Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
| Вид материала | Диплом |
- Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 868.73kb.
- Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 744.68kb.
- Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної, 678.92kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- Валентина Валентиновича Кришталя та 25-річчю кафедри сексології та медичної психології, 598kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
- В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний,, 687.35kb.
- Затверджено наказом ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 88.61kb.
- Національної Медичної Академії післядиплом, 176.76kb.
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ СОСТОЯНИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ НА ОСНОВЕ МЕТОДА ИНДЕКСИРОВАННЫХ КАРИОГРАММ
Колесников М.М.1, Чумаченко Т.А.2
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца1, Харьковский государственный медицинский университет 2
Целью данной работы явилось прогнозирование состояния хирургических больных по данным кариографического тестирования ядер клеток буккального эпителия.
В детском хирургическом стационаре в динамике обследовано 47 больных, которые были подвергнуты оперативному вмешательству по поводу варикоцеле, грыж и пластики уретры и 15 больных с локализованными гнойно-септическими заболеваниями (панариции, фурункулы и др.).
Стерильным шпателем осуществляли соскоб буккального эпителия, который переносили на предметное стекло, окрашивали специальным красителем, микроскопировали и оценивали клетки буккального эпителия по состоянию оболочек и хроматизации ядер. В препарате определяли процентное содержание нормальных, морфологически измененных обратимых, морфологически измененных необратимых и разрушающихся ядер, и рассчитывали индекс (КИ) и формулу кариограммы. Полученные данные сопоставляли с результатами бактериологических исследований отделяемого из ран и из носа, а также с показателями развернутых гемограмм.
До операции более, чем у половины детей КИ составлял до 20, что расценивалось как физическое состояние субболезни. У 47,4 % больных до операции КИ был очень высоким и составлял более 20, у этих пациентов после операции отмечалось ухудшение показателей кариографического теста в 40 % случаев, т.е. чаще, чем у больных (30 % случаев), у которых параметры КИ до операции составляли меньше 20.
Установлено, что у 16 детей (34 %) в динамике исследования регистрировалось улучшение кариограмм. Как правило, у этих пациентов из ран выявлялось скудное гнойное отделяемое или не было видимого гноя.
При анализе состояния клеток буккального эпителия у детей с локализованными гнойно-септическими заболеваниями установлено, что при высевании из раны золотистого или эпидермального стафилококков КИ у детей составлял 8-10, при отрицательных результатах бактериологического исследования отделяемого раны параметры КИ определялись на уровне 2-6,5, что указывает на соответствие показателей кариографического теста обсемененности раны.
При сопоставлении КИ больных детского хирургического стационара с данными развернутых гемограмм выявлено, что при лимфоцитозе определяется сниженный КИ. У больных с ускоренной СОЭ КИ был выше 20. Выявленные закономерности указывают на взаимосвязь величины КИ и выраженности компенсаторных механизмов организма.
Таким образом, полученные результаты указывают на возможность диагностики напряжения адаптационно-компенсаторных механизмов, субклинических состояний и прогнозирование течения заболевания у хирургических больных по показателям кариографического теста. Метод индексированных кариограмм можно рекомендовать для оценки физического состояния пациентов, выбора адекватного метода лечения и внесения корректив в проводимую терапию.
ПІДХОДИ ДО ВИЯВЛЕННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОЇ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ
Колюбакіна Л.В.
Буковинська державна медична академія
Пошук ефективних методів діагностики інфекційно-запальних захворювань у новонароджених дітей залишається однією із актуальних проблем неонатології. Впливаючи на формування основних показників неонатальної захворюваності та смертності, інфекційно-запальні захворювання у клінічному перебігу часто подібні до багатьох інших захворювань, які виникають в періоді новонародженості та характеризуються системними проявами, що утруднює своєчасну діагностику цих станів. Більшість лабораторних показників щодо підтвердження інфекційно-запального процесу у новонароджених малоінформативні. Аналіз наукової літератури показує, що останнім часом з”являється чимало інформації щодо використання рівня гострофазових реактантів для діагностики інфекційно-запальних процесів. Нажаль, у неонатальному періоді інтерпретація цих показників носить суперечливий характер. Виходячи з цього, метою роботи було вивчення діагностичної цінності та прогностичного значення показників вмісту у сироватці крові С-реактивного білка ( СРБ), функціонального стану нейтрофільних гранулоцитів крові ( за даними НСТ-тесту) та лейкоцитарного індексу у виявленні та передбаченні інфекційно-запального процесу у новонароджених дітей.
Було проведене комплексне клініко-імунологічне обстеження 34 новонароджених дітей із верифікованою бактеріальною інфекцією ( сепсис, бактеріальна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт) та 54 пацієнти із мімікруючими іх патологічними станами ( постасфіктичний синдром, синдром дихальних розладів, внутрішньочерепні крововиливи). За основними клінічними характеристиками, соціальними, матеріально-побутовими показниками та урбанізованістю сім”ї групи порівняння істотно не відрізнялися. Перинатальні фактори ризику та більшість симптомів клінічної картини були діагностично незначущими в підтвердженні інфекційно-запальних захворювань у новонароджених.
Проведений комплекс загально-клінічних, біохімічних та бактеріологічних методів обстеження не виявив чіткої залежності щодо підтвердження бактеріальної інфекції у новонароджених. При залученні до порівняльного аналізу результатів імунологічних методів дослідження крові 1-2 рівнів відмічено, що суттєвих відмінностей щодо вмісту субпопуляцій Т-лімфоцитів, функція яких асоціюється з хелперною та супресорною, вмісту імуноглобулінів А,М,G в групах обстежених дітей не встановлено.
При порівняльному аналізі результатів параклінічних методів дослідження відзначено, що лейкоцитарний індекс, більший або рівний 0,3 констатовано у кожної третьої дитини із верифікованою бактеріальною інфекцією, та у кожної четвертої дитини групи порівняння. Аналіз кисневозалежної мікробоцидності нейтрофільних гранулоцитів крові, за даними НСТ-тесту дозволив встановити, що середній показник спонтанного НСТ-тесту у новонароджених першої групи становив 34,1 ± 2,1 %, а у пацієнтів другої групи 30,7 ± 2,1% ( р > 0,05). Не виявлено також істотних відмінностей показників стимульованого НСТ-тесту в обох клінічних групах.
Показник СРБ вищий від норми ( 10,0 мг/л), був у 70,0 ± 10,2 % новонароджених з верифікованою бактеріальною інфекцією та у 18,2 ± 8,2 % дітей зі станом, подібним до інфекційного процесу ( р <0,001) та в абсолютних числах становив у середньому 43,9 ± 5,6 мг/л і 12,4 ± 4,1 мг/л (p <0,01) відповідно.
Враховуючи отримані дані, була проведена оцінка діагностичної цінності цих лабораторних показників у виявленні інфекційно-запальних процесів у новонароджених дітей. Результати дослідження представлені в таблиці.
Таблиця
Діагностична цінність визначення НСТ-тесту, С-реактивного білка та нейтрофільного індексу у новонароджених дітей
| Показники | Чутливість (%) | Специфічність (%) | Передбачувана цінність | Точність (%) | Розповсюдженість (%) | |
| Негативна (%) | Позитивна (%) | |||||
| Спонтанний НСТ-тест (>16,0%) | 70,5 | 43,1 | 42,2 | 68,7 | 54,1 | 40,0 |
| СРБ (>10,0 мг/л) | 65,5 | 78,7 | 65,5 | 78,0 | 73,6 | 38,1 |
| Нейтрофільний індекс( >0,3) | 35,2 | 76,6 | 46,1 | 67,6 | 61,7 | 36,1 |
Низькі показники специфічності при оцінці спонтанного НСТ-тесту були зумовлені значною кількістю хибнонегативних результатів внаслідок розповсюдженості метаболічних зсувів у новонароджених на фоні системних захворювань будь-якого генезу. Але високі показники чутливості та негативної передбачувальної цінності дають можливість використати даний тест в якості первинного скринінгу інфекційно-запального процесу. Лейкоцитарний індекс має низьку діагностичну цінність у зв”язку з високою частотою хибно негативних результатів та досить низьким рівнем істинно позитивних результатів. Оцінка діагностичної цінності СРБ виявила високі показники специфічності, позитивної передбачувальної цінності та точності при відносно високій чутливості, що вказує на перспективність використання цього показника з метою експрес-діагностики інфекційно-запального процесу у новонароджених дітей.
При оцінці можливої прогностичної цінності дослідження цих імунологічних показників встановлено, що вміст у сироватці крові СРБ в перші дні захворювання понад 30 мг/л відображує наявність ризику збереження тяжкості стану на 7-у та 10-у доби захворювання.