Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності" для підготовки фахівців спеціальності 050206 „Менеджмент зед" київ-2010

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

Транспортна характеристика вантажу – сукупність властивостей вантажу, що визначає умови і техніку його перевезення, перевантаження і збереження.

Характеристика вантажу – це режим збереження, спосіб упакування, перевантаження і перевезення, фізико–хімічні властивості, розміри, обсяг, маса і форма пред'явлення до перевезення.

Маркування – різного виду знаки, малюнки, написи й умовні позначки, що наносяться на вантажі та встановлюють порядок їхн обліку й заходи щодо схоронності при транспортуванні. Маркування дозволяє встановити зв'язок між вантажем і перевізними документами, відрізнити одну партію вантажу від іншої і містить: основні написи, додаткові й інформаційні написи, маніпуляційні знаки.

Класифікація маркування:

Товарна – містить найменування виробу, назву виробника товару, його адресу, заводську марку (товарний знак), якісні характеристики (сорт, ДСТ і т.д.) і інші необхідні дані про товар.

Відправницька – містить номер місця, (у чисельнику) і число місць (у знаменнику), найменування відправника й одержувача, пункт відправлення і призначення.

Транспортна – наноситься у виді дробу (у чисельнику – порядковий номер, за яким дане відправлення прийняте до перевезення по книзі відправлень, у знаменнику – число місць даного відправлення), поруч із дробом номер вантажної накладної, маса брутто і нетто.

Спеціальна – указує спосіб збереження вантажу і поводження з ним в дорозі і під час вантажних операцій.


Відповідальність за правильне маркування розподіляється наступним чином:

• товарне маркування - виробник товару;
  
• відправницьке маркування - вантажовідправник;
  
• транспортне маркування - перевізник;
  
• спеціальне - виробник товару або вантажовідправник.
  

Основою будь-якого варіанта доставки вантажу є транспортно-технологічна схема, що повинна визначати:

етапність доставки і спосіб взаємодії між собою постачальників вантажу, його споживачів і транспортних організацій (кількість перевалок з одного транспортного засобу на інше;

спосіб доставки вантажу (звичайний, контейнерний, пакетний );

типи застосовуваних транспортних засобів на магістральному транспорті і при вивозі продукції від вантажообразуючих пунктів до магістрального транспорту і від магістрального транспорту до вантажопоглинаючих пунктів;

способи виробництва вантажно-розвантажувальних і складських робіт на вантажних пунктах.


На схемі ображено універсальний макрологістичний блок різних транспортно-технологічних зв'язків, що зустрічаються в практиці перевезень вантажів, між відправниками вантажу, вантажоодержувачами і транспортними організаціями. З цих зв'язків формуються етапи доставки вантажу, загальне число яких може скласти від трьох до сімнадцяти:

від двох до восьми операцій по переробці вантажу у відправника вантажу (ВВ), у пункті концентрації навантаження (ПКН), у пункті відправлення вантажу повітряним або іншим магістральним транспортом (ПВПТ, ПВМТ), у пункті перевантаження вантажу з одного магістрального транспорту на іншій (ППМТ), у пункті призначення вантажу повітряним або іншим магістральним транспортом (ПППТ, ПРПМТ), у пункті розподілу вантажу (ПРВ) і у вантажоодержувача (ВО);

від однієї до шести транспортних операцій по вивозу вантажу від вантажообразуючих пунктів до магістрального транспорту і від магістрального транспорту до вантажопоглинаючих пунктів автомобільним (ВА), повітряним (ВП), залізничним (ВЗ), морським (ВМ), річковим (ВР) і трубопровідним (ВТ) видами транспорту;

від однієї до декількох (звичайно не більш двох) транспортні операції, виконуваних різними видами магістрального транспорту — залізничним (З), автомобільним (А), морським (М), річковим (P). повітряним (ВТ), трубопровідним (Т).

При використанні більш двох видів магістрального транспорту загальне число етапів доставки вантажу може значно зрости. Конкретні варіанти технологічних зв'язків залежать від призначення вантажу, потужності і серійності поставок, наявності і розміщення складського господарства, під'їзних колій і інших складових.





При необхідності на схемах указують вид упакування і тари, вид термічної підготовки вантажу і його початкову температуру, період перевезення тощо.


Способи пошуку перевізника: конкурс, вивчення каталогів, аналіз рекламних об’яв в пресі, відвідування виставок, ярмарок тощо.


Критерії вибору перевізника:

надійність перевезення;

ціна перевезення;

термін виконання поточних і термінових перевезень;

наявність резервних потужностей у перевізника;

організація управління якістю обслуговування;

психологічний клімат в колективі;

фінансовий стан тощо.


Фактори, що впливають на ціну транспортної послуги:

характер вантажу;

кількість вантажу;

готовність вантажу до відвантаження;

подверженость вантажу пошкодженню;

цінність товару;

подверженость вантажу кражам;

характер упаковки, укладка, транспортабельність вантажу;

конкуренція з боку інших транспортних фірм;

вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;

страхування;

можливість забезпечення оберненого завантаження тощо.


ПЕРЕВІЗНІ ДОКУМЕНТИ:

а) на залізничному і водному транспорті: накладна; дорожна відомість; передаточна відомість на вантаж прямого сполучення; вагонний лист; навантажувальний ордер; багажна квитанція; здавальна відомість; дорожній журнал; акт навантаження (розвантаження); коносамент;


б) на автомобільному транспорті: дорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транпсортна накладна.


ТЕМА 9. ЛОГІСТИКА СКЛАДУВАННЯ

Пересування матеріальних потоків у ЛС неможливе без концентрації у визначених місцях потрібної кількості запасів, для збереження яких призначені відповідні склади.

Склад – це сукупність взаємопов’язаних елементів (будівля, споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система), призначених виконувати ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, нагромадження, зберігання, переробки та розподілу вантажу між споживачами.

Логістика складування – це комплекс пов’язаних операцій та функцій з управління матеріалопотоком та супутнім йому інформаційним та фінансовим потоками на стадії зберігання та складської обробки вантажів.

Мета логістики складування полягає в оптимізації процесів просування матеріалопотоку, його зберігання та вантажопереробки у складських комплексах.

Основне призначення складу – концентрація запасів, їх збереження та забезпечення безперебійного ритмічного постачання замовлень споживачам.


Основна проблема логістики складування заключається у вирішенні питання вибору між власним складом чи загального користування. До мотивів використання складів загального користування слід віднести:

• нестача власних складських приміщень й обладнання;
  
• необхідність зберігання різного виду товарів (наприклад, продовольчих й промислових);
  
• зберігання запасів сезонної продукції, а також запасів продукції із спеціальними умовами зберігання;
  
• вища якість обслуговування;
  
• зниження транспортних витрат та витрат на зберігання;
  
• економія капітальних вкладень у будівництво власного складського комплексу (-ів).