Geum.ru

Киричук О. В., Колесникова В. Ф., Шелест І.І., Матвієнко Л.І., Смирнова О. П

Вид материалаДокументы

Содержание


Список літератури
Особистість в професійній діяльності
Аналіз результатів дослідження за багатофакторною особистісною методикою Р.Кеттелла «16PF-А»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Список літератури

  1. Антологія соціальної роботи: В 7 т. – К.: ДЦ ССМ, 2001-2003.
  2. Вступ до соціальної роботи: Навчальний посібник / За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 304 с.
  3. Григорьев С.И., Гуслянова Л.Г. Социология для социальной работы: Учебное пособие. – М.: Изд. Дом МАГИСТР-ПРЕСС, 2002. – 164 с.
  4. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Фундаментальная социология: В 15 т. Т. 2: Эмпирическая и прикладная социология. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 986 с.
  5. Лукашевич М.П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 168 с.
  6. Лукашевич М.П., Семигіна Т.В. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посібник. – К.: ІПК ДСЗУ, 2007. – 341 с.
  7. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравела, 2008. – 408 с.
  8. Павленок П.Д. Социология. – М.: ИНФРА-М, 2002.
  9. Попович Г.М. Інституалізація соціальної роботи в Україні: Монографія. – Ужгород, МПП «Гражда», 2003. – 188 с.
  10. Сидоров В. Профессиональная деятельность социального работника: ролевой подход. – Винница, «Глобус-пресс», 2006. – 408 с.
  11. Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник – К.: ДЦССМ, 2002 // Соціальна робота. Книга 4.
  12. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник / За ред. Т.В. Семигіної, І.І. Миговича. – К.: Академвидав, 2005. – 328 с.

13. Теория социальной работы: Учебник / Под ред. Е.И. Холостовой. – М.: Юристъ, 1998. – 334 с.


розділ ІІ

проблеми психології праці в контексті діяльності служби зайнятості


ББК 88.5

УДК 159.9

М 33

Особистість в професійній діяльності


Матвієнко Л.І.

(м. Київ)

Будь-який професіонал повинен володіти рядом психологічних характеристик і особистісних рис, відповідних його діяльності. Зона оптимального вибору професії – це зона збігу інтересів, схильностей, здібностей, фізичних, особистісних особливостей з потребами суспільства. Але найчастіше трапляється так, що вибрана професія не задовольняє людину. З чим це може бути пов'язано? Практика показує, що перший вибір професії, здійснюваний людиною у молодому віці, часто по натхненню, виявляється невдалим. Однією з причин можуть бути індивідуально-психологічні особливості людини, які не відповідають певному складу типологічних характеристик, що вимагає професійне середовище. Задоволеність працею є компонентом того, що П. Варр називав психічним здоров'ям або благополуччям [1].

Для теоретичного аналізу психологічних проблем професійного розвитку особистості в процесі її діяльності особливий інтерес представляють роботи зарубіжних учених А. Маслоу, Дж. Холланда, роботи в області профорієнтації Є.А. Клімова, Н.С. Пряжникова, Є.Ф. Зєєра і психології праці вітчизняних вчених Я.В.Крушельницької, Лукашевича М. П., Сингаєвскої І. В., Бондарчука Є.І.; теорія задоволеності Г.Саймона, робота К.М.Гуревича “Професійна придатність і основні властивості нервової системи” (1970).

Привабливість праці як властивість окремих характеристик трудової діяльності в організації вивчалася М.А.Дмітрієвою (1979), Є.А.Клімовим (1996); С.Мерліним, який досліджував вплив особливостей темпераменту на трудову діяльність. Експериментальним дослідженням особистості присвячені роботи О.Ф. Лазурського, Г. Айзенка і Р. Кеттелла.

Що стосується зарубіжних досліджень з психології праці, впродовж багатьох років проводяться серйозні вивчення, наприклад, зв'язку між особистісними чинниками “Великої П'ятірки” і ефективністю відбору професійної діяльності, досліджуються особистісні профілі певних професійних груп (C. Дайкман, Дж. Дайкман, 1996), проте в психології трудової діяльності залишаються певні проблеми, на що вказують А. Фернхем і П. Хейвун (2001). Практично не розробленим є питання про співвідношення індивідуально-психологічних особливостей особистості і привабливості праці. Спробі відповісти на деякі з цих питань і присвячена дана стаття.

Суть теорії Холланда полягає в тому, що успіх в професійній діяльності, задоволеність своєю працею залежать в першу чергу від відповідності типу особистості типові професійного середовища. Адже поведінка людини визначається не лише її особистісними особливостями, але також і оточенням, тобто тим соціальним середовищем, в якому вона проявляє свою активність [3, c.17-18].

Є.А.Клімов в своїй теорії профорієнтації говорить про те, що кожна людина згідно зі своїми особистісними якостями належить до певного типу професії і прагне відповідно цьому вибрати свою діяльність [4].

Також, в психології праці особлива увага акцентується на професійно-важливих якостях, що визначають профпридатність фахівця.

Професійно важливі якості - це якості людини, що впливають на ефективність її праці, є передумовою професійної діяльності, її новоутворенням, оскільки удосконалюються і перетворюються в процесі праці.

Ряд професій має вельми жорсткі вимоги до професійних здібностей і психологічних якостей людини. У зв'язку з цим говорять про профпридатність. У психологічному словнику профпридатність характеризується як сукупність психічних якостей людини, необхідна і достатня для досягнення суспільно прийнятної ефективності праці. Профпридатність визначається не лише професійними здібностями, але і мотивацією, рисами вдачі, задоволеністю процесом і результатом праці [2].

Професійна самосвідомість змінюється в процесі професіоналізації. Розширення професійної самосвідомості виражається в зростанні числа ознак професійної діяльності, що відбиваються в свідомості фахівця, в подоланні стереотипів образу професіонала.

На взаємодію в професійній спільності впливає професійне середовище - сукупність наочних і соціальних умов праці

Цілий ряд професій пред'являє особливі вимоги до різноманітних особливостей особистості: акуратності, організованості, педантичності у ряді випадків, товариськості або замкнутості.

Поряд з вивченням професійно важливих ознак потрібно звертати увагу на індивідуальні особливості людини, на індивідуальний стиль її роботи, як один із способів адаптації людини до професії. Для того, щоб зрозуміти індивідуальні особливості, індивідуальний стиль діяльності, потрібно проводити порівняльний аналіз тих працівників, які виконують одну і ту ж роботу, використовуючи при цьому різні прийоми і дії.

Задоволеність працею є афективною реакцією на роботу, заснованою на порівнянні отриманого результату з очікуваним Перше дослідження параметрів, що систематично зв'язують задоволеність працею з посадовою позицією, належить Р. Хоппоку (1935).

Оскільки схильність до того або іншого виду діяльності залежить від поєднання типологічних особливостей, а задоволеність виконуваною діяльністю залежить від того, чи відповідає вона схильності, що є у людини, то, окрім багатьох інших соціальних чинників, задоволеність працею може визначаться і типологічними особливостями. Наприклад, П.Ван ден Берг и Д.Фейдж встановили, що за рівнями емоційної стабільності і екстраверсії, оціненими при прийомі на роботу, можна спрогнозувати, якими будуть задоволеність і бажання залишити роботу через 1,5-2 роки [5].

А.Фернхем и М.Захерл також виявили зв'язок ряду особистісних особливостей з різними видами задоволеності. Люди з високим рівнем нейротизму, як правило, відчували значно меншу задоволеність обсягом роботи, яку вони повинні були виконувати, своїми колегами і зарплатою. Особи ж з високим рівнем психотизму були значно менш задоволені своїми керівниками, колегами і характером роботи. Екстраверти, на відміну від осіб з високим показниками нейротизму, виявилися задоволені зарплатою. Негативний зв'язок нейротизму із задоволеністю роботою виявили і М. Перон із співавторами.

Таким чином можна сказати, що на задоволеність роботою впливає група зв'язаних чинників [6].

Задоволеність від праці багато в чому залежить від того, наскільки успішно здійснює людина свою роботу. Успішність же залежить від відповідності роботи можливостям людини, які, у свою чергу, багато в чому визначаються типологічними особливостями людини. Отже, останні можуть впливати і на плинність кадрів.

Дослідники, які безпосередньо пов'язують задоволення від праці з рівнем продуктивності, як правило, знаходять позитивні взаємозв'язки. Якщо робота йде на лад, ми відчуваємо себе більш задоволеними, ніж у випадку, якщо робота стоїть на місці. Більшість досліджень з питання взаємозв'язку задоволення роботою і продуктивності оцінювали її як співвідношення, а не причинно-наслідковий зв'язок, і це не дозволяє нам точно визначити направлення причинно-наслідкового ланцюга. Щоправда, Clegg (1983) провів дослідження з метою довести, що незадоволення як причина має наслідком підвищення плинності кадрів. Petty (1984) та інші знайшли незначні підтвердження тому, що задоволення впливає на продуктивність. Таким чином, видається вірогідним той факт, що різноманітність зв'язків між задоволенням від праці і продуктивністю відбувається завдяки зміні останнього елементу через зміну першого [7].

Дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості фахівців фінансової сфери проводились під нашим керівництвом слухачкою Козирєвою О.К. на базі підприємств ТОВ «Українсько-німецька компанія «ТІМ», ТОВ “Компанія з управління активами ”АОЛА”, ПІФ ”Венчурний капіталіст”, ЗАТ “ТОПГАЗ”, ТОВ “Профіт”, ТОВ “Мерсес-плюс” та ДП “КІНТАН” в червні-липні 2008 року.

Вибірка становила дві групи бухгалтерів, які були розподілені за професійним статусом, загалом 59 осіб, серед яких: 1 група - 29 головних бухгалтерів; 2 група - 30 бухгалтерів.

З метою дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості бухгалтерів різних кваліфікацій було використано такі методики:
  1. Опитувальник EPQ дослідження екстраверсії — інтроверсії і рівня нейротизму (методика Г.Айзенка),
  2. Методика, в основі якої лежить шістнадцятифакторна модель особистісних характеристик Р.Кеттелла (опитувальник 16PF, форма А),
  3. Методика для діагностики особистісної та групової задоволеності роботою. Автор-розробник: Розанова В. А.

Для перевірки першої гіпотези, щодо відмінностей, які існують в психології бухгалтерів різних кваліфікацій, та обумовлені їх індивідуально-психологічними характеристиками, зокрема: рівнем нейротизму, напруженістю; рівнем інтелекту, такого як абстрактне мислення; схильністю до спілкування, та сприятливістю до нового (або научіння) проводилося дослідження, за допомогою методики Р. Кеттелла і методики Г.Айзенка.

Для перевірки другої гіпотези, для дослідження рівня кореляції індивідуально-психологічних особливостей особистості бухгалтерів різних категорій з рівнем їх задоволеності від праці використовувалася методика для діагностики особистісної та групової задоволеності від праці. Автор-розробник: Розанова В. А.

Результати емпіричного дослідження за нею зіставляються з даними, отриманими за допомогою методик Р.Кеттелла та Айзенка.

Аналіз результатів дослідження за допомогою опитувальника EPQ методики Г.Айзенка





Аналіз тестових показників доводить, що у групи головних бухгалтерів показники рівня нейротизму вищі, ніж у групи бухгалтерів.

Аналіз результатів дослідження за багатофакторною особистісною методикою Р.Кеттелла «16PF-А»


Аналіз тестових показників доводить, що у групи головних бухгалтерів рівень напруженості вище, ніж у групи бухгалтерів.



Аналіз тестових показників доводить, що у групи головних бухгалтерів показники схильності до спілкування набагато нижчі, ніж у групи бухгалтерів.



Аналіз тестових показників доводить, що у групи головних бухгалтерів рівень інтелекту, такого як абстрактне мислення вище, ніж у групи бухгалтерів.





Аналіз тестових показників доводить, що у групи головних бухгалтерів рівень сприятливості до нового (або научіння) вищий, ніж у групи бухгалтерів.

За даними показниками виявлено достовірні відмінності (із застосуванням t – критерію Стьюдента) на високому рівні статистичної значущості р= 0,001.

Для підтвердження або спростування другої гіпотези у встановленні зв'язку окремих показників індивідуально-психологічних особливостей особистостей бухгалтерів з їх задоволеністю від праці застосовується коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Аналіз результатів дослідження кореляційної залежності між рівнем нейротизму, отриманим за методикою Г.Айзенка та особистісною задоволеностю від праці за методикою діагностики Розанової

Обробка отриманих результатів встановлення зв'язку між рівнем нейротизму і задоволеністю від праці із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

Кількість досліджуваних 59

коефіцієнт кореляції rs 0,767

Аналіз тестових показників свідчить про високу щільність зв'язку між рівнем нейротизму і особистісною задоволеністю від праці, так як rs= 0,767>0,7

Кореляційна залежність встановлена на рівні статистичної значущості р= 0,001

Аналіз результатів дослідження кореляційної залежності між показниками особливостей особистості, отриманими за методикою Р.Кеттелла «16PF-А» та особистісною задоволеностю від праці, за методикою діагностики Розанової

- Обробка отриманих результатів встановлення зв'язку між схильністю до спілкування, і задоволеністю від праці із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

Кількість досліджуваних 59

коефіцієнт кореляції rs - 0,733

Аналіз тестових показників свідчить про високу щільність оберненого зв'язку між схильністю до спілкування і особистісною задоволеністю від праці, так як rs= -0,733>0,7

Кореляційна залежність встановлена на рівні статистичної значущості р= 0,001

- Обробка отриманих результатів встановлення зв'язку між напруженістю та задоволеністю від праці із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

Кількість досліджуваних 59

коефіцієнт кореляції rs 0,700

Аналіз тестових показників свідчить про високу щільність зв'язку між напруженістю і особистісною задоволеністю від праці, так як rs= 0,700=0,7

Кореляційна залежність встановлена на рівні статистичної значущості р= 0,001

- Обробка отриманих результатів встановлення зв'язку між рівнем інтелекту, такого як абстрактне мислення і задоволеністю від праці із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

Кількість досліджуваних 59

коефіцієнт кореляції rs 0,604

Аналіз тестових показників свідчить про помірну щільність зв'язку між рівнем інтелекту і особистісною задоволеністю від праці, так як rs= 0,604>0,4

Кореляційна залежність встановлена на рівні статистичної значущості р= 0,01

- Обробка отриманих результатів встановлення зв'язку між сприятливістю до нового (або научіння) і задоволеністю від праці із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

Кількість досліджуваних 59

коефіцієнт кореляції rs 0,592

Аналіз тестових показників свідчить про помірну щільність зв'язку між сприятливістю до нового (або научіння) і особистісною задоволеністю від праці, так як rs= 0,592> 0,4

Кореляційна залежність встановлена на рівні статистичної значущості р= 0,01

- Обробка отриманих результатів встановлення зв'язку між тривалістю стажу роботи і задоволеністю від праці із застосуванням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

Кількість досліджуваних 59

коефіцієнт кореляції rs 0,798

Аналіз тестових показників свідчить про високу щільність зв'язку між тривалістю стажу роботи і особистісною задоволеністю від праці, так як rs= 0,798>0,7

Кореляційна залежність встановлена на рівні статистичної значущості р= 0,001

Отже, ми прийшли до висновку, що у групи головних бухгалтерів показники рівня нейротизму, напруженості, рівень інтелекту, такого як абстрактне мислення, та сприятливість до нового (або научіння) вищі, а схильності до спілкування нижчі, ніж у групи бухгалтерів, при високому рівні статистичної значущості, р= 0,001. Таким чином, можна стверджувати, що перша гіпотеза щодо відмінностей в психології бухгалтерів різних категорій, які обумовлені їх індивідуально-психологічними характеристиками, підтвердилася повністю. Це в свою чергу говорить про те, що професійне середовище впливає на особистість людини, а її індивідуально-психологічні особливості накладають відбиток на способи поведінки і спілкування, тому дуже важливо їх враховувати, визначаючи вид професійної діяльності, в якій буде існувати особистість. За умови присутності у фахівця певних особистісних рис, якостей, сприяючих успішності його соціальної взаємодії, він може відповідати стандартам професійної діяльності, стати професіоналом у своїй галузі.

За результатами, отриманими за методикою Р.Кеттелла «16PF-А», методикою Г.Айзенка та методикою діагностики особистісної задоволеності від праці Розанової, застосовувавши коефіцієнт рангової кореляції Спірмена для встановлення зв'язку окремих показників індивідуально-психологічних особливостей особистості бухгалтерів з їх задоволеністю від праці, виявлено високу щільність зв'язку між кожним із показників, таких як: рівень нейротизму, напруженість, рівень інтелекту (такий як абстрактне мислення), сприятливість до нового (або научіння), тривалість трудового стажу, із задоволеністю від праці; а також оберненого зв'язку між схильністю до спілкування і таким показником, як задоволеність від праці. Можна сказати, що задоволеність від праці залежить від відповідних до обраної діяльності особливостей особистості, які в свою чергу визначають ефективність цієї діяльності.

Проблемі формування і розвитку професійно важливих якостей в сучасних дослідженнях приділяється велика увага, оскільки сучасному суспільству необхідні висококваліфіковані фахівці, здатні активно і ефективно трудитися в різних галузях. При цьому незадоволення працею, характерне для різних стадій професійного становлення, вимагає свого вирішення, оскільки нерозв'язаність цієї проблеми веде до зниження активності професіонала, гіршого освоєння професійних компетенцій. Саме незадоволення працею є основною причиною плинності кадрів.

Оскільки схильність до того або іншого виду діяльності залежить від поєднання типологічних особливостей, а задоволеність діяльністю залежить від того, чи відповідає вона схильності, що є у людини, то, окрім багатьох інших соціальних чинників, задоволеність від праці визначається відповідними до обраної діяльності типологічними особливостями особистості, які визначають ефективність її діяльності. Тому вірогідність зміни професії і непослідовність кар'єри підвищується для тих, хто має низький рівень професійної кваліфікації.

Професійний вибір, заснований на реалістичній оцінці власних якостей, здібностей, інтересів, на урахуванні професійних і економічних умов і тенденцій суспільного розвитку, при приведенні цих знань у відповідність з власною Я-концепцією, сприяє надалі стабільній і послідовній професійній кар'єрі особистості. Професійна задоволеність, обумовлена перспективним співвідношенням індивідуальної структури очікувань, професійними умовами діяльності, сприяє готовності до продовження кар'єри в даній області. Недостатня готовність до змін підвищує фрустрацію і ризик зміни роботи. Вірогідність зміни професії і непослідовність кар'єри підвищується для тих, що мають низький рівень професійної кваліфікації (особи з низьким соціальним статусом схильні змінювати професію, особи з високим соціальним статусом - місце роботи).

Запропоноване вашій увазі дослідження не претендує на вичерпне вирішення проблеми. Ми вважаємо, що продовженням нашої роботи може служити дослідження мотиваційної сфери особистості в професійній діяльності і її впливу на становлення суб'єктності професіонала, його успішності в обраному виді діяльності.