із твору С. Тельнюка «Яром-долиною...». Виділіть застарілі слова. Що вони означають? Спробуйте замінити їх словами активної лексики.

Міцна шабля в Кантеміра — дамаська. Така ж шабля і в Дорошенка — теж дамаська, тільки переяславського кування. І коли рубонув щосили по Кантеміровій домасі Дорошенко, то прорубав її до половини, до середини ви­щербив її крицю! Та все ж і щербатою шаблюкою несамо­вито б'ється татарський доводця, бо думає, що й Дорошен-кова домаха вищербилася!.. Та от якось зиркнув — і поба­чив шаблю ворога: ціла-цілісінька... Штриконув він тоді шаблюкою щербатою своєю Дорошенка у груди, та тіль­ки ж забув Кантемір, що на гетьманові — кольчуга з на­грудником! Брязнула шабля, пішла вбік, щербиною за кольчугу зачепилася, і відмахнув би к бісу ліву руку Кантемірові Дорошенко, якби на татарському мурзі не було кольчуги, нагрудника й поплічників, та ще й шолома з сіткою!

(Відповіді: шабля, дамаська, домаха, доводця, гетьман, кольчуга, нагрудник, мурза, поплічник, шолом).

V.Підсумок заняття


В.Б.Нечипоренко

Заняття № 20

Тема. Стилістичне використання застарілих слів

Мета. Поповнити, уточнити, активізувати словниковий запас учнів, сформувати вміння користуватися словниками та довідниками, виховувати потребу у вивченні рідної мови

Хід заняття

І.Організаційний момент

ІІ.Пояснення нового матеріалу.

• Матеріал для вчителя.
  

Матеріальні архаїзми, або історизми, використовуються лише в творах на історичні теми. Багато їх можна знайти в творах Т.Шевченка і І. Нечуй-Левицького, в романах «Гомоніла Україна» П.Панча, «Переяславська рада» Н. Рибака, «Северин Наливайко» І. Ле, в п’єсах «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, в повісті «Семен Палій» Ю. Мушкетика, в поемі «Данило Галицький» М. Бажана і т.д.

Наприклад:

І Ярина дає зброю,

І Степан сідлає

Коня, свого товариша,

Й жупан одягає,

І шаблюка, мов гадюка,

Й ратище-дрючина,

І самопал семип’ядний

Повис за плечима.

Т. Шевченко, «Невольник»

• Що, братику, чи ти здоров? – питала йогосестриця,
  

панна хорунжівна.

• ... Та тепер і нічого. – Так казав пан хорунженко.
  

Г. Квітка-Основ’яненко, «Конотопська відьма»

Жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний

Г. Квітка-Основ’яненко, «Маруся»

В курені гетьмана січових козаків, Тихона Байбузи, зібралися кошові Базавлука і Чортомлика, полковники й курінні атамани

І. Ле, «Наливайко»

На пагорку Богдан Хмельницький зупинився, позаду бунчужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапором

П. Панч, «Гомоніла Україна»

Застарілі слова, що перестали активно вживатися в мові чи й зовсім зникли з її словника внаслідок витіснення їх рівнозначними словами з іншим коренем (весь – село, всує – даремно, вия – шия, зріти – бачити, зигзиця – зозуля, піїт – поет, ланіти – щоки, уста – губи), належать до архаїзмів, іноді їх називають стилістичними архаїзмами, бо вони використовуються в літературних творах з стилістичною метою. Однак стилістична архаїзація слова досягається не тільки витісненням його з активного вжитку іншим, а й збереженням у ньому давніх форм, не відомих сучасній мові, або фонетичних пережитків. Наприклад:

• Нащо ти вієши, несеш на легкому крилі своєму
  

хиновські стріли? (Шевч.).

• Світе вольний, несповитий (Шевч.).
  
• Що ти за сила єси? (Т.).
  

Виділені слова вієши і єси широко вживані й у сучасній українській мові (вієш,є), але в наведеній формі вони сприймаються як архаїчна, тому що вжиті з старим особовим закінченням, відмінним від сучасного. Архаїчного відтінку слову вольний надає давній голосний о в закритому складі, бо в сучасній українській мові він звичайно змінюється на і (вільний).

Стилістичні архаїзми, як і історизми, в художній мові використовуються насамперед для створення колориту тієї доби, про яку написаний твір, для реального відтворення тогочасної мови: вони служать також мовним засобом соціальної характеристики персонажів художнього твору.

Наприклад:

• Жде його Марія і, ждучи, плаче, молодії ланіти, очі і
  

уста марніють зримо (Шевч.).

• А паче всього він хоче, - тут сотник обернувся
  

до Замойського, - він хоче, щоб козацтву реєстровому якнайскорше таки виплатили державне утримання (І. Ле).

• Мир дому і живущим в ньому, - сказа
  

Балабуха, обнявши отця Степана (Н.-Л.).

Своєю стилістичною роллю в сучасній українській мові архаїзми подібні до старослов’янізмів. За допомогою їх створюється піднесений, урочистий стиль:

• І руку вольную, мій друже, подай мені (Шевч.).
  
• Не забувай їх в радості і горі, оратая, що в полі
  

ниву оре, строїтеля, що камені кладе і розчином скріпляє найміцнішим, списателя, що праведним пером скарби словесні в книгу перепише (Коч.).

• Перед чолом твоїм холодним присягаюсь я, скоро
  

ти відчуєш, як здригнеться небо від моєї помсти (Корн.).

• Мученики з домовини вопіють до нас вимагають
  

помсти (Корн.).

• Там ми, братове, збирались не раз в дружній розмові
  

і в дружньому ділі (Р.).

Архаїзми вживаються для вираження зневаги, іронії, сарказму, гніву:

• Турн тяжку боль одоліває, к Енею руки простягає і
  

мову слезную рече... (Котл.).

• Прорци своїм лукавим чадам, що пропадуть вони,
  

лихі, що їх безчестіє, і зрада, і криводушіє – огнем, кривавим пламенним мечем нарізані на людських душах... (Шевч.).

• Удавайте пророків і йдіть – отверзайте уста (Т.).
  

Відомі в лексичному складі мови також семантичні архаїзми, тобто слова з застарілим значенням. Ці ж слова, вжиті з іншим значенням, не належать до архаїзмів, а є звичайними в сучасній мові. Так, наприклад, іменник поїзд у реченні Київський поїзд на нашу станцію прибуває о десятій годині є звичайним загальновживаним словом у сучасній українській мові. У реченні ж Нехай роздає подарки сватам та поїзд знаряжа (Кв.-Осн.). цей же іменник вжитий у іншому значенні (весільна процесія), в якому тепер він уже майже невідомий.

Отже, слово поїзд у другому реченні є семантичним архаїзмом. Іноді слова, звичайні ще в творах письменників ХІХ століття, тепер уже сприймаються як семантичні архаїзми, бо окремі значення таких слів пізніше застаріли, наприклад: Пропав і я; та не в шинку, а на кобилі (Шевч.). Слово кобила як назва домашньої тварини в сучасній українській мові не належить до архаїзмів, але як назва колоди, до якої колись прив’язували людей для покарання різками (а з цим значенням воно вжите в наведеному реченні), тепер зовсім невідоме, отже, тут іменник кобила є семантичний архаїзм.

Сучасні письменники вживають семантичні архаїзми з відповідними означеннями, які й розкривають справжній зміст архаїзму: В полі поїзд мчить весільний – бригадир наш жениться! (Нех.).

ІІІ.Вправи на закріплення

• Складіть розповідь про село 20-х років,
  

використовуючи запропоновані слова.

Період непу, куркулі, бідняки, середняки, комнезам, хата-читальня, лікнеп, комуна, комунари, тсоз, тсозівці.

• Складіть твір-опис картини І. Рєпіна “Запорожці”.
  

Використовуйте в ньому архаїзми та історизми – назви одягу, зброї тощо.

• Хто більше? Доберіть якнайбільше застарілих слів, що:
  

а) стосуються періоду Київської Русі;

б) визвольної війни українського народу проти польської шляхти;

в) характеризують стан сільського господарства до жовтевого перевороту 1917 року;

г) український національний одяг вашої місцевості тощо.

Використайте дібраний матеріал для аукціону.

Можливі відповіді.

А благо, оратай, стоїтель, списатель, Борисфен, воздвич, чтяше, інок, пергамент, посадник, черлений, тать, варяги.

Б канделябр, гайдук, клейноди, дьоготь, рицар, граф, хлоп, Річ Посполита, чинш, прядиво, шинкар.

В хутір, куркуль, череда, пар, десятина, пуд, казначейство, верста. Борона, плуг, фактор

Г свита, кожух, жупан, запаска, підтичка, очіпок, шапка, чоботи, бриль

V.Підсумок заняття

Використана література

1. Брицина О.І. Сучасна українська літературна мова.
   

- Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1977р.

2. Грищенко А. та ін. Сучасна українська літературна
   

мова. – К.: 1997р.

3. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної
   

української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972р.

4. Г. Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів.
   
5. Цікаві завдання з фонетики, лексикології і
   

словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.

6. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних
   

ігор на уроках української мови. –Харків.: Основа, 2007р.

7. Ющук І. Сучасна українська мова. – К.: 2003р.
   

І.І.Чекмак

Заняття № 21