Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
| Вид материала | Диплом |
- Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 868.73kb.
- Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 744.68kb.
- Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної, 678.92kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- Валентина Валентиновича Кришталя та 25-річчю кафедри сексології та медичної психології, 598kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
- В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний,, 687.35kb.
- Затверджено наказом ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 88.61kb.
- Національної Медичної Академії післядиплом, 176.76kb.
Роль цитокінів і молекул адгезії у патогенезі синдрому поліорганної дисфункції
Переяслов А.А., Чуклін С.М.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Синдром поліорганної дисфункції (СПД) раніше відомий як синдром поліорганної недостатності часто ускладнює перебіг багатьох захворювань, зокрема некротичного панкреатиту, сепсису, і визначає несприятливий прогноз захворювання. Провідну роль у виникненні і прогресуванні СПД відіграє активування лейкоцитів і клітин ендотелію, їх взаємодія та вивільнення ними численних медіаторів запальної відповіді.
З метою визначення ролі деяких цитокінів, зокрема інтерлейкінів (ІЛ) 1β, 8 і 18, і розчинних форм молекул адгезії (sICAM-1 і sЕ-селектин) вивчено їх рівні у хворих на некротичний панкреатит. Рівні медіаторів визначали у сироватці крові і випоті. Обстежено 66 хворих із важким перебігом гострого панкреатиту. Важкість перебігу визначали згідно з критеріями, які затверджені в Атланті (1992). Рівень медіаторів визначали при надходженні хворих, на 3-тю, 7-му і 14-ту добу методом ELISA, з використанням стандартних комерційних наборів. Контрольну групу склали 37 пацієнтів із легким перебігом захворювання.
Розвиток СПД є характерною ознакою ранніх стадій гострого некротичного панкреатиту. Вже при надходженні стверджено зростання рівнів всіх цитокінів і молекул адгезії у хворих на некротичний панкреатит по відношенню до пацієнтів з інтерстиціальним гострим панкреатитом. Найвищі рівні інтерлейкінів знайдено в перитонеальному ексудаті, натомість найвищі концентрації молекул адгезії визначено у сироватці крові. При цьому, концентрації ІЛ-1β, ІЛ-18, sICAM-1 і sЕ-селектину чітко корелювали із важкістю СПД і розвитком місцевих ускладнень (панкреонекрози, парапанкреатичні скупчення рідини). У хворих зі сприятливим перебігом захворювання пікові концентрації медіаторів відзначено на третю добу, з наступним їх поступовим зниженням. Несприятливий перебіг захворювання (розвиток гнійно-септичних ускладнень, летальний наслідок) характеризувався постійно високими рівнями медіаторів, з тенденцією до їх зростання, починаючи з 7-ї доби захворювання.
Цитокіни є протеїнами, які мають багатовекторні регулюючі ефекти на різноманітні клітини. Вони включають родини основних регуляторів розвитку, імунної відповіді та запалення. Багато цитокінів мають загальні структурні властивості й характеризуються синергічними ефектами на клітини-мішені, діючи як каскади або мережі. ІЛ-1 та ІЛ-18 належать до однієї родини інтерлейкінів і мають виражені прозапальні властивості. ІЛ-1 спричинює пірогенний ефект, шок, сонливість, анорексію, збільшення екскреції натрію, стимулює синтез тканинних факторів коагуляції, оксиду азоту, інших цитокінів, індукує гіпоглікемію, синтез печінкою білків гострої фази, пригнічує синтез альбуміну. ІЛ-8 належить до родини СХС хемокінів і є вторинним цитокіном, експресія якого залежить від дії ІЛ-1, фактору некрозу пухлин α (ФНП-α). ІЛ-8 активує інтегрини моноцитів і лімфоцитів, що сприяє їх адгезії до ендотелію. ІЛ-18 індукує вивільнення інтерферону γ (ІФ-γ), СС і СХС хемокінів (ІЛ-8), стимулює синтез Th1 цитокінів, сприяє адгезії лейкоцитів к ендотелію, стимулюючи Е-селектин, а також підвищуючи синтез ICAM-1. Взаємодія між лейкоцитами та ендотелієм є однією з найважливіших ланок у розвитку запального процесу. Адгезія активованих нейтрофілів до клітин ендотелію викликає конверсію ксантиндегідрогенази в її активну форму – ксантиноксидазу, внаслідок чого посилюється продукція супероксиду та інших активних метаболітів кисню. Вивільнення Е-селектину є прерогативою стимульованих клітин ендотелію і є важливим у першій фазі адгезії, що має назву роллінг. Роллінг передує щільній адгезії, яка опосередковується взаємодією β2-інтегринів нейтрофілів і ICAM-1. У нормі ICAM-1 у невеликій кількості представлений на мембранах клітин ендотелію, проте під впливом медіаторів запалення, зокрема фактора активування тромбоцитів, ІЛ-1, ІЛ-18, ФНП-α у поєднанні з ІФ-γ, його кількість значно зростає. Крайове стояння лейкоцитів, їх міграція і накопичення в тканині залежить від посиленого виділення ICAM-1, що сприяє розвиткові запалення. Окрім того, взаємодія ICAM-1 з β2-інтегринами на Т- і NK-клітинах генерує додатковий сигнал, який посилю експресію ІЛ-12, ІФ-γ і ФНП-α.
Таким чином, розвиток некротичного панкреатиту характеризується зростанням рівнів прозапальних цитокінів і молекул адгезії, що є одним із чинників розвитку синдрому поліорганної дисфункції. Блокування надмірного синтезу медіаторів запальної відповіді зменшує цитотоксичні ефекти цих середників, що покращує перебіг захворювання.
Роль Pseudomonas aeruginosa в раневом заживлении венозных язв нижних конечностей
Попандопуло А.Г., Зубов Д.А., Слипченко И.О., Разенкова И.А., Корчак О.М.
Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака АМН Украины г. Донецк
Процесс раневого заживления требует присутствия в ране различных ростовых факторов и протеаз с целью восстановления кожного покрова. Протеолитическая деградация экстрацеллюлярного матрикса необходима для нормального течения процесса раневого заживления.
Венозные язвы нижних конечностей характеризуются неконтролируемым протеолизом, что выражается в повышенном уровне нейтрофильной эластазы и желатиназы.
В то же время, ингибиторы протеаз, такие как α2-макроглобулин, α1-антитрипсин и интер-α-ингибитор, похоже, разрушаются в хронических ранах и, таким образом, не противодействуют протеолитическим энзимам, что приводит в результате к повышенной деградации компонентов экстрацеллюлярного матрикса.
Pseudomonas aeruginosa вовлечена в различные заболевания человека, и может вызывать кератиты, пневмонии и инфицирование ожоговых ран.
Pseudomonas aeruginosa найдена в 20 – 30% хронических венозных язв. Известно, что факторы вирулентности Р. aeruginosa, такие как эластаза, щелочная протеиназа, протеаза IV и экзотоксины (A, S, T, U и Y) вызывают повреждение ткани при инфицировании Р. aeruginosa различных участков тела.
Протеазы, секретируемые Pseudomonas aeruginosa индуцируют разрушение комплемента, кининогенов, цитокинов, ростовых факторов, иммуноглобулинов и различных компонентов экстрацеллюлярного матрикса.
Pseudomonas aeruginosa, изолированная из хронических язв, экспрессирует два фактора вирулентности – эластазу и щелочную протеиназу.
Инкубирование дермальных фибробластов в ростовой среде, содержащей отделяемое хронической раны (от 50%), собранное от десятерых пациентов с венозными язвами нижних конечностей, выявило выраженный ингибирующий эффект на пролиферативную активность дермальных фибробластов in vitrо. Полученный эффект вызван не только повышенным уровнем нейтрофильной эластазы и желатиназы в отделяемом хронической раны, но и наличием факторов вирулентности Pseudomonas aeruginosa.