Вибіркових навчальних дисциплін

Вид материалаДиплом

Содержание


Розділ 1. СПЕЦКУРСИ КафедрИ педагогки та інноваційних технологій
Контингент слухачів
Контингент слухачів
Розділ 2. Спецкурси КафедрИ психології
Тема ІІ. Формування сприятливого психологічного клімату в педагогічному колективі
Спецкурс для вчителів-філологів
Спецкурси для всіх категорій слухачів
Практична частина
Тема ІV. Психологічні аспекти обдарованості
Укладач к. психол. н., доцент Л. М.Кудояр Спецкурси для всіх категорій слухачів
Тема І. Психолого-педагогічна адаптація школярів на сучасному етапі реформування школи
Тема ІІІ. Психологічне забезпечення профільного навчання в освітніх закладах
Укладач: ст. викладач І.В. Сидоренко
Тема. Основи саморегуляції особистості
Мета спецкурсу
Тема. Психологічні аспекти педагогічного спілкування
Розділ 3. Спецкурси КАФЕДРИ МЕТОДИКИ ПОЧАТКОВОЇ ТА ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ
Контингент слухачів
Основні питання курсу
Спецкурси для вчителів біології, природознавства, основ здоров’я
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

ПРОГРАМИ

ВИБІРКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

(СПЕЦКУРСІВ)

для слухачів факультету підвищення кваліфікації

Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


ЗМІСТ



Розділ 1.

Спецкурси кафедри педагогіки та інноваційних технологій..............................................................................................




4

Розділ 2.

Спецкурси кафедри психології.........................................................



9

Розділ 3.

Спецкурси кафедри методики початкової та природничо-математичної освіти...........................................................................




33

Розділ 4.

Спецкурси кафедри теорії та методики виховання......................



49

Розділ 5.

Спецкурси кафедри державного управління та педагогічного менеджменту.........................................................................................







64

Розділ 6.

Спецкурси кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та українознавства...................................................................................




73



Розділ 1.

СПЕЦКУРСИ КафедрИ педагогки та інноваційних технологій



Тема: Педагогічний аналіз сучасного уроку

Контингент слухачів: усі категорії вчителів.

Тривалість: 4 години.

Анотація

Комплексний аналіз уроку, його компоненти. Алгоритм спостереження та аналізу уроку. Самоаналіз уроку як одна із основних складових педагогічної діяльності. Типи уроків та їх основна дидактична мета. Прогнозування сучасного уроку. Основні вимоги до сучасного уроку.

Література
  1. Горяєва О.В., Сергієнко В.О. Комплексний аналіз уроку керівником школи (з досвіду роботи). Інформаційно-методичні вісник. Випуск №11. – Харків, 1998. – 88 с.
  2. Островерхова Н.М., Шведко Л.М. Дидактический аспект урока: сущность, анализ. – Сумы: Мрия, 1992. – 44 с.
  3. Подласый И.П. Педагогика. Учебник для вузов. В 2-х т. – М., 1999. – 420 с.
  4. Психологічний та дидактично-методичний аналіз уроку. – Суми: ОІПОПК, 1997. – 38 с.
  5. Аспекти управлінської діяльності в школі. Частина ІІ. /Упоряд. Н.Мурашко. 2-ге вид. – К.: Ред. загальнопед. газ, 2005. – 128 с.

Укладач: к. пед. н., доцент, зав. кафедри І. О.Захарова


Тема. Викладання іноземної мови для молодших школярів

Контингент слухачів: вчителі англійської мови.

Тривалість: 8–18 годин (у залежності від форми навчання слухачів).

Анотація

Навчання молодших школярів. У результаті засвоєння навчального матеріалу спецкурсу слухачі краще розумітимуть: здібності молодших школярів та стратегії навчання; відповідні стратегії навчання та види діяльності для молодших школярів; критерії оцінки навчальних матеріалів; шляхи адаптації матеріалів. Педагоги навчаться аналізувати свій власний досвід навчання молодших школярів; оцінювати, адаптувати та використовувати навчальні матеріали.

Література
  1. Brewster, J., Girard, D. 1992. The Primary English Teacher Guide, Penguin.
  2. Brumfit, C. 1991. Teaching English to Children, Nelsjn, Introduction.
  3. Graves, D.H. 1983. Writinh Teachers and Children at wjrk, Heineman.
  4. Hadfield, L., Hadfield, C. 1999. Simple Listening Activities, OUP.
  5. Halliwell, S. 1998. Teaching English in the Primary Classroom, Longman.
  6. Hopkins, F. Get Ready, OUP.
  7. Phillips, S. 1999. Young Learners, OUP.
  8. Scott, W. 1990. Are you Listening, OUP.
  9. Scott, W., Itreberg, L.H. 1991. Teaching English to Children, Longman.
  10. Wright, A., Betteridge, D., Buckby, M. 1993. Games For Language Learning, CUP.

Укладач: ст. викладач Н.В. Клюніна


Тема. Технологічний підхід до формування спеціальних вмінь з хімії

Контингент слухачів: учителі хімії.

Тривалість: 6 годин, з них 2год. – лекція, 4год. – практичні заняття.

Мета спецкурсу: розвиток креативного потенціалу вчителя в процесі засвоєння технологічного підходу щодо формування в учнів спеціальних хімічних умінь.

Завдання:

1) ознайомити з основними принципами алгоритмічного підходу, типами і формами алгоритмів;

2) розглянути та опрацювати технологічні підходи до навчання школярів розв’язувати типові та ускладнені задачі кількісного та якісного змісту;

3) розкрити роль суб’єктного досвіду вчителя у формуванні в школярів прийомів і способів виконання дій.

Анотація

У процесі викладання спецкурсу розглядаються теоретичні основи формування в учнів спеціальних умінь з хімії, вимоги до користування фізичними величинами, типи і форми алгоритмів, технології навчання розв’язку кількісних та якісних хімічних задач, передовий педагогічний досвід вчителів з даної проблеми.

Література

1.Бачківський І. Про використання кількісної характеристики об’єктів у навчанні хімії. //Біологія і хімія в школі. – 1998. – №2. – С.25.

2.Березан О. Енциклопедія хімічних задач. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 300с.

3.Буринська Н.М. Хімія. Методи розв’язування задач. – К.: Либідь, 1995. – 79с.

4.Березан О. Органічна хімія. – К.: Абрис, 2000. – 303с.

5.Кузьменко М.,Єрьомін В. 2400 задач для школярів та абітурієнтів. – Тернопіль: Навчальна книга БОГДАН, 2001. – 560с.

6.Холин Ю., Лета Л. Репетитор по химии. – Харьков: Фолио, 1998. – С.23-27.


Тема. Інтерактивні технології навчання

Контингент слухачів: усі категорії.

Тривалість: 6 годин, з них 2 год. – лекція, 4 год. – семінар.

Мета спецкурсу: Розвинути технологічну культуру вчителів шляхом поглибленого опрацювання інтерактивних технологій.

Завдання:

1) розглянути теоретичні основи інтерактивних технологій;

2) опрацювати процесуальну частину інтерактивних технологій;

3) ознайомитися з досвідом впровадження інтерактивних технологій.

Анотація

У процесі викладання спецкурсу розглядаються загальні питання про інтерактивні технології, використання інтерактивних технологій на уроках: методи «керована лекція», « лекція з паузами», « лекція з допомогою учнів»; підходи до оцінювання учнів на інтегрованому уроці.

Література


1. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2005. – 190 с.

2. Сучасні шкільні технології /Упоряд. І Рожнятовська, В. Зоц – К: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с.

3. Інтерактивне навчання на уроках хімії / Упоряд. Г. Мальченко, О. Каретникові. – К: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128 с.

4. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харьков: Видавнича група «Основа», 2003. – 80 с.

Укладач: ст. викладач Г.Ф. Сударева


Тема. Інтерактивні технології навчання в системі дошкільного виховання

Контингент слухачів: вихователі дошкільних закладів.

Тривалість: 6 годин.

Анотація

Спецкурс передбачає розкрити сутність поняття «інтерактивне навчання» та застосування інтерактивних технологій навчання, як шлях до процесу технологізації особистісно–орієнтованої системи освіти. Показати єдність та відмінність різних моделей навчання в порівнянні з інтерактивною моделлю навчання. Проаналізувати умови ефективного застосування інтерактивного навчання. Визначити умовну класифікацію інтерактивних технологій навчання.

Спецкурс надає можливість практичного усвідомлення змісту інтерактивних технологій навчання та застосування їх в навчально – виховному процесі дошкільного закладу.
Література

  1. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: лінгводидактичні засоби. //Дивослово. – 2005. – №2.
  2. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002.
  3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-метод. посіб.- К.: «А.С.К.», 2003. – 192 с.
  4. Сиротенко Г.О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – Х.: Видав. гр. «Основа», 2003. – 80 с.
  5. Скрипник М. Читач і твір. (Інтерактивні методи вивчення літератури в школі) //Рідна школа. – 2003. – №9. – С. 54-55.
  6. Шулик В. Технології інтерактивного навчання. – К.: Шкільний світ. – 2005. – №52 (448).

Укладач: ст. викладач І.В.Кожем’якіна


Тема. Використання сучасних інформаційних технологій

при вивченні дисциплін природничо-математичного циклу

Контингент слухачів: вчителі фізики, інформатики, математики, географії, хімії, біології.

Тривалість: 40 годин.

Мета спецкурсу: ознайомлення вчителів указаних категорій з новими інформаційними технологіями навчання при викладанні навчальних предметів, а також надання певних навичок в розробці власних статичних і динамічних дидактичних матеріалів шляхом використання технології Macromedia Flash і мовою програмування Action Script.

Задачами спецкурсу є продемонструвати способи використання і створення Flash-розробок в навчальному процесі (з урахуванням особливостей кожного предмета), а саме: під час демонстраційного експерименту; під час лабораторних і практичних робіт; під час розв’язування задач; під час різних способів обліку знань учнів.

Анотація

При пошуку нових і використанні відомих способів комп’ютеризації навчального процесу треба виходити з наступного: під новими інформаційними технологіями навчання розуміють такі технології, які в навчальному процесі використовують засоби інформатизації навчання (насамперед комп’ютер), причому використовують як засіб управління учбовою діяльністю.

НІТН вносить суттєві зміни в усі компоненти навчального процесу: у зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання.

Аналіз науково-методичних праць українських і зарубіжних методистів дозволяє виявити головні напрямки розвитку методів навчання і обліку знань учнів із використанням НІТ, перш за все комп’ютера.

При розробці учбових програм одним з перших питань є питання призначення створюваного програмного засобу: чи буде воно повчальним, довідковим, контролюючим і т.п. Природно, для кожного із згаданих типів програм доводиться підбирати свої способи і форми представлення знань, організації призначеного для користувача інтерфейсу, методів подачі матеріалу, контролю знань і ін.

Можливості, що надаються викладачам Flash-технологіями майже не обмежені. У школі вивчається дуже об’ємний матеріал. Відбувається знайомство з великою кількістю нових понять, позначень, величин, взаємозв'язків між ними, фактів, приладів. У круг вивчення входить майже все різноманіття явищ і за мету навчання ставиться не просто знайомство з цим різноманіттям, а уміння правильно пояснювати їх і використовувати на практиці. Проведення лабораторних робіт і використовування демонстраційних дослідів значно спрощують задачу, але далеко не завжди вирішують проблеми, пов'язані із засвоєнням матеріалу.

Незамінним помічником в цьому випадку є електронні засоби відео-демонстрації дослідів, забезпечених довідкою, дозволяючи перевірити своє припущення, упевнившись в його правильності, або ж скоректувати його. Виконання таких завдань, в правильно підібраній черговості допомагають сформувати розуміння суті явищ і їх взаємозв'язок, учать пояснювати стисло, ємко і обґрунтовано.

Використання комп'ютера в цілях вивчення явища, демонстрації цього явища, дослідів і процесів за допомогою анімованих моделей дає багаті можливості візуального представлення учбового матеріалу. Це забезпечує їх велику привабливість для різних форм навчання. При якісній реалізації анімаційної програми такий «стенд» може виявитися багато ефективніше і наглядніше лабораторної установки, оскільки здатний працювати в різному масштабі часу, а також супроводжувати демонстрацію мультимедійними ефектами. Сукупність анімаційних файлів може розглядатися як реалістична ілюстрація конкретного набору коротких дослідів по спостереженню за явищем.

Комп'ютерна анімація при сучасному рівні апаратного і програмного забезпечення є ідеальним засобом для візуального моделювання всіляких процесів.

Література

1. Андерсон Э. Macromedia Flash MX 2004. – Ст.П.: НТ Пресс, 2005.

2. Бонни Б. Macromedia Flash MX. – М.: АСТ, 2004.

3. Грибов Д.Е. Macromedia Flash 4. Интерактивная веб-анимация. Для Web-дизайнеров . – М.: ДМК, 2002.

4. Танксли Н., Байес Л., Элстад Дж. Учебное пособие сертифицированного разработчика в среде Macromedia Flash MX. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2003.

5. ссылка скрыта

6. ссылка скрыта


Укладач: к. пед. н., доцент М.В.Каленик

Розділ 2.

Спецкурси КафедрИ психології




  • Спецкурси для директорів, заступників директорів шкіл, завідувачів ДНЗ


Тема І. Конфліктологія

Тривалість: 8 годин.

Мета спецкурсу: підвищення компетентності керівників у розв’язанні конфліктних ситуацій. Поширення найновіших засобів збереження фізичного і психічного здоров’я, вирішення проблем ефективної організації міжособистісної взаємодії в процесі професійної діяльності.

План
  1. Конфлікти в педагогічній діяльності: причини; типи; функції.
  2. Психологічні закономірності конфліктів.
  3. Психологічна характеристика різних типів конфліктів.

Література
  1. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456 с.
  2. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. – СПБ.: Питер, 2001. – 360 с.
  3. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. – К.: Наукова думка, 1996. – 190 с.
  4. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию. – М.: Владос, 1996. – 196 с.
  5. Ложкин Г.В., Повякен Н.И. Практическая психология конфликта. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.
  6. Огарев Г. Законы успешного управления людьми. – РНД: Феникс, 2005. – 448 с.
  7. Пірен М.І. Основи конфліктології. – К.: Наукова думка, 1997. – 270 с.
  8. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М.: Просвещение, 1991. – 128 с.
  9. Урбанович А.А. Психология управления: Учебное пособие. – М.: Харквест, 2003. – 640 с.

Укладач: к. психол. н, зав. кафедри С.В.Шаванов

Тема ІІ. Формування сприятливого психологічного клімату в педагогічному колективі


Тривалість: 4 години.

Мета спецкурсу: Розкрити сутність педагогічного спілкування та його психологічні особливості.

Завдання:
  1. Вивчити сутність психологічного клімату колективу, його роль та значення.
  2. Визначити та розглянути психологічні запоруки формування сприятливого соціально-психологічного клімату.
  3. Озброїти вчителів навичками самоаналізу власного стилю керівництва колективом.
  4. Оволодіти психологічними методами діагностування соціально-психологічного клімату педагогічного (учнівського) колективу.

Анотація

Сутність категорії «соціально-психологічний клімат» (СПК), необхідність створення сприятливого СПК у педагогічному колективі.

Основні складові СПК та фактори, що на нього впливають.

Мистецтво формування сприятливого СПК: поради психолога.

Методи діагностування СПК.
Література
  1. Аникеева Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе. – М.: Просвещение, 1983.
  2. Воробейчик Я.Н., Поклитар Е.А. Психогигиена труда. – К.: Здоровье, 1989.

3. Зазыкин В.Г., Чернышев А. П. Менеджер: психологические секреты профессии. – М., 1992.

4. Комінко С., Курант Л., Самборська О., Федотюк Т., Ніколенко С. Психологія в менеджменті. Навчальний посібник. – Тернопіль, 1999, – 400 с.

5. Корнєв М.И., Коваленко А. Б. Соціальна психологія. – К., 1995.

6. Кудряшова Л.Д. Каким быть руководителю. – Л., 1986.

7. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми: советы руководителю. – К., 1990.

8. Робер А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. – М., 1988.

9. Старобинский Э. Е. Как управлять персоналом. – М., 1995.

10. Соціальна психологія управління :Словник-довідник /За ред С.Б. Комінко). – Тернопіль, 1996.

11. Соціальна психологія. /Під редакцією А.Є. Орбан. – Івано-Франківськ, 1994.

12. Таранов П.С. Золотая книга руководителя. – М., 1996.

13. Тонких Ф.П,. Фокин Ю.Г. Совершенствование стиля управления воинским коллективом. – М., 1979.

14. Филиппов А.В. Работа с кадрами: психологический аспект. – М.: Экономика, 1990.

15. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. – М.: Просвещение, 1990.
Укладач: к. психол. н., доцент С.М. Панченко



  • Спецкурс для вчителів-філологів



Тема. Психологічні аспекти педагогічного спілкування

Тривалість: 6 годин.

Мета спецкурсу: Розкрити сутність педагогічного спілкування та його психологічні особливості.

Завдання:
  1. Вивчити сутність та функції педагогічного спілкування, його стилі.
  2. Визначити та розглянути психологічні запоруки успішного спілкування в педагогічному процесі.
  3. Озброїти вчителів навичками самоаналізу власного стилю спілкування.
  4. Оволодіти основними методичними прийомами ефективного спілкування.

Анотація

Спілкування в педагогічному процесі, його сутність та основні функції.

Психологічні аспекти успішного педагогічного спілкування: діапазон спілкування педагога (екстравертованість, інтравертованість особистості); вміння слухати, як запорука успішного спілкування педагога; педагогічні прийоми невербального спілкування; стиль та особливості спілкування вчителя в педагогічній системі. Методичні прийоми та психологічні закони ефективного спілкування.

Література
  1. Арват Ф. С., Коваленко Є. І., Кириленко С. В., Щербань П. М. Культура спілкування: Навч. –метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 328 с.
  2. Веpдеpбеp Р. Психология общения /Ред. С. Комаpов. 11-е изд., междунаp. – СПб.: «Пpайм-EВРОЗHАК», «Изд. дом Hева»; – М.: ОЛМА-ПРEСС, 2003. – 318 с.
  3. Вереникина И. М. Преодоление возможных конфликтных ситуаций между учителем и учениками на уроке //Вопросы психологии. – 1986. - № 3. – С. 71-72.
  4. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. – М.: Просвещение, 1990. – 144 с.
  5. Добрович А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. – М.: Просвещение, 1987. – 207 с.
  6. Дунець Л М.. Психологія спілкування: Hавч. посіб. для студ. спец. «Соц. педагогіка» та «Пpакт. психологія» /Технол. ун-т Поділля. – Хмельницький, 2003. – 142 с.
  7. Кан–Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. – М.: Просвещение, 1987.
  8. Ньеренберг Д. И., Калеро Г. Х. Учитесь читать человека, как книгу //Экономика и организация пром. пр-ва. – 1988. – №2.
  9. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 205 с.
  10. Рай Л. Развитие навыков эффективного общения /Пеp. с англ. В. Геpманова; гл. pед. E. Стpоганова. – СПб.: ПИТEР, 2002. – 284 с.
  11. Рогов E. И. Психология общения: Метод. пособие. – М.: Гуманит. изд. центp «ВЛАДОС», 2001. – 334 с.
  12. Рыбакова М. М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М.: Просвещение, 1991. – 128 с.
  13. Семенова E. М. Тpенинг эмоциональной устойчивости педагога: Учеб. пособие. – М.: Изд-во Ин-та Психотеpапии, 2002. – 210 c.
  14. Хрящева Н. Ю. Деловое общение руководителя. – Л., 1990.
  15. Шеламова Г. М. Деловая культуpа и психология общения: Учеб. для учpеждений начал. пpоф. обpазования /Ред. А. Б. Слоненко. – 2-е изд. – М.: Academia, 2003. – 127 с.
  16. Щекин Г. Визуальная психодигностика: познание людей по их внешности и поведению: Учеб.-метод. пособие. – К.: МАУП, 2001. – 616 с.
Укладач: к. психол. н., доцент С.М. Панченко



  • Спецкурси для всіх категорій слухачів



Тема І. Тестування як метод психолого-педагогічної діагностики

Тривалість: 4-6 годин (у залежності від форми навчання слухачів).

Мета спецкурсу: Розкрити сутність та місце тестування в навчально-виховному процесі школи.

Завдання:
  1. Розкрити сучасні наукові підходи щодо тестів, їх видів та функцій.
  2. Ознайомити з призначенням та класифікацією тестів навчальних досягнень.
  3. Проаналізувати можливості тестування як форми навчання, методу контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
  4. Надати рекомендації щодо порядку розробки тестів, технології створення тестових завдань.
  5. Формувати вміння та навички створення тестових завдань та їх апробації у навчальному процесі.

Анотація

Сутність понять «тест», «тестування», «тестовий контроль». Види тестів та їх функції. Дидактичний тест і його місце серед контрольних заходів навчально-виховного процесу.

Тести навчальних досягнень, їх класифікація. Оцінювання навчальних досягнень учнів методом тестування.

Критерії якості тесту: валідність, об’єктивність, надійність, точність. Проектування матриці тесту. Основні правила та технічні вимоги розробки до тестових завдань. Формати тестових завдань.

Практична частина: конструювання тестових завдань з навчального предмету.

Література
  1. Аванесов В. Форма тестових заданий. Учебное пособие для учителей школ, лицеев, преподавателей вузов и колледжей. – М.: Центр тестирования, 2005. – 156 с.
  2. Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 1; Пер. с англ./ Под ред.. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. – М.; 1982. – 381 с.
  3. Анастази А. Психологическое тестирование: Книга 2; Пер. с англ./ Под ред.. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. – М.; 1982. – 336 с.
  4. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб: Питер, 2001.
  5. Безверха В.Є. Тестовий контроль знань учнів старших класів з гуманітарних предметів: Дисертація ... кандидата педагогічних наук. – К., 1996.
  6. Ботаршев А. Тестирование: основной инструмент практического психолога. – М.; 1999. – 240 с.
  7. Ваніна Л. Особливості системи контролю навчальних досягнень учнів //Завуч. – 2004. – №6. – С.13-14.
  8. Вимірювання навчальних досягнень школярів і студентів: гуманістичні, методологічні, методичні, технологічні аспекти: І Міжнародна науково – методична конференція. Тези доповідей. – Харків; 2003. – 112 с.
  9. Волков Н. Тестовый контроль знаний. – Сумы, 2004. – 109 с.
  10. Гузеев В.В. Планирование результатов образования и образовательные технологии. – М: Народное образование, 2001.
  11. Ефремова Н.Ф. Тестирование и мониторинг: рекомендации учителю //Стандарты и мониторинг в образовании. – 2001. – №3. – С.55-59.
  12. Зовнішнє оцінювання з української мови. Інформаційні матеріали. – К.: УЦОЯО, 2006. – 40 с.
  13. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. – М: Педагогика, 1991.
  14. Булах І. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності. – К.: ЦМК МОЗ України, УДМУ. – 1995. – 221 с.
  15. Касьяненко Н.Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посібник. – К., 1993.
  16. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. – К: ПАН Лтд, 1994.
  17. Коваленко Л. Незалежне оцінювання: результати і наслідки //Методичні діалоги. – 2006. – №7. – С.4-7.
  18. Коваленко Л. Тестуванню – так! //Методичні діалоги. – 2006. – №1. – С.2-9.
  19. Кудирко В. Модернізація системи оцінювання навчальних досягнень учнів //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2005. – №5 – 6. – С.38-40.
  20. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системи образования. (Как выбирать, создавать и использовать тесты для целей образования). – М.: Народное образование, 2000. – 352 с.
  21. Максимчук H. П. Основи психолого–педагогічної діагностики (конспект лекцій). – Кам’янець-Подільський, 2002. – 50 с.
  22. Масалітіна О.С. Педагогічні умови застосування тестів для контролю навчально-пізнавальної діяльності старшокласників: Дисертація кандидата педагогічних наук. – Х., 1999.
  23. Михайличев Е.А. Дидактическая тестология. – М: Народное образование, 2001.
  24. Плетньова Л. Тести як засіб контролю навчальних досягнень учнів //Педагогічна думка. – 2005. – №1. – С.15-19.
  25. Поляков О.Г. О некоторых проблемах использования тестов как одного из средств контроля обучения школьников по иностранному языку //Иностранные языки в школе. – 1994. – №2. – С.7-9.
  26. Поляков О.Г., Бим И.Л. Рекомендации по подготовке и использованию итогового теста за базовый курс обучения иностранному языку //Иностранные языки в школе. – 1996. – №3. – С.10-13.
  27. Сорока С. Система тестування як форма навчання, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів //Завуч. – 2005. – №10. – С.20-21.
  28. Сухорський С. Ф. Система обліку успішності в школі. – К., 1968.
  29. Тестова перевірка знань – К., 1993.
  30. Челышкова М. Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов. – М: Логос, 2002. – 432 с.
  31. www.ukrtest.org
Укладач: к. психол. н., доцент С.М. Панченко


Тема ІІ. Основні поняття та критерії психічного здоров’я

Тривалість: 4 години.

Мета спецкурсу: Підвищити компетентність педагогів з проблеми формування та збереження психічного здоров’я усіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти усвідомленню особистісної відповідальності за свій рівень психічного й фізичного здоров'я.

Завдання:

1. Усвідомити необхідність формування, збереження, підтримки та відновлення психічного та фізичного здоров'я на трьох рівнях – соціальному, психічному і фізичному.

2. Розглянути сучасні підходи до визначення здоров'я, його рівнів та критеріїв оцінки.

3. Систематизувати характерні ознаки психічного нездоров'я.

4. Засвоїти суттєві відмінності між розумовою та психічною неповноцінністю.

Анотація

Рівні психічного здоров'я особистості та критерії його оцінки. Психологічний комфорт як умова психічного здоров'я особистості. Суттєві відмінності між розумовою та психічною неповноцінністю. Головні симптоми психічних захворювань.

Література
  1. Карвасарский Б. Д. Неврозы. – М.: Медицина, 1980. – 448 с.
  2. Кемпинськи Д. Психология неврозов. – Варшава: Польская медицина, 1975. – 400 с.
  3. Корольчук М. С., Крайнюк В. М. Основи соціально-психологічного забезпечення професійного довголіття //Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції: «Проблема безпеки української нації на порозі XXI сторіччя». – К., ЮВГУ, 1998. – С. 281–288.
  4. Кузнєцов В. М., Черневський В. М. Психіатрія. – К.: Здоров'я, 1993. – 344с.
  5. Пірен М. І. Основи конфліктології. – К.: СВГІ, 1996. – 260 с.
  6. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я /Заг. ред. М. С. Корольчука – К.: Фірма «ІНКОС», 2002. – 272 с.
  7. Психопаталогия детского возраста /А. И. Селецкий. – К.: Вища школа, 1967. – 295 с.
  8. Руководство практического психолога: Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы. (Под ред. И. В. Дубровиной). – М.: Издательский центр «Академия», 1995.–170с.
  9. Хорни К. Наши внутренние конфликты. – С-Пб.: Лань, 1997. – 240 с.
  10. Хорни К. Невротическая личность нашого времени: Самоанализ. – М. Прогресс, 1993. – 480с.
Укладач: к. психол. н., доцент С.М. Панченко


Тема ІІІ. Актуальні питання психології виховання

Тривалість: 4 години.

Мета спецкурсу: Розкрити психологічні особливості сучасного виховного процесу.

Завдання:
  1. Розглянути сутність провідних понять психології виховання.
  2. Визначити психологічні умови ефективної, впорядкованої взаємодії в навчально-виховному процесі.
  3. Проаналізувати найпоширеніші психологічні помилки виховання та їх наслідки.
  4. Оволодіти навичками корекції порушень дисципліни та технологією розв’язання напружених психолого-педагогічних ситуацій.

Анотація

Виховання як цілеспрямований і керований процес соціалізації дитини. Цілі та методи виховання. Ціннісно-смислова сфера особистості як психологічний об'єкт виховання. Психологічна занедбаність дитини як наслідок психологічних помилок її виховання. Психологічні запоруки дисципліни. Корекція порушень дисципліни на уроці. Психологічні вимоги до виховного процесу. Технологія розв’язання напружених психолого-педагогічних ситуацій.

Література
  1. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації. Навчально-мет.посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 232с.
  2. Бородулина С.Ю. Коррекционная педагогика: Психол.-пед. коррекция отклонений в развитии и поведении школьников: Учеб. пособие для студентов недефектол. фак. высш. пед. учеб. заведений. – Ростов н /Д: Феникс, 2004. – 345 с.
  3. Ващенко Г. Виховання волі і характеру: Підруч. для педагогів /Передм. В.Герасименка; редкол. А. Алексюк. – К.: Школяр, 1999. – 383 с.
  4. Гликман И.3. Теория и методика воспитания: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 031000 «Педагогика и психология». — М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. –175 с.
  5. Головінський І. Педагогічна психологія: Навч. посіб. для вищ. шк. /Ред. О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 2003. – 287 с.
  6. Добpотвоpский И. Hовейшие психотехнологии влияния на людей: Пpакт. pук. по упp. pазумом. – М.: КСП, 2002. – 238 с.
  7. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по пед. и психол. спец. 2-е изд, – М.: Логос, 2002. – 382 с.
  8. Казанская В.Г. Педагогическая психология: Учеб. пособие. – Спб.: Питер и др., 2003. – 365 с.
  9. Козубовська I.В. Рання профілактика протиправної поведінки неповнолітніх (психолого-педагогічні аспекти) /Ужгор. держ. ун-т та ін. – Ужгород: Госпрозрахунк. ред.-вид. відд. Закарп. ком. у справах преси та інформ., 1996. – 255с.
  10. Михайлюк E.Б. Психология влияния. – Ростов н /Д: Феникс, 2003. – 155 c.
  11. Психология воспитания: Пособие для методистов, воспитателей дет. садов, учителей нач. кл., преподавателей и студентов пед. вузов, дет. психологов /Грибанова А. Д., Калиненко В. К., Кларина Л. М. и др.; Под ред. В. А. Петровского. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 151 с.
  12. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки. – К.: Україна- Віта, 1996. – 130 с.
  13. Селиванов В.С. Основы общей педагогики: теория и методика воспитания: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. Заведений /Под ред. В.А. Сластенина. – М.: Асасіетіа, 2000. – 335 с.
  14. Семенова E.М. Тpенинг эмоциональной устойчивости педагога: Учеб. пособие. – М.: Изд-во Ин-та Психотеpапии, 2002. – 210 c.
  15. Такман Б.У. Педагогическая психология: от теории к практике /Пер. с англ. О.А. Зильберта. – М: Изд. группа «Прогресс», 2002. – 570 с.
  16. Фомичева О.С. Воспитание успешного ребенка в компьютерном веке. – М.: Гелиос АРВ, 2000. – 190 с.
  17. Шейнов В.П. Психология влияния: скpытое упpавление, манипулиpование и защита от них. – М.: Ось-89, 2002. – 718 с.
Укладач: к. психол. н., доцент С.М. Панченко