Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
| Вид материала | Диплом |
- Типовий навчальний план І програма спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних, 868.73kb.
- Типовий навчальний план та програма інтернатури випускників вищих медичних закладів, 744.68kb.
- Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної, 678.92kb.
- Чепілко Катерина Іванівна Подолюк Ольга Олександрівна Рецензент: Голова проблемної, 398.49kb.
- Міністерство освіти І науки україни управління культури І туризму харківської обласної, 44.83kb.
- Валентина Валентиновича Кришталя та 25-річчю кафедри сексології та медичної психології, 598kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет, 200.57kb.
- В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний,, 687.35kb.
- Затверджено наказом ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 88.61kb.
- Національної Медичної Академії післядиплом, 176.76kb.
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ИСХОДА СЕПСИСА ПРИ ПОЛИОРГАННОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ У ПОСТРАДАВШИХ С ПОЛИТРАВМОЙ
Замятин П.Н.
Харьковский государственный медицинский университет
Сепсис у пострадавших в раннем постшоковом периоде после политравмы встречается в 27-30% случаев, а летальность колеблется от 32 до 65%.
Введение в практику понятий компенсаторного противовоспалительного и смешанного антагонистического синдромов позволило наметить новые пути исследования этого грозного осложнения. К настоящему времени назрела необходимость разработки новых критериев прогноза течения и исходов сепсиса.
Проведенное нами исследование основано на результатах изучения клинико-лабораторной информации, полученной у 56 пострадавших с осложненным течением послеоперационного периода: среднего артериального давления, числа сердечных сокращений, числа дыхательных движений, суточного диуреза, показателей клинического и биохимического исследования крови, уровня средних молекул и ряда современных иммунологических тестов.
Тяжесть состояния пострадавших была обусловлена развитием синдрома системной воспалительной реакции и сепсисом и оценивалась по шкале АРАСНЕ II .Выявлены критерии, при помощи которых возможен прогноз неблагоприятного исхода у пострадавших с сепсисом в различные сутки послеоперационного периода. В частности, показано, что оценка уровня пролиферативного ответа Т-клеток и показателя апоптоз-модулирующей активности сыворотки крови позволяет с точностью до 97% прогнозировать развитие неблагоприятного исхода при сепсисе.
Установленные иммунологические критерии прогноза течения послеоперационного периода по предложенной нами методике позволяют прогнозировать неблагоприятный исход в первые сутки заболевания, что значительно опережает прогнозирование по клинико-лабораторным признакам.
Математическая обработка полученных результатов проводилась методами описательной, параметрической и непараметрической статистики на персональном компьютере с использованием программы ”Statistika 4.3”.
Суммируя полученные данные следует отметить, что в группе пострадавших с сепсисом в раннем послеоперационном периоде показатели характеризовались наличием признаков иммунодепрессии. По сравнению со здоровыми донорами у больных отмечается выраженное подавление митогенной реактивности Т-клеток, которое ассоциировано с повышенным уровнем апоптоза лимфоцитов среди свежевыделенных, спонтанно культивируемых и стимулированных мононуклеарными клетками. Также больные характеризовались нарушениями в моноцитарном звене иммунитета. При этом у большинства больных выявляли наличие повышенной воспалительной либо супрессорной активности.
Так, сыворотки крови выживших пациентов обладали способностью усиливать апоптоз и тем самым ограничивать системную воспалительную реакцию, а в последующем и выраженность противовоспалительного синдрома. В то же время сыворотки умерших ингибировали апоптоз, что может быть причиной развития чрезмерной выраженности синдрома системной воспалительной реакции и компенсаторного противовоспалительного синдрома.
Был выявлен наиболее неблагоприятный тип течения сепсиса – больные с гиперреактивным типом имели наиболее выраженные признаки угнетения иммунитета.
Полученные данные свидетельствуют о том, что усиленный апоптоз, одинаково выявляемый в группах умерших и выживших пострадавших в раннем послеоперационном периоде, выступает в качестве универсального механизма ограничения системной воспалительной реакции.
Нами выявлены два прогностических критерия прогноза течения заболевания: cнижение пролиферативного ответа Т-клеток ниже 10000 имп./мин. и апоптоз-модулирующая активность сыворотки менее 0,8, что с наибольшей долей вероятности по нашим наблюдениям позволяет прогнозировать развитие летального исхода уже в первые сутки раннего послеоперационного периода.
ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПЕРОКСИДАЦІЇ ЛІПІДІВ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ СЕПСИСІ ЯК УСКЛАДНЕННІ БЕШИХИ
Зельоний І.І.
Луганський державний медичний університет
За останні десятиріччя в умовах екологічно несприятливих регіонів з високим рівнем забруднення довкілля хімічно шкідливими речовинами, відмічається суттєве підвищення захворюваності на стрептококові інфекції, насамперед, бешиху, ніж у місцевостях з порівняно сприятливими екологічними умовами. Це, насамперед пов’язано з формуванням вторинних імунодефіцитних станів. Значний рівень захворюваності на бешиху, особливо серед робітників м’ясокомбінатів та інших осіб, які професійно пов’язані з тваринами, або переробкою м`яса, причому у 25-40% хворих на бешиху виникають ураження суглобів, які нерідко мають тривалий або хронічний перебіг. Також дана патологія досить часто зустрічається серед осіб молодого, найбільш працездатного віку, робота яких пов’язана з важкими умовами фізичної праці та забрудненням шкірних покривів та частим виникненням мікротравм – шахтарів-вугільників, машинобудівників, водіїв автотранспорту та інш.
Досить часто дана патологія носить затяжний перебіг, що призводить до розвитку ускладнення – виникнення хірургічного сепсису. У розвитку хірургічного сепсису велике значення має поліморфність мікроорганізмів, які викликають те чи інше захворювання, їхня резистентність до багатьох антибактеріальних препаратів, формування на цьому фоні вторинного імунодефіцитного стану, порушення не лише з боку імунологічного гомеостазу, але і з боку біохімічного. Вивчення аспектів патогенезу хірургічної інфекції, зокрема хірургічного сепсису, дозволило б обґрунтувати доцільність застосування препаратів, спрямованих на корекцію взаємовідносин процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і стану системи антиоксидантного захисту (АОЗ) у хворих хірургічним сепсисом як ускладненням бешихи, а можливо, і попередити його розвиток.
Під спостереженням знаходилося 45 хворих з розвиток хірургічного сепсису як ускладнення бешихи. Даний діагноз був підтверджений повторним виділенням збудника з периферичної крові при посівах крові на стерильність. Клінічна картина хірургічного сепсису була типовою і характеризувалася пропасною реакцією (переважно гектичною) і іншими симптомами загального токсикозу, а також наявністю місцевого гнійно-некротичного вогнища.
Крім загальноприйнятого клініко-лабораторного обстеження, усім хворим проводили вивчення деяких біохімічних показників, а саме вивчали вміст у крові продуктів ПОЛ – малонового диальдегіду (МДА) і дієнових кон’югат (ДК) спектрофотометрично та рівень так званих «середніх молекул» (СМ) методом, запропонованим В.В. Ніколайчиком та співавторами. При біохімічному обстеженні було встановлено, що у всіх пацієнтів, що знаходилися під спостереженням, була істотно підвищена концентрація продуктів ПОЛ у сироватці крові. Дійсно, рівень МДА був підвищений у 2,8 рази відносно норми і становив 8,26±0,03 мкмоль/л (норма 2,95±0,09 мкмоль/л; Р<0,001). Вміст ДК у крові хворих був в 2,9 рази вище норми, тобто 25,2 мкмоль/л при нормі 8,7±0,15 мкмоль/л (Р<0,05). Показник ПГЕ у 3,7 рази вище за нормальне значення (Р<0,001). Отримані дані дозволяють вважати, що в пацієнтів з розвитком хірургічного сепсису досить висока вираженість процесів ПОЛ.
При дослідженні рівня СМ у сироватці крові обстежених хворих було встановлено, що даний показник був підвищений у середньому в 5,1 рази (Р<0,001). Рівень СМ у крові – один з найважливіших показників, що свідчить про вираженість клініко-лаборатоного синдрому «метаболічної інтоксикації» (СМІ). Тому виходячи з отриманих результатів можна вважати, що у пацієнтів при розвитку хірургічного сепсису значно виражений ендогенний СМІ.
Вивчення можливого взаємозв'язку між показниками ПОЛ і концентрацією СМ у крові, дозволило установити наявність взаємозалежності між рівнем МДА і СМ (r=+0,582), ДК і СМ (r=+0,543), показником ПГЕ і концентрацією СМ (r=+0,563). Наявність такого взаємозв'язку, очевидно, дозволяє говорити про спільність патогенетичних механізмів підвищення концентрації СМ, що свідчить про розвиток СМІ, і активацію процесів ПОЛ. Таким чином, у хворих з наявність хірургічного сепсису як ускладнення бешихи відзначається істотне підвищення активності процесів ПОЛ й одночасно підвищення концентрації СМ, що свідчить про розвиток ендогенного СМІ.