Відомості про

Вид материала

Документы

Содержание Приклади омонімів 1. Збіг власне українського слова й запозиченого 2. Збіг двох значень 3. Збіг слів у результаті словотворення 4. Збіг слів у результаті історичних фонетичних змін (спрощення, чергування) 6. Розпад полісемії, тобто втрата асоціативного зв'язку між значен­нями одного слова 4. перен. Найважливіший у воєнному відношенні пункт, оволодіння яким зміцнює, поліпшує становище, забезпечує перемогу. 5. 9. архіт. Горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння Бити (забити) ключем Це цікаво знати. Інформація учителя. Міжмовна Прочитайте поезію. Доберіть до виділених слів Бо є омоніми міжмовні, відомі вченим з давнини: слова однакові назовні, та з різним значенням вони. Хід заняття Застава — місце в'їзду до міста чи виїзду з нього. Синоніми Коса — заплетене волосся. Споріднені слова Який косар, така і коса. Це цікаво знати. Доповнення вчителя. V. Виконання практичних завдань. Розповідь учителя. Вони поділяються на кілька підгруп ... Полное содержание

Подобный материал:

• Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
• Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
• Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
• І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
• Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
• План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
• Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
• Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.

Тема. Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів. Міжмовні омоніми

Мета. Дати ґрунтовні знання учням про джерела омонімії; формувати вміння і навички користування словником омонімів; поглибити знання про лексичне значення слова та виробляти уміння і навички використовувати слова –омоніми; навчати розпізнавати міжмовні омоніми в текстах; виховувати любов до рідної мови

Обладнання. Словники, таблиця, картки

Хід заняття

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Слово вчителя.
  

Українська мова, як і будь-яка інша, складається зі слів. Правильне вживання слів - це один із показників культури усного мовлення. Слова різні за значенням, як правило, і не тотожні за звуковим складом ( село, ходити). Але в мові є частина слів, які звучать однаково, проте мають різні лексичні значення. На нашому занятті ми розглянемо з вами такі слова, а допоможе в цьому нам таке завдання.

• Завдання.
  

Прочитайте анекдот і з’ясуйте, за допомогою якого мовного явища досягається в ньому комічний ефект.

- Алло! А Сергія можна?

- На жаль, ні! Він на дачі.

- А я не знав, що він має дачу.

- Та ні, він на дачі свідчень.


ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

ІV. Пояснення навчального матеріалу.

• Дещо з теорії (науковий діалог)
  

• Що ви знаєте про омоніми?
  
• Наведіть приклади слів – омонімів.
  
• Складіть речення з названими вами омонімами.
  

• Доповнення вчителя (наукова лекція)
  

Омоніми (від грецьких hоmоs — од­наковий і оnymа — ім'я) — слова, які мають однаковий звуковий склад, але різні за лексичним значенням: Очі в неї були великі, дві чорні ко­си, перекинуті наперед, обрамляли лице ( І. Сенченко).

Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на коси лягає ( М. Кропивницький).

На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (В.Ш иян).

У першому реченні іменник коса означає довге заплетене волосся, у другому — сільськогосподарське зна­ряддя, у третьому — сполучену з бере­гом вузьку смугу суходолу в морі.

Приклади омонімів:

захід сонця, організований захід, північний захід;

ключ до замка, журавлиний ключ, джерельний ключ; біла чайка, дубова чайка; склад зброї, наголошений склад.

• Піраміда омонімів
  

Учитель. Оскільки омоніми — це співзвучні слова, то вони ніколи «не ходять поодинці», а складають пари, а то й гурти. Це слова-близнята. У них однакова форма — звуковий склад і написання, але різний зміст.

Омонімія — досить поширене в українській мові явище.

Підніміться на піраміду, у яку складено омонімічні пари. Перед кожною сходинкою зупиніться і за пропонова­ним значенням назвіть і впишіть у горизонтальний ряд клітин слова-омоніми. Це буде перепустка на вищу схо­динку.



1. Розпорядчий акт, зведення декларативно-програмно­го характеру. Людина різнобічних, багатопланових знань. 2. Службовець, який відповідає за діловодство. Хижий птах з довгими ногами і чубчиком на голові у вигляді гусячого пера. 3.Організована група депутатів у парламенті. Складова частина складної рідини, яка кипить у вузько­му проміжку температур. 4.Промениста енергія, що випро­мінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видним навколишнє. Наявність світла де-небудь (тут світ­ло). 5.Розіграш державної позики або лотереї. Кількість примірників друкованого видання одного випуску. 6.Об­ставини, умови, ситуація, в якій хто- або що-небудь перебу­ває. Місце тимчасового розташування; стоянка, табір. 7. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок. При­родний рівень радіації.

(Відповіді: 1. Універсал¹. Універсал². 2. Секретар¹. Секретар². 3. Фрак­ція¹. Фракція². 4. Світло¹. Світло². 5. Тираж¹. Тираж . 6. Стан¹. Стан². 7. Фон¹. Фон²).

V.Виконання практичних завдань.

• Порівняйте слова, що називаються омо­німами.
  

Що в них є спільного і відмінного?

Лисичка (тварина) і лисичка (гриб); байка (твір) і байка (тканина); кран (водопровідний) і кран (підій­мальний); лавка (для сидіння) і лавка (магазин).

• Чи зрозумілі вам наведені нижче речення?
  

Чому?

• Яка красива шотландка!
  
• Цей корпус особливий.
  
• На землі лежав лист.
  
• Ти бачив ключ?
  

• Перебудуйте речення так, щоб їх зміст не
  

викликав сумнівів. Зробіть висновок, як слід використовувати у мовленні омонімічні слова.

• Це цікаво знати. Інформація учителя. Шляхи
  

виникнення омонімів

1. Збіг власне українського слова й запозиченого:

мул (укр., відклади на дні во­дойми) — мул (лат., тварина);

як (укр., прислівник) — як (тиб.,тварина);

балка (укр., яр) — балка (нім., перекладина).

2. Збіг двох значень:

кок (фр., вид зачіски) — кок (голл, кухар на судні);

бар (грец., одиниця тиску) — бар (англ., невеликий ресторан); метр (грец., одиниця довжини, віршовий розмір) — метр (фр., учитель, вихователь, шаноблива назва людини).

3. Збіг слів у результаті словотворення:

загин (від гинути) — загин (від гнути),

злити (від зло) — злити (від лити),

обпилювати (від пил) — обпилю­вати (від пиляти).

4. Збіг слів у результаті історичних фонетичних змін (спрощення, чергування): вити (вию) — вити (в'ю), ніс (несу) - ніс (носа)

5. Збіг сучасного літературного слова й застарілого або діалектизму:

око (орган зору) — око (міра рідини),

чайка (птах) — чайка (човен), без (прийменник), голосити, гости­нець і діалектні : без (бузок), голоси­ти (поширювати), гостинець (ве­ликий битий шлях, шосе).

6. Розпад полісемії, тобто втрата асоціативного зв'язку між значен­нями одного слова:

порох (пил) — порох (вибухівка),

дача (вілла) — дача (давання),

лист (у рослини) — лист (послання).

• Ознайомлення учнів із словником омонімів.
  

Розгляд словникових статтей.

Ключ¹, а, ч.

1. Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін.: Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий за­мок (Н.-Лсв.).

2. Знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін., для накручування завідних механізмів тощо: Старанно виголе­ний, чисто вмитий (Павло), на плечі торба з протигаза, в якій по­брязкують розвідні ключі, гайки й усякий слюсарний інструмент (Куч.); знаряддя для натягування струн музичних інструментів.

3. до чого, для чого, перен. Засіб для розуміння, розгадування ко­гось, чогось, для оволодіння чимось; умовна система позначення літер, цифр і т. ін., на якій заснований спосіб читання якого-небудь шифро­ваного тексту; підрядник до іноземного тексту, а також збірник відпо­відей на задачі.

4. перен. Найважливіший у воєнному відношенні пункт, оволодіння яким зміцнює, поліпшує становище, забезпечує перемогу.

5. спец. У телеграфному апараті або радіопередавачі — вимикач для замикання й розмикання електричного кола на різні відрізки часу відповідно до телеграфного коду.

6. муз. Знак на початку нотного рядка, за допомогою якого встанов­люється висота та назва звука.

7. кого, чого і з означ. Ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут: Здалека під небом, В вирій летючи. Голосно курличуть Журавлів ключі (Щог.); Високо десь гусиний лине ключ (Рил.); В небі неозорім літаків ключі, і міста, як зорі, сяють уночі (Сос.).

8. у знач. присл. ключем, ключами. Один за одним, утворюючи кут, кути: А журавлі летять собі На той бік ключами (Шевч.); Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирн.).

9. архіт. Горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку.

10. Жердина з гачком, за який зачіплюють відро для набирання води з криниці: Ой у полі криниченька — і ключ, і відро; Та вже ж моєї дівчиноньки не видно давно (Чуб.).

Ключ ², а, ч., рідко. Те саме, що джерело: По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині, то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (Цюпа).

Бити (забити) ключем — бурхливо, активно проявлятися: Повсюди народна ініціатива б'є ключем...

Висновок: у тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті під різними цифрами, а омоніми подаються як різні словникові статті з цифровим знаком справа.

• Це цікаво знати. Інформація учителя. Міжмовна
  

омонімія

Відоме також явище міжмовної омонімії, тобто збігу зовнішньої фор­ми слів двох різних мов. Воно власти­ве не тільки близькоспорідненим, а й досить віддаленим щодо походження мовам.

Наведемо приклади українсько-російських міжмовних омонімів:

укр.	рос.
луна (відлуння)	Луна (місяць)
рожа (мальва)	рожа (пика)
час (форма існування матерії)	час (година)

• Прочитайте поезію. Доберіть до виділених слів
  

омоніми в українській мові і з’ясуйте їх значення.

Словечко підвело

Яка чудесна кожна мова!

Але слова мотай на вус.

Як не уважний ти до слова,

то може трапитись конфуз.

Бо є омоніми міжмовні,

відомі вченим з давнини:

слова однакові назовні,

та з різним значенням вони.

І дуже легко помилиться —

суцільні рифи навкруги:

болгарське булка — молодиця,

вонявка в Чехії — духи,

а білоруське бульба —

й зроду картопля...

Он які діла!..

Д. Білоус

Омоніми широко використовують­ся в художній літературі, народній творчості, у розмовно-побутовому мовленні як засіб образної передачі думки:

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас, —

Де ж мені вас діти?

Т.Шевченко.


Лукаш: Ой скажи, дай пораду,

Як прожити без долі.

Доля: Як одрізана гілка,

Що валяється долі.

Леся Українка.

Так і літо мине,

Так і осінь мине,

І, можливо, мене

Хтось колись пом’яне.

О. Підсуха.

Погана та мати, що не хоче дітей мати (Нар. тв.)


Часто омонімію використовують як засіб творення дотепів, калам­бурів у текстах для дітей:

Песик шишку з лісу ніс

І подряпав нею ніс.

Як тільки світанок настав,

Гусак чимчикує на став.

Проводить він там цілі дні,

Поживи шукає на дні.

Байбаки на варті стали

І в ту ж мить дрімати стали.

Отак ледача варта,

Слова доброго не варта.

Клаптик ситцю я покраю,

Хусточок з нього нашию,

Помережу їх по краю,

Пов'яжу лялькам на шию.

Мама скаже: «Глянуть любо

На твою роботу, Любо!»

Г. Плотников.


Жук пішов у сад за дачу

І розв'язує задачу.

А комар години цілі

Лиш тиняється без цілі.

То з нудьги, без всяких діл,

Полетів з гори у діл,

Повернув за тин до льоху,

Розбудив за сажем льоху,

У смолі липкій зав'яз,

Зачепив крилом за в'яз,

З бузини упав, незграба,

І радіє, що не з граба.

В. Плахотников.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

• Творча робота. Спробуйте на основі даних
  

омонімів створити вірші-каламбури.

1. Клини — клени; гриби — греби; Надія — надія; орел — Орел.

2. Замок—замок, атлас—атлас, стрілки—стрілки, на­сип — насип.

VIІ. Підсумки заняття.

• Що нового ви довідалися?
  
• Що вас найбільше зацікавило?
  
• Які ваші пропозиції щодо проведення наступного
  

заняття?


Г.Є.Косянчук

Заняття № 7

Тема. Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони

Мета. Дати поняття про омонімію та полісемію, навчати розрізняти омоніми і багатозначні слова, використовувати в мові омоніми та багатозначні слова; дати поняття про лексичні і морфологічні омоніми, розглянути групи омонімів: омоформи, омофони, омографи; виробляти навички їх розпізнавання в мові; виховувати любов до краси українського слова

Обладнання. Роздатковий матеріал, карта омонімів

Хід заняття

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

• Робота на картках (за варіантами).Спишіть речення.
  

Підкресліть омоніми. З'ясуйте, якою частиною мови вони виражені. Поясніть їх значення.

Варіант І

1. Шумить діброва на горі, та тіль­ки жалю мені завдає. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Сумно стало Максимові серед лісу; жаль йому стало своїх степів безкраїх. (Панас Мирний.) 3. Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле. (Народна творчість.) 4. Дітки кинулися одно перед одним рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки... (Н. Кобринська.) 5. Гримить голосочок, як срібний дзвіно­чок, по садочку лунає... (Леся Українка.)

Варіант II

1. Рука шпарко бігла по лінійках сторінок, слова вишиковувалися стрункими шеренга­ми. (Ю. Смолич.) 2. Привезли Вересая ввечері додому на панській лінійці. (Ф. Бурлака.) 3. Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і об­вився. (Панас Мирний.) 4. Схід побратимів назначе­ний був на неділю. (І. Франка.) 5. Скоро схід за­багровіє, засміється з далини ясне сонечко весни. (Г. Бойко.)

Варіант III

1. Ой, скажи, дай пораду, як про­жити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі. (Леся Українка.) 2. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. (О. Донченко.) 3. Він сидить у повній задумі, весь час. скошуючи очі вбік. (Ю. Яновський.) 4. Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого ру­копису. (Я. Баш.) 5. Стіл київський захопив підступ­но Святополк. (П. Загребельний.)

Варіант IV

1. Посієш вчасно, будеш мати хліба рясно. (Народна творчість.) 2. А мати хоче на­учати, так соловейко не дає. (Т. Шевченко.) 3. Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — де ж мені вас діти? (Т. Шевченко.) 4. І знову тихо на рейді. (Д. Ткач.) 5. Пригадувалися інші розмерзлі шляхи — наш танковий рейд на Одесу з Ниж­нього Дніпра. (М. Рудь.)

ІІІ. Оголошення теми і мети заняття.

ІV. Пояснення нового матеріалу.

• Виступи учнів із науковими повідомленнями.
  

Учень 1.

Омоніми — це різні слова, які схожі між собою звуко­вим складом, звучанням, але не значенням, тоді як в багатозначному слові ми маємо справу з різними значення­ми одного і того ж слова.

Омоніми схожі на багатозначні слова, але плутати їх не можна. Хоча часто буває дуже складно розрізнити, чи є слово багатозначним, чи це різні слова-омоніми. Це відбувається тому, що в деяких випадках омоніми вини­кають з багатозначних слів, однак не завжди.

Учень 2.

Існує кілька способів розрізнення омонімів та багато­значних слів.

І спосіб - підбір синонімів до кожного омоніма або до всіх значень багатозначного сло­ва, а потім порівняння цих синонімів. Якщо синоніми ви­являються близькими за своєю семантикою (значенням) то перед нами багатозначне слово, якщо ні — омонім.

Наприклад

Застава — майно або коштовності, які віддаються кредиторові, як гарантія того, що позичені ним гроші будуть повернені. Синоніми: гарантія, внесок.

Застава — місце в'їзду до міста чи виїзду з нього.

Синоніми: в’їзд, виїзд.

Синоніми далекі за своїм значенням, отже перед нами омоніми (різні слова).

Пересадка — 1. Садіння викопаних рослин на новому місці. Синоніми: перенесення, перещеплення.

2. Лікувальний метод, що полягає в перещепленні одному живому організмові хірургічним способом здоро­вих органів або тканин іншого. Синоніми:прищеплення, перещеплення.

Синоніми близькі за своїм значенням, що вказує на те, що перед нами багатозначне слово, а не омоніми.

Учень 3.

ІІ способом розрізнення багатозначних слів та омонімів є підбір споріднених (спільнокореневих слів). Якщо споріднені слова схожі або однакові — перед нами багатозначне слово.

Наприклад

Слово козак в усіх своїх значеннях має такі споріднені слова: козакувати, козарлюга, ко­зацтво, козацький, козаччина, козачата, козач­ка. Це свідчить про те, що слово багатозначне.

Розглянемо тепер слово коса.

Коса — заплетене волосся. Споріднені слова: косиця, косичка, косище.

Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння тра­ви. Споріднені слова: косар, косарський, косарювати, коси­ти, покіс.

Оскільки споріднені слова не є спільними, ми може­мо твердити, що перед нами два різних слова, а не одне багатозначне.

Учень 4.

Розрізненню слів омонімів завжди допомагає контекст, в якому вони вживаються.

Наприклад: Мама доню одягала, в коси бантик заплітала. (П. Бойко) — заплетене волосся. Який косар, така і коса. (Н. те.) — сільсько­господарське знаряддя.

Повними або абсолютними омонімами називають сло­ва, що за своїм звуковим складом та граматичною фор­мою завжди однакові. Такими є всі вищенаведені омо­німи.

• Це цікаво знати. Доповнення вчителя.
  

Розрізняйте!

Треба відрізняти омоніми від багатозначних слів. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спіль­ного в значенні не мають, а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є прямим, а інші вторинними. Іти — про людину, потяг, лист, годинник, спра­ву, переговори, іспити тощо. Значення різні, але всі вони зводяться до основ­ного — «рухатися». Отже, це багатозначне слово. Якоюсь мірою допомагає розмежувати омонімію й полісемію підбір антонімів і творен­ня похідних основ.

Так, гучний у словосполученнях гучні струни, гуч­ний голос, гучна вечірка, гучна мова скрізь можна замінити антонімом тихий. Тому це теж багатознач­не слово.

Різні слова (омоніми) по-різному творять похідні. Наприклад:

клас (суспільна група) — класовий і клас (нав­чальна кімната) — класний;

термін (проміжок часу) — терміновий, тер­міновість, надтерміновий і термін (слово, яке точно визначає поняття в галузі науки, техніки, мистецтва) — термінований, термінування.

V. Виконання практичних завдань.

• Вправа 1. Знайдіть у тексті омоніми, доведіть, що
  

це омонімія, а не багатозначність одного слова.

1. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дріб­ну мжу (Тют.).

2. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Шевч.).

3. Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (Н.-Лев.).

4. Гадали ми, що тайно в стан ворожий Проникнув ти, щоб мстити за отця, за Новгород великий (Коч.).

5. Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Ле).

6. Худий, маленький коник з голосним іменем Буян ледве тягнув старенькі ґрин­джолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою (Кравч.).

7. Здавалось, що насувала чорна хмара, коли тата­ри ішли цілим кошем (Панч.).

8. Моє серце забилося, як од вітру листок (Мас.).

9. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити за строчками (Н.-Лев.).

10. У мовчазнім нат­хненні ліс Мішає фарби на палітрі (Мур.).

11. Я йду поти­хеньку, як звичайно, бо хоч нічого й не чуєш, а все ж осторо­га не мішає (Хотк.).

12. Хоч би малесеньку хатинку він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром (Рил.).

• Вправа 2. Випишіть спочатку сполучення слів з
  

омонімами, а потім ба­гатозначні слова. Поясніть, як ви їх розрізняєте.

Письмовий стіл, адресний стіл; топити у печі, топити у воді; гарна пара, водяна пара; іншомовне слово, за­ключне слово; болить зуб, у граблях зламався зуб; гнати корови, гнати дьоготь; вбитий цвяшок, вбитий звір.

• Розповідь учителя.
  

Групи омонімів

За характером тих ознак, що дають змогу констатувати наявність відповідного відношення між двома або більшою кількістю слів, розрізняють омоніми лексичні (повні, абсолютні), грама­тичні (омоформи) і фонетичні (омофони, омографи).

Лексичні омоніми — це слова, то­тожні за звучанням і написанням у всіх граматичних формах:

• коса — коси — косі — косу — косою — на косі;
  
• лава (меблі) — лава (вулканічна) — лава (у зброї)
  

— лава (шеренга);

• крона (верхня частина дерева) — крона (грошова
  

одиниця);

• рись (тварина) — рись (біг);
  
• байка (літературний жанр) — байка (тканина);
  
• лисичка (тварина) — лисичка (гриб).
  

Такі слова ще називають абсо­лютними (повними) омонімами.

Омоніми, що відрізняються окре­мими формами, є частковими:

слати (у значенні застеляти) — слати (посилати), проте ці слова різняться формами теперішнього часу (я стелю, я шлю).

Другу групу омонімів становлять слова, що збігаються тільки в частині граматичних форм. Це морфологічні неповні омоніми.

Вони поділяються на кілька підгруп:

1. омоформи — слова, що нале­жать до різних частин
   

мови і збіга­ються тільки в окремих граматич­них формах:

• три (числівник) — три (дієслово),
  
• мати (іменник) — мати (дієслово),
  
• поле (іменник) — поле (дієслово),
  
• шию (дієслово) — шию (іменник),
  
• злий (прикметник) — злий (дієслово).
  

При зміні граматичних форм омонімічність зникає. Початкові форми таких слів, за окремими винятками (мати — мати), різні.

2. омографи — це однакові за написанням, але різні
   

за вимовою (наголосом) слова:

• орган — орган,
  
• замок — замок,
  
• сім'я — сім'я,
  
• приклад — приклад,
  
• брати — брати,
  
• руки — руки,
  
• мука — мука,
  
• плачу — плачу,
  
• сапа — сапа,
  
• білизна — білизна,
  
• насип — насип,
  
• радій—радій.
  

3. омофони — слова, що однаково звучать, але по
   

різному пишуться:

• віра — Віра,
  
• прут — Прут,
  
• поліщук — Поліщук,
  
• віла — вілла,
  
• греби — гриби,
  
• кленок — клинок,
  
• мене — мине,
  
• сон це — сонце,
  
• вжиті — в житі,
  
• погас — по гас,
  
• мріяти — мрія ти;
  
• зате — за те;
  
• спиться [спиц:'а] — спиця.
  

Примітка. Не можуть уважатися омо­німами так звані омонімічні форми слів, лек­сичне значення яких однакове: школи, книги — родовий відмінок однини і школи, книги — називний та знахідний відмінки множини.

Частина таких форм має різний наголос: озера, води — родовий відмінок однини озера, води — називний та знахідний множини.

• Проектна діяльність.
  

Учитель. Учні нашого гуртка вирішили «добратися» і до змісту слова омонім та близьких до нього омоформа, омофон, омограф. Це бу­ло нелегко, бо коріння цих назв за межами української мови. Та все ж діти домоглися успіху. Свої спостере­ження вони виклали у вигляді невеличких проектів –казок. Послухайте їх.

Учень 1.

Омонім має близьких родичів — Омоформу, Омофона та Омографа. Їм, як і Омонімові, дали складні імена, утворені з двох основ. Перша частина усіх імен спільна. Вона походить від грецького слова Ноток, що означає «однаковий». Отже, у володіннях Омоніма, Омоформи, Омофона і Омографа поселилися слова, чимось схожі, близькі одне до одного. Друга частина імен відрізняє їх. Це наводить на думку, що кожне володіння населене, хоч і близькими, але відмінними від інших словами.

Учень 2.

Найстаршим і найавторитетнішим серед родичів є Омо­нім. Його ім'я можна перекласти «однаковопоіменовані». Воно утворене від уже згаданого Homos— «однаковий» і грецького ж слова onyma — «ім'я». Тож у володіннях Омоніма живуть слова з однаковими іменами. Вони об'єд­нуються в пари або й більші групи. Зовні пари схожі між собою, як близнюки, проте мають різний зміст, виконують неоднакові завдання, представляючи предмети, ознаки, дії.

Учень 3.

Близько від Омонімів простягаються володіння Омо­форми. Друга частина цього імені говорить сама за себе: край населяють слова з однаковими формами. Вони живуть парами, проте кожний має свої особливості змінювання, зв'язку з іншими словами. Працюють ці слова в різних галузях: одні обслуговують предмети, інші дії чи ознаки. Проте пари часто оформлюються цілком однаково. Типови­ми представниками їх є дієслова й іменники:

• світило (ясне сонечко) і світило (наше яскраве),
  
• поле (бур'ян) і поле (засіяне)
  
• або числівник і дієслово — три (зошити) і три
  

(обережно).

Учень 4.

Омофон другою частиною імені має вже відоме нам грецьке слово phone— «звук». Пригадайте: фонетика, фо­нема. Отже, його володіння заселяють «однаковозвучні» слова. Пари їх цілком тотожні тільки в усному мовленні, на письмі ж відгороджуються одне від одного, демонструють відчуженість, як ось віра і Віра, коваль і Коваль, спід (низ чого-небудь) і з-під (прийменник), греби (гребти) і гриби (гриб).

Учень 5.

Нарешті Омограф. Друга частина його ім'я вам також добре знайома. Це грецьке слово qrapho — «пишу», наявне в словах графіка, орфографія. То Омограф очолює пари однаково написаних слів. Вони дозволяють ототожнювати себе тільки на письмі. В усному мовленні кожний пред­ставник пари відмежовується від іншого. Це досягається в основному завдяки наголосу. Вам відомі такі з них: замок і замок, вигода (користь) і вигода (зручність), засіяти (сіяти) і засіяти (сіяти).

• Учитель. Чи вам подобається розповідь? Чи
  

погоджуєтесь ви з думками учнів?

• Вправа 4. Визначте, у якому володінні
  

проживають куб (геомет­ричне тіло) і куб (великий казан для кип'ятіння води), Любов і любов, згори і з гори, ясен (дерево) і ясен (ясний).

• Учитель. А зараз вам пропонується гра «У чужих
  

володіннях».

У столиці Омонімії проходив семінар. Зібралися, крім омонімів, слова з найближчих володінь — омоформи, омо­фони і омографи. Вони ділилися досвідом.

Найгостріші дебати викликала проблема змісту: як, маючи іншим словом цілком однакове звукове і буквене оформлення, якнайкраще виконувати обов'язки — розкри­вати своє значення. Нарешті, зійшлися на тому, що вирі­шальну роль у цьому відіграють слова-сусіди, тому необ­хідно якнайпильніше добирати їх.

Семінар закінчився пізно, і парам слів із різних володінь довелося вирушати вночі. І тут усе перемішалося: деякі омоніми, омоформи, омофони й омографи заблукали і потрапили в чужі володіння. Зрозумівши це, вони впали в розпач і зовсім розгубилися. Допоможіть їм: «відведіть» кожну пару слів із чужого володіння у їхнє.

• Вправа 5. Визначте вид омонімів (лексичні
  

омоніми, омоформи, омо­фони, омографи).

Брати — брати, заграв — заграв, ручка — ручка, умови — у мови, накрила — на крила, зараз — за раз, права — права, місяць —місяць, білок — білок, дорога — дорога, на березі — на березі, настав — на став, зміст — з міст, роман — Роман, інею — і нею, переводити — переводити, мати — мати, гори — гори, друга —друга, повіки — повіки.

• Учитель. Омоніми та близькі до них слова часто
  

використовують­ся в художній літературі із стилістичною метою, як засіб гумору.

• Вправа 6.Прочитайте рядки із сатиричних журналів.
  

Знайдіть у них омоніми, омоформи чи омофони. З якою метою вони вжиті?

1. Через досвіду й сумління брак
   

Йде з фабрики суцільний брак.

Бракеру твердості бракує,

Тому він браку не бракує.

2. І в ситуації крутій
   

Із пастки вислизне крутій.

3. Осел — про Байкаря: «О, слів
   

Йому не жаль для нас, Ослів».

4. Співак хваливсь: Я соло в'ю
   

Що не насниться й солов'ю!».

5. Ось бешкетників вам трійка,
   

з поведінки у них трійка.

Бо вони учора вранці

В клас кота принесли в ранці.

VІ. Уточнення і закріплення навчального матеріалу.

Самостійна робота.

• Розгадування кросворду «Для вдумливих».
  

Потренуйтесь у доборі омонімів. За значенням одного з омонімів назвіть його, доберіть омонімічну пару і запи­шіть до клітин разом із словом, що розкриває лексичне значення другого омоніма.




Зразок. Монарх і його оточення—Двір. Двір діда.

1. Вимерлий бик.
   
2. Невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом.
   
3. Трав'яниста степова рослина; ковила волосиста.
   
4. Співочий птах; стриж.
   
5. Морський водопла­ваючий птах.
   
6. Голуб особливої породи — чубатий, воло­хатий.
   
7. Той, хто має чорні брови.
   
8. Велика хижа морсь­ка риба із плоским тілом і вузьким
   

хвостом.

(Відповіді. 1. Тур олімпіади. 2. Ласка матері. 3. Тирса сосни. 4. Щур бридкий. 5. Чайка козацька. 6. Туркіт горлиці. 7. Чорнобривець цвіте. 8. Скат автомобільний).

VІІ.Підсумки роботи.

Використана література

1. Авраменко О.А, Чуріна В, Ф. Стилістика української
   

мови 10-11 класи. Програма факультативного курсу. К.: « Грамота», 2008.

2. Передрій Г. Р. Карпенко Т. « У світі звуків і слів».
   

–К.: «Богдана» 1998.

3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української
   

мови: Підручник. -К.:Либідь, 1993.

4. Пономарів О.Д. та ін. Сучасна українська мова:
   

Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. - К.: Либідь, 2001.

5. Словник омонімів української мови / Уклад.
   

О.Демська, І.Кульчицький. -Львів: Фенікс, 1996.

6. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Видавництво
   

"Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2004.

7. Шкуратяна Н.Г.,Шевчук С.В. Сучасна українська
   

літературна мова: Навч. посібник. - К.: Літера, 2000.

8. Ужченко Т. І. Дидактичний матеріал з української
   

мови. Лексика і фразеологія. –К.: « Освіта», 1992.

9. Ю щу к І.П. Українська мова: Підручник для
   

студентів філол. спеціальностей вищих навч. закладів. - К.:Либідь, 2003.


І.І.Чекмак

Заняття № 8