Відомості про
| Вид материала | Документы |
- Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
- Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
- Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
- І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
- Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
- План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
- Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
- Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.
Мета. Узагальнити та систематизувати знання про антоніми,виробляти вміння використовувати антоніми для увиразнення, чіткого окреслення висловленої думки ;розширити знання про загальномовні та контекстуальні антоніми, стилістичні фігури : оксюморон та антитеза, визначити стилістичну роли антонімів у мовленні; виховувати відчуття правильного та стилістично довершеного мовлення
Хід заняття
І.Організаційний момент.
ІІ.Оголошення теми і мети заняття.
ІІІ. Активізація знань.
- Лінгвістичний волейбол (учитель пасує м’яч
учневі і каже слово, спіймавши м’яч, учень повинен сказати антонім до слова, сказаного вчителем).
Акуратний, батьківщина, багатство, балакучий,вертикаль, вереск, втіха, вчора, кохання, крик, назад, наодинці, хворіти, повільний, рабський, схід, сюди, твердий,утрата, чистий, янгол.
- Фразеологічна хвилинка (учні повинні знайти
фразеологізми антоніми та записати їх парами).
Жити своїм горбом, ні пари з уст, сидіти на чужій шиї, язик розв’язати, душа в душу, вилетіти з голови, як кіт з собакою, намотати на вус.
ІV.Пояснення нового матеріалу.
- Учитель. На минулому занятті ми з вами
говорили про загальномовні антоніми, а сьогодні - про контекстуальні, а щоб зрозуміти це поняття: прочитайте речення із дошки і подумайте, чи можна виділені слова вважати антонімами в даному тексті.
Усміхається правда очима легенд і свобод – очима неволі. Він Шевченко прихилився до колони. Сльоза чомусь раптом набігла до повік. Бо, знаєте із каторги в салони… не зразу усміхнеться чоловік. І в епіцентрі логіки і стресу, де все змішалося – рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже.
Так, ви правильно помітили, що ці слова можна назвати антонімами тільки в даному контексті, тому вони й називаються контекстуальними антонімами. У мовленні можуть протиставлятись будь – які слова, навіть синоніми. Особливо коли одна назва предмета чи явища емоційно чи експресивно нейтральна, а друга містить у собі виразну оцінку, має позитивне чи негативне забарвлення: кінь – шкапа, будинок – халупа, палац – хата.
Прослухайте уривок із поезії І .Драча, знайдіть контекстуальні антоніми:
..У кругосвітній похорон пішли,
Щоб зупинитись на горі Чернечій,
Йшла вперше Україна по дорозі
У глибину епох і вічних злетів –
Йшла за труною сина і пророка.
За нею по безсмертному шляху
Ішли хохли, русини, малороси,
Щоб зватись українцями віднині.
Уживання антонімів робить мовлення виразнішим і значно багатшим. Слова – антоніми сприяють увиразненню, чіткішому окресленню висловленої думки. Явище антоніміє також використовується письменниками та поетами, як саме зараз нам про це розкажуть наші доповідачі.
Перший доповідач.
Антитеза (гр.antithesis)- стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок, почуттів, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара. Різке протиставлення понять дає можливість авторові створити надзвичайно виразний, об’ємний образ. Антитеза сприяє змалюванню картин, у яких зіставляються прямі і переносні значення слів, використовується різке й несподіване зіткнення різнорідних понять.
Антитеза буває проста і складна. Тобто це може бути антонімічна пара в межах одного речення: «Гірко заробиш – солодко з їси»; «Піймав карася за порося». Це може бути просте речення чи складне речення: «У лісі був, а дров не бачив»; «У бороді гречка цвіте, а в голові й не орано». Але є антитези, в основі яких лежить не просто антонімічна пара. Це може бути цілий ряд таких пар, що створюють певний образ: «земля пахне торішніми травами і молодою м’ятою, вічністю і миттю»(Григір Тютюнник).
Я – Оксана, вічна твоя рана,
Журна вишня в золотих роях,
Я твоя надія і омана,
Іскра не роздмухана твоя!
І.Драч
Часом антитеза являє собою дуже поширене речення чи навіть цілий твір, у якому дві частини протистоять одна одній:
Зринає, голосний і розмаїтий,
На шістдесят земних коротких літ
З грузького дна – латаття ніжний цвіт,
Щоб нам жагу неситу упоїти.
Як тішать нас озера, гори, квіти,
Роса, і теплий грім, і шепіт віт,
І людська творчість споруджає міт
Під саме небо, зорями розшите,
Та скоро попіл сутінних обслон
Спадає, глушить веселковий тон
Думок, жадань і щирого завзяття.
А дні летять, як вітер, рвуть стерно
І топлять нас. І білий цвіт латаття
Вертають на мульке і чорне дно.
Другий доповідач.
Оксюморон (гр.oxymopon «дотепно - безглузде») – мовна фігура, в якій поєднуються два протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття.
Такі фігури допомагають повніше відтворити складність і суперечливість зображуваних явищ. Уміле використання оксюморонів надає мовленню витонченості й дотепності, тому поети, прозаїки, публіцисти часто вдаються до цієї фігури, зокрема в заголовках: «Безчесна доброчесність, Отруйна протиотрута, Невлаштований благоустрій, Небезпечна безпека, Солодкий біль, Гаряча мерзлота, Далеке стало близьким, Гірчить від солодкого».
Прощавай, прощавай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти,
Оце і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність – утекти.
Л.Костенко
Сам я сонний ходив землею.
Але ти, як весняний грім,
Стала совістю, і душею,
І щасливим нещастям моїм.
В. Симоненко
V.Вправи на закріплення
- Лінгвістична задача (учні читають речення, знаходять
антоніми, пояснюють, яке стилістичне навантаження вони несуть та які фігури утворюють).
- Тіні твої живуть і зникають. Те, що в тобі вічне, не
зникне ніколи (східна мудрість).
- Усі жанри добрі, крім нудних (Вольтер).
- Той мурує, той руйнує (Т.Шевченко).
- Диктант «Пошук» (прочитайте подані уривки
поезій ,запишіть їх у зошит, знайдіть антитезу,
поясніть її призначення).
Випала ж зима! –
Що тепер всім воля,
Врізала вам поля,
В головах тополя,
А голів нема!
П.Тичина
За городом качки пливуть,
Каченята прячуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Народна пісня
- Творче завдання. Складіть речення із двома із
запропонований оксюморонів: страшенно веселий, запеклі друзі, вперед до світлого майбутнього, ходячий труп.
- Тлумачно–антонімічний диктант (учитель читає
значення слова. Учні повинні записати це слово і дібрати до нього антонім).
- Який існує незалежно, поза зв’язком, безвідносний/
абсолютний – відносний.
- Який володіє великими матеріальними цінностями
/ багатий – бідний.
- Рідний край, вітчизна / батьківщина – чужина.
- Який має особливе значення / важливий –
дріб’язковий.
- Той , до кого ставляться негативно / ворог – друг.
- Той, хто керує /керівник – підлеглий.
- Доброзичливе ставлення, доброта/ ласка – грубість.
- Ставати меншим / меншати – збільшуватись.
- Той, хто вірить в Бога / набожний – грішник.
10. Який легко вгинається від дотику / м’який – твердий.
VІ.Підсумок заняття.
Використана література
- Вихованець І.Р. Таїна слова .- К.: «Радянська
школа», 1990.
- Грищенко А.П. та ін.. Сучасна українська літературна
мова: Підручник / За ред А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.
- Литвин І.В. Українська мова: тести, вправи, творчі
завдання .- К.: «А.С.К.», 2005.
- Літературознавчий словник – довідник. – К .:
Академія, 1997.
- Коптілов В У світі крилатих слів. – К.: «Веселка»,
1968.
- Пономарів О.Д. Сучасна українська мова:Підручник.
– К.: «Либідь», 2005.
- Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української
мови. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2000.
- Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок.
Інтерактивні технології навчання. – К.: «А.С.К.», 2004.
- Рудницька О. Нетрадиційні завдання з української
мови .- Тернопіль.: «Мандрівець», 2007.
10. Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови. - К.: «Радянська школа», 1987.
11. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. – Харків. : «Торсінг»,2006.
12. Шкільний словник української мови. – Харків .: «Весна», 2007.
13.Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К.: «Радянська школа», 1989.
В.М.Кавун
Заняття № 14-15
Тема. Власне українська лексика. Лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їх стилістична роль
Мета. Поглибити знання учнів про власне українську лексику, лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов, старослов'янської мови , дослідити стилістичну роль старослов'янізмів. Вдосконалити навички правильно визначати в тексті власне українські слова та слова, запозичені з інших мов, розвивати у школярів мовне чуття, вдосконалювати логічне та образне мислення, виховувати культуру мовлення
Обладнання. Етимологічний словник
Хід заняття
І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
- Бесіда за запитаннями:
- Що є предметом вивчення лексикології?
- Що таке лексика?
- Що називається лексичним значенням слова?
- Які слова називаються однозначними? Наведіть
приклади.
- Які слова називаються багатозначними? Наведіть
приклади.
ІІ. Оголошення теми і мети.
ІІІ. Первинне сприймання й осмислення нового матеріалу.
- Пояснення вчителя. Робота з узагальнюючими таблицями №1,№2.
За походженням у лексиці розрізняють слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови, власне українські (90%) та запозичені з інших мов (10%).
До лексики найдавнішого, індоєвропейського, періоду належать слова, які означають назви спорідненості та свояцтва: мати, син, сестра, брат, жінка, дочка; предметів побуту, рослин, тварин, явищ, частин тіла, процесів та дій: дім, сонце, око, ніс, серце, олень, свиня, дерево, дуб, дім, сонце, небо, стояти. До лексики пізнішого, спільнослов'янського, періоду належать ті самі групи слів, що й серед лексики індоєвропейського походження, та слова, що означають абстрактні поняття: диво, відвага, користь, дума, горе, гнів, віл, ведмідь, пес, соловей, трава, сад, долина , кінь, пшениця, трава, каша, кисіль.
До спільносхіднослов'янської лексики відносяться слова, пов'язані з дальшим розвитком суспільного й економічного життя східних слов'ян, розвитком культури, науки, мистецтва: гречка, сало, ложка, зілля, батько, племінник, білка, собака, снігур, щавель, озимина, сінокіс, мішок, сорок, дев'яносто.
На базі успадкованої сформувалася власне українська лексика - слова, які виникли в українській мові в період її формування і розвитку: бублик, галявина, година, щодня, повітря, віхола, мрія, вареники, галушки, паляниця, сніданок, коханий, чарівний, линути, вщерть, навпростець, гарний, глузд, вовтузитися, вщухати, загалом, нісенітниця, плекати, жовтень.
Таблиця №1
«Лексика української мови»
Таблиця №2 «Запозичення української мови»
| 1. Запозичення із слов'янських мов: | Приклади |
| врата, град, прах, злато, учитель, супостат, приязнь, благо, благодать |
| чиновник, піхота, завод, рудник, указ, декабрист, болт, затвор, суботник, паровоз, законопроект |
| дьоготь, бадьорий |
| війт, хлопець, в'язень, міщанин, посаг, ліжко, драбини, млин, хвороба, квапитися, кепський, вельможний, повидло, кувадло |
| 2. З інших європейських мов: | Приклади |
| матерія, форма, школа, ректор, аудиторія, клас, студент, персона, комедія |
| горизонт, планета, лиман, корабель, граматика, література, діалект, філософія |
| футбол, кекс, пікнік, ескалатор, біфштекс, нокаут, тренер, клуб, комфорт |
| папір, верстат, ранг, шнур, цегла, крейда, ландшафт, курорт, бутерброд, кучер, пломба, штрек, штрих |
| гараж, амплуа, бюро, пляж, режим, журнал, рагу, майонез, жакет, партер, парфум, кашне, пенсне |
| галера, корсар, кортик, лагуна, лотерея, акорд, сопрано, тенор, віолончель, мафія |
| кокос, корида, мантилья, пікадор, сомбреро, танго, фієста |
| гавань, лоцман, крейсер, люк, каюта, трап, трос, яхта, краб, макрель |
| 3. Запозичення із близькосхідних мов: | Приклади |
| базар, сарай, аркан, халат, халва, кавун, товар, баштан, качан, вежа, батіг |
| алгебра, азимут, алкоголь, гарем, кумач, могорич |
| балахон, бірюза, караван, шакал, тахта |
- Учнівські повідомлення.
Учень 1.
Величезний вплив на розвиток нашої мови після хрещення Русі справила старослов'янська мова. Вона сформувалася в ІХ столітті на основі македонського діалекту староболгарської мови. Використання старослов'янської мови східними слов'янами пов'язане із прийняттям християнства в Київській Русі. Старослов'янізми мають свої характерні ознаки.
Таблиця №3 „Ознаки старослов'янізмів”
| Сполучення -ра-, -ре-, -ла-, -ле-, що відповідають східнослов'янським –оро-, -оро-, -ере-, -оло- | храм, прах, древо, глас, злато, шлем |
| Сполучення ра- на початку слова на місці східнослов'янського ро- | раб, рало |
| Початковий є- замість східнослов'янсь-кого о- | єдиний, єлей |
| Іменникові суфікси –знь, - тель, -ство, -иня | приязнь, учитель, багатство, гординя |
| Префікси воз-, пред-, со- | возвеличити, воздвигнути, предтеча, соратник |
| Компонент благо- | благовісний, благодатний, благословенний |
Деякі старослов'янські слова увійшли в українську мову як нейтральні, вони поширені в усіх чи майже в усіх її функціональних стилях: область, плащ, єдиний, гласність, глава, вождь. Проте таких слів небагато, особливо в порівнянні української мови з російською, на яку старослов'ян6ська мова справила значно більший вплив. Здебільшого старослов'янізми використовуються в українській мові з певною стилістичною настановою - для надання мовленню патетичного, урочистого звучання або для створення гумористичних, сатиричних, іронічних ефектів. Порівняймо два приклади: Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна. Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона. Од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!
Учень 2.
З біографії розділових знаків
Кома і крапка з комою – найдавніші розділові знаки. Вони з'явилися в друкованих книгах шістнадцятого століття. Кома – слово з латинської мови. У латинській мові воно мало таке значення: кую, б'ю, відсікаю, відрубую, відділяю. Крапка – це переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктограма .Тире – слово французьке. Означало воно у французькій – тягти. Першим застосував цей розділовий знак М. Карамзін на початку ХІХ століття. Апостроф – наймолодший правописний знак нашого письма. З′явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньої грецької мови. там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.
ІV. Узагальнення і систематизація знань.
- Відтворювальний диктант за повідомленням „З
біографії розділових знаків”. Написати диктант, підкреслити слова, запозичені з інших мов.
- Лексико-стилістична розминка. Уважно
прочитати текст, виписати з нього слова успадковані, власне українські та запозичені з інших мов. Визначити стиль тексту.
Однією з граней самобутності і краси будь-якої мови є її лексична неповторність. Власне українська лексика якраз і відображає національні особливості рідної мови. Саме цю лексику упродовж століть підступно намагалися знівечити, затушувати, замовчати, відсуваючи її на задній план, облудно чіпляючи до слів ярлик застарілості, вилучаючи їх зі словників і повсякденного вжитку. Тому відродження рідної мови шляхом широкого використання у мовленні такої лексики – велике завдання сучасності.
- Установити відповідність.
- Із тюркських
- Із німецької
- Із старослов’янської
- Із грецької
А корабель, левада, лиман, м’ята, огірок
Б область, гласність, глава, вождь, учитель
В цегла, крейда, шахта, ландшафт, гросмейстер
Г аркан, батрак, гарбуз, базар, башлик
Д асамблея, аташе, бюро, комюніке, амплуа
- Лінгвістична гра „Умілий редактор. Розташувати
подані слова відповідно до змісту речень.
Прийшла біда – відкривай (врата, ворота). Не все (злото, золото), що блищить. Посеред двору росло високе та розлоге (древо, дерево). (Древо, дерево) його життя було різноманітним і цікавим.
- Поетична розминка.Прочитати уривки, виписати
старослов’янізми, вмотивувати доцільність їх вживання у даному контексті.
О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, бродяга?
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам’я.
Д.Павличко
Благослови, Господь, державний Київ,
Що на горі над голубим Дніпром
Пильнує мир і всі труди людськії,
Що їх живить землі своїм добром.
І.Кочерга
Воскресну нині! Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих... Возвеличу
Малих отих рабів німих!
І на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Т.Шевченко
Кого благаєте, благії?
Раби незрячії, сліпії!
Т.Шевченко
Неначе праведних дітей,
Господь, любя отих людей,
Послав на землю їм пророка,
Свою любов благовістить.
Т.Шевченко
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
На тебе, Мати, возлагаю.
Т.Шевченко
- Пошукова робота. З’ясувати походження та
пояснити значення поданих слів, при потребі звернутися до словника. Ввести слова до самостійно складених речень.
Громада, досконалість, хист, зворушливий, чепурний, печеня, хурделиця, питомий, зухвалий, навмисне, либонь, навпростець.
- Ситуативні завдання (робота в парах). Уявити
ситуацію. Зробити усний опис відповідно до ситуації.
Описати своє подвір’я, будинок, вживаючи слова, які походять від індоєвропейського, спільнослов’янського періодів.
- Вам довелося побувати взимку в Карпатах. Описати
гірську місцевість, використовуючи власне українські слова.
- Ви побували в супермаркеті перед новорічними
святами. Описати процес придбання подарунків, використовуючи запозичені слова.
- Влітку ви відпочивали на морі. Описати свої
враження від поїздки, використовуючи запозичені слова.
- Лінгвістична гра «Ідеальна пара». Знайти
відповідники.
| вовтузитися | огірок |
| шлем | бакенбарди |
| Софія | кашне |
| бутерброд | трамвай |
| парфум | лоцман |
| футбол | Катерина |
| трап | єдиний |
| кедр | суниця |
- Лінгвістична гра «Третій зайвий»
- Горизонт, повітря, завія.
- Граматика, пенсне, література.
- Товар, качан, сопрано .
- Штрек, студент, бухгалтер.
- Фієста, боцман, корида.
- Тести
1. Визначити рядок із помилковим твердженням.
Ознаки старослов'янізмів:
а) суфікси –знь, -тель, -ство, -иня;
б) префікси воз-, пред-, со-;
в) компонент благо-;
г) суфікси –інн-, -ісіньк-, -усіньк-, -есеньк-
2. Власне українські слова – це:
а) слова, що ведуть початок з індоєвропейської мовної спільності;
б) слова, що виникли в спільнослов'янський період;
в) слова, що походять із східнослов'янської лексики;
г) слова, властиві лише українській мові.
3. Старослов'янська мова сформувалася:
а) в ІХ ст. на основі староболгарської мови;
б) в ХІІІ ст. на основі давньоруської мови;
в) у VІІІ ст. на основі грецької мови;
г) в ХVІ ст. на основі польської мови.
4. Лексика української мови складається з:
а) успадкованої, власне української, запозиченої лексики;
б) успадкованої та запозиченої лексики;
в) власне української та запозиченої лексики;
г) власне української та лексики індоєвропейського періоду.
5. Із французької мови запозичені слова:
а) війт, хлопець, в'язень, посаг, кепський;
б) гараж, амплуа, пенсне, партер, майонез;
в) матерія, форма, ректор, аудиторія, персона;
г) алгебра, азимут, алкоголь, кумач.
6.Запозичених слів в українській мові:
а) 70%;
б) 40%;
в)10%;
г)50%
V. Висновки заняття
Бесіда, в результаті якої учні приходять до висновку, що мовці повинні користуватися , перш за все, багатствами рідної мови, а коли слово прийшло з іншої мови разом із поняттям і йому немає відповідника в рідній мові , воно має всі підстави для вжитку. Часом слова іншомовного походження стають одними з компонентів синонімічного ряду. Якщо для називання якогось поняття в українській мові є власне слово, то запозичення, що не дає нічого нового, зайве. Лексика іншомовного походження, коли нею користуватися без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови.
Використана література
- Гнатюк Л., Кононенко О., Українська мова, Київ,
„Либідь”, 1995
- Панченков А., Пометун О., Ремех Т., Навчання в
дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання. Методичний посібник . Київ, „А.П.Н.”, 2003
- „Сучасна українська мова”. За редакцією
О.Д.Пономарева, видання 2, перероблене, Київ, „ Либідь”, 2001
- „Сучасна українська мова”. За редакцією
О.Д.Пономарева, видання 3, перероблене, Київ, 2005
В.Г.Тимошенко
Заняття № 16