Geum.ru

5. Циклічність як форма економічного розвитку

Вид материалаДокументы

Содержание


41.Ринок(Р) і ринкова інфраструктура
52.Кейнсіанська модель сукупної пропозиції
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Сукупна пропозиція (СПр) - це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина СПр залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини СПр є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ), тобто витрат на виробництво одиниці товару: СПр=ґ(Ц;СеВ). У макроекономічній науці немає єдиної думки стосовно форми зв'язку між Ц і СПр. В залежності від того як ціни впливають на СПр існують дві моделі: класична і кейнсіанська. Розбіжності між цими моделями випливають із різних уявлень їхніх прихильників стосовно гнучкості цін і зарплати. Історично першою є класична модель(КМ). Фундаментальним положенням цієї моделі є те, що економіка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу виробничих можливостей економіки. У верхній точці економічного циклу економіка, згідно КМ, може дещо перевищувати межу виробничих можливостей; в періоди падіння вона навпаки досягає параметрів, величина яких набагато менша від межі її виробничих можливостей. Але всі ці коливання є тимчасовими. Ринок володіє механізмом швидко повертати економіку до потенційного рівня виробництва. Головним механізмом, який виконує цю роль, є механізм гнучких цін і зарплати. Графічно КМ СПр можна представити на прикладі падіння сукупного попиту(СП). Як видно з рисунку, особливістю графіка КМ є те, що в ній крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП, тобто в точці Оп. За цих умов будь-яка зміна СП не впливає на виробництво, а викликає лише зміну цін. У нашому випадку падіння СП викликає


зниження цін. Згідно з логікою КМ, падіння СП відносно потенційного ЗВП миттєво породжує два наслідки. З одного боку, на товарному ринку знижуються ціни. При незмінній зарплаті це повинно було б зменшити прибутковість виробництва і стимулювати підприємців до скорочення СПр. Але цього не відбудеться, оскільки , з іншого боку, падіння СП одночасно викликає адекватне скорочення на ринку праці і зменшення номінальної зарплати. За цих умов адекватно зменшуються середні витрати, а прибутковість виробництва не змінюється. Тому у підприємців не виникає мотивації до скорочення СПр, яка залишається на рівні потенційного ВВП. Отже, в КМ абсолютно гнучкі ціни і зарплата миттєво нейтралізують будь-які відхилення економіки від умов повної зайнятості. Тому ними нехтують і враховують лише кінцевий результат - незмінність сукупної пропозиції.





41.Ринок(Р) і ринкова інфраструктура

Ринок як одна з категорій товарного вир-ва у процесі еволюції за­знав істотних кількісно-якісних змін, що не могло не позначитися на його виз-нні в останні понад два сто­ліття. У працях А. Сміта і Д. Рікардо термін «Р» не набув чіткого політекономічного виз-ння, оскільки його відносили до зовн., поверхових явищ ринкової е-ки, а тому використовували переважно для характеристики ринкового попиту. Першу спробу дати наукове визначення Р зробив фран. ек-ст О. Курно. На його думку, цей термін позначає «будь-який район, на якому взаємовід­носини покупців і продавців вільні, тому ціни на одні й ті самі товари мають тенденцію легко й швидко вирівню­ватися». Анг. еко-ст А. Маршалл стверджу­вав, що «чим досконаліший Р, тим сильнішою є тен­денція до того, щоб у всіх його пунктах в один і той са­мий час платили за одну й ту саму річ однакову ціну». У підручнику «Економікс» Р розглядається як «інсти­тут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг». Сучасний же Р — це один з феноменів, який зумовлює склад­ну сис-му господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові за­кономірності, численні регулюючі інститути (передусім державні) і масова свідомість. Сучасний ринок — певна сукупність екон. відносин між до­машніми господарствами, різними типами фірм та організацій (насамперед крупними компаніями) і державою (у тому числі над­ національнимиорганами) з приводу купівлі товарів і послугу сфе­рі обігу та механізм забезпечення цього процесу відповідно до за­конів товарного вир-ва і грошового обігу. Основними функціями ринку є:1.Ціноутворююча ф-ція.Остаточне визначення вартості товарів і послуг та їх реалізація, перетворення

продукту праці на товар.2.Відтворювальна ф-ція. Забезпечення безперерв­ності процесу сусп. відтворення, формування цілісної нац. економічної сис-ми та її зв'язку з іншими нац. економіками в масштабі світового ринку. 3.Спонукаюча ф-ція.Спонукання виробників това­рів і послуг знижувати індивідуальні витрати порівняно із суспільне необхідними, підвищення суспільної корисності товарів і послуг, їх якості та споживчих властивостей.4.Регулююча ф-ція.Регулюючий вплив на еконо­міку загалом, на пропорції між різними сферами та галу­зями економіки, приведення у відповідність платоспро­можного попиту й пропозиції, нагромадження й спожи­вання та інших пропорцій. 5.Контролююча ф-ція.Сприяння контролю спо­живачів за вир-вом, вирівнювання цін.6.Ф-ція посилення конкуренції між виробниками товарів і послуг у межах окремих країн і світового гос-ва.7Ф-ція санації.Очищення екон. сис-ми від неефективних і нежиттєздатних підп-ств через механізм конкуренції8.Інформаційна ф-ція. Постійна наявність таких ринкових сигналів, як ціни, ставки за кредит тощо, з до­помогою яких можна оперативно вносити зміни у плани господарської діяльності. Таким чином, Р слід розглядати як певну сукуп­ність екон. відносин між різними суб'єктами, де відбуваються остаточне виз-ння й виз-ння їх вартос­ті та реалізація, завдяки чому посилюється конкуренція між товаровиробниками за зниження витрат вир-ц­тва й підвищення сусп. корисності товарів, поліп­шується пропорційність розвитку народ. г-ва, забезпечується безперервність сусп. відтворен­ня й формування цілісної екон. системи, а також здійснюються опосередкований контроль споживачів за вир-вом та санація екон. сис-ми від нее­фективних підприємств. Складовими ринку є:Р товарів, капіталу,

фі­нансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий, а також ринкова інфраструктура Надзвичайно важливим і складним структурним утворенням рин­кової економіки є ринкова інфраструктура. Вона містить такі еле­менти: аукціони, торгово-промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдин­гові компанії та ін. 1)Аукціони — форма продажу у виз-ний час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення. На 2)Торгово-промислові палати — це комерційні організації, голов­ним завданням яких є сприяння розвитку екон. і торговель­них зв'язків з партнерами заруб. країн. 3)Торгові доми — це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників або оптовиків своєї країни і перепродують за кордон або закуповують товари за кордоном і перепродують місцевим оп­товим та роздрібним торговцям і споживачам у про-сті та інших галузях г- ва.Здійснюють операції за свій рахунок, проте мо­жуть виконувати також функції комісіонера як для вітчизняних, так і заруб. підприємців, торговельних організацій та окре­мих осіб.4)Ярмарки — надзвичайно важливий елемент ринкової інфра­структури. Вони бувають всесвітні, міжнародні, регіональні, націо­нальні та місцеві5)Маркетинг (від англ. таг&еііпд — ринок, збут) — це динамічна система ринкової орієнтації. Однією з функцій маркетингових служб є сегментування ринку, тобто диференціація покупців залежно від їх потреб та особливос­тей поведінки.6)Біржа — це такий інститут, завдяки якому оперативніше і з оп­тимальними наслідками для партнерів укладаються угоди купівлі-продажу товарів, реалізується єдина стратегія комерційної пове­дінки агентів цієї структури. 7)Біржа праці — елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі

операції на ринку праці. Виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуван­ню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; випла­чує допомогу по безробіттю тощо. .8)Товарна біржа— комерційне підприємство, регулярно функціо­нуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об'єднання п-ств торгівлі, збуту, обміну, мета якої — укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й про­позиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товаро­обороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо. На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприємці, що не є їх членами. 9)Брокерські фірми за допомогою брокерів купують і продають товари, грошові номінали чи акції від імені інших осіб. Крім того, вони надають клієнтам також додаткові послуги, в тому числі й у вигляді кредитів, інформації про кон'юнктуру ринку, реклами тощо.10)Страхова компанія — комерційна, фінансово-кредитна орг-ція, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення стра­хових опе-цій. СК здійснюють систему заходів, спрямованих на повне або часткове відшкодування застрахованим фірмам збитків, яких вона зазнала за непередбачених обставин. 11)Аудиторська фірма — це незалежна висококваліфікована орг-ція, яка на замовлення контролює й аналізує фінан. дія-сть п-в і орг-цій різних форм власності, їхні річні бухг. звіти та баланси. 12)Холдингова компанія — акціонерна компанія, капітал якої ви­користовується переважно для придбання контрольних пакетів ак­цій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою ді­яльністю й отримання доходів. За своєю структурою і характером д-сті ХК виконує, як правило, лише фінан­. операції


52.Кейнсіанська модель сукупної пропозиції