Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
| Вид материала | Документы |
- Вінниця – 2006, 184.55kb.
- М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Фондова лекція, 458.68kb.
- Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
- Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
4. Поради студенту.
При розгляді цієї теми студенту слід приділити увагу значенню серцево-судинної системи як одного з інтегруючих факторів організму; з’ясувати загальний план будови судинної системи, її розподіл на кровоносну та лімфатичну системи. Студенту необхідно звернути увагу на закономірності розподілу артерій і вен; з яких оболонок складається стінка кровоносної судини; які розрізняють кола кровообігу; що таке велике та мале кола кровообігу, чим вони починаються і закінчуються, назвати послідовно складові частини та визначити функціональне значення; що таке третє (серцеве) коло кровообігу.
5.1. Зміст теми:
Мале (легеневе) коло кровообігу починається з правого шлуночка куди через правий передсердно-шлуночкий отвір поступає венозна кров із правого передсердя. З правого шлуночка кров надходить у легеневий стовбур, який несе кров до легень, де ділиться на праву і ліву легеневі артерії, які, у свою чергу, розгалужуються в легенях на артерії, артеріоли, прекапіляри і капіляри. У капілярних сітках кров віддає вуглекислий газ і насичується киснем (легеневе дихання). Насичена киснем артеріальна кров з капілярів поступає у венули і вени, які зливаються у чотири легеневі вени, що впадають у ліве передсердя, де і закінчується мале коло кровообігу. Далі кров з лівого передсердя через лівий передсердно-шлуночковий отвір проходить у лівий шлуночок, де і починається велике коло кровообігу.
Велике коло кровообігу забезпечує артеріальною кров’ю всі системи організму. З лівого шлуночка кров поступає в аорту, яка у подальшому розгалужується на артерії, що йдуть до всіх органів і тканин тіла людини та переходять в їх товщі в артеріоли і далі в капіляри. Капіляри збираються у венули та вени. Через стінки капілярів відбувається обмін речовин і газообмін між кров’ю і тканинами тіла. При цьому, артеріальна кров віддає поживні речовини і кисень, а взамін отримує продукти обміну та оксид вуглецю (тканинне дихання). Внаслідок цього, кров, що надходить у венозне русло бідна на кисень і багата на вуглекислоту. Вени зливаються у два стовбури – верхню та нижню порожнисті вени, що впадають у праве передсердя, де і закінчується велике (тілесне) коло кровообігу.
Також розрізняють третє (серцеве) коло кровообігу та кола деяких органів (головного мозку, печінки, селезінки та ін.).
Закономірності розподілу артерій:
- для окремих магістральних артерій характерна відповідність до деяких кісткових формацій (наприклад, хребет супроводжує одна з найбільших судин – аорта; ключицю – підключична артерія; плечову і стегнову кістки відповідно плечова та стегнова артерії; кістки передпліччя і гомілки відповідно променева та ліктьова, передня і задня великогомілкові артерії);
- магістральні артерії розміщуються паралельно до нервових стовбурів, утворюють судинно-нервові пучки;
- артерії супроводжуються венами: великі – однією, середні та малі – двома;
- артерії супроводжуються лімфатичними судинами;
- артерії до більшості органів прямують найкоротшим шляхом;
- магістральні артерії кінцівок розміщуються, як правило, на згинальних поверхнях;
- артерії входять в орган через його ворота;
- для артерій характерна білатеральна (двобічна) симетрія;
- артерії грудної і черевної порожнин діляться на пристінкові (до стінок) та нутрощеві (до органів) гілки;
- розрізняють колатеральні артерії;
- артерії формують параартеріальне, паравенозне і параневральне русла;
- артерії утворюють внутрішньо- та міжсистемні анастомози.
Артеріо(артеріоло) – венозні (венулярні) анастомози забезпечують швидкий перерозподіл крові деяких органів і ділянок тіла. Кровообіг певної ділянки називається регіональним.
Аорта – основна артеріальна судина великого кола кровообігу, яка виносить кров з лівого шлуночка. В аорті розрізняють 3 частини:
- Висхідна частина аорти.
- Дуга аорти.
- Низхідна частина аорти.
Кровопостачання серця здійснюється двома вінцевими артеріями: правою і лівою, що починаються від цибулини аорти. Під час систоли кровопостачання серця зменшується, тому що кров у вінцеві артерії поступає під час діастоли, коли вхідні отвори цих артерій не закриваються півмісяцевими заслінками.
Від верхньої опуклої поверхні дуги аорти починаються три великих стовбури (справа наліво): плечо-головний стовбур, ліва загальна сонна і ліва підключична артерія. Плечо-головний стовбур розгалужується на дві кінцеві гілки: праву загальну сонну та праву підключичну артерії. У сонному трикутнику шиї на рівні верхнього краю щитоподібного хряща кожна загальна сонна артерія (a. carotis communis) розгалужується на зовнішню (a. carotis externa) та внутрішню сонні (a. carotis interna) артерії.
Артеріальне коло мозку утворене артеріями з басейну двох внутрішніх сонних артерій та двох підключичних артерій, зокрема його утворюють
9 артерій: 1) передня мозкова артерія, парна; 2) передня сполучна артерія – анастомоз між передніми мозковими артеріями, непарна; 3) внутрішня сонна артерія, парна; 4) задня сполучна артерія, парна; 5) задня мозкова артерія, парна. Артеріальне коло мозку Віллізія – це компенсаторно-пристосувальний механізм безперебійного кровопостачання мозку.
Низхідна аорта поділяється на грудну частину та черевну частину, оскільки до аортального розтвору діафрагми вона називається грудною, а після проходження через розтвір – черевною частиною аорти. На рівні 4 поперекового хребця аорта розгалужується на праву та ліву спільні клубові артерії. На рівні крижово-клубового суглоба кожна спільна клубова артерія ділиться на дві кінцеві гілки: внутрішню клубову артерію – до стінок і органів таза, та зовнішню клубову артерію – до нижньої кінцівки.
Гілки черевної частини аорти поділяються на нутрощеві та пристінкові.
- Нутрощеві гілки:
А) непарні:
- черевний стовбур;
- верхня брижова артерія;
- нижня брижова артерія.
Б) парні:
- середня надниркова артерія;
- ниркова артерія;
- яєчникова (яєчкова) артерія.
2. Пристінкові гілки:
А) непарні:
- серединна крижова артерія;
Б) парні:
- нижня діафрагмальна артерія;
- поперекова артерія.
Передпліччя (antebrachium) і кисть (manus) кровопостачаються за рахунок кінцевих гілок плечової артерії (a. brachialis) - променевої артерії (a. radialis) та ліктьової артерії (a. ulnaris).
Верхня порожниста вена утворюється шляхом злиття правої і лівої плечо-головних вен (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra), які вважаються її коренями, позаду з’єднання I-го правого ребрового хряща з грудниною. Верхня порожниста вена немає клапанів, знаходиться справа і дещо позаду від висхідної частини аорти у верхньому середостінні, а на рівні з’єднання III-го правого ребрового хряща з грудниною впадає у праве передсердя. V. cava superior розміщується також позаду загруднинної залози і передньої частини правої легені, спереду – кореня правої легені, зліва – від правої легені і правого діафрагмального нерва. Верхня порожниста вена збирає венозну кров з трьох джерел: вен голови та шиї, вен верхніх кінцівок і вен стінок грудної і, частково, черевної порожнин.
Нижня порожниста вена формується на рівні міжхребцевого диску між IV та V поперековими хребцями шляхом злиття правої і лівої спільних клубових вен. Нижня порожниста вена є найбільшою веною тіла людини, без клапанів, розташована заочеревинно, справа від черевної частини аорти.
Вена воріт печінки є найбільшою з нутрощевих вен тіла людини, завдовжки 5,0-6,0 см і шириною 1,5-2,0 см, яка збирає кров від непарних органів черевної порожнини, окрім печінки. V. portae hepatis утворюється позаду головки підшлункової залози злиттям двох вен – верхньої брижової (v. mesenterica superior) та селезінкової (v. splenica s. v. lienalis), в яку впадає нижня брижова вена (v. mesenterica inferior).
З кінця другого місяця внутрішньоутробного розвитку встановлюється плацентарний кровообіг, який зберігається до народження дитини. Кров, збагачена в плаценті киснем та поживними речовинами, надходить до плода по пупковій вені, яка проходить у пупковому канатику в супроводі двох пупкових артерій. Після пупкового кільця пупкова вена поділяється на дві гілки різного діаметра: одна з них, що має більший просвіт, продовжується під назвою венозної (аранцієвої) протоки, яка впадає у нижню порожнисту вену; менша за діаметром гілка прямує до печінки і кровопостачає останню.
Збагачена на кисень кров з аранцієвої протоки потрапляє в нижню порожнисту вену, змішується з венозною кров’ю нижньої порожнистої вени плода. Далі поступає в праве передсердя, куди надходить венозна кров з верхньої порожнистої вени плода. У правому передсерді кров з обох порожнистих вен змішується частково. Основна маса крові з нижньої порожнистої вени, завдяки клапану, потрапляє крізь овальний отвір в ліве передсердя, а кров з верхньої порожнистої вени переходить у правий шлуночок.
У лівому передсерді змішується кров, що надійшла крізь овальний отвір, з кров’ю легеневих вен від нефункціонуючих легень. Під час систоли обох шлуночків, кров з лівого шлуночка попадає в аорту, а з правого шлуночка кров надходить у легеневий стовбур. Більша частина крові з легеневого стовбура проходить крізь артеріальну (боталову) протоку в аорту. Кров по пупкових артеріях повертається до плаценти.
Внаслідок особливостей кровообігу плода, в найбільш сприятливих умовах оксигенації знаходяться органи і структури голови і шиї, що зумовлює їх інтенсивний розвиток.
Особливості кровообігу плода
- Плацентарний тип кровопостачання.
- До тканин і органів плода надходить змішана кров (венозна й артеріальна).
- Ембріональні структури кровообігу (венозна й артеріальна протоки, овальний отвір), які забезпечують функціонування системи кровообігу.
- Мале коло кровообігу не функціонує.
- В найкращих умовах оксигенації знаходяться печінка, головний мозок, верхні кінцівки.
До моменту народження дитини артеріальна система достатньо сформована. У порівнянні з венами в артеріях чітко виявляються межі між зовнішньою, середньою і внутрішньою оболонками стінки судини. Артерії у дітей відносно ширші, ніж у дорослих, їхній просвіт більший, ніж вен, але через більшу швидкість росту вени до 15 років стають вдвічі ширшими, ніж артерії. Після народження дитини макроскопічні вікові зміни артеріальних і венозних судин характеризуються збільшенням довжини, діаметра, площини поперечного перетину, товщини стінки; змінюється скелетотопія рівнів відходження артеріальних гілок від магістральних стовбурів, а також кути і рівні злиття вен.
Особливості кровообігу новонародженого
- Після народження проходить перебудова системи кровообігу, тобто перехід від плацентарного газообмну до легеневого.
- Перестає функціонувати плацентарний кровообіг.
- Закриваються основні фетальні судинні комунікації (венозна та артеріальна протоки, овальне вікно).
- Починає функціонувати мале коло кровообігу.
- Спостерігається облітерація пупкової вени, частина якої перетворюється на круглу та венозну зв’язки.
- Облітерація пупкових артерій призводить до появи присередніх пупкових складок.
- За рахунок збільшення тиску в лівому передсерді майже припиняється кровотік через овальний отвір (повністю овальний отвір заростає через декілька місяців після народження).
Природжені вади серця об’єднують захворювання серця і великих судин, що характеризуються аномалією положення і морфологічної структури внаслідок порушення або не завершення їх утворення у внутрішньоутробному, рідше в постнатальному періоді розвитку. Ця патологія належить до поширених і тяжких серцево-судинних захворювань. Багато природжених вад серця несумісні з життям або поєднуються з іншими значними дефектами. У таких випадках хворі помирають протягом перших тижнів або місяців після народження. У тих, що переживають цей критичний термін, стан в деякій мірі компенсується і може навіть дещо покращитися. Погіршення стану звичайно настає у 12-15 років. Зустрічаються такі вади серця: відсутність серця (акардія), подвійне серце (диплокардія), відсутність півсерця (гемікардія), зовнішнє серце (ектокардія), правостороннє серце (декстрокардія), зміщення серця (ектопія серця), двокамерне серце, трикамерне серце, вади міжпередсердної перегородки: незарощений овальний отвір, вади міжшлуночкової перегородки: незарощений міжшлуночковий отвір – дефект перетинчастої або м’язової частини, тетрада Фалло: транспозиція аорти (зміщення праворуч), звуження легеневого стовбура, гіпертрофія правого шлуночка і вада міжшлуночкової перегородки. До вад судин відносяться: коарктація (локальне звуження) аорти, звужена легенева артерія, незарощена артеріальна протока, подвоєна верхня порожниста вена, легеневий початок вінцевої артерії, артеріовенозна аневризма, гемангіома.
Набуті вади серця – це стани, що розвиваються протягом життя хворого в результаті захворювань або травматичних пошкоджень серця. Причини розвитку набутих вад серця дуже різноманітні, проте найчастішою з них є ревматизм (не менше 90% усіх випадків). При деяких вадах серця на шляху відтоку крові виникає перешкода у вигляді звуження (шлюзу), наприклад, стеноз мі трального отвору або гирла аорти, звуження грудної частини аорти при коарктації. Зустрічається також недостатність клапанів. В результаті неповного змикання стулок клапана частина крові під час систоли повертається назад: при недостатності мі трального або тристулкового клапана – із шлуночків в передсердя, а при недостатності клапана аорти і клапана легеневого стовбура – із судин у відповідний шлуночок.
5.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Як називаються судини, що несуть кров до серця, в які камери вони впадають?
- Як називаються судини, що несуть кров від серця, з яких камер серця вони виходять?
- Що таке велике коло кровообігу, чим воно починається і закінчується? (назвати послідовно складові частини, визначити функціональне значення).
- Що таке мале коло кровообігу, де воно починається і закінчується? (назвати послідовно складові частини, визначити його функціональне значення).
- Які клапани розміщені в ділянці правого та лівого передсерно-шлуночкових отворів? Принцип їх дії.
- Які клапани розміщені в ділянці отворів легеневого стовбура та аорти? Їх форма, принцип дії.
7. Які гілки відходять від висхідної частини, дуги та низхідної частини аорти?
8. За рахунок яких судин відбувається кровопостачання серця?
9. Із злиття яких судин утворюються верхня та нижня порожнисті вени?
10. Які вени впадають у ворітну вену? Звідки вона збирає кров?
11. Які особливості кровообігу плода і новонародженого?
12. Які зустрічаються природжені та набуті вади серця і судин?
5.3. Задачі для самоконтролю:
1. Яка кров тече по легеневих венах?
А. Артеріальна.
В. Венозна.
С. Змішана.
D. В лівих венах тільки артеріальна.
Е. В правих венах тільки венозна.
- Які судини впадають в ліве передсердя?
А. Порожнисті вени.
В. Легеневі вени.
С. Внутрішня яремна вена.
D. Легеневий стовбур.
Е. Аорта.
- Які артерії кровопостачають серце?
А. Підключичні артерії.
В. Загальні сонні артерії.
С. Вінцеві артерії.
D. Легеневі артерії.
Е. Грудна частина аорти.
- Скільки стулок має правий передсердно-шлуночковий клапан?
А. 2.
В. 3.
С. 4.
D. 1.
Е. 5.
- Які борозни розрізняють в серці?
А. Верхню і нижню.
В. Передню і задню між шлуночкові.
С. Міжшлуночкову і міжпередсердну.
D. Вінцеву і між шлуночкові (передню і задню).
Е. Апікальну, міжпередсердну, міжшлуночкову.
- З якої камери починається велике коло кровообігу?
А. З правого передсердя.
В. З лівого передсердя.
С. З правого шлуночка.
D. З лівого шлуночка.
Е. З лівого вушка.
- Які частини розрізняють в аорті?
А. Грудну, висхідну, черевну.
В. Дугу, грудну, черевну, низхідну.
С. Висхідну, дугу, низхідну.
D. Висхідну, грудну, дугу.
Е. Висхідну, дугу, черевну.
- Де закінчується мале коло кровообігу?
А. В лівому шлуночку.
В. В лівому передсерді.
С. В правому передсерді.
D. В правому шлуночку.
Е. В правому вушку.
- Скільки стулок має мі тральний клапан?
А. 3.
В. 2.
С. 1.
D. 4.
Е. 5.
- З якої камери серця починається мале коло кровообігу?
А. З правого шлуночка.
В. З лівого шлуночка.
С. З правого передсердя.
D. З лівого передсердя.
Е. З правого вушка.
11. Які гілки відходять від дуги аорти?
А. Вінцеві артерії, права загальна сонна артерія, права підключична артерія.
В. Плечо-головний стовбур, права загальна сонна артерія, права підключична артерія.
С. Плечо-головний стовбур, ліва загальна сонна артерія, ліва підключична артерія.
Д. Вінцеві, загальні сонні, підключичні артерії.
Е. Вінцеві, підключичні артерії, плечо-головний стовбур.
12. Нижня порожниста вена впадає в:
А. Ліве передсердя.
В. Праве передсердя.
С. Лівий шлуночок.
Д. Правий шлуночок.
Е. Вінцеву пазуху.
5.4. Тестові завдання для самоконтролю:
1. При обстеженні підлітка лікарем виявлено природжену ваду серця – незрощення артеріальної (Баталової) протоки. Що з’єднує ця протока у внутрішньоутробному періоді розвитку?
A. Праве та ліве передсердя.
B. Правий та лівий шлуночок.
C. Аорту та нижню порожнисту вену.
*D. Легеневий стовбур та аорту.
E. Легеневий стовбур та верхню порожнисту вену.
2. Звуження великої судини спричинило погіршення відтоку крові з лівого шлуночка. Яка судина зазнала патологічних змін?
A. Легенева вена.
B. Аорта.
*C. Легеневий стовбур.
D. Верхня порожниста вена.
E. Нижня порожниста вена.
3. Підвищення кров’яного тиску у великій судині, що несе кров до легень, спричинило навантаження на серцевий м’яз. М’язова стінка якої ділянки серця реагує на подразнення?
A. Правого передсердя.
*B. Правого шлуночка.
C. Лівого передсердя.
D. Лівого шлуночка.
E. Венозної пазухи.
4. Хворого 52 років доставлено до приймального відділення кардіологічного диспансеру з нападом інтенсивного тривалого болю за грудниною, який не зменшується при повторному прийомі нітрогліцерину. Електрокардіографічне дослідження показало наявність великої ділянки некрозу на задній поверхні серця. Хворому поставлено діагноз: трансмуральний інфаркт міокарда задньої стінки серця. З гострою закупоркою якої судини пов’язаний розвиток захворювання?
*A. Правої вінцевої артерії.
B. Правої легеневої артерії.
C. Лівої вінцевої артерії.
D. Верхньої порожнистої вени.
E. Венозної пазухи.
5. У хворого – інфаркт передньої стінки лівого шлуночка. У басейні якої судини виникло порушення кровообігу?
A. Передсердно-шлуночкових гілок правої вінцевої артерії.
B. Огинальної гілки лівої вінцевої артерії.
C. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
*D. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
E. Лівої крайової гілки лівої вінцевої артерії.
6. Хворому поставлений діагноз: ішемічна хвороба серця, поширений інфаркт міокарда задньої стінки правого шлуночка. У басейні якої артерії порушений кровообіг?
A. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
B. Огинальної гілки лівої вінцевої артерії.
*C. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмової артерії.
E. Правої крайової гілки правої вінцевої артерії.
7. У хворого діагностований передньоверхівковий інфаркт, який є наслідком тромбозу однієї із судин серця. Якої?
*A. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
B. Огинальної гілки лівої вінцевої артерії.
C. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмової артерії.
E. Задньої гілки лівого шлуночка.
8. При обстеженні хворого діагностовано передньоперегородковий інфаркт міокарда. Припинення кровопостачання по якій із судин серця стало причиною цього?
A. Задній міжшлуночковій гілці правої вінцевої артерії.
B. Огинальній гілці лівої вінцевої артерії.
*C. Передній міжшлуночковій гілці лівої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмовій артерії.
E. Задній гілці лівого шлуночка.
9. Хворий 48 років потрапив до лікарні зі скаргами на нестерпний біль за грудниною, ядуху. Після об’єктивного дослідження діагностовано інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Яка артерія серця уражена?
*A. Передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії.
B. Огинальна гілка лівої вінцевої артерії.
C. Задня міжшлуночкова гілка правої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмова артерія.
E. Задня гілка лівого шлуночка.
10.Виконуючи тонзилектомію (видалення піднебінного мигдалика) хірург повинен пам’ятати, що на відстані 1–1,5 см дозаду знаходиться велика артеріальна судина. Яка саме?
А. Хребтова артерія.
В. Зовнішня сонна артерія.
С. Язикова артерія.
*Д. Внутрішня сонна артерія.
Е. Верхньощелепна артерія.
11. Потерпілий доставлений у клініку з відкритим переломом гілки нижньої щелепи з великою кровотечею в ділянці перелому. Пошкодження якої артерії, вірогідніше за все, мало місце?
А. Лицевої.
В. Язикової.
С. Висхідної піднебінної.
Д. Середньої скроневої.
*Е. Нижньої коміркової.
12. В клініку поступив хворий зі скаргами на біль у правому підребер’ї, блювоту з кров’ю. При дослідження було встановлено збільшення печінки, розширення підшкірних вен передньої стінки живота. Наслідком затруднення кровотоку в якій судині були явища зазначені вище?
А. Черевна частина аорти.
*В. Ворітна печінкова вена.
С. Нижня порожниста вена.
Д. Печінкова вена.
Е. Стравохідні артерії.
13. У хворого 47 років на правій нозі спостерігається блідість шкіри гомілки та стопи і відзначаєтьс відсутність пульсації тильної артерії стопи та задньої великогомілкової артерії. Пульсація стегнової артерії збережена. Ураження якої артерії відбулося?
А. Зовнішньої клубової.
*В. Підколінної.
С. Глибокої стегнової артерії.
Д. Малогомілкової.
Е. Низхідної колінної.
14. Жінка 52 років, яка працює перукарем, скаржиться на болі в ногах та шкірну сверблячку на гомілках, що з’являється після роботи, ввечері ат вночі. При огляді хворої виявляються варикозно розширені вени на присередній поверхні гомілки та стегна. Яка вена та її безпосередні притоки розширені?
*А. Велика підшкірна.
В. Стегнова.
С. Мала підшкірна.
Д. Глибока стегнова.
Е. Підколінна.
15. Після закритої травми грудної клітки внаслідок автокатастрофи пацієнт 37-и років почав скаржитись на болі у грудній клітці з іррадіацією у спину. При ренгенологічному дослідженні у прямій проекції виявлено зменшення лівого легеневого поля за рахунок розширення вліво серцево-судинної тіні, яка має рівні та чіткі контури. Розширення (аневризма) якої судини утворилася?
А. Непарної вени.
В. Висхідної частини аорти.
*С. Грудної частини аорти.
Д. Верхньої порожнистої вени.
Е. Нижньої порожнистої вени.
16. У хворого 60-и років виявлено розширення вен стравоходу, прямої кишки та підшкірних вен передньої черевної стінки. Притоками якої вени є усі нахвані вени?
А. Нижньої порожнистої вени.
В. Непарної вени.
*С. Ворітної печінкової вени.
Д. Верхньої порожнистої вени.
Е. Верхньої брижової вни.
17. Хворий поступив у хірургічне відділення з клінічної картиною “гострого живота”. При операції виявлено, що частина тонкої кишки, не доходячи 20,0–25,0 см до місця впадіння у товсту, темно-сірого, місцями чорного кольору. Д-з: некроз тонкої кишки внаслідок тромбозу. Закупорка якої судини вірогідніше за все мала місце?
А. Правої ободовокишкової артерії.
*В. Клубовоободової артерії.
С. Верхньої брижової вени.
Д. Середньої ободовокишкової аретрії.
Е. Клубово-ободовокишкової вени.
5.5. Рекомендована література
5.5.1. Основна:
1. Лютик М.Д., Луканьова С.М. Анатомія та фізіологія людини: Підручник. – Чернівці: ВІЦ „Місто”, 2008. – 392 с.
2. Нормальна анатомія: Матещук-Вацеба Л.Р. Навч.-метод. посібник. –Львів: Поклик сумліня, 1997. – 269 с.
3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – 11-е изд., испр. и доп. – СПб.: Гиппократ, 2000. – 704 с.
5.5.2. Додаткова:
1. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р., Синельников А.Я. Атлас анатомии человека: Учеб. пособие: В 4 т. Т. 2. – 7-е изд., перераб. – М.: РИА «Новая волна»: Издатель Умеренков, 2007.
2. Воробьёв В.П. Атлас анатомии человека. – Мн.: Харвест, М..: АСТ, 2001. –
1472 с.
3. Анатомия человека. В 2-х томах. Т. 1 //Борзяк Э.И., Бочаров В.Я., Сапин М.Р. и др. /Под ред. М.Р.Сапина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1993. – 560 с.
4. Хмара Т.В., Пішак В.П. Структурно-функціональна організація артеріальної системи. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 204 с.
5. Козлов В.О., Стебельський С.Є., Маковецький В.Д., Федонюк Я.І. Анатомія судинної системи. Атлас схем. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 160 с.
6. Людина. Навчальний атлас з анатомії та фізіології /За ред. Тоні Сміт: Пер. з англ.. – Львів, 2000. – 240 с.
7. Чорнокульський С.Т. Анатомія судин та нервів тулуба (ангіоневрологія). – Київ, 2002. – С. 4-20.
8. Садлер Т.В. Медична ембріологія за Лангманом. – Львів: Наутілус, 2001. – 550 с.
ТЕМА № 12: „КРОВОТВОРНА СИСТЕМА, ЗНАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ. ЧЕРВОНИЙ КІСТКОВИЙ МОЗОК. СЕЛЕЗІНКА. БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ, ФУНКЦІЇ.”
Кількість годин – 4
1. Актуальність теми: Червоний кістковий мозок і селезінка відносяться не тільки до органів кровотворення. Відомо, що у дорослої людини червоний кістковий мозок, як єдиний кровотворний орган, відноситься разом із тимусом до центральних органів імунної системи. Основними функціями селезінки є забезпечення розвитку, активації лімфоцитів та перетворення їх у клітини-продуценти антитіл, або у клітини, що приймають участь в реакції клітинного імунітету. Функціями селезінки є також звільнення крові від мікроорганізмів та сторонніх часток, руйнування змінених та старих еритроцитів („кладовище” еритроцитів), а також депонування крові. Актуальними є питання профілактики, ранньої діагностики та лікування, які мають не лише медичне, а й соціально-економічне значення.
Саме тому знання анатомічних особливостей будови органів кровотворної системи, а також основних механізмів їх розвитку та функціонування необхідні для правильного обгрунтування принципів діагностики та лікування захворювань.
2. Навчальна мета: Вивчити будову та функції органів кровотворної системи.
2.1. Студент повинен знати:
- анатомічну будову і топографію червоного кісткового мозку та селезінки;
- сучасні уявлення про структурно-функціональну організацію кровотворної системи;
- морфологічні основи топічної діагностики пошкоджень різних відділів кровотворної системи.
2.2. Студент повинен вміти:
- показати на препаратах, таблицях, схемах селезінку, розказати її будову і топографію, відношення до очеревини, зв’язки;
- оволодіти умінням малювати схему внутрішньої будови селезінки;
- вміти правильно показати частини кісток, де розміщений кістковий мозок;
- показати місце входу артеріальних та виходу венозних і лімфатичних судин у воротах селезінки;
- показати топографо-анатомічні взаємовідношення селезінки з суміжними органами.
3. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вичення теми (міжпредметна інтеграція):
Дисципліни | Знати | Вміти |
| Біологія Фізіологія | Філогенез органів кровотворної системи. Функції селезінки та червоного кісткового мозку. | Провести порівняльний аналіз філогенезу кісткового мозку та селезінки. Схематично зобразити внутрішню будову селезінки, класифікувати пульпу селезінки на червону та білу. |