Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
| Вид материала | Документы |
- Вінниця – 2006, 184.55kb.
- М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Фондова лекція, 458.68kb.
- Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
- Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
наявність на зовнішній поверхні товстої кишки трьох поздовжніх стрічок (taeniae coli), завширшки 1см. Вони починаються від основи червоподібного відростка і доходять до прямої кишки. Виділяють брижову (taenia mesocolica), чепцеву (taenia omentalis) та вільну (taenia libera) стрічки. Брижова стрічка відповідає місцеві прикріплення до товстої кишки (поперечної ободової, сигмоподібної ободової) їхнії бриж або лінії прикріплення кишки (висхідної і низхідної ободових) до задньої черевної стінки. Чепцева стрічка знаходиться на передній поверхні поперечної ободової кишки, де до неї прикріплюється великий чепець, і продовжується на решту відділів товстої кишки. Вільна стрічка розташовується на передніх (вільних) поверхнях висхідної і низхідної ободових кишок, а на поперечній ободовій кишці – на її нижній поверхні внаслідок її провисання і деяким скручуванням навколо поздовжньої осі.
- стінка ободової кишки має мішкоподібні випини (haustra coli), що надає ободовій кишці гофрованого вигляду. Випини утворюються через невідповідність довжини стрічок і ділянок ободової кишки між стрічками.
- уздовж чепцевої та вільної стрічок розташовуються пальцеподібні випини серозної оболонки, що містять жирову тканину, – чепцеві привіски (appendicеs epiploicae (omentales), довжиною 4-5 см.
Сліпа кишка (сaecum) – початковий відділ товстої кишки, розміром 77 см, що розташований нижче клубово-сліпокишкового отвору кишечника у правій клубовій ямці. Передньою поверхнею сліпа кишка прилягає до передньої черевної стінки, а задньою поверхнею – до клубово-поперекового м’яза.
Клубово-сліпокишковий отвір (отвір клубового клапана), ostium ileocaecale (ostium valvae ilealis), з’єднує тонку кишку з товстою. Він має вигляд горизонтальної щілини, обмеженої зверху та знизу губами клубово-сліпокишкового клапана (клубової заслонки (Баугінія)), valva ilеocaecalis (ilealis). В основі губ клапана лежить коловий шар м’язової оболонки клубової кишки. У місцях з’єднання губ клапана спереду та ззаду є парна вуздечка клубово-сліпокишкового клапана (клубової заслонки), frenulum valvae iliocaecalis (ilealis). Клубово-сліпокишковий клапан запобігає надходженню калових мас із товстої кишики до тонкої. Приблизно на 3 см нижче клубово-сліпокишкового отвору, на внутрішній поверхні задньоприсередньої стінки сліпої кишки є отвір червоподібного відростка (ostium appendicis vermiformis).
Червоподібний відросток (appendiх vermiformis) є трубчастим дивертикулом (виростом) сліпої кишки, завдовжки 9 см (варіює у межах 2-23 см), з діаметром біля основи близько 0,5 см.
Ободова кишка (colon) складається з:
- висхідної ободової (colon ascendens);
- поперечної ободової (colon transversum);
- низхідної ободової (colon descendens);
- сигмоподібної ободової (colon sigmoideum).
Висхідна ободова кишка (colon ascendens) має довжину 15-20 см, проектується у праву бічну ділянку живота. Від правої клубової ямки висхідна ободова кишка піднімається у праву підреберну ділянку до нутрощевої поверхні печінки, повертає наліво і утворює правий згин ободової кишки (flexura coli dextra). Очеревиною висхідна ободова кишка вкрита спереду та з боків (мезоперітонеально). Ззаду вона з’єднується з квадратним м’язом попереку, поперечним м’язом живота та правою ниркою. Спереду та з боку висхідна ободова кишка межує з черевною стінкою.
Поперечна ободова кишка (colon transversum) має довжину 50 см, йде від правого до лівого згину ободової кишки (flexura coli sinistra), який розміщений у лівому піддіафрагмальному просторі. Поперечна ободова кишка очеревиною покрита з усіх боків (інтраперітонеально) і має брижу поперечної ободової кишки (mesocolon transversum). Зверху кишка прилягає до шлунку, печінки та селезінки, ззаду – до дванадцятипалої кишки та підшлункової залози, знизу – до петель брижової частини тонкої кишки, спереду – до передньої черевної стінки.
Низхідна ободова кишка (colon descendens) має довжину 20-22 см, йде від лівого згину ободової кишки вниз і досягає порожнини таза, і переходить у сигмоподібну ободову кишку на рівні клубового гребеня. Спереду та збоку низхідна ободова кишка межує з черевною стінкою, присередньо – з петлями тонкої кишки, ззаду з’єднується з квадратним м’язом попереку. Низхідна ободова кишка вкрита очеревиною з трьох сторін (мезоперітонеально): спереду та з боків.
Сигмоподібна ободова кишка (colon sigmoideum), довжиною близько 50 см, розміщена у лівій клубовій ямці та порожнині малого тазу, йде від низхідної ободової кишки до початку прямої кишки, який розміщується на рівні ІІІ крижового хребця. Сигмоподібна ободова кишка вкрита очеревиною з усіх боків і має довгу брижу (mesocolon sigmoideum), що зумовлює її S-подібну форму, значну рухливість, та можливість легкого проведення ковзної пальпації її початкового відділу через передню черевну стінку у лівій пахвинній ділянці.
Внутрішня поверхня ободової кишки має гладку поверхню та півмісяцеві складки (plicae semilunares). Стінка кишки представлена трьома оболонками:
- зовнішньою – серозною (очеревиною) з підсерозною основою;
- середньою – м’язовою;
- внутрішньою – слизовою з підслизовою основою.
Слизова оболонка вкрита одношаровим циліндричним епітелієм. Залози слизової оболонки виробляють слиз та разом з продуктами діяльності бактерій створюють у порожнині товстої кишки слабо кисле середовище. У слизовій оболонці містяться також поодинокі лімфовузли. Ці лімфовузли представляють у товстій кишці імунну систему організму людини, яка контролює існуючу у порожнині товстої кишки мікрофлору.
Пряма кишка (rectum) є кінцевим відділом товстої кишки, довжиною близько 15 см. Кишка розташована між сигмоподібною ободовою кишкою та відхідниковим каналом, і служить для накопичення калових мас і всмоктування із них води. Позаду прямої кишки знаходяться крижова та куприкова кістки, попереду – сечовий міхур, сім’яні пухирці та передміхурова залоза (у чоловіків), або матка (у жінок).
Пряма кишка має два вигини, які розміщені у сагітальній площині:
- крижовий згин (flexura sacralis), який відповідає увігнутій тазовій поверхні крижової кістки;
- промежинний згин (flexura perinealis), який спрямований опуклою поверхнею вперед і знаходиться трохи вище місця проходження кишки через тазову діафрагму промежини.
Розширена частина прямої кишки, яка розміщена над відхідниковим каналом, зветься ампулою прямої кишки (ampula recti). Межа між відхідниковим каналом та прямою кишкою проходить на рівні верхівки передміхурової залози (у чоловіків), або на рівні верхівки куприка (приблизно на 3 см вперед від верхівки куприка) – у жінок.
Очеревина повністю вкриває тільки верхню (надампулярну) частину прямої кишки. З верхнього відділу ампули очеревина переходить на орган, який розміщений перед прямою кишкою. У нижньому відділі ампули очеревина покриває лише передню стінку прямої кишки. М’язова оболонка представлена зовнішнім поздовжнім та внутрішнім коловим шаром непосмугованої мускулатури. Пучки м’язевих волокон, що прямують від прямої кишки до куприка та до проміжної (перетинчастої) частини чоловічого сечівника мають назву прямокишково-куприкового м’яза (m. rectococcygeus) та прямокишково-сечівникового м’яза (m. rectourethralis) відповідно. Слизова оболонка прямої кишки зазвичай (у ненаповненому стані) збирається у три (верхню, середню та нижню) поперечні складки прямої кишки (plicae transversaе recti). Найбільша серед них – середня поперечна складка, розташовується на 6 см вище відхідника.
Відхідниковий (анальний) канал (canalis analis), довжиною 4 см, є продовженням прямої кишки і кінцевим відділом травного тракту. Канал з усіх боків охоплений м’язами промежини, зокрема зовнішнім м’язом-замикачем (сфінктером) відхідника (m. sphincter ani externus), який побудований з посмугованої м’язової тканини і є довільним м’язом. Глибше зовнішнього м’яза-замикача відхідника лежить коловий шар м’язової оболонки відхідникового каналу, який зветься внутрішнім м’язом-замикачем відхідника (m. sphincter ani internus). Внутрішній м’яз-замикач відхідника побудований з непосмугованої м’язової тканини і є мимовільним м’язом.
5.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Ротова порожнина, її відділи. Присінок рота та власне ротова порожнина: їх будова.
2.. Тверде та м’яке піднебіння, їх будова.
3. Язик: частини, будова; особливості слизової оболонки язика, функції язика.
4. Зуби: частини зуба, тканини зуба. Молочні зуби, їх формула. Терміни прорізування молочних зубів.
5. Постійні зуби: формула, характеристика видів зубів.
6. Ротові залози: класифікація. Великі та малі слинні залози, їх топографія і морфофункціональна характеристика.
7. Зів: межі, сполучення.
8. Глотка: топографія, частини, сполучення. Лімфоепітеліальне кільце глотки Пирогова-Вальдейєра.
9. Стравохід: частини, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія). Анатомічні та фізіологічні звуження стравоходу.
10. Шлунок: топографія, частини; будова стінки.
11. Тонка кишка: відділи, їх топографія, відношення до очеревини.
12. Дванадцятипала кишка: частини, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія).
13. Товста кишка: відділи, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія).
14. Сліпа кишка: топографія (голотопія, синтопія), особливості будови.
15. Частини та згини ободової кишки, їх топографія (голотопія, синтопія), відношення до очеревини.
16. Особливості будови стінки ободової кишки. Рельєф її слизової оболонки.
17. Пряма кишка: частини, згини, відношення до очеревини, топографія у чоловіків і у жінок.
18. Зовнішні ознаки товстої кишки; її відмінності від тонкої кишки.
5.3. Задачі для самоконтролю:
1. До складу м’якого піднебіння належить все, крім:
А. Слизової оболонки.
В. Піднебінного апоневрозу.
С. М’язів.
D. Слинних залоз.
*Е. Мигдаликів.
2. М’язи м’якого піднебіння всі, крім:
*А. Шило-язикового м’яза.
В. М’яза-підіймача піднебінної завіски.
С. М’яза-натягувача піднебінної завіски.
D. М’яза язичка.
Е. Піднебінно-язикового м’яза.
3. До смакових сосочків язика належать всі, крім:
*А. Ниткоподібних.
В. Грибоподібних.
*С. Конічних.
D. Жолобуватих.
Е. Листоподібних.
4. Власні м’язи язика всі, крім:
А. Верхнього поздовжнього м’яза.
В. Нижнього поздовжнього м’яза.
С. Поперечного м’яза язика.
*D. Шило-язикового м’яза.
Е. Вертикального м’яза язика.
5. Язик має частини всі, крім:
*А. Дна.
В. Спинки.
С. Кореня.
D. Тіла.
Е. Кінчика.
6. На під’язиковому сосочку відкриваються протоки слинних залоз:
А. Язикових.
В. Губних.
*С. Під’язикової.
*D. Піднижньощелепної.
Е. Привушної.
7. Протоки яких слинних залоз відкриваються у присінок рота?
*А. Привушної.
В. Під’язикової.
С. Піднижньощелепної.
*D. Щічних.
Е. Язикових.
8. Яка формула молочних зубів?
А. 2,0,1,2.
*В. 2,1,0,2.
С. 1,2,0,2.
D. 0,2,1,2.
Е. 1,2,2,0.
9. Яка формула постійних зубів?
А. 3,2,1,2.
В. 2,2,1,3.
*С. 2,1,2,3.
D. 1,3,2,2.
Е. 3,2,2,1.
10. Частини зуба всі, крім:
А. Коронки.
В. Кореня.
*С. Тіла.
D. Шийки.
*Е. Головки.
11. Виділяють форми зубів всі, крім:
А. Різців.
В. Ікол.
*С. Великих різців.
D. Малих кутніх.
Е. Великих кутніх.
12. Які зуби мають три корені?
*А. Верхні великі кутні.
В. Різці.
С. Ікла.
D. Малі кутні.
Е. Нижні великі кутні.
13. Великі слинні залози всі, крім:
*А. Щічних.
В. Привушної.
С. Піднижньощелепної.
D. Під’язикової.
*Е. Язикових.
14. Глотка має частини всі, крім:
А. Носової.
*В. Піднебінної.
С. Ротової.
*D. Грудної.
Е. Гортанної.
15. Всі отвори відкриваються в глотку, крім:
А. Хоан.
В. Глоткових отворів слухових труб.
*С. Входу в трахею.
D. Зіва.
Е. Входу в гортань.
16. Лімфатичні утворення глотки і зіву всі, крім:
А. Глоткового мигдалика.
*В. Скупчених лімфатичних вузликів.
С. Трубних мигдаликів.
D. Піднебінних мигдаликів.
Е. Язикового мигдалика.
17. Де знаходиться язиковий мигдалик?
А. На склепінні глотки.
В. На м’якому піднебінні.
С. На нижній поверхні язика.
*D. В ділянці язика.
Е. У мигдаликовій ямці.
18. Стравохід має частини всі, крім:
А. Шийної.
*В. Головної.
С. Грудної.
*D. Аортальної.
Е. Черевної.
19. Анатомічні звуження стравоходу всі, крім:
*А. Аортального.
*В. Кардіального.
С. Фарінгеального.
D. Бронхіального.
Е. Діафрагмального.
20. Стінка стравоходу має оболонки всі, крім:
А. Зовнішньої.
В. М’язової.
*С. Ендотеліальної.
D. Слизової.
*Е. Фіброзної підслизової.
21. Стінка шлунку має оболонки всі, крім:
*А. Адвентиції.
В. Серозної.
С. Слизової.
*D. Колагенової.
Е. М’язової.
22. Якої зв’язки не має шлунок?
*А. Печінково-дванадцятипалокишкової.
В. Печінково-шлункової.
С. Шлунково-діафрагмальної.
D. Шлунково-селезінкової.
Е. Шлунково-ободовокишкової.
23. Шлунок розташований:
А. Екстраперітонеально.
В. Мезоперітонеально.
С. Ретроперітонеально.
*D. Інтраперітонеально.
Е. Юкстраперітонеально.
24. Яка скелетотопія кардіального отвору шлунка?
*А. X-XI грудні хребці.
В. XII грудний –I поперековий хребці.
С. XI-XII грудні хребці.
D. I-II поперекові хребці.
Е. II-III поперекові хребці.
25. Яка скелетотопія воротарного отвору шлунка?
А. X-XI грудні хребці.
*В. XII грудний –I поперековий хребці.
С. XI-XII грудні хребці.
D. I-II поперекові хребці.
Е. II-III поперекові хребці.
26. Тонка кишка має відділи всі, крім:
А. Дванадцятипалої кишки.
В. Порожньої кишки.
*С. Сліпої кишки.
*D. Ободової кишки.
Е. Клубової кишки.
27. Дванадцятипала кишка має частини всі, крім:
А. Верхньої.
В. Низхідної.
С. Горизонтальної.
*D. Прямої.
Е. Висхідної.
28. В якому утворі дванадцятипалої кишки відкривається додаткова протока підшлункової залози?
А. На великому сосочку.
*В. На малому сосочку.
С. На коловій складці.
D. На ворсинці.
Е. На півмісяцевій складці.
29. Порожня і клубова кишка розташовані:
А. Екстраперітонеально.
В. Мезоперітонеально.
С. Ретроперітонеально.
D. Мезо- та екстраперітонеально.
*Е. Інтраперітонеально.
30. Товста кишка має відділи всі, крім:
А. Сліпої кишки.
В. Поперечної ободової кишки.
С. Прямої кишки.
D. Сигмоподібної ободової кишки.
*Е. Клубової кишки.
31. Брижу мають такі частини товстої кишки:
А. Сліпа кишка.
В. Висхідна ободова кишка.
*С. Сигмоподібна ободова кишка.
D. Низхідна ободова кишка.
*Е. Поперечна ободова кишка.
32. Головними ознаками товстої кишки є все, крім:
А. Випинів ободової кишки.
В. Чепцевих привісок.
С. Стрічок ободової кишки.
*D. Колових складок.
*Е. Крипт.
33. Ободова кишка має стрічки всі, крім:
А. Брижової.
*В. Поздовжньої.
С. Чепцевої.
*D. Кишкової.
Е. Вільної.
34. Які складки має слизова оболонка прямої кишки?
*А. Поперечні.
В. Немає складок.
С. Півмісяцеві.
D. Косі.
*Е. Поздовжні.
35. Які згини має пряма кишка?
А. Тазовий.
*В. Крижовий.
*С. Промежинний.
D. Верхній.
Е. Нижній.
5.4. Тестові завдання для самоконтролю:
1. Після травми обличчя у хворого 37 років гематома щічної ділянки. Відтік з якої слинної залози блоковано гематомою?
*A. Привушної.
B. Під’язикової.
C. Піднижньощелепної.
D. Губних.
E. Щічних.
2. Пацієнт помилково випив розчин оцтової кислоти. Яка оболонка стравоходу зазнала найбільших пошкоджень?
*A. Слизова.
B. М’язова.
C. Серозна.
D. Еластична мембрана.
E. М’язова і серозна.
3. У дітей часто можна спостерігати утруднене носове дихання, яке пов’язане з надмірним розвитком лімфоїдної тканини слизової оболонки глотки. Розростання яких мигдаликів може спричинити це явище?
* A. Tonsilla pharyngealis.
B. Tonsilla palatina.
C. Tonsilla lingualis.
D. Tonsilla tubaria.
E. Усіх названих мигдаликів.
4. Обстежуючи секційний матеріал, патологоанатом помітив на внутрішній поверхні однієї з ділянок кишки folliculi lymphatici aggregati (Пейєрові бляшки). Якій кишці належать ці структури?
A. Jejunum.
*B. Ileum.
C. Duodenum.
D. Colon ascendens.
E. Colon descendens.
5. Хворий 45 років випадково випив оцтову кислоту. Опік яких відділів травної системи перш за все буде відбуватися?
A. Порожнини рота та гортанної частини глотки.
*B. Порожнини рота, ротової частини глотки.
C. Глотки та шлунку.
D. Глотки та стравоходу.
E. Стравоходу та шлунку.
6. До лікарні поступив хворий з симптомами механічної жовтухи і з підозрою на рак великого сосочка дванадцятипалої кишки, який розташований у:
A. Висхідній частині дванадцятипалої кишки.
B. Верхній частині дванадцятипалої кишки.
C. Горизонтальній частині дванадцятипалої кишки.
*D. Низхідній частині дванадцятипалої кишки.
E. Дванадцятипало-порожньокишковому згині.
7. Під час рентгенологічного обстеження шлунку хворого 54 років у вертикальному положенні лікар констатує наявність повітря. В якій частині шлунка воно знаходиться?
A. Кардіальній.
B. Тілі.
*C. Дні.
D. Воротарній.
E. У ділянці малої кривини.
8. У хворого 22-х років під час операції виявлено наскрізний отвір діаметром 3 мм по передній стінці шлунка в середній третині, ближче до малої кривини. Яка частина шлунка ймовірніше всього уражена?
A. Corpus.
B. Fundus.
C. Pars cardiaca.
D. Pars pyloriсa.
E. Antrum pyloricum.
9. У хворого із защемленою грижею справа у грижовому мішку знаходиться кишка з ознаками запалення, на якій можна розрізнити чепцеві привіски, випини, які стягуються стрічками м’язів. Про ушкодження якого відділу кишки в першу чергу повинен подумати хірург?
A. Дванадцятипала кишка.
*B. Ободова кишка.
C. Порожня кишка.
D. Клубова кишка.
E. Пряма кишка.
10. У новонародженої дитини на протязі першої доби життя педіатр помітив відсутність акту дефекації. Про яку ваду розвитку свідчить цей факт?
A. Заяча губа.
B. Атрезія стравоходу.
*C. Атрезія відхідника.
D. Дивертикул стравоходу.
E. Дивертикул порожньої кишки.
11. У новонародженої дитини впродовж першої доби педіатр помітив, що при смоктанні молока воно потрапляє у носову порожнину. Про яку ваду розвитку свідчить цей факт?
A. Заяча губа.
B. Дивертикул стравоходу.
C. Атрезія стравоходу.
*D. Незарощення піднебіння.
E. Звуження стравоходу.
12. У приймальне відділення лікарні доставили дитину зі скаргами на біль за грудниною, яка з’являється після ковтання та супроводжується кашлем. При рентгенологічному дослідженні виявлено чужорідне тіло у товщі стінки стравоходу на рівні V грудного хребця. В ділянці якого звуження стравоходу сталося пошкодження його стінки?
*A. Бронхіального (у місці перехрещення з лівим головним бронхом).
B. Аортального (у місці прилягання дуги аорти).
C. Діафрагмального (у місці проходження крізь діафрагму).
D. Абдомінального (у місці переходу в шлунок).
E. Фарінгеального (у місці переходу глотки в стравохід).
13. У чоловіка 35 років – поранення в ділянці правої бічної половини живота. Яка частина товстої кишки найімовірніше може бути пошкоджена?
A. Низхідна ободова кишка.
B. Поперечна ободова кишка.
*C. Висхідна ободова кишка.
D. Сигмоподібна ободова кишка.
E. Пряма кишка.
14. При проведенні дуоденального зондування зонд не проходить із шлунка в дванадцятипалу кишку. В якому відділі шлунка є перешкода (пухлина)?
*A. У воротарному.
B. У кардіальному.
C. У ділянці дна.
D. У ділянці тіла.
E. У ділянці малої кривини.
15. В яку частину дванадцятипалої кишки необхідно ввести фіброгастроскоп для того, щоб оглянути великий сосок дванадцятипалої кишки?
A. Горизонтальну (нижню).
B. Висхідну.
C. Верхню.
*D. Низхідну.
E. У дванадцятипало-порожньокишковий згин.
16. Дитина 10 років скаржиться на утруднення носового дихання. При обстеженні встановлено, що причиною є стійка гіпертрофія лімфоїдної тканини. Збільшення якого мигдалика має місце?
A. Піднебінного.
*B. Глоткового.
C. Трубного.
D. Язикового.
E. Пейєрових бляшок.
17. Під час годування у новонародженої дитини спостерігається витікання молока з носа. Про яку ваду розвитку може свідчити цей симптом?
A. Атрезія (непрохідність) стравоходу.
B. Мікростома (зовнішній отвір).
C. Заяча губа (розщеплення верхньої губи).
D. Викривлення носової перегородки.
*E. Вовча паща (незарощення твердого піднебіння).
18. У деяких дітей спостерігається переважно ротове дихання через надмірне розростання лімфоїдної тканини. Розростанням яких структур це зумовлено?
*A. Глоткового мигдалика.
B. Піднебінних мигдаликів.
C. Язикового мигдалика.
D. Трубних мигдаликів.
E. Лімфатичних вузлів.
19. 38-річному хворому з виразкою шлунка була призначена ендоскопія. При проведенні обстеження ендоскопіст повинен пам’ятати, що нормальний рельєф слизової оболонки шлунку утворений:
A. Коловими складками, ворсинками, ямочками.
B. Півмісяцевими складками, полями.
C. Поперечними складками, ямочками.
D. Відхідниковими стовпами, полями, ямочками.
*E. Шлунковими складками, полями, ямочками.
20. До лікарні доставили хворого з тяжким хімічним опіком стравоходу. Через деякий час у хворого з’явилися симптоми запалення очеревини. У якій частині стравоходу його стінка пошкоджена найбільше?
A. У грудній.
B. У шлунковій.
C. У загруднинній.
*D. У черевній.
E. У шийній.
21. До стоматолога звернувся хворий із запаленням комірки другого верхнього кутнього зуба. Яка частина зуба буде уражена в першу чергу?
*A. Корінь зуба.
B. Коронка зуба.
C. Шийка зуба.
D. Порожнина коронки зуба.
E. Канал кореня зуба.
22. Лікар-стоматолог при лікуванні зубів вводить у простір між щокою і комірковим відростком верхньої щелепи ватний тампон. Вивідний отвір протоки якої залози він закриває?
A. Під’язикової.
B. Щитоподібної.
*C. Привушної.
D. Піднижньощелепної.
E. Усіх вищезгаданих.
5.5. Рекомендована література
5.5.1. Основна:
1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Парахін А.І. Анатомія людини. У трьох томах. Том другий. – Вінниця: Нова Книга, 2007. –
456 с.
2. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навчально-методичний посібник. – Львів: Поклик сумління, 1997. – 269 с.
3. Лютик М.Д., Луканьова С.М. Анатомія та фізіологія людини: Підручник. – Чернівці: ВІЦ „Місто”, 2008. – 392 с.
5.5.2. Додаткова:
1. Анатомия человека / Под ред. акад. АМН СССР М.Р.Сапина: в 2-х т. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1993. – 560 с.
2. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р., Синельников А.Я. Атлас анатомии человека: Учеб. пособие: В 4 т. Т. 2. – 7-е изд., перераб. – М.: РИА «Новая волна»: Издатель Умеренков, 2007. – С. 10-74.
3. Калашнікова С.М. Анатомія людини. Модуль II. Спланхнологія. – Харків, 2005. – С. 8-52.
4. Анатомія та фізіологія з патологією / За ред акад. Я.І.Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х.Микули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 680 с.
5. Воробьёв В.П. Атлас анатомии человека. – Мн.: Харвест, М..: АСТ, 2001. –
1472 с.
6. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – 11-е изд., испр. и доп. – СПб: Гиппократ, 2000. – 704 с.
ТЕМА № 6: „БУДОВА ВЕЛИКИХ ТРАВНИХ ЗАЛОЗ.”
Кількість годин – 4
1. Актуальність теми: З’ясування особливостей будови, топографії і функціонального значення органів травної системи має важливе значення для розуміння їх фізіології. Знання анатомо-функціональних особливостей залоз травної системи необхідні для правильного обґрунтування принципів діагностики і лікування захворювань печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів і підшлункової залози.
2. Навчальна мета: Вивчити будову, топографію та функцію печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози.
Конкретні цілі:
- мати уявлення про загальний план будови залоз травної системи;
- вивчити топографію і функцію залоз травної системи.
2.1. Студент повинен знати:
- будову, топографію печінки, жовчного міхура, підшлункової залози і селезінки;
- морфо-функціональні особливості жовчовивідних шляхів;
- будову і топографію очеревини, її відношення до органів, відділи порожнини очеревини.
2.2. Студент повинен вміти:
- продемонструвати форму, топографію і взаємовідношення печінки, жовчного міхура, підшлункової залози і селезінки із суміжними органами;
- показати поверхні, краї, борозни і частки печінки, її відношення до очеревини і зв’язковий аппарат;
- показати на трупі і препаратах частини жовчного міхура, його положення і відношення до очеревини;
- показати на препаратах хід і місце зливання міхурової протоки із загальною печінковою, утворення, хід і місце впадіння в дванадцятипалу кишку спільної жовчної протоки;
- показати на трупі, окремих препаратах частини і відношення до очеревини підшлункової залози, хід і місце впадіння підшлункової протоки та додаткової підшлункової протоки;
- показати на препаратах селезінку, її відношення до очеревини, зв’язки;
- показати на рентгенограмах форму і положення жовчного міхура, позапечінкових жовчних шляхів.
3. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вичення теми (міжпредметна інтеграція):
Дисципліни | Знати | Вміти |
| Біологія Фізіологія | Філогенез відділів і органів травної системи, їх порівняльну анатомію. Функції і механізми регуляції залоз травної системи. | Провести порівняльний аналіз філогенезу органів травної системи. Розказати що таке процес травлення, процеси жовчоутворення та жовчовиділення, тощо. |