Вибіркових навчальних дисциплін

Вид материалаДиплом

Содержание


Розділ 4. Спецкурси КАФЕДРИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ВИХОВАННЯ
Спосіб викладання курсу
Мета спецкурсу
Задачі спецкурсу
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Розділ 4.

Спецкурси КАФЕДРИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ВИХОВАННЯ

  • Спецкурси для вчителів, вихователів ГПД, вихователів шкіл-інтернатів, бібліотекарів, керівників гуртків


Тема І. Професійна майстерність педагога

Тривалість: 4 години

Мета спецкурсу: Професійне зростання, підвищення фахової компетентності педагога: поглиблення й систематизація знань різних аспектах його професійної майстерності, що допоможе сформувати кожному педагогові свій професійний імідж відповідно до індивідуального стилю діяльності.

Завдання: Розвиток професійної здатності педагога до спілкування, стимулювання позитивних емоцій у співрозмовника й відчуття задоволення від спілкування. Удосконалення комунікативних вмінь педагогів. Стимулювання розвитку артистичного потенцiалу вчителiв.

Спосіб викладання курсу: Спецкурс розраховано на 4 години. Поряд з теоретичним викладом теми пропонується ряд практичних завдань для ґрунтовнiшого засвоєння матерiалу. Композиційна побудова лекції включає використання різних прийомів для підтримки уваги слухачів: формулювання запитань, які спонукають до розмови, залучення до оцінки подій, вчинків, підсумки бесіди, формування на їх основі раціонального вирішення проблеми. Теоретичні положення розкриваються у тісному взаємозв`язку з практикою. Використовуються елементи тренінгу, який передбачає розвиток інтонаційної барвистості мови, формування власного іміджу педагога.

Анотація

Поняття «професійна компетентність» та «професійна майстерність». Стиль викладання. Акторсько-режисерська та педагогічна діяльність. Компоненти професійно-педагогічної комунікативності вчителя. Показники мовної культури педагога. Взаємовідповідність між змістом і тоном, між словами, жестами та мімікою.

Статус — один із визначальних елементів культури. Пізнавально-активне поле естетичного потенціалу. Процес творення вчителя. Демонстрація методів та прийомів розвитку акторських здібностей педагога, способів привертання уваги до навчального матеріалу. Постановка голосу, його тон. Інтонаційні тренінги.

Основні засоби невербальної комунікації педагога (зовнішній вигляд, постава, пантоміміка, міміка, візуальний контакт, міжособистісний простір). Моделювання професійного іміджу педагога.

Література
  1. Гостев А.А. Образная сфера человека. – М.: МГУ, 1992. – С.12.
  2. В. Зима. Толерантність як складова образу вчителя //Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – №1. – С.88-92.
  3. Знання без виховання — меч у руках божевільного! //Завуч. – 2000. – №11. – С.1-2.
  4. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч. посібник для вчителів, аспірантів, студ. середніх та вищих навчальних закладів. – К.: Укр.-фінський ін-т менеджменту і бізнесу, 1997. – С. 231.
  5. Костін В. Імідж педагога в умовах освіти //Психологія. – 2002. – №16.– С. 3-5.
  6. Лещенко М. Педагогіка – наука про мистецтво подання і засвоєння інформації //Мистецтво та освіта. – 2004. – №4. – С.2-8.
  7. Макаренко А.С. Деякі висновки з педагогічного досвіду //Твори в 7-ми т.
  8. Онищенко Г. Вчитися доброти, або як допомогти учням засвоїти норми гуманності //Рідна школа. – 1991. –№ 11. – С. 14.
  9. Сластенин В.А., Шутенко А.И. Профессиональное самосознание учителя //Магистр. – 1995. – № 3. – С. 52-58.
  10. Сухомлинский В.А. Рождение гражданина. – М., 1971.
  11. Терещенко Ю. Толерантність: єдність у різноманітті //Освіта України. – 2002. – № 91. – С. 6.


Тема ІІ. Культурні традиції Сумщини

Тривалість: 4 години

Мета спецкурсу: Ознайомити слухачів з культурним надбанням Сумщини.

Спосіб викладання курсу: Композиційна побудова лекції включає використання багатого ілюстративного матеріалу (візуального та музичного). Програма спецкурсу дозволить слухачам поглибити й систематизувати знання по різних напрямках розвитку культури Сумщини.

Зміст курсу можна розглядати, як інструментальне методичне забезпечення для вчителя, користуючись яким, він зможе реалізувати творчий підхід до конструювання уроку з позицій сучасних вимог.

Анотація

Братські школи та культові установи - перші осередки культури на Слобожанщині. Гетьманський Глухів - центр музичної та театральної культури лівобережної України. Побутове музикування. Славетні земляки (Д.Бортнянський, М.Березовський, Ю.Шапорін, М.Іванов, Б.Гиря, Є.Петренко). Великі митці на Сумщині (П.Чайковський, С.Рахманінов, Чехов,). Музична культура сучасної Сумщини.

Література
  1. Андрос Н. Музична інтерпретація поезії Шевченка. – К.: Музична Україна, 1985.
  2. Балабанович Е. Чехов и Чайковський. – М., 1973.
  3. Білинська М.Л. Шевченко і музика. – К.: Музична Україна, 1984.
  4. Борис Гмиря. Статті, листи, спогади. – К.:, Музична Україна,1975.
  5. Булатт Т Микола Лисенко. – К.: Музична Україна, 1973.
  6. Васина-Гроссман В.А. Русский классический романс ХІХ века. – М., 1956
  7. Печерський В., Бєланов В. Максим Березовський і гетьманський Глухів. – Київ-Глухів, 1995.
  8. Історія української музики. В 4-х т. – К.: Наукова думка, 1992. – Т. 3,4.
  9. История русской музыки. В 4-х т. – М.: Музыка, 1986. –Т.4.
  10. Локощенко Д. Музично-театральна культура Сумщини. – Суми,1992.
  11. Макарова В., Макарова Л. І слово в пісні відгукнеться... – Суми: Собор, 2003. –288 с.
  12. Макарова В., Макарова Л. Страницы музыкальной культуры Сумщини. – Сумы, 1990
  13. Музыкальная энциклопедия в 6-ти т. – М., 1978. – Т. 4
  14. Народницький А.М. Сторінки життя великого композитора. – К., 1973.
  15. Пружанский А.М. Отечественные певцы. – М., 1991.
  16. Сапухин П.А. Чехов на Сумщине. – Сумы, 1993.
  17. Скакун В.П. Літературна Сумщина. – К., 1995.
  18. Тарас Шевченко і Сумщина. – Суми. 1993.
  19. Театр «Ла Скала» (альбом). – М., 1985.


Тема ІІІ. Основи естетики

Тривалість: 6 годин

Мета спецкурсу: підвищення рівня фахової компетентності педагога в області естетики та методики її викладання, використовуючи надбання мистецької педагогіки виховання учнів на основі розвитку їх естетичної свідомості й естетичного відношення до мистецтва й інших явищ навколишньої дійсності.

Композиційна побудова лекції включає використання різних прийомів для підтримки уваги слухачів: формулювання запитань, які спонукають до розмови, залучення до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя, підсумки бесіди, формування на їх основі раціонального вирішення проблеми, яка обговорюється.

Теоретичні положення розкриваються у тісному взаємозв`язку з практикою, з життям (повсякденними педагогічними проблемами вчителя). Використовуються елементи диспуту, який передбачає вільний, живий обмін думками, колективне обговорювання хвилюючих учителів педагогічних питань.

Зміст курсу можна розглядати, як інструментальне методичне забезпечення для вчителя, користуючись яким, він зможе реалізувати творчий підхід до конструювання уроку з позицій сучасних вимог.

Анотація

Предмет естетики. Естетичне чуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні цінності. Естетична оцінка. Категорії естетики: прекрасне, трагічне, комічне. Естетичне сприйняття.

Специфіка естетичної діяльності. Види естетичної діяльності. Культура естетична. Художня культура. Мистецтво як естетичне явище. Предмет мистецтва, художній образ, зміст і форма. Художня уява. Художнє мислення. Художній образ. Функції мистецтва. Види мистецтва. Художня творчість. Естетичне сприймання.

Творчий потенціал естетичного виховання. Естетичне виховання: історія і сучасність. Традиції естетичного виховання в Україні. Організаційні основи естетичного виховання. Розвиток естетичного сприймання. Естетично-освітня робота на уроках.

Література
  1. Борев Ю.Б.Эстетика: В 2-х т. — Смоленск, 1997.
  2. Борев Ю.Б. Эстетика. — М, 1988.
  3. Бьіжлецов Г.П. Эстетика в системе философского знания. – Л., 1981.
  4. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 392 с.
  5. Земнов Л.А., Куликов Г.И. Методологические проблеми эстетики. – М., 1982.
  6. Каган М.С. Лекции по марксистско-ленинской эстетике. Ч. І. – Л., 1963.
  7. Кривцун О.А. Эстетика. – М., 1998.
  8. Левчук Л.Т. та ін. Естетика: Підручник /За заг. ред. Л.Т. Левчука. – К., 2000.
  9. Эстетика: Учеб. пособие / Под ред. Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюка, В.И. Панченко и др. – К., 1991;
  10. Эстетика: Словарь. – М., 1989.
  11. Естетика: Навч. посіб. /М.П. Колесніков, О.В.Колеснікова, В.О.Лозовой та ін.; За ред. В.О.Лозового. – К.: Юрінком. Інтер, 2003. – 208 с.


Тема ІV. Інтеграція в галузі освіти

Тривалість: 4 години

Мета спецкурсу: Підвищити рівень теоретичних знань педагогів в галузі інтеграції та надати їм допомогу в осмисленні дидактико-методичних засад побудови інтегрованих уроків.

Анотація

Інтеграція як процес і результат об'єднання в ціле раніше ізольованих частин. Педагогічні варіанти інтеграції у сучасній школі. Засоби, форми і способи інтеграції мистецьких і наукових дисциплін.

Дидактичні засади, зміст і структура інтегрованих курсів для загальноосвітніх навчальних закладів у контексті державних освітніх стандартів. Єдність дидактичних світоглядно-виховних, естетико-розвиваючих завдань.

Література
  1. Взаимодействие и интеграция искусств в полихудожественном развитии школьников: Рекомендации к разработке Сере брянсь программ по искусству для школ и внешкольных занятий / Под Сере. Б.Юсова, Г.Шевченко. – Серебря, 1990. – 180 с.
  2. Виды искусства и их взаимодействие: Пособие для учителя. – М., 2001.
  3. Серебрянский Н. Искусство и интеграция. – М., 2001.
  4. Власова В. Морозні візерунки на вікні: Урок мистецтва у 3 класі // Мистецтво та освіта. - 2003. – С. 38-40.
  5. Масол Л.М. Особливості впровадження програми «Мистецтво» в контексті предметно-інтегративної освіти // Початкова школа . – 2003. - № 4. – С. 42-44.
  6. Пилипенко Л. Снігова королева: Урок мистецтва в 5 класі // Мистецтво та освіта. – 2004. - № 1. – С.49-51.
  7. Полякова Л. Образ и судьба поэта (Поэма Г.Свиридова «Памяти Сергія Есенина») // Советская музика. – 1986. - №8.
  8. Фурсова Л.О. Інтегровані уроки літератури. – Тернопіль: Мандрівець, 2004. – 80 с.
  9. Юрченко В., Заровська Г. І спів пташиний вабить душу : Урок мистецтва у 2 класі // Мистецтво та освіта. – 2004. - №1. – С.49-51.


Тема V. Світ сучасної музики: електронний синтезатор

Тривалість: 8 годин

Мета спецкурсу: Розкрити доступність музикування на синтезаторі широкому колу любителів музики незалежно від рівня їх музичної підготовки.

Задачі спецкурсу: Ознайомити вчителів з особливостями навчальних синтезаторів (їх покроковою системою, пісенним банком, банком інструментів та ритмів). Опанування покроковою системою навчання. Набуття практичних навичок музикування на клавішних CASIO.

Анотація

Діапазон музичних можливостей електронних інструментів. Музичні можливості синтезатора: поєднання, складання, суміщення звуків; отримання різних звукових ефектів; відтворення гри найрізноманітніших музичних інструментів та оркестру тощо.

Види синтезаторів за їх призначенням та музичними можливостями: синтезатори для професійної діяльності, навчальні та ігрові. Використання електронних музичних інструментів для музикування. Покрокова система навчання. Робота з мелодіями пісенного банку синтезатора.

Банк тембрів. Клавіші панелі управління. Автоакомпанемент.

Література
  1. Живайкин П. Синтезатор – основной элемент общего музыкального образования в будущем //Музыка в школе. – 2005. – №1. – С. 4-9.
  2. Корнилова О.В. Програма навчання грі на музичних інструментах для позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003.
  3. Корнилова О.В. Світ сучасної музики. Електронний синтезатор: Навчальний посібник для позакласної роботи. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2003. – 60 с.
Укладач: ст. викладач І. С. Бубнова