Geum.ru

Вибіркових навчальних дисциплін

Вид материалаДиплом

Содержание


Розділ 5. Спецкурси КАФЕДРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ПЕДАГОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Розділ 5.

Спецкурси КАФЕДРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ПЕДАГОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Спецкурс для директорів, заступників директорів з навчально-виховної роботи, заступників директорів з виховної роботи.

Тема: Фандрайзенг в школі

Тривалість: 4-6 годин

Мета спецкурсу: Поглиблене вивчення питання фандрайзенга (збір коштів з благодійних організацій). Підвищення рівня теоретичних знань та практичних умінь у керівників (заступників) навчальних закладів та завідувачів ДНЗ.

Задачі: Ознайомити слухачів з теоретичними засадами фандрайзенга. Сформувати практичні навички та вміння застосування принципів і засобів фандрайзенга.

Спецкурс спирається на серйозну самостійну роботу слухачів, котра закінчується контрольним написання проекту. Програма спецкурсу передбачає теоретичні та практичні заняття, вміщує серію завдань і вправ для колективної роботи в аудиторії та контрольних завдань для самостійного виконання.

Анотація

В ході викладання спецкурсу слухачі повинні не просто оволодіти знаннями в даній області досліджень, але й навчитися практично застосовувати, продемонструвати свої вміння в ході практичних занять. Слухач повинен:
  • показати вмінні систематизувати та узагальнювати тематичну і концептуальну інформацію стосовно фандрайзенгу;
  • вміти представити отриману інформацію у вигляді доповіді, реферату, проекту тощо;
  • вміти скласти проект з використанням принципів і засобів фандрайзенга.

Таким чином, спецкурс є найбільш реальною допомогою сучасному керівникові школи у фінансовому забезпеченні. Основним принципом фандрайзенга в освіті є фінансове забезпечення школи з боку благодійної організації, тобто діяльність по клопотанню виділення благодійних коштів для здійснення проекту, програми.

У ході вивчення спецкурсу розглядається
  • теоретичні питання:
  1. Фандрайзенг як феномен корисної інформації.
  2. Десять кроків успішного фандрайзенга.
  3. Фандрайзенг як потенціал реальної фінансової підтримки сучасної школи.
  4. Суб’єктивна та об’єктивна оцінка проекта.
  • практичні питання:
  1. Методичні рекомендації для написання проектів, як один із інструментів ефективного управління.
  2. Створення проекту з використанням принципів і засобів фандрайзенга.

Література
    1. Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: Матеріали звітної конф. 5–6 березня 1998 р. – У 2 – х ч. – К., 1998. – Ч. 1. – 179с.; Ч. 2.. – 199 с.
    2. Антологія адаптивного досвіду. – Рівне, К., 2004. – 388 с.
    3. Базовий стандарт професійної директора школи України /За ред. Л.І. Даниленко, Л.М. Карамушки. – К.: Шкільний світ, 2003. – 220 с.
    4. Даниленко Л.І. Концептуальні засади підготовки педагогічних та керівних кадрів освіти України в сучасних умовах //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. – 2001. – Вип. 4. – С. 69 – 79.
    5. Данилова Т,С, Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка. – К.: ІЗМН, 1997.
    6. Друкер П. Эффективное управление: Пер. с англ. – М.: ФАИР – ПРЕСС, 1998. – 288 с.
    7. Зуб А.Т., Смирнов С.Г. Лидерство в менеджменте. – М.: ЗАО «Принт – Ателье», 1999. – 212 с.
    8. Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами. Преобразующие лидерство. – М.: УЦ « Перспектива», 1997. – 288с.
    9. Куценко В.І. Соціальні наслідки економічної трансформації в Україні. – К.: РВПС, 1998. – 146с.
    10. Мазуренко Т.І. Адаптивне управління школами району, які знаходяться в режимі розвитку. – К.: Фенікс, 1998.
    11. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ: Учеб. пособие – К., 1990. – 259с.
    12. Маслов В.І. Закономірності наукового управління професійно – технічними навчальними закладами //Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. праць. – Донецьк. Либідь, 2001.
    13. Моррисей Дж. Целевое управление организации /Пер. с англ. – М.: Сов. радио, 1979. – 307с.
    14. Поташник М.М. Управление развитием образовательного учреждения. – М.: Педагогика, 1995.
    15. Протасова Н.Г. Гуманізація післядипломної освіти педагогів. – К.: 1998. – 151с.
    16. Пуцов В.І. Процес навчання в системі підвищення кваліфікації як об’єкт управління / Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – К., 2001. – Вип.. 3.
    17. Тичи Н., Диванна М.А. Лидеры реорганизации (Из опыта американских коорпораций): Пер. с англ. – М.: Экономика, 1990. – 204с.
    18. Удальцова М.В. Социология управления. – М.: Просвещение, 1998. – 368с.
    19. Файоль А. Учение об управлении /Пер. с фр. – М.: Экономика, 1968. – 270с.

20.Чернов Ю.В. «Паблик рилейшн» как основная часть управленческой деятельности современного руководителя школы. – Херсон, 1997.

Укладач: викладач Н. М. Дмух
  • Спецкурс для вчителів іноземних мов

Тема. Концепція профільного навчання в старшій школі

Мета спецкурсу: виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства, набуття навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Задачі: Створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки, виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією, забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Анотація

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Принципи профільного навчання:
  1. Фуркація (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
  2. Варіативність і альтернативність (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
  3. наступність та неперервність (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
  4. Гнучкість (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, забезпечення можливості зміни профілю);
  5. Діагностико-прогностична реалізованість (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів

Основні напрями профільного навчання у 10-12 класах:
  • суспільно- гуманітарний;
  • природничо-математичний;
  • технологічний;
  • художньо естетичний;
  • спортивний.

Форми організації профільного навчання:

Внутрішньошкільні:
  • профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;
  • профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
  • профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
  • динамічні профільні групи (в томі числі різновікові).

Зовнішні:
  • міжшкільні профільні групи;
  • профільна школа інтернатного типу;
  • опорна старша школа;
  • навчально-виховний комплекс (НВК);
  • міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
  • загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу:
  • однопрофільних і багатопрофільних школах;
  • спеціалізованих школах;
  • ліцеях;
  • гімназіях;
  • колегіумах.

Для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів та керівників шкіл необхідно розробити та реалізувати широкомасштабну систему підвищення кваліфікації:
    1. Учителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання;
    2. Учителів старшої школи, які будуть викладати профільні предмети та спеціальні курси;
    3. Директорів і заступників директорів шкіл, які будуть розробляти робочі навчальні плани конкретних профілів навчання, моделювати відповідний навчально-виховний процес;
    4. Шкільних психологів, які будуть забезпечувати психологічний супровід учнів у профільній школі, діагностику інтересів у допрофільному навчанні;
    5. Керівник кадрів, спеціалістів відділів та управлінь освіти, які мають забезпечити ефективне функціонування профільної школи.

Література
  1. Даниленко Л.І. Концептуальні засади підготовки педагогічних та керівних кадрів освіти України в сучасних умовах //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. – 2001. – Вип.. 4. – С. 69-79
  2. Данилова Т,С, Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка. – К.: ІЗМН, 1997.
  3. Мазуренко Т.І. Адаптивне управління школами району, які знаходяться в режимі розвитку. – К.: Фенікс, 1998.
  4. Маслов В.И. Теория и методика организации непрерывного повышения квалификации руководителей школ: Учеб. Пособие. – К., 1990. –259 с.
  5. Маслов В.І. Закономірності наукового управління професійно-технічними навчальними закладами //Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. праць. – Донецьк. Либідь, 2001.
  6. Протасова Н.Г. Гуманізація післядипломної освіти педагогів. – К.: 1998. – 151 с.
  7. Пуцов В.І. Процес навчання в системі підвищення кваліфікації як об’єкт управління / Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Вип. 3. – К., 2001.

Укладач: ст. викладач В. В.Бєлковський