5. Циклічність як форма економічного розвитку

Вид материалаДокументы

Содержание


11. Потреби, інтереси, стимули як складові мотиваційного механізму.
За ступенем задовол-я розрізн
Спектр потреб широкий
Класифікація потреб
13. Сутн-ь сук-го попиту та його фактори.
26 Соціально-економічні наслідки інфляції
28 Споживання та нагромадження як функції доходів, їх співвідношення.
27 Фактори виробництва. Проблеми їх поє'днання.
16. Попит. З-н попиту. Детермінанти попиту.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

11. Потреби, інтереси, стимули як складові мотиваційного механізму.

Мета екон-го розвитку полягає в задаволенні потреб людей. Потреби є безмежними, причому вони постійно наростають.

Потреба є усвідомленою індивідумом необхідністю в певних матеріальних і духовних благах та послугах. Економічні потреби – це ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до екон-ї д-сті для забезпечення власного добробуту та добробуту членів родини. Економічні потреби тісно пов”язані з виробництвом, розподілом, обміном, споживанням. Необх-ть задовол-я цих потреб спонукає до вир-а необх-х життєвих благ.У свою чергу, вир-во, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини.

За ступенем задовол-я розрізн: абсолютні(визнач-ся мах-но можливим обсягом вир-а матер-х благ і послуг за найсприятливіших умов, які могли б бути спожиті сусп-ом), дійсні(потреби, що задовольн-ся за оптимальних розмірів вир-а), платоспроможні(визн-ся співвіднош-ям цін на предмети споживання і грош-х дох-а населення).

Спектр потреб широкий: фізіологічні, інтелектуальні, соціальні(потреби в освіті, медичних послугах, соц страх-ні, вихованні дітей) тощо. У відомій піраміді А. Маслоу в основі лежать найпростіші фізіологічні потреби (в товарах і послугах, без яких неможливе існування людини), а вершину займають найскладніші в самореалізації особистості і духовному розвитку (потреби людини у відвідуванні кіно, театру, картинних галерей, читанні худож літератури, розвитку особистості).

Класифікація потреб: 1) потреби в одязі, їжі, житлі – первинні; 2) потреби в гарантії своєї життєдіял-ті, безпеці свого життя; 3)соц-ні потреби в спілкуванні, належності до певної групи; 4) потреби в здобутті певного соц-го

статусу в сусп-ві, в кар”єрі; 5) потреби у самовираженні і самореаліз-ї.

Економічні інтереси – це суспільна форма прояву і роз-ку екон потреб. Це усвідомлені екон потребиокремих людей, соц-х верств, груп та класів, що є формою відносин екон власності, і знаходять свій вияв у поставлених цілях, конкретних завд-ях та діях щодо їх досягн-ня. Життя є невіддільним від постійної реалізації інтересів. В основі всього лежать особисті інтереси, поза якими особистість не вільна бути сама собою, мати власні переконання і дотримуватись власних екон-х обов”язків.

Матеріальним носієм особистого інтересу є грошовий доход. Реалізовуючи свій, індивід орієнтується на пряму вигоду(зиск). Досягнення зиску становить в умовах ринкової екон-ки основу екон-го самоутвердження особистості.

Інтереси приводяться в дію мотиваційним механізмом – стимулом. Стимули формують екон-ну поведінку. Вирішальним для залучення людей до екон-ї д-сті є грошовий стимул.

Заінтересованість має місце, коли під впливом стимулів відб-ся реаліз-я інтересів. Взаємозв”язок екон-х категорій можна виразити так:

(потреби, інтереси) – (стимули, мотиви) – (заінтересованість).

Тобто мотиви – це не що інше, як стимули, тобто самостимули.


13. Сутн-ь сук-го попиту та його фактори.

Сук-й попит – це реальний обсяг націон прод-у, який екон-ка має намір закупити з метою задовол-я своїх платоспроможних потреб. У грош-й (номін-ій)формі сук-й попит визнач-я сук-ними ек-ки на закупівлю товарів і п-г, які склад-ся із споживчих витрат, вал-х ін вест-й, держ закупок та чистого експорту.

Між сук попитом і ціною націон прод-у існує опосередкована залежність, яка проявл-ся ч-з 3 фактори:

1) ефект відсоткової ставки – полягає в тому, що при зростані цін покупцям товарів та п-г потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грош масі викликає підвищ їх ціни, тобто відсотк ставки. Внасл цього сук-й попит зменш-ся за рах-к попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит. Це стосується, в першу чергу, ін вест товарів, а також високо вартісних товарів споживчого признач-я, до яких відносяться переважно товари довго строк викор-я (легкові автомобілі, квартири, телевізори тощо);

2) ефект багатства – вираж-ся в тому, що при зростанні цін реальна в-сть, тобто купівельна спроможн-ь, накопич-х фін активів із фіксов доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знах-ся у насел-я зменш-ся. В такому випадку власники фін активів стають реально біднішими, що скорочує їхній попит, і навпаки, за умов зниження цін реальна в-сть фінанси активів збільш-я, що підвищує попит з

боку їхніх власників;

3) ефект чистого експорту – відбиває вплив зовн сектора ек-ки на сук-й попит і ВВП. Він проявл-ся тоді, коли ціни на вітчизн товари зрост або зменш порівняно з цінами на іноз товари. Якщо внутр ціни піднімаються стосовно цін за кордоном, то покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам, що викличе збільш імпорту. Натомість іноземці почнуть купувати менше вітчизн товарів, що викличе збільш експорту. Отже, за інших незмінних умов зростання цін в середині країни викликає збіл імпорту і зменш експорту. Внасл цього скорочується чистий експорт у складі сук-го експорту.


26 Соціально-економічні наслідки інфляції

Якщо інфляція - це багатофакторне явище, то

наслідки її різноманітні:
  1. Вона проводить перерозподіл нац. доходу та багатства між різними групами суспільства, економічними та соціальними інститутами так, що спрогнозувати це неможливо. Втрачають люди з фіксованими доходами, кредитори, а виграють власники нерухомості і ті, хто взяли кредити. Інформація призводить до знецінення вкладів у грошовій формі
  2. Високі темпи інфляції збільшують невизначеність у ризику ведення бізнесу.Інвестиції скорочуються, а збільшується частка спекулятивних оперецій.В майбутньому це призведе до зниження добробуту нації.
  3. Зменшується політична стабільність суспільства,збільшується соц. напруга.
  4. Високі темпи росту цін у „ відкритій „ економіці призводить до зниження конкурентоспроможності національних товарів. Результатом буде збільшення імпорту і зменшення експорту, зростання безробіття і знищення національних товаровиробників.
  5. Збільшується попит на більш стабільну іноземну валюту. Збільшуються відплив капіталів за кордог, спекуляції на валютному ринку, що в свою чергу прискорю ріст цін.
  6. Зменшуються реальні доходи держави, збільшується дефіцит державного бюджету і державний борг. Це призводить до того, що держава втрачає важелі для реального впливу на економіку.
  7. Інфляція справляє також негативний вплив на стан платіжного балансу країни.
  8. Інфляція має позаекономічні наслідки

Один із найнегативніших наслідків інфляції полягає в тому , що вона деформує морально – психологічний клімат у суспільстві, прискорює суспільно – психологічне безладдя.



28 Споживання та нагромадження як функції доходів, їх співвідношення.

Для покриття суспільних потребу процесі розширеного відтворення важливо домагатись оптимальної народногосподарської пропорції між нагромадженням та споживанням національного доходу. Оскільки фонди нагромадження і споживання формуються за рахунок одного джерела – національного доходк, то динаміці їх властива певна система суперечностей, які полягають у тому, що нагромадження і споживання обмежують і заперечують максимізацію одне одного при одночасній оптимізації їх. Оптимізація структури національного доходу передбачає досягнення того основного кінцевого результату ( соціального і економічного ), який найбільшою мірою відповідає інтересам людини. Тоді й реалізується власний інтерес будь – якої виробничої ланки, оскільки від пропорції розподілу заново створеного суспільством продукту залежать обсяг товарів народного споживання і послуг, його відповідності загальному обсягу платоспроможного попиту.

На співвідношення нагромадження і споживання істотно впливає результативно – корисна інтенсифікація суспільного в-ва.Вона повинна знизити коефіцієнт нагромадження , оскільки на для одержання 1 % приросту НД можна буде зменшити норму виробничого нагромадження.Отже,першочерговим для економіки України є підвищення ефективності використання всіх елементів нагромадження.

27 Фактори виробництва. Проблеми їх поє'днання.

Виробництво – це процес праці, яка має завершений , результативний характер.

Види факторів в-ва зумовлені різноманітною в-чою д-тю людини у багатьох галузях, підгалузях, сферах, підрозділах та регіонах економіки. Наприклад, є фактори в-ва ( засоби в-ва ) с / г призначення або такі, що відносяться до промисловості чи таких її підгалузей, як легка промисл. І. Т. Д.

Для типів факторів в-ва характерною є визначеність. Вони представлені засобами в-ва ( речовий фактор ) та безпосередніми виробниками ( особистий фактор ) , наділеними здатністю до праці, яка реалізується у поєднанні з засобами праці.

Первинним фактором в-ва були земля і праця. Але з розвитком цивілізації з'явилися й інші речові фактори в-ва, але теж похідні від землі.

Розрізняють і функції факторів в-ва:
  1. Функція робітника як особистого фактора виробництва полягає у використанні своєї робочої сили в процесі праці як д-ті, спрямованої на зміну предметів та сил природи з метою задоволення своїх потреб.
  2. Функція засобів виробництва полягає в тому , щоб бути провідником продуктивної дії робітника на предмети і сили природи.

Предмети праці – це річ , на яку спрямована праця людини і з якої вона як з матеріальної субстанції виробляї майбутній продукт.

Усі зазначені функції засобів в-ва і робітників є необхідними у виробничому процесі.

Функціонуванню та взаємодії факторів в-ва передує їх поєднання.

Поєднання факторів виробництва – це не застигла

система, а динамічне явище.Серед проблем які виникають у процесі поєднання факторів в-ва, виділяють:
  • забезпечення збалансованого розвитку засобів в-ва і трудових рес, їх взаємної якості та кількісної відповідності;
  • формування і підтримка мотивації до впровадження більш прогресивних засобів в-ва;
  • забезпечення заміни ручної, малокваліфікованої праці на технічно оснащену, що дозволяє значно зменшити витрати всіх рес. на одиницю створеного продукту;
  • досягнення доцільних пропорцій при формуванні техніко – технологічної бази в-ва і підготовці сучасного працівника;
  • пошук і впровадження нових, прогресивних форм включення працівників у виробничий процес;

створення і утримання на належному рівні механізму економічного управління процесом поєднання й використання факторів в-ва, при якому б досягався найбільший результат при найменших витратах.

16. Попит. З-н попиту. Детермінанти попиту.

Попит виражає сформовану на р-ку потребу в грош засобах, що визнач-я к-стю товарі і п-г, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку та наявн-ю коштів. Рух попиту об’єктивно регул-ся з-ном попиту. Він відбиває причинно-наслідк зв’язок між зміною ціни і зміною велич попиту. При цьому цей зв’язок має зворотній хар-р: підвищення ціни зумовлює зменш-я попиту і навпаки, зниження ціни веде до його зростання. У з-ні попиту виявл-ся суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше – між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспром-го попиту насел-я.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспрм-го попиті насел-я, зменш-я можливості здійсн-я покупок. Вони скороч-я не в номінал негрош-му, а в натур вираженні. Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла. Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався ч-з недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву з-ну попиту найрізноманітніші, однією з них є ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники. Однією з форм вияву з-ну попиту є ефект доходу. Він спостер-я тоді, коли відбулося зниж-я ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниж-я ціни з’явилася вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додатк життєвих засобів.

Залежн-ь між ціною і попитом хар-є крива попиту. Якщо ціна товару зростає від точки від точки Б до точки А, обсяг продажу скорочується. Напрям стрілокна осях графіка зміниться на протилежний, якщо ціна знизиться в

напрямі від точки А до точки Б. Рух по кривій попиту з однієї точки до б.-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.