Відомості про

Вид материалаДокументы

Содержание


Чекмак Інна Іванівна
Олександра Глазова
Лексика української мови
Юрій Кузнецов
Пояснювальна записка
Завдання факультативного курсу
Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів
Зміст навчального
Учень: знає
Учень: знає
Учень: розуміє
Склад лексики
Учень: знає
Склад лексики
Учень: знає
Склад лексики
Учень: розрізняє
Одиниця мови
За значенням
СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА АКТИВНІСТЮ ВЖИВАННЯ (5 год)
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20





Відомості про авторів
  1. Задорожня Наталія Петрівна, учитель вищої категорії,

вчитель-методист Лебединського НВК № 1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів
  1. Бондар Антоніна Михайлівна, учитель вищої категорії Лебединського НВК № 2
  2. Вербівська Тетяна Іванівна,учитель І категорії

Шполянської гімназії № 3
  1. Діхтяренко Олександр Петрович, учитель вищої категорії, вчитель-методист Васильківського НВК
  2. Кавун Валентина Михайлівна, методист райметодкабінету,учитель вищої категорії, вчитель-методист Мар’янівського НВК
  3. Книгиницька Марія Петрівна, учитель вищої категорії, старший учитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 м.Шполи
  4. Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист Топилянського НВК
  5. Косянчук Галина Євгенівна, учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей»м. Шполи
  6. Нечипоренко Варвара Борисівна, учитель вищої категорії, вчитель-методист Сигнаївського НВК
  7. Тимошенко Валентина Григорівна, учитель вищої категорії, навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Шполи
  8. Чекмак Інна Іванівна, учитель вищої категорії навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Шполи



Анотація


Факультативний курс «Лексика української мови» має сприяти засвоєнню уч­нями лексики рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й пра­вильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас школярів.

Факультативний курс розраховано на викладання в 7 класі протягом навчального року.

Посібник містить програму (рекомендовану листом Міністерства освіти і науки України від 09.022006 №1/11-608, укладачі: Олександра Глазова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мо­ви та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач лабораторії методики на­вчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Юрій Кузнецов, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, директор видавництва "Педа­гогічна преса", заслужений працівник освіти України.), календарно-тематичне планування та розробки занять курсу.

Даний посібник допоможе учителям-словесникам у проведенні факультативних занять.


Відповідальні за випуск: Н.П.Задорожня, В.М.Кавун

Зміст
  1. Лексика української мови.Програма факультативного курсу для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів………………………………6-14
  2. Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу…………………………………………………………………………………………………….14-16
  3. В.П.Коваленко. Заняття № 1.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови…………………………………….16-24
  4. І.І.Чекмак. Заняття №2.Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова………………24-28
  5. О.П.Діхтяренко. Заняття № 3.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)………………………………………………28-34
  6. О.П.Діхтяренко. Заняття № 4.Типи перенесення значень. Метафора ………………………………………………………………………………………… 34-39
  7. О.П.Діхтяренко. Заняття № 5.Типи перенесення значень. Метонімія. Зв’язок між значеннями слова…………………………………39-45
  8. Г.Є. Косянчук. Заняття №6.Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів.Міжмовні омоніми…………………........................45-53
  9. Г.Є.Косянчук. Заняття №7.Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони…………………………………………………………………………54-66
  10. І.І.Чекмак. Заняття № 8.Пароніми. Словник паронімів………67-73
  11. В.П.Коваленко. Заняття № 9.Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Словник синонімів………………………………………73-83
  12. В.П.Коваленко. Заняття № 10.Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімів……………………………………………………………………………………………84-95
  13. В.П.Коваленко. Заняття № 11.Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази………………………………………………………………………………………95-106
  14. А.М.Бондар. Заняття № 12.Антоніми. Основи антонімічної протиставлення слів. Словник антонімів………………………………106-113
  15. А.М.Бондар. Заняття № 13.Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів. Оксюморон. Антитеза …………………………………………………………………………………………114-119
  16. В.М.Кавун. Заняття № 14-15.Власне українська лексика. Лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їх стилістична роль…………………………………119-131
  17. В.Г.Тимошенко. Заняття № 16.Інтернаціональна лексика у складі української літературної мови……………………………………131-135
  18. В.Г.Тимошенко. Заняття № 17.Кальки…………………………………136-139
  19. В.Б.Нечипоренко. Заняття № 18.Застарілі слова. Архаїзми…………………… ………………………………………………………………….139-145
  20. В.Б.Нечипоренко. Заняття № 19.Застарілі слова. Історизми ..………………………………………………………………………………………………………145-149
  21. В.Б.Нечипоренко. Заняття20.Стилістичне використання застарілих слів ……………………………………………………………………………149-154
  22. І.І.Чекмак. Заняття 21.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях ………………………………………………154-159
  23. І.І.Чекмак. Заняття 22.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях …………………………………………………159-163
  24. В.Г.Тимошенко.Заняття №23.Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилями ……………………………………………………………………163-167
  25. В.Г.Тимошенко. Заняття № 24.Розмовна і книжна лексика. Суспільно - політична лексика ………………………………………………168-172
  26. В.Г.Тимошенко. Заняття № 25.Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика ……………………………………………172-176
  27. Н.П.Задорожня. Заняття № 26.Офіційно-ділова лексика

………………………………………………………………………………………………………..176-182
  1. Н.П.Задорожня. Заняття № 26.Канцеляризми. Штампи

……………………………………………………………………………………………………….182-189
  1. Г.Є.Косянчук.Заняття № 28.Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку ……………………………………………………………………189-198
  2. Г.Є.Косянчук.Заняття № 29.Вузьковживана лексика. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми ………………………………………………198-209
  3. Т.І.Вербівська.Заняття № 30.Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями ……………………….209-215
  4. Т.І.Вербівська.Заняття № 31.Нейтральна та емоційно забарвлена лексика ………………………………………………………………………………………….216-221
  5. М.П.Книгиницька. Заняття № 32.Лексикологічний розбір ……...................................................................................................221-228
  6. М.П.Книгиницька. Заняття № 33. Лексикологічний розбір ……………………………………………………………………………………………………………228-236
  7. Н.П.Задорожня. Заняття № 34.Підсумкове заняття у формі гри «Найрозумніший» ………………………………………………………………………236-253



ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Програма

факультативного курсу

для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Рекомендовано листом Міністерства освіти і науки України від 09.022006 №1/11-608

Укладачі:

Олександра Глазова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мо­ви та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач лабораторії методики на­вчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка;

Юрій Кузнецов, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, директор видавництва "Педа­гогічна преса", заслужений працівник освіти України.

Рецензенти:

Ю.І.Ковбасенко, кандидат філологіч­них наук, доцент кафедри зарубіжної літератури Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Н.Д.Порало, учитель-методист Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка; Н.М.Гладченко, учитель-методист ліцею №198 "Еко" м. Києва.

Пояснювальна записка

У комунікативне спрямованому навчанні рідної мови одне з провідних місць посідає освоєння відомостей з лексикології. Чим ба­гатший і різноманітніший словник мовця, тим точніше висловлює він свої думки і краще розуміє інших людей. Збагачення активного слов­ника учнів, удосконалення граматичної будови їхнього мовлення, опанування українського мовленнєвого етикету значною мірою може й повинно здійснюватися засобами української лексикології.

Питому українську лексику впродовж багатьох десятиліть на­вмисне витісняли зі сфер суспільного життя, виробництва й побу­тового мовлення. Наслідком цього стало недостатнє розуміння учнями самобутності рідної мови, що утруднює виховання націо­нальне свідомого громадянина.

Пропонована програма передбачає послідовне докладне вивчення слова як основної одиниці мови й дослідження словникового складу мови, а саме: основних типів лексичних значень слів, їх структурно-семантичних розрядів; історичних змін у лексичному складі мови; української лексики за її походженням та особливостями вживання в різних стилях мовлення.

Основним підходом до вивчення лексикології є вивчення слов­никового запасу рідної мови з погляду стилістичного вживання та призначення слів у мовленні. Таке вивчення розділу має виразно практичне спрямування й допомагає учням оволодіти багатством рідної мови, відповідально ставитися до вибору й уживання кожного слова, розуміти його виражальні можливості, свідомо вдоскона­лювати свою мовленнєву культуру.

Для засвоєння програми важливим є формування вмінь і нави­чок не лише культури мовлення, а й грамотного письма, тому про­грама пропонує повторення деяких правописних і граматичних правил. У процесі засвоєння знань з лексикології передбачається оволодіння нормами сучасної української літературної мови: лек­сичними, стилістичними, морфологічними та правописними.

Основна мета факультативного курсу - сприяти засвоєнню уч­нями лексики рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й пра­вильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас школярів.

Завдання факультативного курсу:
  • дати ґрунтовні й систематичні знання про слово як одиницю

мови лексичне значення слова, групи слів за значенням;
  • дати уявлення про склад української лексики за її

походженням, а також про історичні зміни у складі лексики сучасної української літературної мови;
  • поповнити, уточнити й активізувати словниковий запас учнів,

сфор­мувати вміння користуватися лінгвістичними словниками та довідниками;
  • навчити доречно, правильно вживати слова рідної мови з

урахуван­ням мети й ситуації спілкування, сприяти оволодінню учнями ук­раїнським мовленнєвим етикетом;
  • забезпечити дотримання вимог культури мовлення;
  • виховувати потребу у вивченні рідної мови, в удосконаленні

власно­го мовлення.

Факультативний курс розраховано на викладання в 7-му класі протягом навчального року (34 год, одне заняття на тиждень).

Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів

34 год, 1 год на тиждень

Пор.



К-сть год

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня підготовки учнів

1

1

Вступ

Лексикологія як розділ лінгвістики. Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови.

Учень:

знає предмет вивчення лексикології;

розуміє специфіку слова як одиниці мови;

пояснює зв'язок лексикології з іншими розділами науки про мову.

2

4

Слово як одиниця мови

Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово й поняття. Лексичне значення слова. Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова(полісемія). Типи перенесення значень: метафора, метонімія. Зв'язок між значеннями слова. Загальномовні й індивідуально-стилістичні метафори. Використання багатозначних слів у художніх творах.

Міжпредметні зв'язки

Художні засоби: метафора, метонімія, синекдоха (література).

Учень:

знає особливості слова як одиниці мови;

вміє пояснити лексичне значення слова;

розрізняє лексичне та граматичне значення слова; витлумачує різні лексичні значення багатозначних слів; розрізняє пряме та переносне значення слова; витлумачує переносне значення слова в контексті;

знає типи перенесення значень слова;

розрізняє метафору й метонімію;

оцінює вдале і невдале використання слів у переносному значенні у власному й чужому мовленні.

3

8

Типи слів за значенням

Омоніми. Джерела омонімії. Словники омонімів. Прості(або повні) омоніми. Міжмовні омоніми. Омоформи, омографи, омофони. Омонімія та полісемія. Пароніми. Утворення паронімів. Словник паронімів. Уживання паронімів та омонімів для створення каламбурів, словесної гри. Синоніми. Синонімічний ряд Джерела синоніми. Словник си нонімів. Абсолютні (повні) та не повні синоніми. Вільні (лексичні загальновживані) та контексту альні синоніми. Стилістичне вико­ристання синонімів. Синонімія й полісемія. Евфемізми.

Антоніми. Основа антоніміч­ного протиставлення слів. Різно-кореневі й однокореневі антоніми Загальномовні та контекстуальні антоніми. Словник антонімів. Сти­лістичне використання антонімів Оксюморон.

Відомості з орфографії. Пра­вопис слів іншомовного похо­дження.

Відомості з пунктуації. Роз­ділові знаки при однорідних чле­нах речення.

Міжпредметні зв'язки. Слова із суфіксами зменшувально-пестли­вого значення та із значенням згру­білості в художніх творах (літерату­ра). Використання слів, близьких або протилежних за значенням, для точного опису предметів, явищ і подій (історія, ботаніка, географія).


Учень:

розуміє джерела омонімії;

розрізняє омоформи, омографи, омофони;

відрізняє омонімію від полісемії;

вміє визначати пароніми;

розрізняє лексичні значення паронімів;

уміє використовувати омоніми та пароніми для створення каламбурів;

знає визначення синонімів;

уміє утворювати синонімічні ряди;

розрізняє повні й неповні вільні й контекстуальні сино­німи;

відрізняє синонімію від полі семії;

знає визначення антонімів; уміє утворювати антонімічн пари;

доцільно використовува­ти антонімію, зокрема оксюмо-рон;

розуміє роль і значення си­нонімів і антонімів у мовленні; оцінює вдале і невдале викори­стання синонімів та антонімів у власному й чужому мовленні;

уміє користуватися словника­ми омонімів; паронімів, си­нонімів, антонімів;

уміє записати речення (текст) що містить синоніми, антоніми омоніми, пароніми відповідно до правописних норм.


4

4

Склад лексики сучасної

української літературної мови

за її походженням

Власне українська лексика. Ле­ксичні засвоєння зі слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'я­нізми, їхні стилістичні функції, 'нтернаціональна лексика в складі української літературної мови. Кальки. Особливості вживання за­позичених слів у науковій і ху­дожній літературі. Українська мо­ва як джерело лексичних запози­чень для інших мов.

Відомості з орфографії. Пра­вопис слів іншомовного похо­дження.

Відомості з граматики. Незімінні іменники іншомовного походження.


Учень:

знає походження української лексики;

розрізняє власне українську лексику, лексичні засвоєння з інших мов;

вирізняє в реченнях (текстах) старослов'янізми, пояснює їх­ню стилістичну роль;

уникає використання в мов­ленні кальок з інших мов; розуміє особливості вживання в мовленні запозичених слів;

вміє користуватися тлумач­ним, етимологічним та іншими словниками;

уміє записати речення (текс­ти), що містять іншомовні сло­ва, відповідно до літературних норм.


5

5

Склад лексики сучасної

української літературної мови

за активністю вживання

Поняття активного й пасивно­го словника. Застарілі слова: арха­їзми та історизми. Неологізми, способи їх творення. Загально-мовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях. Стилістичне вико­ристання застарілих і нових слів.

Відомості з орфографії. Пра­вопис складних слів (сонцебарвний, струнобровий, червонорутяний, юшкоїд).

Міжпредметні зв'язки. За­старілі слова й неологізми в науко­вих текстах і художніх творах (історія, література).


Учень:

знає причини змін у лексиці; визначає в реченнях (текстах) застарілі слова та неологізми;

розрізняє історизми та архаїз­ми; загальномовні та авторські неологізми;

розуміє роль і значення вико­ристання застарілих слів і нео­логізмів у текстах різних стилів;

оцінює вдале і невдале викоритання застарілих слів і неоло­гізмів у власному й чужому мовленні;

уміє користуватися тлумач­ним словником, словником за­старілих слів.


6

9

Склад лексики сучасної

української літературної мови

з погляду стилістичного вживання

Лексика міжстильова (стиліс­тично нейтральна, загальновжива­на) і співвідносна з певними стиля­ми. Розмовна і книжна лексика. Суспільно-політична лексика. На­укова лексика. Терміни. Виробни­чо-професійна лексика. Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми Штампи. Загальновживана лекси­ка та лексика обмеженого вжитку Діалектизми. Професійні слова Жаргонізми. Розширення меж ви­користання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

Відомості з граматики. Від­мінювання іменників (закінчення родового відмінка однини імен­ників, що означають терміни, на­зви фізичних і хімічних процесів (атома, радіуса, іменника, гідролізу, сюжету, аналізу).

Відомості з орфографії. Ужи­вання великої літери в іменниках, що означають власні імена, прізви­ща, імена літературних персонажів та власні імена, що стали загальни­ми назвами (меценат, донкіхот, кайдаші, дюймовочка).

Міжпредметні зв'язки. Термі­ни (історія, біологія, математика). Діалектизми та професійні слова в художніх творах (література).


Учень:

розрізняє стилістично нейт­ральну та стилістично маркова ну, розмовну і книжну лексику;

використовує в мовленні су­спільно-політичну, наукову, виробничо-професійну, офі­ційно-ділову лексику; уникає вживання мовних штампів в усному й писемному мовленні;

знає визначення діалектизмів професійних слів, жаргонізмів;

пояснює їх уживання у ви­словлюваннях різних стилів; розрізняє емоційно-нейтраль­ну та емоційно-забарвлену лек­сику;

уміє користуватися словни­ком наукових термінів, діа­лектних слів, жаргонізмів;

уміє записати речення (текс ти), що містять терміни, відповідно до орфографічних норм.

7

2

Лексикологічний розбір слова.

Учень:

уміє зробити лексикологічний розбір слова.