Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
| Вид материала | Документы |
- Вінниця – 2006, 184.55kb.
- М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Фондова лекція, 458.68kb.
- Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
- Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
Груднина (sternum) складається з ручки, тіла і мечоподібного відростка. Між тілом і ручкою груднини утворюється кут груднини, який добре пальпується під шкірою.
На ручці груднини угорі міститься яремна вирізка, а по боках – ключичні вирізки. На бічних поверхнях ручки і тіла груднини є реброві вирізки для з’єднання з хрящами семи пар верхніх ребер.
Ребра (costae). Кожне ребро складається з кісткової частини (реброва кістка) і хрящової частини (ребровий хрящ).
Верхні сім ребер – справжні ребра, тому що вони самостійно з’єднуються з грудниною.
VIII-Х ребра своїми хрящами прикріплюються до ребрового хряща вищерозміщеного ребра і називаються несправжніми ребрами.
XI-XII ребра мають короткий ребровий хрящ, який закінчується в м’язах черевної стінки, і називаються коливними ребрами.
Кісткова частина ребра (реброва кістка) має передній кінець– груднинний кінець і задній кінець – хребтовий кінець.
На хребтовому кінці розрізняють голівку ребра, на якій міститься суглобова поверхня голівки ребра. Вона розділена на верхню і нижню частину гребенем голівки ребра. За голівкою ребра міститься шийка ребра, допереду від якої розташований горбок ребра. На горбку ребра є суглобова поверхня горбка ребра для з’єднання із ямкою поперечного відростка хребця.
Хребтовий кінець ребра, переходячи в тіло ребра, утворює кут ребра. Тіло ребра має внутрішню і зовнішню поверхні, верхній і нижній краї. На внутрішній поверхні нижнього краю ребра міститься борозна ребра, де проходять судини і нерви.
Перше ребро [I] (costa prima [I]) має верхню і нижню поверхні, зовнішній і внутрішній краї. Кут ребра співпадає з горбком ребра. На верхній поверхні першого ребра міститься горбок переднього драбинчастого м’яза, допереду від якого проходить борозна підключичної вени, а дозаду – борозна підключичної артерії.
На зовнішній поверхні другого ребра [II] (costa secunda [II]) міститься горбистість переднього зубчастого м’яза.
У одинадцятого і дванадцятого ребер передній кінець вільний, відсутній гребінь голівки ребра, відсутній горбок ребра (ребро сполучається з відповідним хребцем лише голівкою). На одинадцятому ребрі закінчується кут ребра.
КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri superioris)
Вони поділяються на грудний пояс (cingulum pectorale) або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris) і вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris).
Грудний пояс; пояс верхньої кінцівки включає в себе ключицю (clavicula) і лопатку (scapula).
Ключиця – це парна (трубчаста) коротка кістка S-подібної форми, яка має груднинний та надплечовий кінці, тіло ключиці, верхню та нижню поверхні. На нижній поверхні груднинного кінця ключиці міститься втиснення реброво-ключичної зв’язки, а на нижній поверхні надплечового кінця – конусоподібний горбок і трапецієподібна лінія. Груднинний кінець закінчується груднинною суглобовою поверхнею для з’єднання з ключичною вирізкою груднини, а надплечовий кінець закінчується надплечовою суглобовою поверхнею для з’єднання з надплечовим відростком лопатки.
Лопатка (scapula) – парна плоска кістка, яка має реброву (передню) і задню поверхні; верхній, присередній і бічний краї; верхній, нижній, бічний кут та шийку лопатки. На задній поверхні лопатки угорі міститься ость лопатки, яка поділяє її на надостьову і підостьову ямки. Ость лопатки переходить у надплечовий відросток, на якому міститься ключична суглобова поверхня для з’єднання з ключицею і має кут надплечового відростка.
На верхньому краї лопатки міститься вирізка лопатки. Реброва поверхня лопатки сформована підлопатковою ямкою, в якій розташовується однойменний м’яз. На бічному куті лопатки міститься суглобова западина для з’єднання з голівкою плечової кістки. Над суглобовою западиною нависає дзьобоподібний відросток. Над та під суглобовою западиною розташовані надсуглобовий горбок та підсуглобовий горбок.
Вільна частина верхньої кінцівки поділяється на плече (brachium), передпліччя (antebrachium) і кисть (manus).
Плечова кістка (humerus) є складовою частиною плеча і належить до типової (трубчастої) довгої кістки, яка має проксимальний наросток або епіфіз, або проксимальний кінець і дистальний наросток, епіфіз або дистальний кінець та тіло плечової кістки, - діафіз.
На проксимальному епіфізі міститься голівка плечової кістки, на якій знаходиться суглобова поверхня для з’єднання з лопаткою. Голівку плечової кістки відмежовує анатомічна шийка, під якою на задньобічній поверхні кістки міститься великий горбок, а на передній поверхні – малий горбок. Кожен з них переходить у свій гребінь – гребінь великого горбка і гребінь малого горбка, між якими проходить міжгорбкова борозна. На межі між проксимальним епіфізом і тілом кістки розташована хірургічна шийка плечової кістки.
Тіло плечової кістки має передньоприсередню, передньобічну і задню поверхні; присередній і бічний краї. На верхній третині задньої поверхні тіла плечової кістки міститься дельтоподібна горбистість, дозаду і донизу від якої проходить борозна променевого нерва..
На дистальному епіфізі міститься виросток плечової кістки, а на ньому – блок плечової кістки, що розташований присередньо; збоку від блока – головочка плечової кістки. Над блоком плечової кістки допереду міститься вінцева ямка, а над головочкою – променева ямка. На задній поверхні навпроти цих ямок розташована ліктьова ямка. На краях дистального епіфіза плечової кістки містяться присередній та бічний надвиростки. Між присереднім надвиростком і блоком плечової кістки проходить борозна ліктьового нерва.
Епіконділіт – патологічний процес в основі якого лежать запально-дегенеративні зміни окістя присереднього надвиростка плечової кістки.
Кістки передпліччя (ossa antebrachii). З бічної сторони передпліччя міститься променева кістка (radius), а з присередньої – ліктьова кістка (ulna).
Ліктьова кістка (ulna) є складовою частиною передпліччя і належить до (трубчастих) типових довгих кісток. Має проксимальний наросток, або проксимальний кінець і дистальний наросток, епіфіз або дистальний кінець та тіло ліктьової кістки, – діафіз.
На проксимальному наростку ліктьової кістки угорі міститься ліктьовий відросток, а донизу і допереду від нього – вінцевий відросток. Між ними розташована блокова вирізка. На бічній поверхні проксимального наростка міститься вирізка променевої кістки для з’єднання з голівкою променевої кістки. На тілі ліктьової кістки донизу від вирізки променевої кістки міститься гребінь м’яза-відвертача. Дещо нижче від вінцевого відростка міститься горбистість ліктьової кістки.
Тіло ліктьової кістки має передню, задню і присередню поверхні; передній, задній і міжкістковий краї.
На дистальному наростку ліктьової кістки розрізняють голівку ліктьової кістки, яка має суглобовий обвід. На присередній стороні голівки ліктьової кістки міститься шилоподібний відросток ліктьової кістки, який добре пальпується під шкірою.
Променева кістка (radius) є складовою частиною передпліччя і належить до (трубчастих) типових довгих кісток. Має проксимальний наросток, епіфіз або проксимальний кінець і дистальний наросток, епіфіз або дистальний кінець та тіло променевої кістки, – діафіз.
На проксимальному наростку променевої кістки міститься голівка променевої кістки з суглобовим обводом і з суглобовою ямкою. Голівка переходить у шийку променевої кістки.
Тіло променевої кістки має передню, задню і бічну поверхні; передній, задній і міжкістковий краї та горбистість променевої кістки.
На дистальному наростку променевої кістки з бічної сторони добре пальпується під шкірою шилоподібний відросток променевої кістки. З присередньої сторони міститься вирізка ліктьової кістки для з’єднання з голівкою ліктьової кістки. На дистальному наростку променевої кістки міститься зап’ясткова суглобова поверхня для з’єднання із зап’ястковими кістками.
Кістки кисті (ossa manus) поділяються на зап’ясткові кістки (ossa carpi), п’ясткові кістки (ossa metacarpi) і кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges manus).
Зап’ясткові кістки утворюють проксимальний і дистальний ряди. В проксимальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:
- човноподібна кістка – os scaphoideum (має горбок човноподібної кістки - tuberculum ossis scaphoidei);
- півмісяцева кістка (os lunatum);
- тригранна кістка (os triquetrum);
- горохоподібна кістка (os pisiforme).
В дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:
- кістка-трапеція – os trapezium (має горбок кістки-трапеції - tuberculum ossis trapezii);
- трапецієподібна кістка (os trapezoideum);
- головчаста кістка (os capitatum);
- гачкувата кістка – os hamatum (має гачок гачкуватої кістки - hamulus ossis hamati).
Зап’ясткові кістки утворюють борозну зап’ястка.
П’ясткові кістки складаються з п’яти коротких кісток, кожна з яких має основу, тіло і голівку п’ясткової кістки.
На обернутих одна до одної поверхнях основ II-V п’ясткових кісток містяться суглобові поверхні для з’єднання між собою.
Кістки пальців; фаланги кисті складаються з основи, тіла і голівки фаланги. На голівці фаланги міститься блок фаланги.
II-V пальці кисті мають проксимальну, середню і кінцеву фалангу.
Великий палець кисті; перший палець (pollex; digitus primus) складається лише з проксимальної і кінцевої фаланги. Кінцеві фаланги на дистальному кінці мають горбистість кінцевої фаланги, на якій розміщується ніготь.
КІСТКИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri inferioris)
Вони складаються з кісток тазового пояса (ossa cinguli pelvici) і вільної частини нижньої кінцівки (pars libera membri inferioris).
Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки (cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris) включає в себе кульшові кістки (ossa coxae) та крижову кістку (os sacrum).
Кульшова кістка (os coxae) складається з клубової кістки (os ilium), лобкової кістки (os pubis) та сідничої кістки (os ischii). В тій ділянці, де тіла усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина, яка має півмісяцеву поверхню, ямку кульшової западини, крайі вирізку кульшової западини. Кульшова кістка має затульний отвір та велику сідничу вирізку.
Клубова кістка складається з тіла і крила клубової кістки, а також має дугоподібну лінію. Крило клубової кістки угорі закінчується клубовим гребенем, на якому розрізняють зовнішню і внутрішню губу та проміжну лінію. Допереду клубовий гребінь закінчується верхньою передньою клубовою остю та нижньою передньою клубовою остю, а дозаду – верхньою задньою клубовою остю і нижньою задньою клубовою остю.
Внутрішня поверхня крила клубової кістки зайнята клубовою ямкою, а на сідничній поверхні містяться передня, задня та нижня сідничні лінії, до яких прикріплюються сідничні м’язи. На крижово-тазовій поверхні розташована вушкоподібна поверхня для з’єднання з крижовою кісткою, а вище і дозаду від неї міститься клубова горбистість.
Лобкова кістка розміщена допереду від клубової кістки і має тіло лобкової кістки, верхню та нижню гілку лобкової кістки. Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз. На місці переходу верхньої гілки лобкової кістки у нижню гілку лобкової кістки розміщена симфізна поверхня.
На верхній гілці лобкової кістки міститься гребінь лобкової кістки, а допереду – лобковий горбок, який розташований на тілі лобкової кістки. Присередньо від лобкового горбка до симфізної поверхні йде короткий лобковий гребінь. Нижній край верхньої гілки лобкової кістки, який оточує затульний отвір, містить затульну борозну, яка обмежена переднім і заднім затульними горбиками. Між лобковим горбком та кульшовою западиною над затульним отвором знаходиться затульний гребінь. На місці зрощення клубової кістки з лобковою кісткою розташоване клубово-лобкове підвищення.
Сіднича кістка має тіло і гілку сідничої кістки, дозаду і донизу від якої розташований сідничий горб. Над сідничим горбом розміщена сіднича ость, яка відокремлює велику сідничу вирізку від малої сідничої вирізки.
Лобкова і сіднича кістки обмежовують затульний отвір.
Вільна частина нижньої кінцівки (pars libera membri inferioris) поділяється на стегно (femur), гомілку (crus) і стопу (pes).
Стегнова кістка є складовою частиною стегна і належить до (трубчастих) типових довгих кісток). Має проксимальний наросток, епіфіз або проксимальний кінець і дистальний наросток, епіфіз або дистальний кінець та тіло стегнової кістки, – діафіз.
На проксимальному наростку стегнової кістки міститься голівка стегнової кістки, на якій є суглобова поверхня голівки для з’єднання з кульшовою западиною. На голівці стегнової кістки розміщена ямка голівки стегнової кістки. Дистальніше від голівки стегнової кістки розрізняють шийку стегнової кістки, а дозаду – великий вертлюг, на якому розташована вертлюгова ямка і малий вертлюг. Дозаду вертлюги з’єднуються між собою міжвертлюговим гребенем, а допереду – міжвертлюговою лінією.
Передня поверхня тіла стегнової кістки гладенька, а на задній поверхні розміщена шорстка лінія, яка складається з бічної і присередньої губи. Присередня губа вгорі переходить у гребінну лінію, а бічна губа – у сідничу горбистість. Донизу ці губи розходяться і обмежовують підколінну поверхню.
На дистальному наростку стегнової кістки розташовані бічний та присередній виростки, вище від яких містяться бічний та присередній надвиростки. Між бічним та присереднім виростками лежить міжвиросткова ямка, яка угорі і дозаду обмежована міжвиростковою лінією. На передній поверхні дистального наростка міститься наколінкова поверхня для з’єднання з наколінком.
Наколінок (patella) – губчаста сесамоподібна кістка, яка розміщена у товщі чотириголового м’яза стегна і має основу, верхівку наколінка, передню та суглобову поверхні.
Кістки гомілки (ossa cruris): присередньо розташована великогомілкова кістка (tibia), а збоку – малогомілкова кістка (fibula).
Великогомілкова кістка є складовою частиною гомілки і належить до (трубчастих) типових довгих кісток. Має проксимальний наросток, епіфіз або проксимальний кінець і дистальний наросток, епіфіз або дистальний кінець та тіло великогомілкової кістки, – діафіз.
На проксимальному наростку великогомілкової кістки містяться присередній та бічний виростки, на яких розташована верхня суглобова поверхня, розділена міжвиростковим підвищенням. Міжвиросткове підвищення великогомілкової кістки складається з присереднього і бічного міжвиросткових горбиків. Допереду і дозаду від міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris) розташовані переднє та заднє міжвиросткові поля. Збоку і донизу на бічному виростку великогомілкової кістки розміщена малогомілкова суглобова поверхня для з’єднання з малогомілковою кісткою.
Тіло великогомілкової кістки має трикутну форму, на ньому розрізняють присередню, бічну і задню поверхні – на останній міститься лінія камбалоподібного м’яза; присередній, міжкістковий і передній краї. У верхній частині переднього краю тіла великогомілкової кістки розташована горбистість великогомілкової кістки.
На дистальному наростку великогомілкової кістки з присередньої поверхні тіла великогомілкової кістки розміщена присередня кісточка, яка має кісточкову борозну та суглобову поверхню присередньої кісточки для з’єднання з надп’ятковою кісткою.
На бічній поверхні тіла великогомілкової кістки на її дистальному наростку розміщується малогомілкова вирізка для з’єднання із малогомілковою кісткою.
Малогомілкова кістка є складовою частиною гомілки і належить до (трубчастих) типових довгих кісток. Має проксимальний наросток, епіфіз або проксимальний кінець і дистальний наросток, епіфіз або дистальний кінець та тіло малогомілкової кістки (діафіз).
На проксимальному наростку малогомілкової кістки є голівка малогомілкової кістки, на якій розміщена суглобова поверхня голівки малогомілкової кістки, що закінчується верхівкою голівки малогомілкової кістки.
На тілі малогомілкової кістки розрізняють бічну, присередню і задню поверхні та передній, міжкістковий і задній краї. У верхній частині задньої поверхні розміщується присередній гребінь, який проходить косо зверху вниз і присередньо.
На дистальному наростку малогомілкової кістки міститься бічна кісточка, на якій розміщена ямка бічної кісточки. На бічній кісточці є суглобова поверхня бічної кісточки для з’єднання з надп’ятковою кісткою, а дозаду неї проходить кісточкова борозна.
Кістки стопи (ossa pedis) поділяються на заплеснові кістки (ossa tarsi), плеснові кістки (ossa metatarsi) і кістки пальців (ossa digitorum).
Заплеснові кістки розташовані у два ряди: проксимальний і дистальний.
До проксимального ряду заплеснових кісток належать: надп’яткова кістка (talus) та п’яткова кістка (calcaneus).
Надп’яткова кістка має тіло, шийку та голівку. Угорі на тілі надп’яткової кістки є блок кістки, який має верхню, бічну та присередню кісточкові поверхні.
П’яткова кістка має п’ятковий горб, який слугує для опори тіла людини і має присередній та бічний відростки.
Острога (шпора) п’яткової кістки (calcar calcanei) – шилоподібний наріст на тілі п’яткової кістки на місці прикріплення сухожилка підошвового м’яза (musculus plantaris), який розташований на підошві (planta). Частіше зустрічається у жінок з надлишковою вагою, які ходять на високих підборах і супроводжується пекучим болем.
До дистального ряду заплеснових кісток належать:
- човноподібна кістка (os naviculare);
- кубоподібна кістка (os cuboideum);
- бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);
- проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium);
- присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).
Плеснові кістки – це п’ять коротких кісток, які мають проксимальний і дистальний епіфізи та тіло (діафіз).
На проксимальному наростку плеснових кісток розміщена основа плеснової кістки.
На дистальному наростку плеснових кісток знаходиться голівка плеснової кістки.
Між наростками розташоване тіло плеснової кістки.
Кістки пальців; фаланги складаються із проксимальних, середніх та кінцевих фаланг. На кінцевій фаланзі міститься горбистість, на якій розміщується ніготь.
Кістки пальців мають основу, тіло і голівку фаланги.
Великий палець стопи (hallux) має лише проксимальну та кінцеву фалангу.
Синдактилія – зрощення сусідніх одного або декількох пальців.
Ахейрія – повна відсутність кисті.
Олігодактілія – зменшення кількості пальців.
Полідактілія – збільшення кількості пальців.
Макродактілія – надмірно довгі пальці.
Мікродактілія – надмірно короткі пальці.
Арахнодактілія – довгі, тонкі пальці, які нагадують лапи павука.
Вилоподібна або розщеплена кисть (клешня рака) – відсутність декількох пальців і відповідно пясткових кісток.
Кістки черепа (ossa cranii)
| І. Кістки мозкового черепа: | ІІ. Кістки лицевого черепа: |
а) потилична кістка (os occipitale) б) клиноподібна кістка (os sphenoidale) в) лобова кістка (os frontale) г) решітчаста кістка (os ethmoidale)
а) тім’яна кістка (os parietale) б) скронева кістка (os temporale) |
а) нижня щелепа (mandibula) б) під’язикова кістка (os hyoideum) в) леміш (vomer)
а) верхня щелепа (maxilla) б) піднебінна кістка (os palatinum) в) носова кістка (os nasale) г) сльозова (слізна) кістка (os lacrimale) д) вилична кістка (os zygomaticum) є) нижня носова раковина (concha nasalis inferior) |