Відомості про

Вид материала

Одиниця мови
За значенням
СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА АКТИВНІСТЮ ВЖИВАННЯ (5 год)
СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 3 ПОГЛЯДУ СТИЛІСТИЧНОГО ВЖИВАННЯ (9 год)
Хід заняття
Лексема – слово. Лексикологія
Подорож у «Поселення слів»
Робота в групах.
I.Актуалізація опорних знань.
II.Оголошення теми, мети заняття.
IV. Вправи на закріплення.
Зя’суйте, слово є безпосередньою назвою
Як ви розумієте слова відомого письменника
Порівняйте пари слів.
Робота над схемою.
Форма = форма 2. форма = форма

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 20

Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу

Пор. №	Зміст програмового матеріалу	К-сть год	Дата
	ВСТУП (1ГОД)
1	Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови.	1
	СЛОВО ЯК ОДИНИЦЯ МОВИ (4 год)
2	Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова.	1
3-5	Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія). Типи перенесення значень: метафора, метонімія. Зв'язок між значеннями слова.	3
	ТИПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ (8 год)
6-7	Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів. Міжмовні омоніми. Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони.	2
8	Пароніми. Словник паронімів.	1
9-11	Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Словник синонімів. Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімів. Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази.	3
12-13	Антоніми. Основа антонімічного протиставлення слів. Словник антонімів. Різнокореневі та однокореневі антоніми. Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів. Оксюморон. Антитеза.	2
	СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА ЇЇ ПОХОДЖЕННЯМ (4 год)
14-15	Власне українська лексика. Лексичні засвоєння зі слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їхні стилістичні функції.	2
16-17	Інтернаціональна лексика у складі української літературної мови. Кальки.	2
	СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА АКТИВНІСТЮ ВЖИВАННЯ (5 год)
18-20	Застарілі слова: архаїзми та історизми. Стилістичне використання застарілих слів.	3
21-22	Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях.	2
	СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 3 ПОГЛЯДУ СТИЛІСТИЧНОГО ВЖИВАННЯ (9 год)
23-25	Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилями. Розмовна і книжна лексика. Суспільно-політична лексика. Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика.	3
26-27	Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми. Штампи.	2
28-29	Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми.	2
30-31	Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна та емоційно забарвлена лексика.	2
32-33	Лексикологічний розбір слова.	2
34	Підсумкове заняття.	1

В.П.Коваленко

Заняття № 1

Тема.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови

Мета. Поглибити знання учнів із розділу мовознавства «Лексикологія», вивченої у попередніх класах, розвивати логічне мислення, вміння користуватися

довідковою літературою (словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним.

Обладнання. Тлумачні словники, блок-схема «Лексикологія»

Епіграф

Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Т. Шевченко

Хід заняття

І. Мотиваційний етап.

ІІ.Повідомлення теми уроку.

Як пов’язати епіграф з темою заняття? (Учні за допомогою вчителя формують мету заняття)

ІІ. Операційно-пізнавальний момент.

Робота з текстом.

Виразне читання уривка статті Б. Харчука «Слово і народ»

«Слово, мова – не просто будматеріал, а твоє покликання. Вони – і совість, і правда, їх нема про будень і про свято. Вони – одні, єдині. Без них не дихнеш. Ти мусиш, ти повинен давати відповідь, як на суді честі».

Які розділи мовознавчої науки ви знаєте?
Як називається розділ мовознавства, що вивчає

слово, його значення?

Що ви розумієте під лексичним значенням слова?
Яким словником слід користуватися, якщо значення

слова незрозуміле?

Повторення відомостей про «Лексикологію» за допомогою блок-схеми. (Додаток 1, додаток 2.)
Словникова роботаКористуючись тлумачним

словником, записати значення слів: «лексема», «лексикологія», «лексика», «лексикон», «лексикографія».

Лексема – слово.

Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

Лексика – словниковий склад, сукупність слів певної мови.

Лексикон – запас слів і висловів, характерних для певної особи чи якоїсь галузі людської діяльності.

Лексикографія – розділ мовознавства, що розробляє теоретичні принципи укладання словників.

Подорож у «Поселення слів»

Уявіть собі, що словниковий склад української мови — це велика країна, яку називають Лексикою. У ній безліч жителів-слів. І мешкають вони не поодинці, а родинами. Зробімо уявну подорож у країну слів і побуваймо хоча б в одній родині. Ось ми ступаємо на землю району, названого словом Рослина. Він має кілька поселень-слів, зв'язаних між собою тематично. Завітаємо до одного з них на ім'я Дерево. Воно розкішне, вражає свіжістю повітря, всіма відтінками зелені. Розлогі садиби, де проживає родина Дуба, Верби, Явора, Ясена, Берези та багатьох-багатьох інших, своєрідно оформлені, стрічають вас музикою — шелестом листя. З таким же успіхом ви можете побувати в інших поселеннях. Наприклад, там, де живуть назви почуттів або процесів праці.

То, як бачите, слова пов'язані між собою тематично.

За лексичним значенням назвіть слова, запишіть їх до клітин фігури. Якої теми вони стосуються?

1.Центральне небесне світило. 2.Передавати своє тепло.

3. Висока температура повітря в гарячу літню пору. 4. Більший або менший рух повітря. 5. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру. 6. Розноситись, ширитись у повітрі.

Відповіді. 1. Сонце. 2. Гріти. 3. Спека. 4. Вітер. 5. Шквал. 6. Віяти. – Погода

Пошуково-вибіркова робота.Подані

словосполучення записати у дві колонки: 1 - слова з прямим значенням; 2 - слова з переносним значенням.

Пташині крила, крила літака;

стальна сокира, стальна воля;

гострий ніж, гостре слово;

світлі ночі, світлі думи;

холодна вода, холодна зустріч;

соковита груша, соковита осінь.

Учитель. Підсумуйте, будь ласка, які слова називають пряме значення, а які – переносне.

Робота в групах. Завдання на картках.

Визначити, у яких парах словосполучень вжито:

1 група – омоніми

2 група – синоніми

3 група – антоніми

4 група – пароніми.

Широка площа, широкий майдан.
Щира людина, лицемірна людина.
Передовий досвід, вдалий дослід.
Збагнути істину, зрозуміти істину.
Літня людини, літня спека.
Громадянський обов’язок, громадський інспектор.
Веселий настрій, сумний настрій.
Глибока балка, сталева балка.
Знялася хуртовина, знялася завірюха.

10.Водяна пара, пара черевиків.

11.Зазнати щастя, зазнати горя.

12.Бронзовий пам’ятник, літературна пам’ятка.

Лідер команди зачитує вибрані словосполучення, дає пояснення і визначення.

Учитель.Підсумовуємо за нашою блок-схемою.

Закінчіть речення: за лексичним значенням слова поділяються на такі групи: …. (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми).

Повідомлення учня «Лексика за її походженням і вживанням»
Завдання для допитливих. Самостійна робота.

Підібрати до слів іншомовного походження український відповідник.

Орфографія. Лінгвістика. Екземпляр. Міраж. Екзамен. Екстрений. Аналогічний. Ерудований. Ідентичний. Віртуозний. Демократія. Дистанція.

Довідка. Правопис. Мовознавство. Відстань. Марево. Народовладдя. Іспит.Примірник. Начитаний. Обізнаний. Подібний, схожий. Однаковий, тотожний. Високомайстерний. Терміновий.

ІІІ. Підсумок заняття.

Мовний диктант. Закінчити речення.

Словниковий склад певної мови…… (лексика).
Словниковий запас людини …. (лексикон).
розділ мовознавства, що розробляє теоретичні

принципи укладання словників … (лексикографія).

Розділ лінгвістики, який вивчає лексику …

(лексикологія).

Здатність слова мати одночасно кілька значень …

(полісемія)

Слова, які мають одне лексичне значення …

(однозначні).

Слова, однакові за звучанням і написанням, але

різні за значенням … (омоніми).

Слова, які позначають одне і те ж, але з різними

відтінками значення … (синоніми)

Слова, близькі за звуковим складом і вимовою,

але різні за значенням і написанням … (пароніми).

10.Слова, які вживаються лише в мові людей певної місцевості … (діалектні).

11.Слова, що вживаються людьми певної професії … (професійні).

12.Слова, що називають певні наукові поняття … (терміни).

Додаток 1,2

Використана література

Грищенко А.П. та інші. Сучасна українська мова. –

К.: Либідь, 1991. – С. 67-71

Культура української мови: Довідник / С.Я.

Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник та ін.; за ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 39-40

Передрій Г., Карпенко Т. У світі звуків і слів. Цікаві

завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.

І.І.Чекмак

Заняття №2

Тема. Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова

Мета. Сформувати поняття про функцію слова, його лексичне значення, ознайомити з поняттям „словниковий склад мови”, формувати навички використання тлумачного словника; збагачувати словниковий запас, формувати увагу до слова; розвивати усне й писемне мовлення

Обладнання. Схеми

Хід заняття

I.Актуалізація опорних знань.

Проаналізуйте висловлювання вчених про

слово. Спробуйте дати визначення, що таке слово.

У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме

пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Це щось центральне в механізмі мови (Фердинанд де Соссюр).

Слово – наше найрізкіше око, наймогутніша сила.

Через слово людина пізнає те, що недоступно було безпосередньому сприйманню (І.Вихованець).

Слова ... несуть у мозок інформацію і впливають на

його формування, розбудову процесів мислення (І.Білодід).

У слові, як у краплі води океан, відображена вся

система мови.

II.Оголошення теми, мети заняття.

III.Вивчення нового матеріалу.

Пояснення учителя.

Слово – одна з основних одиниць мови. Усі слова, наявні в мові, становлять її словниковий склад. Отже, одиницею лексики є слово. Зовні воно сприймається як звук або сукупність звуків. Проте не кожен звук, не кожне поєднання звуків можна назвати словом. Слово – це звук, абак комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мові як самостійне ціле. У цьому визначенні слова береться до уваги його подвійна природа. Зовнішній бік слова – його звукова оболонка, внутрішній бік – значення слова. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка – форма, значення слова – його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми ф змісту.

IV. Вправи на закріплення.

Прочитайте текст. Назвіть функцію слова в мові.

У чому полягає узагальнююча роль слова?

За допомогою слів людина називає предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, дії, стан, тощо. Тому основна функція слова в мові – називна або номінативна.

Одна з найважливіших рис людського мислення – здатність до узагальнення, до абстрагування.

Абстрагування – це виділення найістотніших ознак, властивості предметів і явищ навколишньої дійсності.

Спостерігаючи безліч однотипних речей та об’єктів, скажімо дерев, людина помічає, що незважаючи на низку відмінностей (у зеленому покрові, у розмірах, у видах і способах плодоносіння), між усіма деревами є щось спільне, яке підлягає визначенню: „багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону”. Так завдяки абстрагуванню в людському мисленні утворилися поняття.

Поняття – це форма людського мислення, в якій узагальнюються суттєві ознаки речей і явищ об’єктивної дійсності.

Наприклад, слово картина є спільною назвою однорідних предметів, воно ж і називає будь-який одиничний предмет з цього ряду. (О.Пономарев)

Дослідження–спостереження. З’ясуйте, чи є

схожість між формою слова (звуковою або писемною) і його змістом. Інакше кажучи, чи можна дати відповідь на питання, чому саме дане поєднання звуків має такий зміст?

Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким фактором: українському слову гуляти відповідає російське слово гулять, німецьке spasieren, французьке se promener, англійське to wolk. Тобто, з різними звуковими формами поєднується одне і те ж значення.

Зя’суйте, слово є безпосередньою назвою

предмета чи назвою нашого уявлення, поняття про предмет.

Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким питанням. Чи одне і те ж саме буде означати слово земля для малої дитини і для вченого-геолога або географа? Порівняйте, що люди думали про будову Землі в давнину і тепер.

Як ви розумієте слова відомого письменника

М.О.Рубакіна?

Слово являє собою вкрай своєрідну посудину, яка хоч і наповнена змістом, але так ним наповнена, що ніхто ніяким чином не може одержати її і випити: його доводить самим творити, стараючись вникнути в нього, але творити з власних елементів і за своїм образом і подобою.

Під час пояснення скористайтеся поняттями зміст, форма, значення, смисл.

Порівняйте пари слів. Які з них мають конкретніше

значення, а які – загальніше?

Біле море – море, береза – дерево, рослина – дерево, тварина –істота, продукт – сир, сир – сир голландський, сонячна система – всесвіт.

Яке із слів є найзагальнішою назвою?