Geum.ru

Киричук О. В., Колесникова В. Ф., Шелест І.І., Матвієнко Л.І., Смирнова О. П

Вид материалаДокументы

Содержание


Список літератури
Психологічна підтримка особистості безробітного в процесі працевлаштування
Приклади ситуацій
Приклад опитувальника
Управлінський потенціал соціології соціальної роботи
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Список літератури

  1. Быков А.В. Качества личности руководителя и успех деятельности. – М.: Изд-во УРАО, 2001. – 112с.
  2. Іванова І.В. Менеджер – професійний керівник. – К.: Київський нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 107с.
  3. Киричук О.В. Психологія особистості управлінця: теоретико-методологічний аналіз. Ринок праці та зайнятість населення . – К.: ІПК ДСЗУ, 2008, №2. С. 44-49.
  4. Коломінський Н.Л. Соціально-психологічні резерви удосконалення управлінської діяльності. Наукові праці МАУП / Редкол.: М.Ф.Головатий (голов. ред.) та ін. – К.: МАУП, 2002.
  5. Мануйлов Г.М., Новиков В.В. Психологическое управление в кризисном обществе.- СПБ., издательство «Алетейя»»; 1999. – 352с.
  6. Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситуация. Уроки социальной психологии. – М., Издательство: Аспект-Пресс, 2000. – 429с.
  7. Урбанович А.А. Психология управления: учебное пособие – Мн.: Харвест, 2002. – 640с.



УДК 159.9–057.19:331.5

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ОСОБИСТОСТІ БЕЗРОБІТНОГО В ПРОЦЕСІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Н.А. Побірченко

(м.Київ)

У статті описано метод психологічної підтримки – психологічну діагностику; вид психологічної допомоги – само діагностичний інструментарій. Обґрунтовано функції психологічної підтримки особистості безробітного у вирішенні проблем працевлаштування.

Психологічна підтримка у прикладному аспекті використаних способів і методів психодіагностики і самодіагностики в роботі з особистістю безробітного сприяє розвитку його здібностей, підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці та адаптованості до змін в соціально-економічному професійному середовищі.

Завдяки психологічній діагностиці здійснюється дослідження, яке за допомогою кількісної оцінки, якісного аналізу та науково перевірених методів дають достовірну інформацію про психологічні стани і властивості людини, що вирішує власну проблему працевлаштування.

На практиці організації професійної орієнтації психологічна діагностика і самодіагностика супроводжують процес і забезпечують контроль ефективності його результатів. Особливу роль при цьому виконує само діагностичний інструментарій як допомога людині, що втратила або змінює місце роботи і професію.

Самодіагностичний інструментарій в профорієнтаційній роботі з безробітними представляє собою сукупність заходів психологічної допомоги, що найчастіше потрібна в процесі профорієнтаційної консультації. Це можуть бути опитувальники, профситуації для самостійного виконання особою безробітної людини. Зміст самодіагностики доступний і не потребує додаткових пояснень консультанта.

Приклади ситуацій: Чи умієте Ви працювати з документацією? В кінці речень поставте знак «+», якщо зміст ситуації відповідає Вашій позиції.

Ситуація 1. Коли у мене багато невідкладної роботи, я нерідко відкладаю нові розпорядження в сторону.

Ситуація 2. Коли я не зовсім завантажений поточними справами, я оформлюю більшу частину справ самостійно.

Ситуація 3. Я самостійно розбираю ділову кореспонденцію, тому, що з нею більше ніхто не справиться, а вигляд непрочитаних паперів мене дратує.

Ситуація 4. Мені приходиться боротися з внутрішнім станом тривоги, коли я прошу іншу людину, мого колегу, виконати за мене мою роботу.

Ситуація 5. Я звертаюсь за допомогою до інших тільки тоді, коли відчуваю реальні неприємності із-за затримки невиконаних службових розпоряджень.

Приклад опитувальника: Який у Вас характер? Вам пропонуються варіанти відповідей на запитання. Прочитати запитання і відповіді, поставити знак «+» там, де відповідь, на Вашу думку, стосується Вас.

Приклад запитань1. Як Ви поступите? Листоноша поклав у Ваш ящик газету сусіда. Відповіді:
  1. Прочитаєте газету і покладете у ящик сусіда.
  2. Зразу покладете газету у ящик сусіда.
  3. Викинете, як непотрібну.

Приклад запитань2. Чи приймаєте пропозицію? Вам запропонували нецікаву для Вас роботу, але матеріально вигідну. Відповіді:
  1. Не приймаєте, вважаючи, що це не самий кращий варіант для Вас.
  2. Погоджуєтесь, але вважаєте, що можете розраховувати на більше.
  3. Погоджуєтесь не розмірковуючи.

Підкреслимо, що вирішення практичної проблеми безробітного обставляється певними умовами, які актуалізують у його свідомості розуміння неминучих змін у його ставленні до праці, до себе, життєвого досвіду та набутих професійних компетенцій.

Особистість за допомогою аналізу само діагностичних ситуацій може само актуалізувати необхідність переходу із стану незайнятості в стан зайнятості. Такий перехід змінює рівень її активності, нерідко соціальну роль і статус. Такі зміни суттєво впливають на стиль поведінки, вже сформовані якості характеру, інтелектуальну спроможність безробітного.

Особистість безробітного розуміє, що стан незайнятості потрібно самостійно змінювати і вирішувати свою долю. Однією з умов такого вирішення є отримання задоволення від змісту своєї нової професійної праці, досягнення задовільного матеріального достатку в очікуваному результаті нової праці, соціальних домаганнях щодо професійної кар’єри, тощо.

Суспільство, ринкова економіка і морально і матеріально зацікавлені у допомозі безробітному прискорити перехід зі стану незайнятості, підтримати його працездатну активність і довіру до самого себе. Наразі цей суспільний інтерес до безробітного є соціальною потребою роботодавців та профорієнтаційної служби зайнятості населення.

Умови роботи з особистістю безробітного в профорієнтаційних службах пропонують нові методологічні підходи до вивчення особи безробітного, до практичної побудови системи роботи профконсультанта, перегляду психодіагностичного інструментарію.

Критерієм успішної психодіагностичної роботи з особистістю безробітного має стати усвідомлене сприйняття тих змін, що закономірно відбуваються у його особистісному житті, усталених поглядах, позиціях, установках, цінностях набутого досвіду праці.

У діагностичній роботі з безробітним повинно відбутися перенесення піку задоволеності від минулих професійних досягнень до реальних вимог сучасної професійної праці. Така праця є якісно іншою – вимагає від особи оволодіння роллю та статусом суб’єкта власної діяльності.

Саме розкриттю цих аспектів психологічної підтримки, профорієнтованої психодіагностики, самодіагностики присвячене дане дослідження, що було проведено автором статті у зрізовому режимі. Не ігноруючи таких методів і методик і одержаних результатів, що досягають профорієнтатори центрів зайнятості нами було запропоновано опитувальник «Якими психологічними, професійними якостями я володію?» для самодіагностики.

В центр психодіагностичної підтримки поставили актуалізовану особистісну потребу у самостійності прийняття рішень безробітним та поглибленому пізнанні ставлення до себе.

Опитувальник складався з чотирьох блоків питань – стверджень:
  • Інтелектуальний потенціал;
  • Риси характеру;
  • Особливості темпераменту;
  • Індивідуальні якості: авторитет, самооцінка досвід, стиль поведінки, тощо.

Кожен блок, окрім «особливостей темпераменту» складався з 8-10 стверджень. Серед них були обов’язкові і необов’язкові.

Наприклад, в блоці «інтелектуальний потенціал» було ствердження про уміння ремонтувати автомобіль – чи обов’язковими вони є для людини, яка шукає роботу, не пов’язану з транспортною сферою?

В кожному блоці було кілька незакінчених речень для можливості особи дати своє закінчення і обґрунтувати ствердження.

У блоці «особливості темпераменту» вміщено рядок, в якому інформація про знання власного потенціалу сформульовано правильно, але особа не спрямовувалась на правильну відповідь. Наприклад, холеричний тип темпераменту розкривався ствердженням «неврівноважена», але «працездатна» людина. В бланках відповідей передбачалося виставлення самооцінок, що стосувалися рівнів розвитку власних інтересів та здібностей до професії та місця роботи, які намагався відшукати безробітний.

Оцінки з економічних професій вказували на рівень інтелектуального потенціалу, що використовувався у вирішенні економічних проблем. Особистість безробітного «вказувала» на раціональність праці, пов’язану з ринковою економікою. Проставлені самооцінки за рівень розвитку інтелектуального потенціалу економічного напряму свідчили про наявність схильностей особи до вибору таких нових професій, як «людина – економіка – гроші», «людина – ринкові стосунки», тощо.

Що ж складало критерійно-орієнтувальну основу самодіагностики в психодіагностичній роботі з особистістю безробітного?
  • самовизначення реального змісту ситуації розвитку власної життєдіяльності;
  • самооцінка конкурентноздатності в пошуках роботи і професійного середовища: самооціннювання інтелектуального потенціалу, психічного і фізичного здоров’я, рис характеру;
  • «набір» реалізованих професійних знань, умінь, навичок, звичок;
  • кількість і типи способів дій, що використовувалися і можуть використовуватись в нових умовах праці;
  • пріоритетність і кількість професій, що сприяли набуттю професійного «хобі»;
  • розвиток організаційної культури поведінки(само менеджмент);
  • ступінь оптимізму, самозахисту, впевненості в завтрашньому дні, рівень тривожності (емоційний стан, самооцінювання особливостей темпераменту);
  • ставлення до матеріального, соціально-духовного комфорту (само оцінюються індивідуальні якості, зокрема, мотивація кар’єрного росту);
  • самостійність (самозмінювання ставлення до самообслуговування, вибір і прийняття самостійних соціально значущих рішень, вияви ініціативи і лідерських якостей).

Зрізові дослідження проводилося в центрах зайнятості м. Києва, м. Кам’янець-Подільського та м. Луцька. В експерименті брало участь 27 осіб, з них чоловіків – 12 і жінок 15 осіб. Економічно-підприємницький напрям професій, що шукали безробітні виявився у 63% осіб, гуманітарний – 37% від загальної кількості осіб.

Результати самодіагностики за першим блоком опитувальника «Інтелектуальний потенціал» показали, що безробітні мають сформовані профорієнтаційні установки щодо професійного інтелектуального потенціалу, що на їх думку, створюють можливості вибрати бажану нову професію і бути успішним в реалізації професійної діяльності.

Всі опитувані були категоричні у вимогах до себе як суб’єкта вибору професії з високим економічним достатком.

Що ж стосується самооцінювання професійних рис характеру, то більшість безробітних схильні були до адекватної самооцінки і погоджувалися з тим, що воля та цілеспрямованість характеру має бути основним в діях та поведінці незайнятої людини. Про те, окремі безробітні (до 21%) не акцентували увагу на тому, що повинні вміти ризикувати в пошуках праці та перекваліфікації на нову професійну діяльність.

Слід зазначити, що майже всі опитувані добре володіли знаннями про особливості свого темпераменту. Разом з тим, з позицією про те, що таку економічно вигідну професію як менеджер організації, не доцільно обирати представнику меланхолічного та нерідко холеричного типу темпераменту незайнятий безробітний не погоджувався.

Відсутність уміння користуватися знаннями про себе, помітна відсутність практичного досвіду було характерним для більшості непрацевлаштованих осіб.

І з ствердженнями само діагностичного матеріалу, в яких розкривалися індивідуальні якості особистості, зокрема, схильності домагатися авторитетності лідерства, погоджувалася більшість опитаних.

Безробітні не заперечували проти того, що всі ті люди, що працюють на ринку праці, мають володіти швидкістю мислення і запам’ятання, бути гнучкими у прийнятті рішень, вміти спілкуватися з людьми. Опитувані схвально відносилися до тих фактів, в яких стверджувалося володіння людиною мотивацією досягнення, домагання лідерства і авторитету в групі партнерів.

Невпевненим в собі опитаним пропонувалося розробляти і користуватися щоденником пошуку роботи. Параметри такого щоденника у відповідності із заходами складаються у відповідності із запланованими та очікуваними результатами працевлаштування. У щоденник записувалися дані самодіагностичного вивчення професії. Наприклад:

- Описати двома реченнями професію, про яку Ви найбільше знаете.
  • Записати можливі шляхи працевлаштування (три речення).
  • Детально дослідити за допомогою само діагностичного матеріалу сильні і слабі сторони Вашого інтелекту, рис характеру, особливостей темпераменту, яких, потребує нова професія і умови працевлаштування.

Прикладами сильних сторін особистості незайнятої особи виступили професійні знання; готовність оволодівати новим способом роботи; організованість, тощо.

Прикладами слабих сторін була відсутність бажання: ризикувати, низька емоційна витримка; відсутність уміння працювати з людьми, тощо.

Завдання, що записувались в щоденнику, формулювались так:
  • пройти стажування на новому місці роботи з метою перевірки власної конкурентності; поставити мету, що пов’язана з невпевненістю, або бажанням працювати в комфортному середовищі. Ставилась мета відшукати професію з економічно вигідною зарплатнею, тощо.

Безробітним пропонувалось описати власні проблеми, що ускладнювали працевлаштування; визначити підхід, що вже використовувався у виборі професії; зробити висновки про те, яким способом професійно самовизначитися у ситуаціях незайнятості.

Ведення такого щоденника сприяло розвитку дій самоаналізу, підтримувало пошукову активність і, як правило, дає позитивні результати.

У закінченні статті даються методичні пропозиції, в яких підтверджується ефективність профорієнтаційної психодіагностичної роботи з особистістю безробітного, що організована на само діагностичні основі.

Показано:
  1. Особистості безробітного притаманні зі статистичною закономірністю особливості узагальнених смислових профорієнтаційних установок, які впливають на їх самостійність в працевлаштуванні. Разом з тим, реалізація само діагностичного інструментарію найчастіше модифікується з само оцінною, організаційною культурою поведінки.
  2. Чим більш сталого буде профорієнтаційна установка на цінні звичка до само діагностичного вивчення само ставлення до себе як суб’єкта самостійного працевлаштування, тим менше вірогідність перебування особистості в стані незайнятості.
  3. Виявивши специфіку ситуацій соціально-економічного розвитку особистості безробітного та переваги само діагностики само діагностичного вивчення само ставлення до себе, психолог може сприяти особистості подолати бар’єри невпевненості, розширити спектри адаптивної поведінки, підвищити ступінь та здатність до самозахисту від невдач та небажаних для безробітного соціальних змін у сфері його працевлаштування.
  4. Само діагностичні засади розвитку організаційної культури поведінки, само актуалізації набутого професійного досвіду і саморегуляції професійного самовизначення та спрямування на вивчення само ставлення до себе складають той фактор який профілактує стійкість, активність та швидкий перехід особистості із незайнятості в стан продуктивної зайнятості.



УПРАВЛІНСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОЦІОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Лукашевич М.П.

(м.Київ)

В статті обґрунтовані підстави для виділення нової галузі соціологічних знань – соціологія соціальної роботи, розкриті її атрибутивні характеристики та можливості для підвищення ефективності управління практичною соціальною роботою.