Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
| Вид материала | Диплом |
- Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 868.73kb.
- Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 744.68kb.
- Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної, 678.92kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- Валентина Валентиновича Кришталя та 25-річчю кафедри сексології та медичної психології, 598kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
- В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний,, 687.35kb.
- Затверджено наказом ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 88.61kb.
- Національної Медичної Академії післядиплом, 176.76kb.
Новые возможности коррекции нарушений иммунитета у больных туберкулезом легких
Кроткова Е.Н.
Государственный медицинский университет, г. Гродно
В последние годы нашла широкое применение при различных заболеваниях внутренних органов ввиду универсальности ее противовосполителы-юго, иммуномоделирующего эффектов системная энзимотерапия (СЭГ). В частности, доказано, что под действием гидролитических энзимов уменьшается инфильтрация плазматическими белками интерстициаль-ной ткани и увеличивается элиминация белкового детрита и депозитов фибрина из зоны воспаления. Это, в свою очередь, обеспечивает улучшение микроциркуляции и оптимизирует течение восстановительного процесса. Вместе с тем, доказано, что препараты СЭТ моделируют активность ряда цитокинов, путем подавления экспрессии цитокиновых рецепторов на клетках-мишенях, тем самым, поддерживая их оптимальную концентрацию.
Целью исследования явилось определение иммунофенотипов лимфоцитов в перифе рической крови и в бронхоальвеолярном смыве и изучение их изменений при применении Ронколейкина® (рекомбинантного дрожевого ИЛ-2 человека, ООО "«Биотех», рег. уд. МЗ РФ 95\249\5 и Трофосана (разрешен в РБ к применению в качестве БАД, уд. МЗ РБ №08- 33.0148553 и № 08-33.0.148556), представляющий собой комплекс, содержащий ряд фермен тов, аминокислоты, полипептидные факторы, фосфолипиды и др. биоактивные вещества. Исследования выполнены у больных, находившихся на лечении в стационаре Гродненского областного противотуберкулезного диспансера. Иммунофенотипирование лимфоцитов с помощью стабильных диагностикумов на основе монокдональных антител проводили в ЦНИЛ Гродненского медицинского университета
Всего обследовано 165 больных с впервые выявленным инфильтративным туберкулезом легких, ранее не лечившихся и 35 здоровых людей. Группы по основным признакам между собой существенно не отличались. Все больные получали антибактериальную терапию по стандартной схеме по 1-ой категории, не менее 4-5 препаратов. В основной группе (112 человек) проводилась иммунокоррекция: в 1-ой подгруппе (35 человека) на 1-ой неделе после установления диагноза вводился непрямым эндолимфатичееким способом Ронколейкин© в дозе 500 тыс. МЕ, растворенный в 10 мл 0,9% раствора хлорида натрия трехкратно, 1 раз в сутки через 48 часов. Данная методика использовалась ранее при других заболеваниях, а при туберкулезе применена впервые. Во 2-ой подгруппе (32 человека) назначали Трофосан в виде ультразвуковых ингаляций 10% раствора 1 раз в сутки №20.В 3-ей подгруппе (45 человек) применялся Ронколейкин© вместе с Трофосаном вышеуказанными способами. Группу контроля составили 53 человек
Среди пациентов преобладали лица мужского пола в трудоспособном возрасте. Рентгенологически процесс в легких расценен как распространенный в 1-ой группе в 88,5% случаев, во 2-ой группе - в 87,5%, в 3-й группе - в 82%, в 4-ой группе - в 83% случаев. Бактерио-выделение и наличие полостей деструкции определялось в 1 -ой группе в 82,9% больных, во 2-ой группе-68,8%, в 3-ей группе - в 88,8%, в 4-ой группе-84,9% больных. В 92% случаев у пациентов наблюдались различной степени выраженные симптомы интоксикации. Клиническую эффективность комплексной терапии оценивали в течение месяца и через 3 месяца стационарного лечения.
В 1-й подгруппе исходный уровень общих Т-лимфоцитов (СЭЗ+) и Т-лимфоцитов, имеющих рецепторы к Т-хелперам (СО25+) достоверно ниже чем у здоровых, в отношении СД4+ -снижение недостоверно (Р<0,1>0,05), в контрольной снижены СОЗ+ и СВ4+ (Р<0,05). Под влиянием Ронколейкина® достоверно выросло содержание в периферической крови общих Т-лимфоцитов. Увеличение остальных показателей недостоверно, но однонаправленно. Все 4 показателя приближаются к таковым у здоровых лиц. В 3-й подгруппе все исходные показатели также ниже чем у здоровых (Р<0,05). В двух случаях получен достоверный рост, в остальных – недостоверный. Уровень Т-супрессоров (СВ8+) в обеих подгруппах изменился незначительно
Выводы: 1. Включение Ронколейкина® и Трофосана в комплексную терапию вновь выявленных больных инфильтративным туберкулезом легких дало выраженный клинический эффект. 2. Перспективным является внедрение новых способов введения препаратов: непрямой эн- долимфатический способ введения Ронколейкина® и ингаляционный для Трофосана. 3. Применение Трофосана усиливает иммуномоделирующее действие Ронколейкина® и по вышает клиническую эффективность.
ПОКАЗНИКИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ У ПАТОГЕНЕЗІ ХОЛОГЕННОГО СЕПСИСУ В ХВОРИХ ХРОНІЧНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ НА ТЛІ ДИСБІОЗУ КИШЕЧНИКУ
Круглова О.В.
Луганський державний медичний університет
За даними літератури багатьма авторами відзначається істотна роль кишечнику та мікрофлори кишечнику в патогенезі хологенного сепсису. В той же час відомо, що в хворих з наявністю дисбіозу кишечнику (ДбК) має місце наявність хронічної патології з боку гепатобіліарної системи, що обумовлено тісними анатомо-фізіологічними особливостями. Найчастіше у хворих на ДбК має місце наявність супутнього хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ).
Сепсис, як самостійна важка форма інфекційних хвороб, що закінчується в значній частині випадків летальним результатом, здавна цікавив клініцистів, як захворювання, що перебігає в патогенетичному плані на тлі зриву імунних механізмів захисту, що при цьому виявляються неспроможними і не можуть захистити організм людини от агресії мікробів
При дії мікробів і їхніх токсинів у хворих з розвитком сепсису істотно порушується поперед усього біохімічні процеси. Універсальним показником наявності пошкоджень клітин, є активація процесів перекисного окислення ліпіді. Тому є доцільним дослідження стану ПОЛ шляхом дослідження вмісту у сироватці крові продуктів ПОЛ – малонового диальдегіду (МДА) та дієнових конёюгат (ДК). Отримані дані оброблялися математично на персокомп’ютері Celeron 300 А з використанням стандартних пакетів прикладних програм, розрахованих на обробку імунологічної інформації.
Під наглядом знаходилося 70 хворих, що підлягали біохімічному обстеженню з метою уточнення активності ПОЛ. Вміст МДА і ДК у сироватці крові досліджували спектрофотометрично, визначали також ПГЕ.
При вивченні показників ПОЛ було встановлено, що в сироватці крові хворих з ХНХ на тлі ДбК має місце істотне підвищення концентрації продуктів ПОЛ – як кінцевих так і проміжних. Дійсно, концентрація МДА в сироватці крові зростала в середньому в 1,9 рази в порівнянні з показником норми (P<0,001), досягаючи 6,9±0,4 мкмоль/л. Вміст ДК у крові хворих збільшувався в середньому в 1,6 рази, досягаючи 14,6±0,5 мкмоль/л. Нарешті, показник ПГЕ збільшувався в 5,2 рази, досягаючи 18,8±0,9%, при нормі 3,6±0,3% (P<0,001). Отже, відповідно до отриманих даних, встановлено істотне збільшення концентрації ПОЛ у сироватці крові і показника ПГЕ, що свідчить про активацію процесів пероксидації ліпідів в обстежених хворих.
Індивідуальний аналіз і проведення клініко-лабораторних паралелей між характером клінічного перебігу захворювання і рівнем зрушень вивчених лабораторних дозволило установити, що максимальний рівень ПГЕ і найбільша концентрація МДА і ДК відзначаються при наявності істотних виражених змін у шлунку чи ДПК. Виходячи з цього являє цікавість подальше вивчення показників ПОЛ у ході диспансерного спостереження в плані можливого використання даних показників у прогностичному плані – для прогнозування виникнення хологеного сепсису.
Інтерпретуючи отримані дані, слід зазначити, що тривале збереження підвищеного рівня ПОЛ свідчить про збереження патологічного процесу в організмі, при якому зберігається ймовірність деструкції біомембран клітинних структур і дистрофічні процеси в клітинах.
Отже, активація процесів ПОЛ має істотне патогенетичне значення у патогенезі хологеного сепсису у хворих з ХНХ на тлі ДбК і повинна враховуватися при проведенні лікувальних заходів у хворих з даною патологією.