Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
| Вид материала | Документы |
- Вінниця – 2006, 184.55kb.
- М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Фондова лекція, 458.68kb.
- Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
- Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
4. Поради студенту.
При розгляді цієї теми студенту слід приділити увагу значенню серцево-судинної системи як одного з інтегруючих факторів організму; з’ясувати загальний план будови судинної системи, її розподіл на кровоносну та лімфатичну системи. Студенту необхідно звернути увагу на закономірності розподілу артерій і вен; з яких оболонок складається стінка кровоносної судини; які розрізняють кола кровообігу; що таке велике та мале кола кровообігу, чим вони починаються і закінчуються, назвати послідовно складові частини та визначити функціональне значення; що таке третє (серцеве) коло кровообігу.
5.1. Зміст теми:
Зовнішня будова серця
Серце (cor s. kardia) – непарний порожнисто-м’язовий орган, масою 250,0-300,0 г, розташований у середньому середостінні. Серце має конусоподібну форму з основою (basis cordis), розташованою зверху, ззаду і справа та верхівкою (apex cordis) – знизу, спереду і зліва. Поздовжня вісь серця прямує від його основи до верхівки.
У серці розрізняють також три поверхні: передню – груднинно-реброву (facies sternocostalis), нижню – діафрагмову (facies diaphragmatica) і зліва – легеневу (facies pulmonalis) та правий край (margo dexter).
Передня і задня міжшлуночкові борозни (sulci interventriculares anterior et posterior) є зовнішніми межами правого та лівого шлуночків серця, ці борозни зливаються біля верхівки в межах його вирізки (incisura apicis cordis). Поперечно розташована вінцева борозна (sulcus coronarius) відмежовує передсердя від шлуночків. Спереду, поблизу основи серця знаходяться два передсердні вушка: праве (auricula dextra) і ліве (auricula sinistra).
Внутрішня будова серця
Серце людини чотирикамерне, має два передсердя (atrium cordis dextrum et sinistrum) та два шлуночки (ventriculus dexter et sinister). Передсердя розмежовані міжпередсердною перегородкою (septum interatriale), а шлуночки – міжшлуночковою перегородкою (septum interventriculare).
Праве передсердя (atrium dextrum) має конусоподібну форму та містить тільки венозну кров, яка поступає з наступних судин:
– верхньої порожнистої вени (v. cava superior) крізь її однойменний отвір (ostium v. cavae superioris);
– нижньої порожнистої вени (v. cava inferior) крізь її однойменний отвір (ostium v. cavae inferioris);
– вінцевої пазухи (sinus coronarius) однойменним отвором (ostium sinus coronarii);
– найменших cерцевих вен (vv. cardiacae minimae) однойменними отворами (foramina venarum minimarum).
Отвори нижньої порожнистої вени та вінцевої пазухи містять заслінки відповідно: valvula venae cavae inferioris (Eustachii) et valvula sinus coronarii(Thebesii). Між отворами порожнистих вен знаходиться міжвенний горбок (tuberculum intervenosum) – онтогенетичний залишок заслінки, спрямовуючої потік крові плода з нижньої порожнистої вени до лівого передсердя крізь овальний отвір серця (foramen ovale cordis). На місці останнього на міжпередсердній перегородці міститься овальна ямка (fossa ovalis), обмежена кантом (limbus fossae ovalis). Місце впадання порожнистих вен розширене – це пазуха порожнистих вен (sinus venarum cavarum), яка на поверхні серця відмежована його межовою борозною (sulcus terminalis cordis). Характерною ознакою внутрішньої поверхні правого передсердя є наявність на ній гребенястих м’язів (mm. pectinati), які закінчуються зверху межовим гребенем (crista terminalis).
Венозна кров з правого передсердя потрапляє до правого шлуночка крізь правий передсердно-шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare dextrum).
Правий шлуночок (ventriculus dexter) має форму тригранної піраміди, яка звужується поблизу легеневого стовбура та формує артеріальний конус (conus arteriosus), що відмежований знизу надшлуночковим гребенем (сrista supraventricularis).
Під час систоли шлуночків правий передсердно-шлуночковий отвір закриває однойменний (тристулковий) клапан (valva atrioventricularis dextra s. tricuspidalis). Останній має передню (cuspis anterior), задню (cuspis posterior) і перегородкову (cuspis septalis) стулки. Від країв кожної стулки до переднього, заднього і перегородкового сосочкоподібних м’язів (mm. papillares anterior et posterior et septalis) тягнуться сухожилкові струни (chordae tendineae), які утримують стулки від вивертання. Стулки клапана, сухожилкові струни і сосочкоподібні м’язи утворюють клапанний апарат.
Стінка артеріального конуса гладка, а решта правого шлуночка містить м’ясисті перекладки (trabeculae carneae).
Правий шлуночок відділений від лівого шлуночка міжшлуночковою перегородкою (septum interventriculare), яка складається з двох частин: нижньої (2/3) – м’язової (pars muscularis) та верхньої (1/3) – перетинчастої (pars membranacea).
Артеріальний конус правого шлуночка продовжується у легеневий стовбур, а на межі між ними знаходиться отвір легеневого стовбура (ostium trunci pulmonalis), який закриває клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis). Цей клапан містить три півмісяцеві заслінки: праву, ліву і передню (valvulae semilunares dextra et sinistra et anterior). Край кожної заслінки має вузлик (nodulus valvulae semilunaris), нижче якого міститься серпик (lunula valvulae semilunaris). Зазначені структури півмісяцевих заслінок сприяють їх щільному замиканню, запобігаючи повертання крові із легеневого стовбура до правого шлуночка.
З легеневого стовбура венозна кров по легеневих артеріях потрапляє в легені, де відбувається газообмін, після цього вже артеріальна кров прямує чотирма легеневими венами до лівого передсердя.
Ліве передсердя (atrium sinistrum) заповнене артеріальною кров’ю, яка потрапляє сюди по чотирьох легеневих венах (двох правих і двох лівих) через отвори легеневих вен (ostia venarum pulmonalium). Останні знаходяться зверху задньої стінки передсердя, якою воно торкається низхідної частини аорти і стравоходу. Ліве передсердя має порожнистий випин – ліве вушко, для якого характерні гребенясті м’язи на відміну від гладенької поверхні решти стінки.
Артеріальна кров з лівого передсердя потрапляє до лівого шлуночка крізь лівий передсердно-шлуночковий отвір (ostium atrioventriculare sinistrum).
Лівий шлуночок (ventriculus sinister) має конусоподібну форму, у напрямку до аорти його частина звужується в артеріальний конус (conus arteriosus). Лівий передсердно-шлуночковий отвір постачається однойменним (мітральним, двостулковим) клапаном (valva atrioventricularis sinistra s. mitralis s. bicuspidalis). Передня і задня стулки (cuspis anterior et posterior) мітрального клапана cвоїми вільними краями з’єднані сухожилковими струнами (chordae tendineae) з переднім та заднім сосочкоподібними м’язами (mm. papillares anterior et posterior).
Артеріальна кров з лівого шлуночка поступає до аорти крізь отвір аорти (ostium aortae), який закривається клапаном аорти (valva aortae). Останній складається з трьох півмісяцевих заслінок: правої, лівої та задньої (valvulae semilunares dextra et sinistra et posterior). Вільний край кожної з заслінок містить вузлик і серпик (нижче) півмісяцевої заслінки (nodulus et lunula valvulae semilunaris). Між стінкою цибулини аорти (bulbus aortae) та півмісяцевими заслінками знаходяться пазухи аорти (sinus aortae), де справа і зліва започатковуються вінцеві артерії. На внутрішній поверхні стінки лівого шлуночка знаходяться м’ясисті перекладки (trabeculae carneae), які покращують гемодинаміку, зменшуючи ризик тромбоутворення.
Топографія серця
Серце розташоване у середньому середостінні асиметрично, позаду від переднього і спереду від заднього середостіння. З боків від серця знаходиться середостінна плевра, знизу – діафрагма, а зверху – органи верхнього середостіння. Спереду серце покривають частково і легені.
Зустрічається косе, горизонтальне і вертикальне положення серця. За норму вважається косе положення, горизонтальне властиве людям брахіморфного типу, а вертикальне – людям доліхоморфного типу конституції.
Межі серця
Це фактично скелетотопія фронтального силуета серця, тому розрізняють верхню, праву, нижню і ліву межі серця. Спочатку доцільно встановити місце проекції верхівки серця, яке знаходиться у п’ятому лівому міжребровому проміжку на 1,0-1,5 см до середини від лівої середньоключичної лінії (місце пальпації верхівкового поштовху серця).
Верхня межа – це лінія, що проводиться по верхніх краях третіх ребрових хрящів.
Права межа – це вертикальна лінія, яка з’єднує верхній край третього правого ребрового хряща (на 2,0-2,5 см справа від краю груднини) з нижнім краєм п’ятого правого ребрового хряща.
Нижня межа відповідає лінії, яка проводиться між кінцем правої межі і місцем проекції верхівки серця.
Ліва межа – це лінія, яка проводиться між верхнім краєм третього лівого ребра (середина відстані: лівий край груднини → ліва середньоключична лінія) і верхівкою серця.
Анатомічна проекція отворів (клапанів) серця
Правий та лівий передсердно-шлуночкові отвори (клапани) проектуються на груднину по косій лінії, що з’єднує кінці третього лівого і п’ятого правого ребрових хрящів. Лівий отвір (клапан) проектується на цю лінію на рівні третього лівого ребрового хряща, а правий – над місцем прикріплення четвертого правого ребрового хряща до груднини. Отвори (клапани) аорти і легеневого стовбура проектуються на рівні третього лівого ребрового хряща: легеневого стовбура – на місце з’єднання цього хряща з грудниною, аорти – справа від легеневого стовбура і позаду груднини.
Аускультативна проекція клапанів:
– мітральний клапан – на верхівці серця;
– тристулковий клапан – місце прикріплення п’ятого правого ребрового хряща до груднини;
– клапан легеневого стовбура – у другому міжребровому проміжку зліва від груднини, а клапан аорти – у цьому ж проміжку, але справа від груднини.
Рентгенанатомія серця
На рентгенограмі серця у фронтальній проекції розрізняють бічні контури серцево-судинної тіні справа і зліва.
Правий бічний контур має дві дуги:
– верхню, утворену тінню висхідної частини аорти і верхньої порожнистої вени;
– нижню – тінню правого передсердя.
Лівий бічний контур формують чотири дуги зверху вниз:
– дуга аорти і початок її низхідної частини;
– легеневий стовбур;
– ліве вушко;
– лівий шлуночок.
Стінка серця складається з трьох оболонок: ендокарда, міокарда та епікарда. Тонкий шар ендокарда вистеляє зсередини камери серця, покриваючи м’ясисті трабекули, сосочкові м’язи та сухожилкові струни. Ендокард побудований з ендотелію, підендотеліального та м’язово-еластичного шарів. Він продовжується у внутрішню оболонку судин, що відходять від серця. Клапани та заслінки серця утворені дуплікатурою ендокарда, в основі якої розташовані сполучнотканинні волокна.
Міокард – найтовща оболонка серця, в основі якої лежить серцева посмугована м’язова тканина. М’язові волокна передсердь та шлуночків починаються від правого та лівого волокнистих кілець, які є основою правого та лівого передсердно-шлуночкових клапанів. Правий та лівий волокнисті трикутники зв’язують кільця між собою. Це так званий м’який скелет серця проектується на поверхні серця на вінцеву борозну. Міокарди передсердь та шлуночків не пов’язані одне з одним (кардіоміоцити не продовжуються з передсердь на шлуночки), тому скорочення передсердь відбуваються незалежно від скорочень шлуночків. В передсердях розрізняють два шари м’язів: поверхневий (поперечно розташовані м’язові волокна) та глибокий (поздовжньо розташовані волокна). В шлуночках є три шари м’язів: поверхневий та глибокий з поздовжнім напрямком волокон і середній з поперечним напрямком волокон. Поверхневий шар переходить у глибокий на верхівці серця, утворюючи в цьому місці вихор серця. Середній шар волокон існує окремо для кожного з шлуночків.
Епікард є серозною пластинкою, що покриває міокард зовні і являє собою вісцеральний листок серозного перикарда (осердя).
Осердя являє собою замкнений волокнисто-серозний мішок, в якому розташовується серце. Зовнішній шар осердя – волокнисте осердя – переходить на основі серця у зовнішню адвентицію великих судин. З усіх боків волокнисте осердя зростається з навколишніми структурами: з сухожилковим центром діафрагми знизу, з середостінною плеврою по боках, з передньою грудною стінкою спереду, утворюючи груднинно-осердні зв’язки.
Серозне осердя побудоване з одношарового плоского епітелію (мезотелію) та шару пухкої сполучної тканини і складається з двох пластинок: пристінкової та нутрощевої. Пристінкова пластинка вистеляє зсередини волокнисте осердя, а нутрощева пластинка – вкриває міокард серця ззовні. Пристінкова та нутрощева пластинки переходять одна в одну на основі серця в ділянці великих судин, що відходять від серця. Між пластинками серозного осердя є щілиноподібна осердна порожнина, яка заповнена невеликою кількістю серозної осердної рідини. В місці переходу пристінкової пластинки серозного осердя у нутрощеву утворюються глибокі кишені, в яких при захворюваннях серця може накопичуватися ексудат. Виділяють поперечну пазуху осердя, розміщену позаду аорти та легеневого стовбура, та косу пазуху осердя, обмежену зверху легеневими венами, а справа – нижньою порожнистою веною.
Кровопостачання серця здійснюється двома вінцевими артеріями: правою і лівою, що починаються від цибулини аорти. Під час систоли кровопостачання серця зменшується, тому що кров у вінцеві артерії поступає під час діастоли, коли вхідні отвори цих артерій не закриваються півмісяцевими заслінками.
5.2. Теоретичні питання до заняття:
- В якому середостінні розміщене серце?
- Які відділі, поверхні, краї серця розрізняють при зовнішньому його огляді?
- Яка форма та розміри серця?
- Які розрізняють камери серця?
- Які камери утворюють груднинно-реброву та діафрагмову поверхні серця?
- Які розрізняють борозни серця?
- Яка борозна відділяє передсердя від шлуночків, на якій поверхні серця вона краще виражена?
- Які борозни розмежовують шлуночки?
- Які камери серця з’єднуються між собою?
- Як називаються судини, що несуть кров до серця, в які камери вони впадають?
- Як називаються судини, що несуть кров від серця, з яких камер серця вони виходять?
- Що таке велике коло кровообігу, чим воно починається і закінчується? (назвати послідовно складові частини, визначити функціональне значення).
- Що таке мале коло кровообігу, де воно починається і закінчується? (назвати послідовно складові частини, визначити його функціональне значення).
- Які клапани розміщені в ділянці правого та лівого передсерно-шлуночкових отворів? Принцип їх дії.
- Які клапани розміщені в ділянці отворів легеневого стовбура та аорти? Їх форма, принцип дії.
- Чому відповідає верхня границя серця?
- Де розміщена верхівка серця?
- Як проектуються права та ліва границі серця?
- Де проектуються на передню грудну стінку передсердно-шлуночкові отвори, отвір аорти та отвір легеневого стовбура?
- З яких оболонок складається стінка серця? Дати їх характеристику.
- За рахунок чого забезпечується автоматизм роботи серця?
5.3. Задачі для самоконтролю:
- Яка кров тече по легеневих венах?
А. Артеріальна.
В. Венозна.
С. Змішана.
D. В лівих венах тільки артеріальна.
Е. В правих венах тільки венозна.
- Які судини впадають в ліве передсердя?
А. Порожнисті вени.
В. Легеневі вени.
С. Внутрішня яремна вена.
D. Легеневий стовбур.
Е. Аорта.
- Які артерії кровопостачають серце?
А. Підключичні артерії.
В. Загальні сонні артерії.
С. Вінцеві артерії.
D. Легеневі артерії.
Е. Грудна частина аорти.
- Скільки стулок має правий передсердно-шлуночковий клапан?
А. 2.
В. 3.
С. 4.
D. 1.
Е. 5.
- Які борозни розрізняють в серці?
А. Верхню і нижню.
В. Передню і задню між шлуночкові.
С. Міжшлуночкову і міжпередсердну.
D. Вінцеву і між шлуночкові (передню і задню).
Е. Апікальну, міжпередсердну, міжшлуночкову.
- З якої камери починається велике коло кровообігу?
А. З правого передсердя.
В. З лівого передсердя.
С. З правого шлуночка.
D. З лівого шлуночка.
Е. З лівого вушка.
- Які частини розрізняють в аорті?
А. Грудну, висхідну, черевну.
В. Дугу, грудну, черевну, низхідну.
С. Висхідну, дугу, низхідну.
D. Висхідну, грудну, дугу.
Е. Висхідну, дугу, черевну.
- Де закінчується мале коло кровообігу?
А. В лівому шлуночку.
В. В лівому передсерді.
С. В правому передсерді.
D. В правому шлуночку.
Е. В правому вушку.
- Скільки стулок має мі тральний клапан?
А. 3.
В. 2.
С. 1.
D. 4.
Е. 5.
- З якої камери серця починається мале коло кровообігу?
А. З правого шлуночка.
В. З лівого шлуночка.
С. З правого передсердя.
D. З лівого передсердя.
Е. З правого вушка.
5.4. Тестові завдання для самоконтролю:
1. Звуження великої судини спричинило погіршення відтоку крові з лівого шлуночка. Яка судина зазнала патологічних змін?
A. Легенева вена.
B. Аорта.
*C. Легеневий стовбур.
D. Верхня порожниста вена.
E. Нижня порожниста вена.
2. Підвищення кров’яного тиску в аорті спричинило навантаження на серцевий м’яз. М’язова стінка якої ділянки серця реагує на подразнення?
A. Правого передсердя.
B. Правого шлуночка.
C. Лівого передсердя.
*D. Лівого шлуночка.
E. Венозної пазухи.
3. Підвищення кров’яного тиску у великій судині, що несе кров до легень, спричинило навантаження на серцевий м’яз. М’язова стінка якої ділянки серця реагує на подразнення?
A. Правого передсердя.
*B. Правого шлуночка.
C. Лівого передсердя.
D. Лівого шлуночка.
E. Венозної пазухи.
4. При гіпертонічній хворобі звичайно ліва границя серця зміщена вліво. За рахунок якої камери серця або судин відбувається це зміщення?
A. Лівого передсердя.
*B. Лівого шлуночка.
C. Лівого передсердя і лівого шлуночка.
D. Дуги аорти.
E. Легеневого стовбура.
5. При ультразвуковому дослідженні серця лікар спостерігає за півмісяцевими заслінками. Що відбувається з ними при діастолі (розслабленні) шлуночків?
A. Вивертаються в порожнини судин.
B. Вивертаються в порожнини шлуночків.
*C. Стуляються, закриваючи просвіт судин.
D. Притискаються до стінок судин.
E. Притискаються до стінок шлуночка.
6. У пацієнта діагностовано запальний процес в ендокарді (ендокардит). Яка структура серця уражена при цій патології?
A. Серцевий м’яз.
B. Провідна система серця.
C. Вінцева артерія.
*D. Клапан серця.
E. Серцева сумка.
7. Хворого 52 років доставлено до приймального відділення кардіологічного диспансеру з нападом інтенсивного тривалого болю за грудниною, який не зменшується при повторному прийомі нітрогліцерину. Електрокардіографічне дослідження показало наявність великої ділянки некрозу на задній поверхні серця. Хворому поставлено діагноз: трансмуральний інфаркт міокарда задньої стінки серця. З гострою закупоркою якої судини пов’язаний розвиток захворювання?
*A. Правої вінцевої артерії.
B. Правої легеневої артерії.
C. Лівої вінцевої артерії.
D. Верхньої порожнистої вени.
E. Венозної пазухи.
8. У хворого значне збільшення правого передсердя, велика печінка. Про ураження якої структури серця йде мова?
A. Клапана аорти.
*B. Тристулкового клапана.
C. Лівого вушка.
D. Двостулкового (мітрального) клапана.
E. Клапана легеневого ствбура.
9. У хворого – інфаркт передньої стінки лівого шлуночка. У басейні якої судини виникло порушення кровообігу?
A. Передсердно-шлуночкових гілок правої вінцевої артерії.
B. Огинальної гілки лівої вінцевої артерії.
C. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
*D. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
E. Лівої крайової гілки лівої вінцевої артерії.
10. Хворому поставлений діагноз: ішемічна хвороба серця, поширений інфаркт міокарда задньої стінки правого шлуночка. У басейні якої артерії порушений кровообіг?
A. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
B. Огинальної гілки лівої вінцевої артерії.
*C. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмової артерії.
E. Правої крайової гілки правої вінцевої артерії.
11. У хворого діагностований передньоверхівковий інфаркт, який є наслідком тромбозу однієї із судин серця. Якої?
*A. Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії.
B. Огинальної гілки лівої вінцевої артерії.
C. Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмової артерії.
E. Задньої гілки лівого шлуночка.
12. При обстеженні хворого діагностовано передньоперегородковий інфаркт міокарда. Припинення кровопостачання по якій із судин серця стало причиною цього?
A. Задній міжшлуночковій гілці правої вінцевої артерії.
B. Огинальній гілці лівої вінцевої артерії.
*C. Передній міжшлуночковій гілці лівої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмовій артерії.
E. Задній гілці лівого шлуночка.
13. Хворий 48 років потрапив до лікарні зі скаргами на нестерпний біль за грудниною, ядуху. Після об’єктивного дослідження діагностовано інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Яка артерія серця уражена?
*A. Передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії.
B. Огинальна гілка лівої вінцевої артерії.
C. Задня міжшлуночкова гілка правої вінцевої артерії.
D. Осердно-діафрагмова артерія.
E. Задня гілка лівого шлуночка.
5.5. Рекомендована література
5.5.1. Основна:
1. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навчально-методичний посібник. – Львів: Поклик сумління, 1997. – 269 с.
2. Лютик М.Д., Луканьова С.М. Анатомія та фізіологія людини: Підручник. – Чернівці: ВІЦ „Місто”, 2008. – 392 с.
5.5.2. Додаткова:
1. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р., Синельников А.Я. Атлас анатомии человека: Учеб. пособие: В 4 т. Т. 2. – 7-е изд., перераб. – М.: РИА «Новая волна»: Издатель Умеренков, 2007.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – 11-е изд., испр. и доп. – СПб: Гиппократ, 2000. – С. 376-404.
3. Воробьёв В.П. Атлас анатомии человека. – Мн.: Харвест, М..: АСТ, 2001. –
1472 с.
4. Анатомия человека / Под ред. акад. АМН СССР М.Р.Сапина: в 2-х т. – М.: Медицина, 1986. – Т. 2. – 480 с.
5. Хмара Т.В., Пішак В.П. Структурно-функціональна організація артеріальної системи. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 204 с.
6. Козлов В.О., Стебельський С.Є., Маковецький В.Д., Федонюк Я.І. Анатомія судинної системи. Атлас схем. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 160 с.
ТЕМА № 11: „ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ПРО БУДОВУ СУДИН МАЛОГО ТА ВЕЛИКОГО КІЛ КРОВООБІГУ. ОСОБЛИВОСТІ КРОВООБІГУ ПЛОДА”
Кількість годин – 5
1. Актуальність теми:
У теперішній час серцево-судинні захворювання посідають одне з перших місць в структурі смертності та інвалідизації людей. За останні роки в Україні спостерігається також збільшення кількості природжених вад розвитку серця та судин. Рівень народжуваності дітей з вадами серця коливається від 0,7 до 1,7%, що зумовлює високу смертність дітей першого року життя. Розширення показів до втручань на серці, артеріях і венах з метою діагностики та лікування висуває підвищені вимоги до вивчення топографо-анатомічних особливостей серцево-судинної системи з урахуванням варіантної анатомії судин, можливих колатеральних зв’язків та ін.
2. Навчальна мета: Вивчити зовнішню та внутрішню будову серця.
2.1. Студент повинен знати:
- велике і мале коло кровообігу та їх функціональне значення;
- судини малого кола кровообігу (легеневий стовбур, легеневі вени);
- частини аорти, їх гілки та топографію, ділянки їх кровопостачання;
- особливості кровопостачання стінок і органів грудної і черевної порожнин, порожнини таза;
- особливості кровопостачання верхньої і нижньої кінцівок;
- систему верхньої і нижньої порожнистих вен;
- особливості кровопостачання плода;
- особливості будови серця у новонароджених і дітей;
- вади розвитку серця та судин.
2.2. Студент повинен вміти:
- показати на таблицях, муляжах загальний план будови кровоносної системи: серце, кровоносні судини та їх розподіл на артерії, капіляри, вени, а також велике і мале коло кровообігу;
- показати на трупі з розкритою грудною порожниною і розсіченим осердям положення, форму серця, його поверхні та відділи, а також судини, що виходять з серця (аорта, легеневий стовбур) і впадають в нього (верхня і нижня порожнисті вени, легеневі вени);
- на окремих вологих препаратах серця показати камери серця, передсердно-шлуночкові отвори, місця впадіння та виходу великих кровоносних судин, звертаючи увагу на особливості форми і будови стінок передсердь та шлуночків серця, міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок;
- показати правий передсердно-шлуночковий (тристулковий), лівий передсердно-шлуночковий (мітральний) клапани, їх стулки, клапан аорти, клапан легеневого стовбура, їх півмісяцеві заслінки;
- на препаратах плодів показати артеріальну (боталову) протоку, венозну (аранцієву) протоку, овальний отвір, заслінку нижньої порожнистої вени;
- на трупі показати висхідну частину і дугу аорти та судини, що відходять від них;
- на трупі показати основні артерії та вени верхньої і нижньої кінцівок;
- на трупі і таблицях показати формування верхньої і нижньої порожнистих вен, їх топографію і притоки;
- показати на трупі низхідну частину аорти та її гілки;
- показати спільну, внутрішню та зовнішню клубові артерії.
Дисципліни | Знати | Вміти |
| Біологія Фізіологія | Загальні питання анатомії та розвитку в філо- та онтогенезі серцево-судинної системи. Фази серцевої діяльності, основні властивості серцевого м’яза, електричні явища в серці, регуляцію серцевої діяльності, тощо Механізми виникнення вад клапанного апарату серця. | Пояснити загальний план будови та розвитку серцево-судинної системи, її функціональне значення. Визначати частоту серцевих скорочень, систолічний та хвилинний об’єм серця, пальпувати верхівковий поштовх, проводити основні серцеві рефлекси. Пояснити механізм формування вроджених і набутих вад серця. |