Geum.ru

5. Циклічність як форма економічного розвитку

Вид материалаДокументы

Содержание


40.Еластичність пропозиції(ЕП) та її фактори
54.В-ти в-цтва в довгостр.періоді
51.Класична модель сукупної пропозиції
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схильність до споживання (СС)-це поняття вироблено Дж.М.Кейнсом.Споживання складає ту частину доходу,яка призначена для придбання споживчих товарів і послуг і в масштабі суспільства являє суму споживання всіх економічних суб’єктів.Чим вищий дохід,тим вище може бути споживання.Якщо дохід низький,він буде цілком витрачений на споживання.Якщо дохід зростає,то споживання збільшується,але не в тій самій пропорції,що й дохід. Величина заощадженого доходу збільшується зі зростанням доходу більш високими темпами. Гранична схильність до споживання (ГСС)–коефіцієнт,який характеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною наявного доходу приватної економіки. Гранична схильність до заощадження (ГСЗ)–коефіцієнт,який характеризує відношення між зміною заощаджень і зміною наявного доходу приватної економіки. Середня схильність до споживання (ССС)-коефіцієнт,який відображає відношення споживчих видатків до наявного доходу приватної економіки. Середня схильність до заощадження (ССЗ)-коефіцієнт,який відображає відношення заощаджень до наявного доходу приватної економіки. Вимірювання залежності споживання і заощадження від


наявного доходу здійснюється з допомогою коефіцієнтів СС(с) і СЗ(s).У статичному а-зі застосовується коефіцієнти ССС і ССЗ,які визначаються формулами: с=С/DI; s=S/DI,де С-приватні споживання,S-приватні заощадження,DI-наявний дохід приватної економіки. У динамічному аналізі застосовуються коефіцієнти ГСС та ГСЗ,які визначаються формулами: с=∆С/∆DI; s=∆S/∆DI.Звернемо увагу на важливу властивість:сума коефіцієнтів середньої,або граничної,схильності завжди дорівнює одиниці,тобто c+ s=1.Це зумовлено тим,що за даного наявного доходу будь-яка зміна споживання компенсується протилежною зміною заощаджень.І навпаки.


40.Еластичність пропозиції(ЕП) та її фактори

Поняття еластичності повною мірою відноситься й до пропозиції. Так, якщо п-ва гнучко реагують на зміну цін, пропозиція їх про-ції еластична. Якщо при зміні цін економ. поведінка п-ва на ринку не змінюється - пропозиція нееластична. Еластичність пропозиції за ціною є відношенням відсоткової зміни величини товару, що пропонується на ринку, до відсоткової зміни в ціні цього товару (за інших рівних умов) Е пропозиції = відсоткова зміна кількості товарів, що пропонуються до продажу / відсоткова зміна цін товарів.

Очевидно, що залежно від. ступеня еластичності всі товари можна поділити на три групи: товари з низькою, середньою та високою еластичністю. Особливістю ЕП є її безпосередня залежність від фактора часу. Час, що є у розпорядженні п-ва (фірми) для того, щоб відреагувати на зміну ціни продукта, - важливий чинник, який впливає на економічну поведінку товаровиробників в умовах ринку. Очевидно, чим менше часу, яке має п-во для того, щоб пристосуватись до ринкової зміни цін, тим меншою мірою воно може змінити обсяг вир-ва(пропозиція про-ції даного п-ва нееластична). І навпаки. Для зміни обсягів вир-ва необхідний перерозподіл виробничих ресурсів, що вимагає певного часу. ЕП, таким чином, визначається мобільністю факторів його вир-ва. Наймобільніші виробничі ресурси зосереджено на транспортних п- вах. Прикладом низької мобільності факторів в-ва можуть бути п-ва вугільної п-сті. У вугільній галузі обладнання є, як правило, вузькоспеціалізованим; крім того, воно зосереджено лише в місцях промислового добування вугілля. У політ. економії при аналізі ЕП проводиться відмінність між: 1) найкоротшим ринковим періодом; 2)короткостроковим ринковим періодом; 3) довгостроковим ринковим періодом. При найкоротшому ринковому періоді п-ва не встигають відреагувати на зміну попиту і ціни. Типовим прикладом тут може бути пропозиція швидкопсувних с/г продуктів. Ці товари потрібно найшвидше реалізувати, навіть за нижчою ціною, щоб допустити надмірних втрат. У цій ситуації пропозиція (особливо для дрібного товаровиробника, який весь свій урожай одночасно вивозить на ринок) є цілком нееластичною. У короткостроковому ринковому періоді п-во не має часу докорінно перебудувати матеріально- технологічну базу вир-ва. Проте п-во має достатньо часу для того, щоб змінити обсяг вир-ва за рахунок


більш інтенсивного використання вже наявних виробничих потужностей. Така екон. ситуація означатиме більш високу ЕП про-ції п-ва порівняно з найкоротшим періодом. У довгостроковому періоді п-во вживає всіх необхідних заходів для адаптації свого виробничого потенціалу до зміни ринкових умов. Пропозиція в такій ситуації стає ще більш еластичною і тяжіє до цілком еластичного рівня. П-во на основі нової матеріально-технологічної бази має всі передумови для зміни обсягів вир-ва. ЕП збільшується внаслідок використання у виробничому процесі гнучких технологічних систем, на основі яких можна швидко й мобільно змінювати структуру і обсяги вир-ва. Сучасні високопродуктивні технології дають можливість налагодити випуск значно більшого обсягу про-ції, причому за нижчими цінами. Об'єктивні макро- і мікроекономічні умови значно обмежують можливості конструктивної адаптації укр.. п-ств до зміни ринкової кон'юнктури. Однією з основних причин спаду вир-ва в Україні є проблеми п-ств зі збутом власної про-ції. На багатьох п-вах в умовах зменшення попиту про-ції на внутрішньому ринку відбувається накопичення значних обсягів готової про-ції. Водночас знижуються запаси сировини та матеріалів на складах п-ств. Складність проблеми пов'язана також зі швидкими змінами в рівні і структурі цін (у першу чергу ріст цін на енергосировинні ресурси, транспортних тарифів). П-ва у вітчизняному народ. г-ві не мали ні часу, ні матеріальних і фінан. можливостей перебудувати своє вир-во. Внаслідок різкого стрибка цін після їх лібералізації було знецінено обігові кошти п-ств. Як наслідок п-ва, особливо переробних галузей, значною мірою було позбавлено можливості провести оновлення свого виробничого апарату. Розширення обсягів в-ва на п-вах не може бути забезпечене на основі звуженого споживчого попиту, який нині має місце в Україні.


54.В-ти в-цтва в довгостр.періоді

Довгостр.період-це період часу, достатній для зміни к-сті всіх вироб.ресурсів, що викор-ються, включаючи і вироб.потужності(зміна перемінних і постійних в-т). Нарощування вироб.потужностей призводить до збільшення вал.в-т в-цтва. Всі в-ти в умовах довгостр.періоду виступають як змінні. Що ж до в-т в-цтва на 1-цю про-ії, то вони знизяться при досягненні певних обсягів в-цтва, але подальше розширення в-цтва супроводжуватиметься зростанням серед.вал.в-т. Зниження вал.в-т в-цтва внаслідок ефекту масштабу відбувається через спеціалізацію праці, ефект.викор-ня капіталу, в-цтво побічних продуктів тощо. Проте після певного рівня подальше збільшення обсягів в-цтва може призвести до негат.ек.наслідків. Важливою причиною виникнення від’ємного ефекту масштабу є труднощі в упр-ні великим п-ством. Для окремого керівника виявляється неможливим зібрати, зрозуміти і переробити всю інф-ію, необхідну для прийняття раціональних рішень на великих п-ствах, що призводять до зростання ієрархічного апарату упр-ня вглиб і вшир, як наслідок знижується еф-сть і зростають серед.в-ти в-цтва. Суч.організ.с-ра упр-ня великих фірм, як правило, враховує негат.ефект масштабу

і намагається його уникнути ще на стадії проектування. Великі фірми створюють відокремлені підрозділи, кожний з яких наділяється значною автономією і конкурує з іншими, що підвищує еф-сть упр-ня. Рис.(крива довгості.сер.в-т) відображає процес розширення розмірів п-ства, збільшення обсягів в-цтва і, відповідно, зміну довгостр.сер.в-т. Обсяги в-цтва збільшуються від первинного мін.рівня в 20 од.до 60 од.про-ії. Як видно, мін.сер.в-ти мають місце в точці А3, потім вони починають зростати. Отже, зниження серед.в-т йде з точки А1 до точки А3, а зростання-від точки А3 до точки А5. Точка А1 х-рна для найменшого розміру п-ства, А5-для найбільшого. Реал.динаміка в-т в-цтва при збільшенні вироб.потужностей буде виражатися кривою А1А2А3А4А5. Ця крива є кривою вибору п-ства щодо збільшення чи зменшення вироб.потужностей.


А1 А2

В-ти на 1-цю

продукції

А3 А4 А5


Qmin 20 30 40 60 Qmax

51.Класична модель сукупної пропозиції