Магістерська програма „ Менеджмент в галузі виробництва та переробки продукції свинарства (назва)
| Вид материала | Документы |
Содержание2.2. Стан впровадження науково-технічних розробок у виробництво Вплив транквілізаторів і адаптогенів на втрати |
- Робоча програма по курсу "Технологія виробництва продукції свинарства" для студентів, 227.66kb.
- Програма І методичні вказівки для підготовки фахівців окр «спеціаліст», «магістр» спеціальності, 622.74kb.
- Міністерство аграрної політики україни полтавська державна аграрна академія факультет, 711.14kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни «Технологія виробництва молока» (за вимогами, 567.68kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри технологій виробництва продукції тваринництва, 340.37kb.
- Т. А. Творче навчання студентів при вивченні дисципліни “Технологічне обладнання харчової, 78.57kb.
- Магістерська програма „ Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового, 1793.37kb.
- Назва реферату: Облік формування витрат виробництва І калькулювання собівартості продукції, 168.46kb.
- Завдання, 221.92kb.
- Сопереробної, молокопереробної, спиртогорілчаної галузі, підприємствами з виробництва, 35.74kb.
2.2. Стан впровадження науково-технічних розробок у виробництво
Закрите акціонерне товариство „Гадяцький м`ясокомбінат” відноситься до підприємств переробної промисловості, основним видом діяльності якого є забій та переробка худоби і виготовлення м`ясопродуктів.
Основне виробництво продукції відбувається на п’яти технологічних взаємопов’язаних дільницях. Процес проходження сировини до готового виробу на підприємстві складається з декількох етапів, які включають в себе виготовлення як основної, так і побічної продукції та утилізацію відходів.
В м’ясожировій дільниці, потужність якої становить 7 т переробленої сировини за зміну, проводиться забій і обробка туш тварин. На дільниці існує субпродуктове відділення, де проводиться обробіток голів, вух та ніг тварин. Опалення туш проводиться вручну газовим паяльником. На дану дільницю худоба поставляється з відгодівельних підприємств, населення і відразу ж обробляється в порядку її надходження. На території, поблизу дільниці споруджено загін, де худоба відвантажується і сортується за вгодованістю, за що відповідає контролер-зважувальник, який задіяний у прийомі худоби.
Відходи, які утворилися внаслідок розчленування худоби, потрапляють у відділення по виготовленню сухих тваринних кормів, яке здатне переробляти до 1,3 т сировини за зміну. Тут проводиться виробництво м’ясокісткового борошна, шляхом розварювання харчових відходів (конфіскаторів), малоцінних у харчовому відношенні м’ясопродуктів та кісток в двох вакуум-горизонтальних котлах типу КВМ-4,6. Тривалість технологічного процесу складання тиску коливається в межах 10 хвилин, в залежності від виду сировини. Технологія є надзвичайно простою і ефективно запобігає засміченню території зайвими відходами та виникненню додаткових витрат, пов’язаних з вивезенням їх з підприємства. Крім того, сухі тваринні корми користуються особливим попитом у підприємств по відгодівлі свиней, котрі використовують їх як цінні біологічні добавки до структури основного раціону корму.
Оброблені туші потрапляють до компресорної дільниці, де вони знаходяться до входження в наступну технологічну переробку. Для виробництва штучного холоду в компресорній дільниці встановлено:
- компресорні агрегати АД-130, в кількості двох штук, на які припадає основний обсяг роботи,
- компресори А-110-7-3, в кількості двох штук, які виконують роль резервного та допоміжного обладнання,
- аміачні насоси для наповнення агрегатів аміаком та контролювання його кількості в межах допустимих норм,
- ресивери,
- конденсатори.
Як вже згадувалось, холодогеном є аміак, який періодично, через систему вентиляції подається в атмосферу. Посилена увага приділяється охороні праці та екологічній безпеці.
Наступний етап технологічного процесу відбувається в ковбасній дільниці, потужність якої складає 1,6 т ковбасних виробів за зміну (рис. 2.2). Продукція обробляється димом для надання смаку і одночасно консервної дії. Виробництво диму проводиться в топочних камерах, напряму пов’язаних з коптильними камерами. Котельня, яка також відноситься до дільниць основного виробництва, обладнана двома котлами типу ДКВ-2,5/13, один з яких є резервним. Котли працюють на природному газі.
Рис. 2.2 Функціональна схема виробництва ковбасних виробів на
ЗАТ „Гадяцький м’ясокомбінат”
Розвиток підприємства відбувається шляхом освоєння різноманітних інновацій. Ці інновації можуть торкатися всіх сфер діяльності організації. Інноваціями є будь-які технічні, організаційні, економічні й управлінські зміни, відмінні від існуючої практики в даній організації. Вони можуть бути відомі і використовуватися в інших організаціях, але для тих організацій, у яких вони ще не освоєні, їхнє впровадження є новою справою і може привести до чималих труднощів. Організації мають різну сприйнятливість до інновацій [44]. Їхній інноваційний потенціал істотно залежить від параметрів організаційних структур менеджменту, професійно-кваліфікаційного складу, промислово-виробничого складу, зовнішніх умов господарської діяльності.
Продуктові інновації розділяються на інноваційні продукти, вироблені з ініціативи виготовлювачів, і продукти, що випускаються з ініціативи покупців. У центрі інноваційного процесу завжди ініціатива виготовлювача. Інновація охоплює створення винаходів і впровадження раціоналізаторських пропозицій. Винахідництво і раціоналізація розглядається як один сумарний процес, за допомогою якого виявляється можливість об’єднання активності організації-виготовлювача і споживачів.
На сьогоднішній день, нові наукові рішення, отриманні в різних галузях агропромислового комплексу по організації виробництва, економіці і т д., необхідно, як відомо, впроваджувати в практику. Але не кожна, навіть цінна ідея знаходить використання [64]. Багато наукових розробок, на жаль, взагалі не використовуються, а в господарську діяльність впроваджуються ідеї безперспективного характеру. Все це призводить до розпорошення сил, засобів, часу і часто приносить шкоду як людям, так і сфері їхньої життєдіяльності. В умовах становлення ринкових відносин в м’ясопереробній галузі виникла необхідність в управлінні процесом впровадження нововведень, метою якого є корінні, якісні зрушення у виробництві – перехід на техніку останнього покоління, до принципово нових технологій, які забезпечують найвищу ефективність.
ЗАТ „Гадяцький м’ясокомбінат” на ринку м’ясних виробів працює вже 11 років. Стійкий розвиток виробництва в довгостроковому періоді пояснюється не стільки ресурсними можливостями, скільки характером інноваційного підприємництва в конкретній сфері господарювання комбінату. До ефективних інноваційних заходів в діяльності підприємства перш за все слід віднести процеси хімізації виробництва. Хімізація – це розширення (збільшення) використання хімічних методів і матеріалів при виробництві продукції.
Використання хімічних засобів і матеріалів (консерванти, стабілізатори, каталізатори, полімерні матеріали) при виготовленні продукції сприяють підвищенню ефективності виробництва, його інтенсифікації, комплексного і раціонального використання сировини, створення нових видів продукції, підвищення якості продукції і збільшення терміну зберігання.
Хімічні методи і матеріали використовуються при виготовленні харчової, технічної та медичної продукції, пакуванні виробів різних видів, а також для санітарно-гігієнічної обробки обладнання і в якості конструктивних елементів техніки.
При виробництві харчової продукції хімічні методи використовують, наприклад, для підвищення стійкості і якості жирів. Для цього застосовують спеціальні антиокислювачі бутилокситолуол та бутилоксианізол, які сприяють збільшенню терміну зберігання жиру в неохолоджених приміщеннях в 5 разів.
Для підвищення біологічної цінності харчового топленого жиру при його витопленні вводять вітаміни А і Д.
При видаленні жиру із другорядних видів сировини його промивають силікатом натрію, лимонною кислотою і двовуглекислим натрієм.
З метою підвищення якості ковбасних виробів і копченостей широко використовуються фосфати, аскорбінат та глюконат натрію, барвники рослинного походження, які покращують стан, аромат і зовнішній вигляд м’ясних продуктів.
Рідкий коптильний препарат, який вводять безпосередньо в м’ясний фарш в процесі змішування дозволяє повністю виключити процес традиційного коптіння в коптильних камерах при виробництві сирокопчених і напівкопчених ковбас та інших виробів. В результаті цього інтенсифікувався процес виробництва, скоротилися виробничі площі, збільшилася продуктивність праці.
В м’ясній промисловості найширше використання отримали хімічні матеріали для фасування і пакування готової продукції. Пакування харчових виробів в полімерні матеріали в процесі їх виготовлення дозволяє знизити затрати праці на виробництво продукції [18]. Крім того, використання цих матеріалів дозволяє збільшити вихід готової продукції, покращити її якість і підвищити ефективність виробництва.
При зберіганні охолодженого м’яса, запакованого в поліетилен, в порівнянні з традиційним методом зберігання в розрахунку на 1 т продукції економічний ефект на Гадяцькому м’ясокомбінаті складає 350 грн.
Хімічні методи і матеріали знайшли широке використання при переробці супутньої продукції м’ясної промисловості (крові, кісток). Як правило, виробництво різних видів продуктів із супутньої продукції (клей, медичні препарати) засновано на хімічних методах, що сприяє комплексному використанню сировини, значно підвищує ефективність виробництва в цілому по галузі.
Але в зв’язку з тим, що м’ясна промисловість виробляє продукти харчування, хімічні методи і препарати ретельно перевіряються відносно впливу їх на здоров’я людини і смакові властивості продукту.
З метою запобігання стресовим явищам, втратам живої та забійної ваги, погіршенню якості м’яса в період перевезення і перед забійного утримання на базі підприємства в ЗАТ „Гадяцький м’ясокомбінат” використовують різні фармакологічні засоби, особливо транквілізатори.
Загальна властивість транквілізуючих засобів – впливати на вищу нервову діяльність, біоелектричну активність мозку та реакції тварин[25]. Для попередження розвитку транспортних та інших стресів застосовують ряд препаратів, ліцензованих в Україні та країнах Європейської співдружності як антистресові препарати типу ацепромазин, азаперон, ксилазин і, меншою мірою хлорпромазин та пропіонілпромазин. Препарати випускають у вигляді порошку, драже по 0,025; 0,05; 0,5 г, а також у вигляді 2,5-го розчину, розфасованого в ампули по 1; 2 і 5 мл. Розчин аміназину вводять внутрім’язово чи підшкірно за 12 годин до завантаження і безпосередньо перед завантаженням (за 30 хв.) в дозі 1-1,5 мг діючої речовини на 1 кг живої маси. Забій тварин на м’ясо дозволяється не раніше, ніж через 24 години після останнього введення аміназину. У ветеринарному свідоцтві, якщо тварини діставали аміназин та інші заспокійливі засоби, вказують назву препарату, дозування, час його введення.
Новий транквілізатор-феназепам елеутерокока, який останнім часом почали випробовувати і застосовувати в м’ясопереробній промисловості для зменшення чутливості тварин до стресів в період транспортування і перед забійного утримання. Обробка тварин (особливо не кастрованих бичків і свиней) транквілізаторами сприяє зменшенню кількості травматичних пошкоджень як при перевезенні, так і перед забійному утриманні в умовах бази м’ясокомбінату. Так, обробка важковагових бичків аміназином перед транспортуванням дозволяє дістати більш високий вихід туші і зберегти м’ясну продукцію при транспортуванні в кількості 5,12 кг на голову. Після 24-годинного утримання на базі м’ясокомбінату в оброблених аміназином бичків вихід туші на 1,8% більший, ніж у необроблених. Вплив аміназину на кастратів також є позитивним.
При існуючій на даний час технології транспортування свиней на м’ясокомбінаті збільшуються втрати живої маси в дорозі, погіршується якість м’ясної продукції та шкірної сировини. Встановлено, що ін’єкції відгодованому молодняку антистресового препарату фенамезаму в дозі 0,5 мг/кг живої маси сприяє зменшенню втрат живої маси під час транспортування на 1,1 кг на голову. Результати дослідження ефективності застосування деяких транквілізаторів і адаптогенів при транспортуванні і перед забійному утриманні ВРХ і свиней в умовах баз м’ясокомбінату наведені в табл. 2.6. Дані таблиці свідчать, що застосування відгодованим бичкам перед перевезенням транквілізаторів і адаптогенів сприяє зменшенню втрат живої маси при транспортуванні на відстань 15 км в групі, що оброблена аміназином, на 1,2 %, феназепамом – на 1,24% і елеутерококом – на 1,15% порівняно з контрольною групою.
Таблиця 2.6
Вплив транквілізаторів і адаптогенів на втрати
живої маси і м’яса відгодованих бичків при транспортуванні на
ЗАТ „Гадяцький м’ясокомбінат”
| Показники | Групи тварин | |||
| Контрольна | 1 дослідна (оброблена аміназином) | 2 дослідна (оброблена феназепамо) | 3 дослідна (оброблена елеутерокок) | |
| Відстань 15 км | ||||
| Жива маса, кг, До транспортування: | 419,0 | 423,6 | 422,8 | 422,0 |
| - після транспортування: | 411,0 | 421,6 | 421,0 | 419,8 |
| Втрати живої маси в дорозі, кг | 7,0 | 2,0 | 1,8 | 2,2 |
| - в % | 1,67 | 0,47 | 0,43 | 0,52 |
| Маса туші, кг: | 201,0 | 204,8 | 204,6 | 204,0 |
| Вихід туші, % до живої маси до перевезення: | 48,09 | 48,35 | 48,35 | 48,35 |
| Відстань 80 км | ||||
| Жива маса, кг, До транспортування: | 426,2 | 425,8 | 427,0 | 426,0 |
| - після транспортування: | 412,4 | 419,4 | 421,0 | 418,8 |
| Втрати живої маси в дорозі, кг | 13,8 | 6,4 | 6,0 | 7,2 |
| - в % | 3,24 | 1,50 | 1,41 | 1,69 |
| Маса туші, кг: | 209,2 | 213,0 | 214,0 | 212,6 |
| Вихід туші, % до живої маси до перевезення: | 49,04 | 50,02 | 50,12 | 49,91 |
Джерело: аналітично – статистичні дані санітарно-ветеринарних записів.
В процесі транспортування і наступного перед забійного утримання тварин на базі м’ясокомбінату значно збільшується концентрація загальних ліпідів і холестерину в крові бичків двох груп, особливо, дослідної групи. Ці результати показують, що важливим джерелом енергії в період перед забійної підготовки тварин є також і ліпіди. В процесі автомобільного транспортування бичків, які оброблені перед перевезенням аміназином, втрати живої маси в 3,5 рази менші, ніж у контрольних тварин. Значно менші втрати живої ваги в перші 8-10 годин перед забійного утримання на базі м’ясокомбінату.
Таким чином, використання транквілізаторів і адаптогенів при транспортуванні і перед забійному утриманні відгодованих сільськогосподарських тварин, особливо не кастрованих важковагових бичків та свиней, на базах м’ясокомбінату є достатньо ефективним засобом, що сприяє зменшенню втрат живої та забійної маси, поліпшує товарні, санітарні та споживчі якості м’яса.
Сировина і готова продукція м’ясної промисловості відносяться до продуктів які швидко псуються [49]. Для збереження первинних властивостей деякі види сировини і готової продукції консервують, використовуючи штучний холод.
Холодильна обробка продукції сприяє більш рівномірному забезпеченню населення протягом року м’ясними продуктами за рахунок створення запасів у виробничих холодильниках, безперебійному постачанню підприємства сировиною в результаті використання мороженого м’яса, що направляється в промислову переробку в міжсезонний період, транспортуванні продукції без втрат маси, створення належних температурних режимів безпосередньо на технологічних дільницях.
Науково-технічні розробки в області використання холоду впроваджуються на м’ясокомбінаті в трьох напрямках:
- холодильна обробка продуктів в технологічному потоці;
- раціональне короткострокове і довгострокове зберігання продуктів;
- застосування нових видів холодильного обладнання.
Для холодильної обробки продуктів в технологічному потоці використовують швидкоморозільні апарати для заморожування готових блюд, напівфабрикатів, дрібно кускового і порційного м’яса, котлет, пельменів, м’яса в блоках. Обробка м’яса в кусках холодом здійснюється в інтенсивних камерних морозильниках тунельного типу при температурі повітря (-30 / -35 ˚С). Впроваджуються прогресивні методи обробки м’ясних продуктів, особливо криогенні схеми (замороження продуктів в рідкому азоті), системи автоматичного розморожування м’ясних продуктів.
Науково-технічні нововведення в області використання холоду полягають у використанні камер збільшеної ємності, холодильних апаратів високої одиничної продуктивності, високоефективних повітряних охолоджувачів.
Науково-технічні нововведення в області холодильного обладнання – це застосування нових і вдосконалення діючих машин. Особливо, на холодильниках впроваджуються рухомі повітряні охолоджувачі, безпечні фреонові автоматизовані децентралізовані системи охолодження, повітряні конденсатори, прогресивні насосно-циркулюючі системи охолодження.
На базі науково-технічного прогресу в м’ясній промисловості зростає холодозабезпеченість, розширюється парк авторефрежераторів, ізотермічних залізничних вагонів, конвеєрів що охолоджуються для зберігання і перевезення м’ясної продукції.
На всіх стадіях холодильної обробки продукції в кінцевому рахунку забезпечується створення єдиного холодильного ланцюга при виробництві, зберіганні, перевезенні і реалізації продукції, що сприяє збереженню маси, якості сировини і готової продукції.
Наприкінці слід зауважити, що нововведення зазвичай пов’язані з ризиком, проте відмова від них є ще більш ризикованою. Дуже часто необхідність оновлення продукції або технології виникає саме тоді, коли фінансові результати підприємства виглядають добре і складається помилкове враження, що підприємство ще довго може існувати в традиційному вигляді. Завдання інноваційного менеджменту полягає в тому, щоб подолати це протиріччя, переконати керівництво та весь колектив у необхідності змін, якщо є можливість за рахунок тимчасового зниження доходів забезпечити їх суттєве зростання в майбутньому. Зменшення доходу від інвестицій в існуючу традиційну технологію спочатку уявляється незначним, але якщо конкуренти здійснюють прорив у нову технологію, споживачі можуть дуже швидко віддати переваги новій продукції конкурентів.