Відомості про
| Вид материала | Документы |
- Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
- Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
- Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
- І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
- Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
- План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
- Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
- Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.
Мета. Дати учням поняття про евфемізми, перифрази, синонімію і полісемію, навчити розрізняти їх у тексті, вживати їх у зв’язному мовленні, пояснити доцільність вживання у певних випадках; виховувати любов, пошану до рідної мови
Обладнання. Картки, таблиці, ілюстрації
Епіграф
Чи не чари й не диво?
Мова – спів, мова – казка.
Все сказати можливо:
Є і гнів, є і ласка. Д. Білоус
Хід заняття
І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.
- Лінгвістична гра. До поданих іншомовних слів
доберіть синоніми й запишіть у тому самому порядку в колонку.
Момент, педагог, ароматний, гравій, алфавіт, лозунг, горизонт, пілот, контур, гігант, актор.
Синоніми: абетка, артист, велетень, гасло, духмяний, льотчик, мить, обрис, обрій, рінь, учитель.
Ключ. З перших букв дібраних синонімів повинен
скластися фразеологізм. Запишіть його.
ІІ. Повідомлення теми і мети.
ІІІ. Сприймання навчального матеріалу.
- Матеріал для вчителя.
Синонімія – це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі.
Синоніміка – це сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні.
У кожній мові є слова, які мають кілька значень.
Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією.
Синтаксичні синоніми - різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки: для створення (нейтральний варіант), щоб створити, з метою створення (книжно-офіційний варіант).
Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень.
Словотвірна синонімія - наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико-стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, попописав; темніти - темнішати, біліти - білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні.
Фразеологічні синоніми - варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття "бути байдужим до чогось" - тримати нейтралітет, про мене - хай вовк траву їсть.
На грунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови. Фонетичні синоніми, точніше, дублети - різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних приголосних або голосних: імення - ймення, іти - йти, уже - вже, узяти - взяти, імла - мла, іржа - ржа.
Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони, як уже наголошувалося, називають одне поняття. Сутність синонімів визначаються наявністю в них різних відтінків значення. Синоніми поділяються на ідеографічні й стилістичні.
Ідеографічні синоніми відрізняються відтінками значення. Ці синоніми забезпечують можливість передати відтінки того самого поняття, оскільки його позначення існує кілька слів: дивувати - "викликати подив незвичайністю"; приголомшувати - "справляти надзвичайно сильне враження". Палати й горіти означають "давати жар".
Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів ознаки і симптоми перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості.
З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; борошно, мука; майдан, площа. Це абсолютні синоніми. Вони з'являються в мові:
- внаслідок взаємодії літературної мови та
діалектів (чорногуз - бусол - лелека);
- внаслідок словотворчих процесів (учбовий –
навчальний);
- як результат співіснування запозичених слів
(біографія - життєопис, красоля - настурція; голкіпер - воротар).
Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис, предметів, явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього. Так виникають синоніми ідеографічні й стилістичні. Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження (атеїст - безбожник, унікальний - рідкісний, екземпляр - примірник, біном - двочлен, дисперсія - розсіяння). Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: пильний (уважний), пильний (терміновий, невідкладний).
У синонімії найяскравіше виявляється багатство мови. Уміле й доречне використання синоніміки - один з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) - описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки.
Розвинені синонімічні відношення в лексико-семантичній системі - одне з найвиразніших свідчень багатства і гнучкості виражальних засобів мови, використовуваних у різних формах спілкування для передачі найтонших відтінків значень слів, з метою осягнення глибинної суті найрізноманітніших проявів позамовної дійсності.
Синонімія якнайкраще репрезентує багатство мови, є невичерпним джерелом стилістики.
Перифраз (перифраза) – описовий зворот мови, або стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия, місто каштанів; Лесин край – Волинь, Шевченків край – Черкащина; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо; засоби масової інформації — четверта влада; рибалка — лицар гачка і наживи. Перифраза часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується емоційність повідомлення, виявляється ставлення автора до повідомлюваної інформації Шевченків край – Черкащина
Збагаченню мови лексичними синонімами сприяють такі мовні явища, як табу та евфемізми.
Табу — слово, вживання якого заборонено з різних причин: через забобони, вірування, з цензурних і етичних міркувань. У такому разі той самий предмет починають називати іншим словом, з іншим конотативним відтінком: чорт — дідько, лихий, куций, люципер, нечиста сила; брехня — неправда, вигадка, плітка, дезінформація, інсинуація; смерть — кончина, летальний кінець.
Евфемізми — слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи непристойним змістом або з непристойним у певних умовах забарвленням, наприклад, брехати — говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти — погано пахнути, відгонити; старий — похилого віку, літній; дурний — недалекий, наївний.
IV. Систематизація знань учнів.
- Підбери вдале слово. Робота в групах.
Запишіть текст, вибираючи з дужок потрібний за змістом і стилістичним забарвленням синонім. Аргументуйте свій вибір.
І група
Перепели давали (натхненний, піднесений, захоплений, окрилений, пристрасний) вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед пташиних пісень, серед (замислених задуманих) колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з (тихим, спокійним, негучним, нечутним, беззвучним, безшумним) шепотінням і (кланялися, вклонялися, шапкували) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житньому лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї (гущавини, хащі, гущі, гущави, гущини), можна заблудитися, як у джунглях.
ІІ група
Цвіте полин
Чи знаєте ви, як (цвітуть, квітнуть, буяють) полини, чи бачили, як на (старих, старезних, ветхих, дряхлих) облогах-перелогах (квітнуть, буяють, цвітуть) гіркі (сиві, сріблясті) трави? Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над полинами (сивий, сріблястий) дим і (млосний, знеможений) чад (плине, лине, стелиться) над степом? І, здається, тоді до вас говорять віки.
- Завдання на картках. З’ясуйте значення і
стилістичне забарвлення кожного слова у синонімічних рядах. Визначте стрижневе слово кожного ряду. Складіть п’ять-шість речень.
Картка № 1
Берегти – боронити – уборонити – зберегти. Бігти – мчати – нести – гасати – ганяти – дременути – скакати – махати.
Картка № 2
Парубок – юнак – хлопець – леґінь – молодик – молодець. Безліч – багато – чимало – чималенько – тьма – багацько – сила – силенна. Труд – праця – діло – справа – заняття – робота.
Картка № 3
Обличчя – лице – лик – пика – фізіономія – вид. Чудовий – чудесний – дивний – дивовижний – чарівний – чудовний – пречудесний.
- Пояснювальний диктант.
Дібрати до виділених слів синоніми, пояснити
авторський добір.
- Зійди, сонце, під моє віконце та й засвіти ясно,
позолоти мої чорні терни, нехай буде красно.
- Сонечко, встало, прокинулось ясне, грає
вогнем, променіє і по степу розлива своє світлонько красне. Онде балочка весела, в ній хороші, красні села...
- А світ такий красний, хороший розкішний. (З тв.
Лесі Українки)
- Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в
садочку. Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; цвіте — процвітає мак повний, і сивий, і білий, і червоний розкинувся по землі синій ряст, розрослася зелена рута (Марко Вовчок.)
- Офіс коректора. Знайдіть помилки у вживанні
синонімів, з’ясуйте їх причину. Обґрунтуйте недоцільність ужитих синонімів у поданих висловлюваннях.
1. Дорога була захаращена снігом. 2. Ворог чинив наполегливий опір. 3. Марійка сиділа на ослінчику і тихенько квилила. 4. Багаття почало повільно спалахувати.
- Стилістичне конструювання. Користуючись
довідкою, поясніть, чи можуть бути взаємозамінювані у наведених реченнях виділені синоніми-іменники.
1.Простір землі, який можемо окинути оком, називається горизонтом. 2. Неначе райдуга з металу, через Дніпрові береги мости за обрій пролягли – з землею небо поєднали. 3. Сміється сонце з небозводу. 4. Починало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло і миготіло ясним полум’ям. 5. На гарячім світанку зорею цвіте небокрай. 6. Над нами від сонця гарячі стоять небосхили. 7. На виднокрузі розпускалась вітрилами яхта, як дерево цвітом. 8. Голубі сніги блищать на видноколі. 9. Який чудовий кругозір і даль яка барвиста.
10. Ген, там, на протилежному березі, – село, а за селом, аж до самісінького виднокраю, зеленіє озима пшениця.
11.Торкнулось надвечір’я небосхилу – приспало шторм на безмірі людськім.
Словник:
- горизонт – частина земної поверхні, яку можна
бачити на відкритій місцевості;
- обрій – лінія зіткнення неба з землею чи водною
поверхнею;
- небозвід – весь видимий простір неба;
- крайнебо – небокрай – частина неба над лінією
горизонту;
- небосхил – прилегла до землі частина небесного
простору;
- виднокрай – виднокруг – видноколо – круговид –
кругозір – те саме, що горизонт, обрій.
- Завдання на переносній дошці.Виписати із уривка
«Енеїди» І. Котляревського синоніми. Пояснити їх стилістичне забарвлення.
Ремнями драла, мов биків;
Кусала, гризла, бичувала,
Кришила, шкварила, щипала,
Топтала, дряпала, пекла.
Порола, корчила, пиляла,
Вертіла, рвала, шпиговала
І кров із тіла їх пила.
- «У лабораторії журналіста» (ситуативне мовлення).
Ситуація 1.
Ви побували на виставці сучасної молодіжної моди. Поділіться враженнями із своїми однокласниками у формі невеликого твору. Запишіть тематичні групи слів, які ви використаєте, розповідаючи про виставку, та синонімічні ряди із загальною семантикою «вражати», «захоплювати».
Ситуація 2.
У школі має відбутися зустріч з поетами рідного краю. Запишіть запитання, які б ви хотіли поставити, використовуючи різні синонімічні форми мовленнєвого етикету.
- Гра «Хто швидше». Методика проведення:
аркуш паперу, на якому зазначене слово є домінантою синонімічного ряду, отримують учні, які сидять за першими партами. Дібравши свій один приклад синоніма до зазначеного слова, фіксують його на аркуші і передають назад товаришеві. Перемагають учні, чий ряд швидше закінчив роботу і записав довший синонімічний ряд.
Сміливий, красивий, ласкавий.
- У майстерні перекладача.Перекласти слова з
російської мови українською й підібрати синоніми до них.
Лгать – ...(брехати, обманювати, вигадувати).
Испугать –... (злякати, перелякати, настрахати).
Двигать – ...(рухати, пересувати, переміщати).
Нужный – ...(потрібний, необхідний).
Радость – ...(радість, радощі, утіха, відрада).
Путешествие – ...(подорож, мандрівка).
- Завдання. З’ясувати, кого з видатних історичних осіб
і діячів культури стосуються наведені перифрази.
Дочка Прометея, співець чуття єдиної родини, Кобзар, перший громадянин Всесвіту, великий комік, генеральний конструктор ракет, Каменяр, українська Сапфо, корифей українського театру, Орлеанська Діва.
Довідка. І. Карпенко-Карий, П. Тичина, Т. Шевченко, Маруся Чурай, Леся Українка, Чарлі Чаплін, Ю. Гагарін, С. Корольов, І. Франко.
- Прочитати виразно речення і усно визначити
в них перифрази.
1. Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування. (Панас Мирний). 2. Нині щороку у світі знищується приблизно 20 мільйонів гектарів (територія, що дорівнює площі Англії) тропічних лісів – справжніх легенів Землі. (З жур.). 3. Білі прапори на знак капітуляції звисали з кожного ґанку, з кожного балкона. Черниш з гордістю кидав погляди на оці символи покори, які наче стверджували його безмежні права, законність його волі і непереможну міць. (О. Гончар). 4. У нас останніми роками розроблено більш як 200 різних модифікацій залізних «співбратів» людини… І цілком закономірно, що роботи дедалі впевненіше переступають заводську прохідну. (З газ.). 5. Лісовим хлібом, лісовими овочами, лісовим м’ясом називають в народі гриби. (З газ.). 6. Заклопотані зв’язківці вже прокладали кабель кудись уперед. Слідом за ними з термосами на горбах чвалали ротні старшини, невтомні солдатські годувальники.(О. Гончар). 7. Я слів коваль, і молот мій нелегкий, та не зів’януть м’язи від ваги. (Д. Павличко)
- Замінити перифрастичними зворотами слова:
боксери, хлібороби, прикордонники, геологи, залізниця, риба, вугілля, ліс, Хрещатик, лікарі, хутро.
Довідка: легені Землі, майстри врожаїв, люди в білих халатах, м’яке золото. Живе срібло, майстри шкіряної рукавички, люди в зелених кашкетах, розвідники підземних надр, чорне золото, головна магістраль України, сталева магістраль.
- Лінгвістичний двобій. Робота в парах. Визначте,
які з поданих синонімів може використати в колі малознайомих людей ввічлива, вихована людини. Випишіть ці синоніми.
Спить, спочиває, дрихне; злодій, нечистий на руку; помер, врізав дуба, спочив навіки; бреше, говорить неправду; смердить, має неприємний запах; хворіє, погано себе почуває; помиляється, відходить від істини, верзе дурниці; блюдолиз, підлабузник, лакиза, улеслива людина; б’є, дубасить, духопелить, періщить, чухрає; говорить, оповідає, мимрить, мовить, цокоче, вичавлює із себе, варнякає, плете, торочить; зажурився, потупив очі, похнюпив ніс, понурив голову; бебехнувся зі всієї сили, упав.
V. Підсумок заняття.
- Мозкова атака.
Дати короткі і влучні відповіді на питання.
- Що таке синонімія?
- Що означає поняття «полісемія»?
- Зворот, за допомогою якого предмет, особу,
явище називають не прямо, а описово, через характерні їх риси – це … . Навести приклади.
- Слово або словосполучення, що вживається для
пом’якшення враження від сказаного – це … . Навести приклади.
- З’єднайте синоніми з відповідними словами.
Піднесений, святковий (одяг, настрій),
Задушевний, сердечний (розмова, друг),
Власник, володар (кубка, будинку),
Череда, отара (овець, корів).
- Замінити синонімом евфемізми дурний, брехати,
старий, смердить, варнякає.
Використана література
- Бацій І.С. Краса і сила слова: Бесіди про мову
художнього твору. – К.: Рад. школа, 1983. – с. 69.
- Бурак Г.Ф. Слово-диво: Вправи, завдання,
диктанти з української мови. Методичний посібник з української мови для вчителя. – К.: Культорол. М.П. «Боривітер», 1994. – с.45-47.
- Великий шкільний словник української мови /
Уклад. Т.К. Співак. – Х.: Весна, 2008. – с. 3-104.
- Відкриті уроки з української мови / упорядник
Коряцька Г.Р. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – с. 45-46.
- Деркач П.М. Короткий словник синонімів
української мови. – К.: Рад. школа, 1970. – 265 с.
- Кордун П.П. Збірник вправ із стилістики:Посібник
для вчителів. – Рад. школа, 1987. – с. 32-34.
- Культура української мови: Довідник / С.Я.
Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина- Мельник, К.В. Ленець та ін.; За ред.. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – с. 35-36.
- Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська
мова:Посібник. – 2-ге вид. стер. – К.: Либідь, 1996.- с. 66-69.
- Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок
української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176 с.
10.Г. Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів. Цікаві завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.
11.Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1987. – с. 71.
12.Словник синонімів української мови: В 2 т. К.; 1984.
13.Сучасна українська літературна мови: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. – 4-те вид., стер. – К.: Вища школа, 2003. – с. 124-125.
14.Українська мова: Енциклопедія / редколегія:
Русанівський В.М. (співголова), Тараненко о.О. (співголова), М.П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. м.П. бажана, 2004. - 824 с.: іл.
15.Ющук І.П. Рідна мова: Підручник для 7 класу. – К.: Освіта, 1995. – с. 1
А.М.Бондар
Заняття № 12
Тема. Антоніми. Основи антонімічної протиставлення слів. Словник антонімів
Мета. Активізувати знання учнів про антоніми;навчити добирати антоніми ,формувати загально пізнавальні вміння аналізувати групи слів, порівнювати їх між собою;розглянути антоніми з точки зору логіки та лінгвістики, дати поняття про однокореневі та різнокореневі антоніми, познайомити із словником антонімів; розвивати увагу, вмінні виділяти головне і другорядне, спостережливість, формувати відчуття слова
Хід заняття
І.Організаційний момент.
ІІ.Оглошення теми і мети заняття.
ІІІ.Підготовчий момент.
- Метод передбаченя.
Чорний – білий, день – ніч, зачинити – відчинити, назад – вперед.
- Про які слова ми будемо говорити на
сьогоднішньому занятті?
- Які слова називаються антонімами?
- Учитель. Ви правильно сказали, що на
сьогоднішньому занятті ми будемо говорити про антоніми.
«А на тому боці, - співається у пісні, - там живе Марічка в хаті, що сховалась у зелений бір». У мові ж на тому, тобто протилежному,боці живуть дуже цікаві слова – антоніми. Це слова з протилежним значенням. Проте не всяке слово може дібрати собі антонімічну пару. Обов’язковою умовою антонімічності є не будь – яка протилежність значень слів, а певна їх смислова в співвідносність, їх об’єднання на основі загальнішого значення. Наприклад, антоніми білий і чорний виражають протилежний зміст, водночас об’єднуючись значенням кольору як явища одного плану.
За допомогою протиставлення яскравіше змальовуємо ознаки предметів і явищ. Немовби ми завжди тримаємо напоготові слово – антонім, щоб глибше передати особливості повідомлюваного. Якщо говоримо про тишу, то мимоволі зіставляємо її з голосним звучанням. Яскраве, що грає світлими барвами, рельєфно сприймається на тлі неяскравого, темного. Рух і спокій, початок і кінець, правда і кривда, любов і ненависть, добро і зло, радощі і сум, працьовитість і лінощі,минуле і сьогодення – такі контрасти можна продовжувати і продовжувати.
Як же з’явились такі слова, за якими законами вони живуть, навіщо потрібно – все це ми дізнаємось на сьогоднішньому занятті.
Тож приступаймо до роботи: засвоювати новий матеріал нам допоможе Броунівський рух, займаємо місце у групу та опрацьовуємо новий матеріал з картки (7 – 8 хв.)
ІV.Вивчення нового матеріалу
Броунівський рух
Картка №1
Антоніми (від гр.anti - проти та onyma – ім’я )- слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття: радість – журба, успіх – невдача, сила – слабкість, далекий – близький, веселий – сумний.
Тобто поняття, в яких зміст одного заперечує зміст другого. Ці поняття належать до одного ряду явищ об’єктивної дійсності. Так , слова глибокий – мілкий показують розмір по вертикалі, солодкий – гіркий відтворюють смакові якості, далеко – близько вказують на відстань, минуле – майбутнє позначають час. Тож не можна сказати, що антоніми – це слова, що виражають протилежні значення, між ними немає жодного зв’язку. Поняття, як правило, викликає в мовця логічний антонім (парне слово). Це природна особливість людського розуму, важливий наявний у нашому розпорядженні спосіб закріплення й аналізу відчуттів. У людській свідомості абстрактні поняття закладені парами, кожне зі слів цієї пари так чи інакше викликає уявлення про друге? Швидкий – повільний1, краса – потворність, багатство – бідність.
Таким чином, в антонімічні зв’язки вступають не всі слова, а лише ті, що об’єднані змістом на основі їх протилежності, протиставлення. Передусім це слова, що мають якісні, кількісні. Часові, просторові значення: темний – світлий, холодний – гарячий, злий – добрий, тихий – голосний, шкідливий, корисний, мало – багато, ніч – день, вечір – ранок, сьогодні – вчора, північ – південь, земля – небо. Антонімами визначаються протилежні значення дій і станів: говорити – мовчати, хвалити – гудити, любити – ненавидіти, вставати – лягати, розкошувати – бідувати, старатись – лінуватись.
Усі значення наведених антонімічних пар звуться протилежними тому, що вони взаємно виключають одне одного. Будь – яка річ, наприклад, не може бути одночасно важкою і легкою, великою і малою,далекою і близькою. Тобто слова, що мають протилежне значення, перебувають на крайніх точках ряду. Інколи між ними стоїть середнє, проміжне поняття – ме6зоніми: початок – середина, кінець; минуле – сучасне – майбутнє.
Картка №2
За своєю структурою антоніми неоднорідні. Вони бувають різнокореневі та однокореневі, причому різнокореневих набагато більше. Крім перелічених прикладів, можна навести ще : ніжний – грубий, бадьорий – стомлений, сміливець – боягуз, зустріч – розлука, тепер – колись. Такі антоніми називають власне лексичними. Серед них частіше спостерігаються прикметники, потім іменники, дієслова та інші частини мови. Другий розряд антонімів – однокореневі: правда – неправда, воля – неволя, друг – недруг, надія – безнадія, безпека – небезпека спокійний – неспокійний, можливий – неможливий, корисний – безкорисний. Такі антоніми називаються лексико – граматичними. Протилежність у них зумовлена приєднання антонімічних префіксів: зачинити – відчинити, внести – винести, ввійти – вийти, хоч бувають і такі конструкції, як надія – безнадія. Однокореневі антоніми трапляються серед усіх лексико – граматичних розрядів слів, але особливо активні вони у дієсловах, оскільки ця частина мови відзначається ряснотою префіксальних утворень. Крім наведених прикладів, можна подати ще такі: недорости (- брати, - дати, - солити, - вчитися). Однокореневі антоніми часто утворюються за допомогою іншомовних префіксів а-, анти–, де-, контр-, ре–(логічний – алогічний санітарний – антисанітарний,мобілізація – демобілізація, інформація – дезінформація, гармонія – дисгармонія, розвідка – контррозвідка,мілітаризація - ремілітаризація).
З – поміж однокореневих антонімів виділяються слова, що виражають семантику протилежності стримано, м’яко(поганий – непоганий, малий - чималий).Важливою рисою антонімії є те, що багатозначні слова можуть мати не один антонім, а кілька, наприклад, свіжий хліб – черствий хліб, свіжий огірок – солоний огірок, свіжий букет – зів’ялий букет, свіжий вигляд – утомлений вигляд.
Картка №3
Антонімам притаманна спільність сполучуваності, тобто здатність поєднуватись з тими самими словами в процесі висловлення думки. Так слова талановитий і бездарний сполучаються з лексемами твір, учень, людина, гра, слово, але не сполучаються зі словами будинок, дим, вода, дерево; слово активний поєднується зі словами учасник, натура, знання, словниковий запас так само, як і його антонімічний відповідник пасивний; водночас вони обидва не сполучаються зі словами стілець, зупинка, надвечір’я. Отже, спостерігається тісний зв'язок антонімії та багатозначності. Проте не завжди всі значення багатозначного слова мають антонімічні відповідники Наприклад, день має чотири основні значення: «частина доби від світання до смеркання,» , «проміжок часу 24 години, доба,»««число місяця, присвячене якійсь події»,» час , пора, період». Але як антонім це слово виступає тільки в першому значенні: день – ніч. Тут діють внутрішні закономірності лексичної системи, характер позначуваного словом поняття. Ось чому іменник з чітко закріпленим значенням не мають антонімів (кава, чай, вода, стіна, димар, одвірок, клямка). Не існує антонімів у числівників,у більшості займенників. Тобто антонімів не мають слова, в значенні яких відсутній прямий зв'язок, відсутні оцінно – якісні ознаки.
Картка №4
Антонімія, як і синонімія, - явище синхронне. Зміна в значенні слова може привести до втрати антонімічних зв’язків. Розвиток нових значень породжує нові антонімічні зв’язки між словами: знатний – належний до шляхетного роду, вельможний – просто бідний,і знатний – відомий великими заслугами в якісь галузі - маловідомий, недосвідчений. Регулярне протиставляння антонімів один одному спричинює те, що кожен з них викликає в нашій свідомості уявлення про свою протилежність: високий – низький, товстий – тонкий, радість – журба, життя – смерть, загубити – знайти. Це антоніми мови, тобто загальномовні, постійні; слова, антонімічні зв’язки яких зрозумілі поза будь – яким контекстом. Такі антоніми існують у лексико семантичній системі мови незалежно. Вони зафіксовані в усіх словниках української мови і регулярно відтворюються в подібних або однакових умовах.
Поряд із загальномовними в антонімічні зв’язки в певній ситуації можуть вступати слова, які в звичайному вживанні не мають протилежних значень. Протиставність значень у таких слів створюється лише в індивідуальному використанні, тобто в спеціальному контексті. Це антоніми мовлення, або контекстуальні, тобто слова, що набувають антонімічних відношень тільки в певному контексті. Контекстуальні антоніми тісно пов’язані з ознаками, властивими поняттями, вираженим загальномовними антонімами. Так, в уривку з вірша В.Симоненка «Безпорадні агонії злості, Злість гармонії не порве! Сонце сходить до нас не в гості – Сонце з нами живе!» контекстуальні антоніми злість і сонце передають протилежні якості, оскільки сонце тут переносно вжито в значення «добрість, лагідність».
( Учні змінюють свої групи та пояснюють опрацьований матеріал)
- Бесіда за опрацьованим матеріалом.
- З якої мови походить слова «антонім», що означає
в перекладі?
- Що виражають антоніми?
- Чи всі слова мови вступають в антонімічні зв’язки?
- Яке поняття називають «мезонім»?
- Чи стають антонімами слова протилежні за статтю
(чоловік , жінка)?
- Чи входять до антонімів слова з конкретним
значенням?
- Які антоніми за своєю структурою?
- Серед слів якої частини мови найчастіше
зустрічаються антоніми?
- Які антоніми називаються лексико–граматичними?
- Чи завжди антоніми належать до однієї частини
мови?
- Багатозначні слова мають один чи кілька антонімів?
- Яке поняття називають «спільність
сполучуваності»?
- В словах якої частини мови відсутні антоніми?
- Які антоніми називаються загальномовними?
- Які антоніми називаються контекстуальними?
- Яким робить мовлення вживання антонімів?
V.Вправи на закріплення вивченого матеріалу.
- Творчий диктант (утворіть антоніми від
запропонованих слів за допомогою префіксів без-, не-).
Вітряна погода, грамотна людина, діяльне життя, димне повітря, зоряна ніч, людна вулиця, росяний ранок, сердечне ставлення, сніжна зима, хмарне небо, акуратна дівчина, ввічливе запитання, балакуча сестра, велике місто, вдалий виступ, відомий факт, голосна розмова, смачна страва, чесана розповідь.
- Гра «Аукціон»( на дошці записані слова, потрібно
виписати із них попарно антонімічні пари, учні по черзі виходять до дошки і кожен записує пару слів).
Великий, низький, холод, полегшувати, рано, тліти, малий, високий, далекий, широкий, близький, вузький, палати, ускладнювати, пізно, товстий , короткий, тонкий,довгий, мороз,тепло,спека.
- Вибірковий диктант (учитель читає прислів’я та
приказки, учні виписують антоніми попарно).
Добрі діти – батькам вінець, злі діти – кінець. Поганий на вроду, та гарний на вдачу. Кохання робить розумних дурними, тихих – буйними, а сердитих – смирними. Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є. Краще маленька риба, ніж великий тарган. Чорна земля білий хліб родить. Гори високі мають доли широкі.
- Знайомство зі словником антонімів. Учень
представляє словник антонімів.
Лексикографія – розділ науки предметом якого є теорія та практика укладання словників різних типів. Розрізняють словники двох типів – енциклопедичні та лінгвістичні. Ми сьогодні познайомимося із лінгвістичним словником антонімів. Ось він перед вами. У словнику подаються спільнокореневі й різнокореневі антоніми. Якщо заголовне слово має кілька значень, антонім добирається до кожного з них, тлумачення і пояснення в такому випадку подаються в круглих дужках курсивом відділяються від наступного крапкою і комою. Наприклад:
Свіжий (про квіти) зів’ялий; (про хліб)черствий;(про новини, газету)старий, вчорашній; (про воду, повітря – який втратив свої природні властивості)забруднений; (про вигляд)стомлений. Звичайно словникові статті розміщені за алфавітом.
VІ.Підсумок заняття.
А.М.Бондар
Заняття № 13