Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
| Вид материала | Документы |
- Вінниця – 2006, 184.55kb.
- М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Фондова лекція, 458.68kb.
- Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
- Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
У новонародженої дитини є сполучнотканинні ділянки склепіння черепа – тім’ячка (fonticuli):
- переднє (лобове) тім’ячко (fonticulus anterior, s. frontalis) – найбільше, має ромбоподібну форму, знаходиться між двома частинами лобової кістки і тім’яними кістками, заростає на 2-му році життя;
- заднє (потиличне) тім’ячко (fonticulus posterior, s. occipitalis) – трикутної форми, знаходиться між тім’яними кістками і потиличною, заростає на 2-му місяці життя;
- клиноподібне тім’ячко (fonticulus sphenoidalis) – парне, знаходиться в місці з’єднання великого крила клиноподібної кістки з лобовою, тім’яною та скроневою кістками, заростає на 2-3- му місяці життя;
- соскоподібне тім’ячко (fonticulus mastoideus) – парне, знаходиться між скроневою, тім’яною і потиличною кістками, заростає на 2-3-му місяці життя.
Кістки мозкового черепа (ossa neurocranii; ossa cranii cerebralis) утворюють основу черепа (basis cranii) та склепіння черепа (calvaria).
Основа черепа (basis cranii) поділяється на внутрішню та зовнішню основу черепа і утворена лобовою, решітчастою, клиноподібною кістками, скроневими кістками і потиличною кісткою.
На внутрішній основі черепа розміщені передня, середня та задня черепні ямки.
Склепіння черепа утворене потиличною лускою, лусковою частиною скроневої кістки, лобовою лускою та парною тім’яною кісткою.
Потилична кістка (os occipitale) складається із потиличної луски, парної бічної і основної частин.
Потилична луска на зовнішній поверхні має зовнішній потиличний виступ, від якого донизу відходить зовнішній потиличний гребінь. Справа і зліва від потиличного виступу містяться верхня каркова лінія, а дещо нижче – нижня каркова лінія, ще може бути найвища каркова лінія. Потилична луска має соскоподібний та ламбдоподібний краї. На внутрішній поверхні потиличної луски або мозковій поверхні розташоване хрестоподібне підвищення, в центрі якого є внутрішній потиличний виступ. Від внутрішнього потиличного виступу вниз іде внутрішній потиличний гребінь та борозна потиличної пазухи, а догори – борозна верхньої стрілової пазухи і з боків – борозна поперечної пазухи. Борозни хрестоподібного підвищення поділяють внутрішню поверхню потиличної луски на чотири ямки: дві верхні мозкові ямки та дві нижні мозочкові ямки.
Бічна частина потиличної кістки обмежовує з боків великий отвір і на зовнішній поверхні містить потиличні виростки, дозаду від кожного з них є виросткова ямка та виростковий канал, а в основі потиличних виростків є канал під’язикового нерва. На зовнішньому краї бічної частини потиличної кістки є яремна вирізка, яка обмежена дозаду яремним відростком. На внутрішній поверхні бічної частини потиличної кістки розташовані борозна сигмоподібної пазухи, яремні горбки та яремні відростки.
На основній частині потиличної кістки донизу міститься глотковий горбок, а верхня поверхня (мозкова поверхня) утворює схил, по боках від якого розташована борозна нижньої кам’янистої пазухи.
Тім’яна кістка (os parietale) – парна плоска кістка, яка має лобовий, потиличний, соскоподібний і клиноподібний кути, а також потиличний, лусковий, стріловий та лобовий краї.
Лобова кістка (os frontale) належить до повітроносних кісток і складається з трьох частин: лобової луски, парної очноямкової і носової частин.
На зовнішній поверхні лобової луски містяться лобові горби, нижче від яких проходять надбрівні дуги, а між ними надперенісся. На внутрішній поверхні лобової луски посередині проходить лобовий гребінь, який закінчується сліпим отвором. Догори лобовий гребінь продовжується в борозну верхньої стрілової пазухи. На скроневій поверхні лобової луски розташований тім’яний край, скронева лінія та виличний відросток.
Очноямкова частина лобової кістки своєю очноямковою поверхнею утворює верхню стінку очної ямки. З бічної сторони очноямкової частини лобова кістка переходить у виличний відросток, на якому з внутрішньої поверхні розміщена ямка сльозової залози. З присередньої сторони на очноямковій частині лобової кістки розташована блокова ость та блокова ямка. Очноямкова частина лобової кістки відокремлюється від лобової луски надочноямковим краєм, з присередньої сторони від якого розташована надочноямкова вирізка, іноді надочноямковий отвір та лобова вирізка, іноді лобовий отвір. Одна очноямкова частина лобової кістки відокремлена від іншої решітчастою вирізкою.
Носова частина лобової кістки оточує решітчасту вирізку. В передній частині останньої розміщений парний отвір лобової пазухи, по одному з кожного боку носової ості, яка виступає в передньому відділі носової частини і бере участь в утворенні кісткової носової перегородки.
Лобова кістка належить до повітроносних кісток, тому що вона має порожнину – лобову пазуху (sinus frontalis), яка заповнена повітрям. Пазуха проектується на передню поверхню лобової кістки в ділянці надперенісся і прилягає до верхньої стінки очної ямки.
Лобова пазуха сполучається з носовою порожниною за допомогою отворів лобової пазухи і відкривається у середній носовий хід.
Права лобова пазуха та ліва лобова пазуха розділяються перегородкою лобових пазух.
Фронтальний синусит (фронтит) – запалення слизової оболонки лобової пазухи (sinus frontalis). Часто є ускладненням гнійничкових захворювань носогубного трикутника лиця.
Клиноподібна кістка (os sphenoidale) належить до повітроносних кісток та має тіло, великі та малі крила і крилоподібні відростки.
На верхній поверхні тіла клиноподібної кістки розміщене турецьке сідло, яке позаду обмежоване спинкою сідла. Остання має угорі парний задній нахилений відросток. Дно турецького сідла займає гіпофізна ямка, допереду від якої розміщується горбок сідла. Перед горбком сідла проходить передперехресна борозна, яка переходить у зорові канали. Попереду передперехресної борозни розташований клиноподібний випин. Між собою ці структури розділені клиноподібним кантом. По боках від турецького сідла розташована парна сонна борозна, яка обмежована збоку клиноподібним язичком.
На передній поверхні тіла клиноподібної кістки розташований клиноподібний гребінь, який допереду з’єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки, а внизу переходить у клиноподібний дзьоб. Всередині тіла клиноподібної кістки розташована клиноподібна пазуха, в якій міститься перегородка клиноподібних пазух і яка через отвір клиноподібної пазухи відкривається у верхній носовий хід. Отвір клиноподібної пазухи оточений клиноподібною раковиною.
В основі великих крил розміщуються допереду дозаду круглий отвір (foramen rotundum), овальний отвір (foramen ovale) та остистий отвір (foramen spinosum).
Велике крило має мозкову, скроневу, підскроневу, верхньощелепну та очноямкову поверхні. Велике крило має виличний, лобовий, тім’яний і лусковий краї. На скроневій поверхні великого крила розміщений підскроневий гребінь. Збоку від основи крилоподібного відростка на великому крилі є борозна слухової труби. Велике крило закінчується унизу остю клиноподібної кістки.
Малі крила закінчуються дозаду передніми нахиленими відростками, біля основи яких є зорові канали. Між малими і великими крилами утворюється верхня очноямкова щілина.
Крилоподібні відростки складаються з присередньої та бічної пластинок, між якими в нижній частині міститься крилоподібна вирізка. Остання у верхній частині переходить в крилоподібну ямку. Присередня пластинка донизу переходить в крилоподібний гачок. В основі крилоподібних відростків проходить крилоподібний канал, на задній поверхні основи є човноподібна ямка.
Сфеноїдальний синусит або сфеноїдит (sphenoiditis) – запалення слизової оболонки клиноподібної пазухи (sinus sphenoidalis).
Скронева кістка (os temporale) має три частини: лускову, кам’янисту та барабанну, а також потиличний, тім’яний і клиноподібний краї.
Лускова частина скроневої кістки має тім’яний край, на якому ззаду є тім’яна вирізка; клиноподібний край; скроневу та мозкову поверхні. На скроневій поверхні лускової частини скроневої кістки є виличний відросток, в основі якого розташована нижньощелепна ямка із суглобовою поверхнею для з’єднання з голівкою нижньої щелепи. На зовнішній поверхні скроневої поверхні вище від виличного відростка догори спрямована борозна середньої скроневої артерії. Дещо вище від зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus) на лусковій частині містяться надходова ямочка та надходова ость. На мозковій поверхні лускової частини наявні втиснення звивин; пальцеподібні втиснення; мозкові випини та артеріальні борозни.
Барабанна частина скроневої кістки оточує зовнішній слуховий отвір, який веде у зовнішній слуховий хід.
Кам’яниста частина скроневої кістки має вигляд піраміди. Верхівка кам’янистої частини спрямована допереду, донизу і присередньо, а основа кам’янистої частини – в протилежний бік. Кам’яниста частина має передню, задню і нижню поверхні та передній, верхній і задній краї. В основі кам’янистої частини між лабіринтом та зовнішнім слуховим ходом розміщена барабанна порожнина, яка заповнена повітрям, вистелена слизовою оболонкою і містить слухові кісточки.
На задній поверхні кам’янистої частини розташований внутрішній слуховий отвір, який веде у внутрішній слуховий хід. На нижній поверхні кам’янистої частини містяться шилососкоподібний отвір, шилоподібний відросток, яремна ямка, каналець завитки та ін.
На верхівці кам’янистої частини є внутрішній отвір сонного каналу, а на межі з лусковою частиною – м’язово-трубний канал.
До кам’янистої частини належить соскоподібний відросток, присередньо він обмежований соскоподібною вирізкою, медіальніше якої розташована борозна потиличної артерії. На мозковій поверхні соскоподібного відростка проходить борозна сигмоподібної пазухи. У середині соскоподібний відросток складається із соскоподібних комірок, які відкриваються у печеру, а остання – в барабанну порожнину.
Решітчаста кістка (os ethmoidale) – є кісткою мозкового і лицевого черепа. Належить до повітроносних кісток. Складається з перпендикулярної та дірчастої пластинок. Перпендикулярна пластинка закінчується угорі півнячим гребенем; крила півнячого гребеня обмежовують сліпий отвір.
До дірчастої пластинки з боків прилягає решітчастий лабіринт решітчастої кістки, який з бічної сторони обмежовується очноямковими пластинками. Решітчастий лабіринт складається з передніх, середніх та задніх решітчастих комірок. Найбільша комірка має назву решітчастий пухир. Від переднього відділу решітчастого лабіринту відходить гачкуватий відросток, який розміщується паралельно зі середньою носовою раковиною і латерально від неї. Між гачкуватим відростком та решітчастим пухирем, який розташовується вище від гачкуватого відростка, утворюється вузький хід, що називається решітчастою лійкою. В останню відкривається лобова пазуха, верхньощелепна пазуха та передні решітчасті комірки решітчастого лабіринту. Решітчаста лійка продовжується донизу і присередньо у отвір – півмісяцеву щілину, який безпосередньо відкривається в середній носовий хід. До решітчастого лабіринту прикріплюються верхня і середня носові раковини, між якими проходить верхній носовий хід. Інколи зустрічається найвища носова раковина.
Етмоїдальний синусит або етмоїдит (ethmoiditis) – запалення слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту.
До кісток лицевого черепа належать: верхня щелепа (maxilla), вилична кістка (os zygomaticum), носова кістка (os nasale), піднебінна кістка (os palatinum), сльозова кістка (os lacrimale), леміш (vomer), більша частина решітчастої кістки (os ethmoidale), нижня щелепа (mandibula) та нижня носова раковина (concha nasalis inferior).
Верхня щелепа (maxilla) – парна кістка, належить до повітроносних кісток, має тіло верхньої щелепи і чотири відростки: лобовий, виличний, комірковий і піднебінний.
Комірковий відросток має коміркову дугу, на якій розміщені зубні комірки для коренів зубів. Піднебінний відросток – це горизонтальна пластинка, яка бере участь в утворенні більшої частини твердого піднебіння.
На тілі верхньої щелепи розрізняють чотири поверхні: передню, очноямкову, підскроневу та носову поверхню Очноямкова поверхня утворює нижню стінку очної ямки. На носовій поверхні міститься верхньощелепний розтвір, що веде у верхньощелепну (гайморову) пазуху, яка вистелена слизовою оболонкою і заповнена повітрям. Ця пазуха відкривається у середній носовий хід.
Верхньощелепний синусит (sinusitis maxillaris) син. гайморит (highmoritis) – запалення слизової оболонки верхньощелепної пазухи (sinus maxillaris).
Вилична кістка (os zygomaticum) – парна, має лобовий та скроневий відростки; бічну, скроневу та очноямкову поверхні.
Носова кістка (os nasale) – парна, своїм присереднім краєм з’єднується з такою ж кісткою протилежної сторони і утворює кісткову частину спинки носа.
Піднебінна кістка (os palatinum) – парна кістка, бере участь в утворенні носової порожнини, ротової порожнини, очної ямки та крилопіднебінної ямки. Має горизонтальну та перпендикулярну пластинки.
Горизонтальна пластинка, з’єднуючись із одноіменною пластинкою протилежної піднебінної кістки, бере участь в утворенні кісткового піднебіння.
Перпендикулярна пластинка піднебінної кістки відходить від горизонтальної пластинки догори під прямим кутом і входить до складу бічної стінки носової порожнини.
В піднебінній кістці розрізняють три відростки: пірамідний, очноямковий та клиноподібний.
Сльозова кістка (os lacrimale) – парна, утворює передню частину присередньої стінки очної ямки.
Леміш (vomer) – непарна кістка, розташована у носовій порожнині і разом із перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки утворює кісткову носову перегородку.
Нижня носова раковина (concha nasalis inferior) – тонка (парна) шорстка пластинка, яка має тіло та три відростки (сльозовий, верхньощелепний і решітчастий) і розмежовує середній носовий хід від нижнього носового ходу.
Нижня щелепа (mandibula) – непарна кістка, має тіло і дві гілки. Тіло нижньої щелепи складається з основи нижньої щелепи та коміркової частини. Коміркова частина тіла нижньої щелепи має коміркову дугу із зубними комірками. Основа нижньої щелепи допереду на зовнішній поверхні має підборідний виступ, нижче від якого є парний підборідний горбок. Гілка нижньої щелепи – парна, відходить від тіла нижньої щелепи під тупим кутом нижньої щелепи.
На куті нижньої щелепи ззовні (на зовнішній поверхні) розташовані жувальна горбистість, а зсередини (на внутрішній поверхні) – крилоподібна горбистість для прикріплення одноіменних м’язів. Дещо вище від крилоподібної горбистості є отвір нижньої щелепи, який з присередньої сторони обмежований язичком нижньої щелепи. Отвір нижньої щелепи веде в канал нижньої щелепи, який іде всередині уздовж тіла нижньої щелепи та закінчується на його зовнішній поверхні підборідним отвором. Гілка нижньої щелепи містить передній вінцевий відросток та задній виростковий відросток, які спрямовані догори. Між вінцевим і виростковим відростками є вирізка нижньої щелепи.
Виростковий відросток закінчується голівкою нижньої щелепи; виростком нижньої щелепи, які розміщуються над шийкою нижньої щелепи. На передній поверхні розташована крилоподібна ямка.
Нижня щелепа (mandibula) – єдина кістка черепа, яка бере участь у формуванні суглоба.
Під’язикова кістка (os hyoideum) – розміщена в передній шийній ділянці під нижньою щелепою між м’язами дна ротової порожнини і шиї та над щитоподібним хрящем гортані.
Під’язикова кістка (os hyoideum) має тіло та дві пари відростків. Тіло під’язикової кістки має вигляд зігнутої пластинки: задня поверхня увігнута, а передня поверхня – випукла. Від тіла під’язикової кістки справа та зліва відходять потовщені на кінцях великі роги, які спрямовані дещо догори і дозаду, та малі роги, які коротші та спрямовані догори, дозаду і вбік.
4.2. Теоретичні питання до заняття:
- Що входить до складу кістки як органу?
- На які групи класифікуються кістки за формою та внутрішньою будовою?
- Яку будову має кістка на розпилі?
- Яку будову має окістя, які відділи кістки не мають окістя?
- Де знаходиться кістковий мозок, яке його функціональне значення?
- Які стадії розвитку проходить кістка?
- За рахунок яких структур відбувається ріст кістки?
- Як змінюються хімічний склад і фізичні властивості кісток з віком?
- Як можна позбавити кістку органічних та неорганічних речовин і як при цьому змінюються її фізичні властивості?
- Як впливає фізичне виховання і спорт на розвиток скелету?
- Які відділи хребта розрізняють і яка кількість хребців в кожному з них?
- Загальна кількість хребців у людини? Які хребці називають справжніми і до яких відділів хребта вони відносяться?
- Які хребці називаються несправжніми і до яких відділів хребта вони належать?
- Які частини розрізняють в кожному хребці?
- Яки вигини розрізняють в хребті?
- Скільки пар ребер є у людини?
- Які ребра називаються справжніми, несправжніми і коливними, яка їх кількість?
- З яких частин складається ребро?
- Які частини розрізняють в груднині?
- Чим утворений скелет грудної клітки?
- Які відділи розрізняють в скелеті верхньої кінцівки?
- Які кістки відносяться до поясу верхньої кінцівки? Їх будова.
- Які кістки відносяться до вільної частини верхньої кінцівки? Розкажіть їх будову.
- До якого відділу нижньої кінцівки відноситься тазова кістка?
- Які кістки утворюють таз в цілому?
- Які кістки відносяться до вільної частини нижньої кінцівки? Їх будова.
- Які відділи розрізняють в черепі?
- Які кістки відносять до мозкового черепа? Розкажіть їх будову.
- Які кістки відносять до лицевого черепа? Яка будова кісток лицевого черепа?
- Які особливості черепа новонародженого?
4.3. Задачі для самоконтролю:
1. Вигин хребта вперед називається:
А. Кифозом.
*В. Лордозом.
С. Сколіозом.
Д. Люмбалізацією.
Е. Сакралізацією.
2. До повітроносних кісток відносяться:
А. Плечова кістка, стегнова кістка, верхня та нижня щелепи.
В. Ребра, груднина, лобова кістка, верхня щелепа.
*С. Лобова кістка, решітчаста кістка, клиноподібна кістка, верхня щелепа.
Д. Лобова кістка, тімяна кістка, хребці, груднина.
Е. Скронева кістка, клиноподібна кістка, нижня щелепа, лобова кістка.
3. До коротких губчастих кісток належать:
А. Кістки п’ястка та плесна.
В. Ребра, груднина.
*С. Кістки зап’ястка і заплесна.
Д. Лопатка, тазова кістка.
Е. Ребра, фаланги пальців.
4. До довгих губчастих кісток відносяться:
А. Ребра, фаланги пальців.
*В. Ребра, груднина.
С. Кістки зап’ястка і заплесна.
Д. Лопатка, тазова кістка.
Е. Кістки п’ястка та плесна.
5. До коротких трубчастих кісток відносяться:
А. Ребра, груднина.
*В. Кістки п’ястка та плесна, фаланги пальців.
С. Кістки зап’ястка і заплесна, тіла хребців.
Д. Лопатка, тазова кістка.
Е. Лобова, решітчаста кістки, верхня щелепа.
6. Які кістки належать до пояса верхньої кінцівки?
А. Лопатка, ключиця, груднина.
В. Лопатка, плечова кістка, ключиця.
*С. Лопатка, ключиця.
Д. Груднина, лопатка, плечова кістка.
Е. Лопатка, ключиця, І ребро.
7. В яких хребцях є поперечний отвір?
А. В шийних хребцях за винятком першого.
*В. В шийних.
С. В шийних хребцях за винятком VІ.
Д. В грудних.
Е. В поперекових.
8. Скільки п’ясткових кісток на одній кисті?
А. 8.
*В. 5.
С. 4.
Д. 6.
Е. 7.
9. Яка кістка має остистий відросток?
А. Ліктьова.
В. Плечова.
С. Скронева.
*Д. Хребець.
Е. Клиноподібна.
10. З яких частин складається груднина?
А. Тіла і мечоподібного відростка.
В. Діафіза та епіфіза.
*С. Ручки, тіла, мечоподібного відростка.
Д. Ручки, шийки, тіла, мечоподібного відростка.
Е. Ручки, діафіза, епіфіза.
11. Вигин хребта вперед називається:
А. Кифозом.
*В. Лордозом.
С. Сколіозом.
Д. Люмбалізацією.
Е. Сакралізацією.
12. У середній носовий хід відкриваються:
*А. Лобова, верхньощелепна, передні та середні решітчасті пазухи.
В. Клиноподібна пазухв.
С. Верхньощелепна пазуха.
Д. Задні решітчасті пазухи.
Е. Лобова пазуха.
13. У верхній носовий хід відкриваються:
А. Лобова пазуха.
*В. Клиноподібна пазуха, задні решітчасті пазухи.
С. Верхньощелепна пазуха.
Д. Решітчасті пазухи.
Е. Задні решітчасті пазухи.
14. Звужене місце плечової кістки нижче великого та малого горбків плечової кістки має назву:
А. Анатомічна шийка.
*В. Хірургічна шийка.
С. Присередній надвиросток.
Д. Бічний надвиросток.
Е. Блок плечової кістки.
15. Скільки плеснових кісток на одній стопі?
А. 6.
В. 4.
С. 7.
*Д. 5.
Е. 8.
4.4. Тестові завдання для самоконтролю:
1. Чоловіку 36 років, який брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, необхідна трансплантація червоного кісткового мозку. Який відділ довгих трубчастих кісток хворого ймовірніше всього буде підлягати оперативному втручанню?
*А. Метафіз.
В. Діафіз.
С. Епіфіз.
Д. Апофіз.
Е. Канал.
2. У чоловіка 72 років внаслідок падіння стався перелом стегнової кістки. Вкажіть найпоширеніше місце перелому цієї кістки.
А. Верхня третина.
*В. Шийка.
С. Середина кістки.
Д. Виростки.
Е. Нижня третина.
3. При гнійному отиті гноєм пошкоджено верхню стінку барабанної порожнини. У яку ямку черепа проникнув гній із барабанної порожнини?
*А. Середню черепну.
B. Задню черепну.
С. Передню черепну.
D. Очну.
Е. Крилопіднебінну.
4. За даними статистики, найчастіше переломи кісток як у юнаків, так і в людей літнього віку трапляються в ділянці хірургічної шийки. На якій із перерахованих кісток локалізується це утворення?
А. Променева.
B. Малогомілкова.
С. Стегнова.
*D. Плечова.
Е. Надп’яткова.
5. Під час футбольного матчу гравець отримав травму колінного суглоба. На рентгенівській плівці помітно виражений перелом кістки, що лежить у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна. До яких кісток належить ця кістка?
*А. Сесамоподібних.
B. Плоских.
С. Трубчастих.
D. Повітроносних.
Е. Змішаних.
6. Для встановлення межі між шийним та грудним відділами хребта лікар повинен пальпаторно знайти відросток СVII. Що це за відросток?
А. Поперечний.
*B. Остистий.
С. Верхній суглобовий.
D. Нижній суглобовий.
Е. Соскоподібний.
4.5. Рекомендована література
4.5.1. Основна:
1. Пішак В.П., Макар Б.Г., Хмара Т.В., Халатурник Г.М. Структурно-функціональна організація кісткової системи. – Чернівці: БДМА, 2003. –
184 с.
2. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини. У трьох томах. Том перший. – Вінниця: Нова Книга, 2006. –
368 с.
3. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навчально-методичний посібник. – Львів: Поклик сумління, 1997. – 269 с.
4. Лютик М.Д., Луканьова С.М. Анатомія та фізіологія людини: Підручник. – Чернівці: ВІЦ „Місто”, 2008. – 392 с.
4.5.2. Додаткова:
1. Анатомия человека / Под ред. акад. АМН СССР М.Р.Сапина: в 2-х т. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1993. – 560 с.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – 11-е изд., испр. и доп. – СПб: Гиппократ, 2000. – 704 с.
3. Анатомія та фізіологія з патологією / За ред акад. Я.І.Федонюка, Л.С.Білика, Н.Х.Микули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 680 с.
4. Воробьёв В.П. Атлас анатомии человека. – Мн.: Харвест, М..: АСТ, 2001. – С. 5-182.
Тема № 2. Типи сполучень кісток. Рухомі з’єднання – суглоби. Морфо-функціональна характеристика з’єднань кісток тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.
Кількість годин – 4
1. Актуальність теми: різного роду травми, переломи кісток зустрічаються досить часто. Знання анатомічних і функціональних особливостей з’єднань кісток, будови суглобів і їх зв’язкового апарату необхідні для правильного обгрунтування принципів діагностики і лікування травматичних пошкоджень.
2. Навчальна мета заняття. Вивчити види з’єднань кісток, облігатні та факультативні структурні компоненти суглоба, класифікацію суглобів, з’єднання хребців, ребер, верхніх і нижніх кінцівок.
Анатомію з’єднань кісток необхідно знати для правильного обгрунтування принципів долікарської допомоги при травматичних пошкодженнях кісток.
3.1. Студенти повинен знати:
- види з’єднань кісток;
- основні та додаткові компоненти суглобів;
- класифікацію суглобів;
- з’єднання хребців;
- з’єднання ребер з хребцями, грудниною і між собою;
- з’єднання кісток поясу і вільної частини верхньої кінцівки;
- з’єднання кісток поясу і вільної частини нижньої кінцівки.
3.2. Студент повинен вміти:
- показати які кістки і які їх структури утворюють атланто-потиличний, скронево-нижньощелепний суглоби, їх анатомічні та функціональні особливості;
- показати і назвати з’єднання хребтового стовпа (з’єднання тіл, дуг і відростків хребців);
- назвати і показати на скелеті та вологих препаратах види з’єднань кісток в межах пояса верхньої кінцівки;
- показати на скелеті і вологих препаратах особливості будови плечового, ліктьового і променево-зап’ясткового суглобів, з’єднання кісток передпліччя;
- показати на скелеті крижово-клубовий суглоб і лобковий симфіз;
- назвати і показати на скелеті та вологих препаратах основні анатомічні та функціональні особливості кульшового, колінного, надп’яткового-гомілкового суглобів, з’єднання кісток гомілки.
4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вичення теми (міждисциплінарна інтеграція):
Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| Знати стадії розвитку з’єднань кісток у процесі онтогенезу людини. Вміти провести порівняльний аналіз філогенезу з’єднань кісток. Знати біомеханіку рухів у суглобах. |