Відомості про
| Вид материала | Документы |
- Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
- Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
- Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
- І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
- Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
- План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
- Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
- Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.
Мета. Ознайомити учнів із інтернаціональною лексикою в складі української літературної мови, систематизувати знання про походження української лексики, розвивати уміння швидко і безпомилково знаходити інтернаціоналізми в тексті, виховувати любов до рідного слова
Обладнання. Тести, мультимедійна дошка
Хід заняття
І.Актуалізація опорних знань.
- На які групи поділяється лексика української мови
за походженням?
- Встановіть відповідність між словом і його
лексичним значенням:
| Порт | | рід художньої літератури |
| Новатор | | солодка страва з соків, овочів або фруктів |
| Лірика | | складний загострений стан |
| Желе | | поїздка по круговому маршруту |
| Криза | | ділянка берега з прилеглим водним простором |
| Турне | | творець нового |
- Робота в групах. Скласти словничок.
1 група – «Назви квітів», 2 - «Назви дерев», 3 - «Назви птахів»
- Доведіть, що серед назв є запозичені, і чому?
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
- Слово вчителя.
Матеріал для вчителя
В українську мову в різні періоди її існування входили й слова з інших мов. Слова іншомовного походження становлять тепер приблизно 10% лексичного складу нашої мови. З – поміж них виділяються інтернаціоналізми.
Інтернаціоналізми – це слова, що вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико-морфологічної будови, переважають у сфері понять із галузі культури, науки, політики, мистецтва, як правило, не мають відповідників у мові поширення: бібліотека, музика, театр, еволюція, радіо, телефон, лірика, каталіз, синтагма, синус, морфематичні інтернаціоналізми: біо – мікро - полі -; назви античних реалій: агора (майдан де відбувалися народні збори в Давній Греції) . Герусія – рада старійшин у давньогрецьких містах; хітон – одяг у давніх греків. Лексичними інтернаціоналізмами, як правило, є слова створені на основі грецьких та латинських коренів: відеотелефон, космодром, біоніка, гідроніка.
ІІІ.Вправи на закріплення.
- Дібрати синоніми до іншомовних слів.
Процент, фон, аплодисменти, аграрник, дискусія, індустрія, експлуатація, аероплан, паралельний,
Довідка: відсоток, оплески, сільськогосподарський, обговорення, промисловість, визиск, красоля, літак, рівнобіжний, тло
- Та це не просто…
Допитливий. В іншомовних словах є ознаки різних мов світу: і латинської, і грецької і французької, і німецької, і хтозна ще якої. Як їх запам’ятати?
Кмітливий. А я зібрав усі ці ознаки в одному слові : аерофільтр. Воно починається на а , є збіг голосних ае, є важкий для вимови збіг приголосних льтр, є звук (ф) , нема складного е , звук (і) не чергується з (о) ; або (е) ; багатоскладовий корінь;
- Подумаємо разом…
Троє друзів ( вони навчались в інституті іноземних мов ) отримали завдання: перекласти невелике оповідання сучасного англійського письменника . В оповіданні розповідалося, що герой вирушає в подорож. В потязі він, не бажаючи відповідати на запитання сусіда, вдав що спить …Саме в цьому місці у наших перекладачів «виникли труднощі» : Віктор написав: «Джон симулював сплячого»; Олександр – «Джон імітував сон», а Петро – зовсім просто: «Іван прикинувся, що спить».
- Хто із них виявився найкращим стилістом?
- Як би ви сформулювали це речення?
- Оцінювання і самооцінювання.
Тестові завдання
1. В якому рядку всі слова власне українські?
А. Вікно, тролейбус, штани, депо, вогонь.
Б. Праска, ганчірка, квітка, громада.
В. Сокира, телевізор, хата, рука.
Г. Воля, телефон, каса, дім.
2. У якому рядку всі слова запозичені?
А. Денді, чай, шафа, гурт, зона.
Б. Дебют, вахта, декада, декларація, гумор.
В. Плаття, коса, буряк, фауна, зал.
Г. Гуща, автор, клоун, портфель, квітка.
3. У якому рядку всі слова – інтернаціоналізми?
А. Троянда, семестр, сила, швець, силует.
Б. Депеша, гурт, велетень, земля, носій.
В. Гуцул, учителька, лікар, сузір’я, хата.
Г. Бібліотека, музика, театр, радіо, телефон.
4. У якому рядку всі слова – інтернаціоналізми, що мають корінь грецького або латинського погодження?
А. Відеотелефон, космодром, гідропоніка, біоніка.
Б. Пай, двір, вітер, дощ.
В. Гусак, діти, джміль, дуб, брат.
Г. Гілка, діаметр, сузір’я, домівка.
5. Який словник пояснює значення інтернаціональних слів?
А. Фразеологічний.
Б. Діалектологічний.
В. Тлумачний.
Г. Інтернаціоналізмів.
6. В якому рядку правильно дібрано відповідники до всіх запозичених слів?
А. Турнір – змагання; торт – пиріг; неологізм – старий.
Б. Анемія – недокрів’я; брифінг – зустріч; афіша – вистава.
В. Лауреат – переможець; гонорар – винагорода; еластичний – гнучкий.
Г. Плац – площа, азбука – абетка, автобіографія – біографія.
- Вставте пропущені літери.
Буд…а, бравіс…мо, фін…, ан…али, бул…а, з…гзаг, с…лует, ц…клон, к…лограм, д…лог, рад…ус, к…сет, к…нджал, не…то, су…ма, мадон…а, кар…єра, комп…тер, прем…єр, б…нт, ц…клон, ф…ніш.
- Утвори нові слова за аналогією.
ІV.Підсумок заняття
В.Г.Тимошенко
Заняття № 17
Тема. Кальки
Мета. Допомогти учням засвоїти знання про запозичену лексику, кальки, вчити розрізняти власне українські слова та іншомовну лексику, як джерело поповнення словникового складу української мови; розвивати доречне слововживання слів іншомовної лексики, виховуючи культуру мовлення
Обладнання.Тести, словники
Хід заняття
І. Актуалізація опорних знань.
- Що таке запозичена лексика?
- Яким чином відбувається засвоєння іншомовних
слів у нашій мові?
- Які види запозичень ви знаєте? (іншомовні слова
інтернаціоналізми).
ІІ. Сприйняття нового матеріалу.
- Слово вчителя.
Запозичення в українській мові поділяються на матеріальне (лексичне), коли в мову повністю входить лексична одиниця і кальки. Калька – приховане запозичення;
Калька – слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі;
Калька - копіювання іншомовного слова (виразу) за допомогою свого незапозиченого матеріалу. Цим кальки відрізняються від запозичень, які є словами що увійшли до мови повністю тобто й значення, й звукове вираження слова, передання на письмі літерами певної мови.
Правильно Неправильно
Брати участь Приймати участь
Вживати заходів Приймати міри
Заплющувати очі Закривати очі
Розплющувати очі Розкривати очі
Поширювати плітки Розповсюджувати плітки
Поширювати Розповсюджувати
інформацію інформацію
- Класифікація кальок
Словотворчі кальки - поморфемний переклад іншомовного слова: внутрішньом’язовий з латинського intramusсularis - intra – внутрішньо та muscularis м’язовий.
Семантичні кальки - запозичення переносного значення слова «обмежений в значенні» тупенький, тупоголовий з французького borne обмежений (як про територію так і про людину).
Фразеологічні кальки - дослівний переклад фразеологізму.
Лексичні кальки скопійовані точно з іншої мови недолік - недочет.
Напівкальки – переклад лише частинами слова: антитіло з французького anticorps.
Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різна . У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.
- Визначте види кальок: словотворчі, семантичні,
фразеологічні, лексичні.
Життєпис, біографія, жизнеописание, правий-блискучий, герой нашого времени - герой нашого часу;співробітник – сотрудник, виробник – производитель.
ІІІ. Закріплення знань, умінь, навичок.
- Відредагуйте словосполучення.
Підписувати газети (передплачувати газети)
Переписуватись (листуватись)
Одружуватись на комусь (одружуватись з кимось)
Зраджувати йому (зраджувати його)
Піти за хлібом (піти по хліб)
Зізнаватися в коханні (освідчуватися в коханні)
Старий друг (давній друг)
Події співпали в часі (події збіглися в часі)
Вірно писати (правильно писати)
Засуджувати вчинок (осуджувати вчинок)
Нагла людина (зухвала людина)
- Робота в парах за картками
Картка №1
Установіть відповідність між кальками.
| Небоскреб | Міжнародний |
| Представление | Міні-спідниця |
| Самообразование | Землевласник |
| Телевидение | Антитіло |
| Самоопределение | Самовизначення |
| Антитело | Телебачення |
| Землевладелец | Самоосвіта |
| Мини-юбка | Вистава |
| Международный | Хмарочос |
Картка №2
Перекласти речення українською мовою, підкреслити кальки.
Из-за перегрузки в сети нам не удалось связаться с абонентом. Сестра милосердия Дарья Севастопольская спасла жизнь тысячам солдат в годы Крымской войни.
Картка №3
Доберіть синонімічні фразеологізми, (кальки).
Наприклад: (рос.) Коротко и ясно – коротко і ясно.
Олимпийское спокойствие –
тянуть руку -
мелко плавать -
толочь воду в ступе -
стереть в порошок -
бросить виглядом -
гром и молния -
открывать Америку -
ІV.Підсумок заняття
В.Б.Нечипоренко
Заняття № 18
Тема. Застарілі слова. Архаїзми
Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови, формувати вміння й навички доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їх стилістичних можливостей, збагачувати словниковий запас школярів
Хід заняття
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Прочитайте слова. Спробуйте пояснити їх значення:
Марець, братана, галити, зело, гудьба, зовиця, дядина.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу.
- Матеріал для вчителя
Відмирання слів – досить складний і тривалий процес. Слово архаїзується поступово. Виявившись зайвим, воно починає дедалі рідше використовуватись мовцями, переходить у пасивний словник, після чого нерідко осідає на дні віків, залишивши дані про себе у писемних пам’ятках та історичних словниках. Та ступінь архаїзації слів різна. Одні з них повністю застаріли, вийшли з ужитку і стали незрозумілими, інші – зрозумілі і зрідка вживаються в мові й нині.
Слова братана – племінниця по брату, гудьба – музика, галити – радіти та ін. повністю архаїзувалися і вийшли з ужитку, а марець – березень, зело – дуже зрідка вживаються для відтворення колориту давнини. Деякі з таких слів залишились в усталених зворотах або (їх основи) в споріднених словах. Наприклад: один як перст; сказати на балай або чатувати (чата - загін), гов’ядина, гов’яжий (гов’ядо - худоба), мружитись (мжура - тьма).
Проте в пасивному словнику сучасної української мови чимало і таких застарілих слів, які зрозумілі мовцям і сьогодні, часто використовуються в наукових працях та із стилістичною метою – в художній літературі. Такими є слова, наприклад: ліцеїст, піїт, фунт, сороківка, подушне, соха, боярин, осавула, сотник тощо.
Ступінь і тривалість архаїзації слів обумовлені рядом факторів: чим важливіше місце посідало слово в номінативній системі, чим довше воно жило і чим ширші його семантично-словотворчі зв’язки з іншими словами, тим повільніше виходить воно з активного словника і взагалі з ужитку.
Так, слово гонець тривалий час називало особу, яку посилають з терміновим повідомленням, мало багато споріднених слів (гнати, гонитва, гонитель, гоніння, гонитися, гончий та ін.), тому архаїзація його була затяжною, воно й сьогодні зрозуміле мовцям, часто використовується в художній літературі не тільки для відтворення реалії давнини, а й у переносноиу значенні як синонім до слова посланець. А от слово тсоз (товариство спільного обробітку земель) жило всього кілька років, майже не мало споріднених слів, тому вийшло з ужитку легко й швидко.
Ступінь застарілості слова великою мірою залежить від того, як давно витіснене воно з активного словника. Чим давніше слово вийшло з ужитку, тим, як правило, вищий ступінь його архаїзації. Так, слова шуя, сагайдак, гайдук, кріс, праща і под. мають більший ступінь застарілості, ніж гусар, улан, гренадер, меч, волость, старшина і под., які перейшли в пасивний словник пізніше. Однак слова губком, повітком, вигадані мокроступи (калоші), сторчак (перпендикуляр) та ін., які вживались недовго або не виконували важливої комунікативної функції, уже вийшли з ужитку, хоч з’явилися в мові в 20-х роках.
Архаїзми (гр. аrchaios – стародавній) – слова, що вийшли з активного вжитку внаслідок заміни їх іншими, рівнозначними словами. Наприклад: січа (битва), бранець (полонений), дзигарі, баяти (говорити), всує (даремно), сіреч (тобто).
Розрізняються такі типи архаїзмів:
- власне лексичні архаїзми — слова, витіснені
з мови словами з іншим коренем: рать — військо, уста — губи, рот, перст — палець.
- лексико-словотворчі архаїзми — відрізняються
від сьогоднішніх відповідників суфіксами або префіксами: вої — воїни, шкатула — шкатулка, коляса — коляска.
- лексико-морфологічні архаїзми характе-
ризуються застарілою граматичною формою: роль — роля, читаєш — читавши, моліться — молітесь, сини — синове.
- лексико-фонетичні архаїзми від сучасних
назв різняться однією чи кількома фонемами: поет — піїт, злато — золото, ріжний — різний. -
- лексико–семантичні архаїзми — застарілі
значення слів, які тепер уживаються з іншим, сучасним значенням: живіт (життя), язик (мова), (народ), мир (громада, світське життя).
ІV.Вправи на закріплення
- Перепишіть слова, додаючи до кожного з них
синонім, що використовується в сучасній українській мові. Умотивовано скажіть, до якої групи застарілої лексики належать ці слова.
Брань (битва), шуйця (ліва рука), наречуть (назвуть), тать (злодій), зримо (помітно), отверзати (відкривати), злато (золото), глагол (слово), лобзати (цілувати), вої (воїни), ратний (бойовий), піїт (поет), відати (знати).
- Розгадайте кросворд.
| | | | | | 1 | | | | | |
| | | | | 2 | | | | | | |
| | | | | 3 | | | | | | |
| 4 | | | | | | | | | | |
| | | | | 5 | | | | | | |
| | | | | 6 | | | | | | |
| | | 7 | | | | | | | | |
| | | | | | 8 | | | | | |
- Синонім до слова щоки (ланіти).
- Вид меблів, де зберігають одяг (скриня).
- Сільськогосподарське знаряддя праці для
обробітку грунту (плуг).
- Синонім до слова перекладач (драгоман).
- Синонім до слова поет (піїт).
- Синонім до слова щастя (благо).
- Синонім до слова чорнильниця (каламар).
- Верхній чоловічий одяг.
- Переіменовані. Доберіть до архаїзмів сучасні їх
синоніми.
-
в
с
у
є
п
е
р
с
т
с
п
у
д
е
й
з
и
г
з
и
ц
я
в
р
а
ж
и
й
і
н
а
к
о
м
а
п
а
(Відповіді: всує – марно, перст – палець, спудей – студент, зигизиця – зозуля, вражий – ворожий, інако – інакше, мапа – карта).
- Пря і вікторія. Щоб запам'ятати деякі застарілі
слова, Олесь і Ромась організували гру. За ЇЇ правилами учні мали відповідати на запитання з архаїзмами, замінюючи їх у відповіді сучасним синонімом. Спробуйте погратися, зараховуючи за кожну правильну відповідь 10 очок.
І. Ти бачив дискала? А лицедія? Що він мав у шуйці? А на столі був каламар?
II. Ця книга про рать? А пря тут описана? Вона закінчується браном? А про вікторію говориться?
(Відповіді: І. Дискол – учитель, лицедій – актор, шуйця – ліва рука, каламар – чорнильниця.
ІІ. Рать – військо, пря – битва, бран – полон, вікторія - перемога).
- Осучасніть і архаїзуйте
Вас просять пояснити значення слів чадо і всує. Як це найкраще зробити? Звичайно, за допомогою слів дитя і даремно, які є синонімами архаїзмів.Тож попрацюйте над добором синонімів.
І. Спускаючись східцями, запишіть синоніми до архаїзмів.
| 1 | | | | | | | | ||
| 2 | | | | | | ||||
| 3 | | | | | | | | | |
| 4 | | | | | | | |||
| 5 | | | | | | | | ||
| 6 | | | | | | | | | |
| 7 | | | | | | | | | |
- Вия.
- Ланіти.
- Відати.
- Зріти.
- Десниця.
- Умислити.
- Уповати
ІІ. «Нанизуючи намисто», доберіть синоніми-архаїзми до слів активної лексики.
| | | | 1 | | | | 2 | | | | | | |
| 3 | | | | 4 | | | | | |||||
| 5 | | | | | 6 | | | | | | |||
| 7 | | | | | | 8 | | | | | | | |
1. Постіль, ліжко. 2. Дуже. 3. Дитя. 4. Губи. 5. Тобто. 6. Бачити. 7. Бажати. 8. Плече.
(Відповіді: І. 1. Шия. 2. Щоки. 3. Знати. 4. Бачити. 5. Правиця. 6. Надумати. 7. Надіятися. ІІ. 1. Одр. 2. Вельми. 3. Чадо. 4. Уста. 5. Сіреч. 6. Зріти. 7. Воліти. 8. Рамено).
V.Підсумок заняття
В.Б.Нечипоренко
Заняття № 19