Магістерська програма „ Менеджмент в галузі виробництва та переробки продукції свинарства (назва)

Вид материала

Документы

Содержание 2.3. Ефективність діяльності підприємства та роль інновацій Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від впровадження інновації на підприємстві

Подобный материал:

• Робоча програма по курсу "Технологія виробництва продукції свинарства" для студентів, 227.66kb.
• Програма І методичні вказівки для підготовки фахівців окр «спеціаліст», «магістр» спеціальності, 622.74kb.
• Міністерство аграрної політики україни полтавська державна аграрна академія факультет, 711.14kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни «Технологія виробництва молока» (за вимогами, 567.68kb.
• Робоча програма затверджена на засіданні кафедри технологій виробництва продукції тваринництва, 340.37kb.
• Т. А. Творче навчання студентів при вивченні дисципліни “Технологічне обладнання харчової, 78.57kb.
• Магістерська програма „ Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового, 1793.37kb.
• Назва реферату: Облік формування витрат виробництва І калькулювання собівартості продукції, 168.46kb.
• Завдання, 221.92kb.
• Сопереробної, молокопереробної, спиртогорілчаної галузі, підприємствами з виробництва, 35.74kb.

2.3. Ефективність діяльності підприємства та роль інновацій

Для більшості м’ясопереробних підприємств адаптація до постійно змінюваного середовища є реальною проблемою. Одна із причин полягає в тому, що персонал комбінату і перш за все керівництво у більшості випадків психологічно не підготовлені до нових умов, які диктує ринок. Часто в цьому вина ще й стереотипів які склалися в даній ситуації, коли деякі керівники покладають надію на приклад на допомогу уряду тощо, і не приймають ніяких рішень, направлених на виправлення стану підприємства. Але необхідність постійного вдосконалення виробничих процесів, підходів в області менеджменту поступово усвідомлюється [72].

Загальні тенденції розвитку економіки призвели Гадяцький м’ясокомбінат до необхідності освоєння сучасних досягнень НТП. В даній ситуації організація повинна ризикувати, впроваджуючи новітні досягнення науки, нову продукцію і технологію, організацію менеджменту і виробництва.

Технічний прогрес стає реальним шансом збільшити виробництво, створити новий товар чи послугу, обігнати конкурентів і досягти фінансового успіху.

Науково-технічні нововведення коштують, як відомо, дорого. В конкурентоспроможній боротьбі керівництво м’ясокомбінату в першу чергу звертає увагу на ті резерви, які лежать на поверхні (скорочення кількості робітників, ліквідація невдалої організації виробництва окремих видів продукції та її збуту, перебудова апарату управління). Але рано чи пізно воно прийде до висновку, що необхідна політика науково-технічної перебудови виробництва, і потім доведеться вирішувати, на яких технічних напрямах концентрувати зусилля: на ті, які пов’язані з меншими затратами на капітальні вклади, чи на ті, які дають можливість економити на оплаті праці.

Інноваційний проект при розробці і своєму втіленні у виробництво вимагає кількаразового прийняття різних рішень. Приміром, на стадії реалізації розробленого проекту надзвичайно важливим стає ухвалення рішення про те, хто, який цех чи ділянка комбінату буде робити новий виріб. Не менш важливою є й оцінка окремих варіантних виконання виробу.

Ухвалення рішення – це вибір єдиного рішення з безлічі інших можливих альтернатив досягнення мети. Воно здійснюється на основі поставлених цілей і прийнятих критеріїв за допомогою визначених методів, якими окремі варіанти оцінюють, вимірюють і відбирають.

Застосовується цілий ряд методів прийняття рішень – від суб’єктивних до об’єктивних, від інтуїтивних і емпіричних до точних [12].

Часто використовують і змішані методи прийняття рішень, що знаходяться на межі інтуїції і науки, чи ж є комбінацією обох і утворюють евристичні методи і моделі.

Узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень є економічний ефект, що характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за певний період часу. Величина економічного ефекту обчислюється в наступних формах:

1) народногосподарський загальний ефект (за умов використання нововведень);

2) внутрішньогосподарський (інтегральний) ефект, що одержується окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень.

Народногосподарський економічний ефект (Е_н._г.) визначається шляхом порівняння результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їх розробку, виробництво і споживання. Він характеризує ефективність певної групи технічних нововведень з погляду їх впливу на кінцеві показники розвитку економіки України і визначається за формулою:

Формула: 2.3.1

Е_н._г. = Р – З,

де Р – загальний результат технічних нововведень (обсяг виготовленої продукції, робіт, послуг), тис. грн.

З – сумарні витрати, понесені на досягнення результату, тис. грн.

Внутрішньогосподарський (інтегральний) економічний ефект (Е_в._г.) обчислюється на окремих стадіях відтворювального циклу „наука-виробництво-експлуатація (споживання)” і визначається аналогічно, тільки в своїх масштабах:

Формула: 2.3.2

Е_в._г. = P – З,

Оскільки розрахунковий період має значну тривалість, то результати й витрати за кожен рік треба визначати з урахуванням чинника часу. Тоді економічний ефект від технічних нововведень розраховується за формулою:

Формула: 2.3.3

Т_р

Е_в._г. = ∑ (P_t – З_t) а_t,

t=0


де Т_р – розрахунковий рік;

Р_t – результат у t – й рік;

З_t – інноваційні витрати в t – й рік;

a_t – коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник).

Інтегральним ефектом називають також чистий дисконтова ний дохід, чиста приведена чи чиста теперішня вартість, чистий приведений ефект.

Розглянутий вище метод дисконтування – метод порівняння рівнозначних витрат і доходів, допомагає вибрати напрямки вкладення засобів в інновації, коли цих засобів особливо замало. У таких ситуаціях рекомендується проводити ранжирування всіх наявних варіантів інновацій у порядку зменшувальної рентабельності.

В якості рентабельності можна використовувати індекс рентабельності. Він має й інші назви: індекс дохідності, індекс прибутковості.

Індекс рентабельності являє собою відношення наведених доходів до наведених на цю ж дату інноваційних витрат.

Розрахунок індексу рентабельності (J_r) ведеться за формулою:

Формула: 2.3.4

T_p

∑ Д_j a_t

t=0

J_r = ––––––––––––– ,

T_p

∑ K_t a_t

t=0


де Д_j – дохід у періоді j;

K_t – розмір інвестицій у інновації в періоді t.

У чисельнику цього виразу – величина доходів, наведених до моменту початку реалізації інновації, а в знаменнику – величина інвестицій у інновації, дисконтова них до моменту початку процесу інвестування.

Іншими словами, тут порівнюються дві частини платежів: дохідна та інвестиційна.

Індекс рентабельності тісно пов’язаний з інтегральним ефектом. Якщо інтегральний ефект Е_інт позитивний, то індекс рентабельності J_r>1, і навпаки, при J_r>1 інноваційний проект вважається економічно ефективним. У протилежному випадку (J_r<1) – неефективним.

В умовах жорсткого дефіциту засобів перевага повинна віддаватися тим інноваційним рішенням, для яких найбільш високий індекс рентабельності.

Норма рентабельності Е_р являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтова них доходів за певну кількість років стає рівною інноваційним вкладенням. У цьому випадку доходи і витрати інноваційного проекту визначаються шляхом доведення до розрахункового моменту:

Формула: 2.3.5


T Д_t T K_t

Д = ∑ ––––––––– , K = ∑ –––––––––– .

t=1 (1+E_p)^t t=1 (1+E_p)^t


Даний показник характеризує рівень прибутковості, що виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошового потоку від інновацій доводиться до дійсної вартості інвестиційних засобів.

Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня норма прибутковості, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.

На заході розрахунок норми рентабельності часто застосовують як перший крок кількісного аналізу інвестицій. Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, внутрішня норма прибутковості яких оцінюється величиною не нижче 15-20 %.

Аналітично норма рентабельності визначається як граничне значення рентабельності, що забезпечує нульову рівність інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інновацій.

Одержану розрахункову величину Е_р порівнюють з необхідною інвестору нормою рентабельності. Питання про ухвалення інноваційного рішення може розглядатися, якщо значення Е_р не менше необхідної інвестору величини.

Якщо інноваційний проект цілком фінансується за рахунок позички банку, то значення Е_р вказує верхню межу допустимого рівня банківської відсоткової ставки, перевищення якої робить даний проект економічно неефективним.

У випадку, коли місце фінансування з інших джерел, то нижня межа значення Е_р відповідає ціні авансованого капіталу, що може бути розрахована як середня арифметична зважена величина виплат за користування авансованим капіталом.

Період окупності Т_o є одним з найбільш розповсюджених показників оцінки ефективності інвестицій. На відміну від використовуваного у вітчизняній практиці показника „строк окупності капітальних вкладень” він базується не на прибутку, а на грошовому потоці з доведенням інвестованих засобів в інновації і суми грошового потоку до дійсної вартості.

Інвестування в умовах ринку пов’язане зі значним ризиком і цей ризик тим більший, чим триваліший термін окупності вкладень. Занадто істотно за цей час можуть змінитися і кон’юнктура ринку і ціни. Цей підхід незмінно актуальний і для галузей, у яких найбільш високі темпи науково-технічного прогресу і де поява нових технологій чи виробів може швидко знецінити колишні інвестиції.

Нарешті, орієнтація на показник „період окупності” часто вибирається в тих випадках, коли немає впевненості, що інноваційний захід буде реалізовано, і тому власник засобів не ризикує довірити інвестиції на тривалий термін. Формула для розрахунку періоду окупності має вигляд:

Формула: 2.3.6


К

Т_o = –––– ,

Д


де К – первісні інвестиції в інновації;

Д – щорічні грошові доходи.

На Гадяцькому м’ясокомбінаті процедурний механізм порівняння і вибору найкращого з можливих варіантів нововведень здійснюється у певній послідовності.

По-перше, проводиться ранжування цілей використання об’єктів нововведень.

По-друге, розглядаються екологічно припустимі варіанти об’єктів технічних нововведень і найкращий з них визначається за економічним критерієм.

Розглянемо на конкретному прикладі методику розрахунку ефекту від впровадження нової техніки.

На Гадяцькому м’ясокомбінаті в квітні 2001 року впроваджено новий агрегат по упаковці ковбасних виробів. Визначимо ефективність від використання даного агрегату з врахуванням фактору часу, а також величини питомих витрат (табл. 2.7).


Таблиця 2.7

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від впровадження інновації на підприємстві

Роки розрахункового періоду	Результати(Р), грн.		Інвестиційні витрати(В), грн.	Коефіцієнт дисконтування 10 %
	Фактичні	очікувані
2003	14260		996	0,9091
2004	15812		4233	0,8264
2005	16662		10213	0,7513
2006	18750		18140	0,6830
2007		26250	18396	0,6209
2008		28750	20148	0,5645

Джерело: статистично - звітні дані господарства за останні роки.


Знаходимо дисконтовані результати і дисконтовані витрати по рокам розрахункового періоду, тобто протягом шести років впровадження агрегату.

1. Р = (14260×0,9091) + (15812×0,8264) + (16662×0,7513) + (18750×0,6830) + (26250×0,6209) + (28750×0,5645) = 12963,8 + 13067,0 + 12518,22 + 12806,3 + 16298,6 + 16229,4 = 83883,3 грн.
   
2. В = (996×0,9091) + (4233×0,8264) + (10213×0,7513) + (18140×0,6830) + (18396×0,6209) + (20148×0,5645) = 905,5 + 3498,2 + 7673,0 + 12389,6 + 11422,0 + 11373,5 = 47261,8 грн.
   
3. Е = 83883,3 – 47261,8 = 36621,5 грн.
   

Отже, економічний ефект від використання агрегату по упаковці ковбасних виробів складе 36621,5 грн.

Таким чином, на базі проведеного аналізу ми зробили висновки про те, що Гадяцький м’ясокомбінат на сьогоднішній день має проблеми які пов’язані насамперед з низькою продуктивністю обладнання та високими затратами праці, що є причиною високої собівартості продукції. Висока конкуренція на ринку сировини не дає змоги завантажити виробничі потужності належним чином, що не дозволяють комбінату виробляти продукцію в кількості, яка б могла забезпечити йому розширене відтворення.

На ринку м’ясних виробів регіону Гадяцький комбінат займає стійку позицію, що показує рівень рентабельності за останні роки. Ситуація в цілому по промисловості залишається збитковою.

Основне виробництво продукції на підприємстві відбувається на п’яти технологічних взаємопов’язаних дільницях.

До інноваційних заходів в діяльності м’ясокомбінату перш за все відносяться процеси хімізації виробництва. Використовуються різні фармакологічні засоби, особливо транквілізатори, які сприяють зменшенню втрат живої та забійної маси, поліпшує товарні, санітарні та споживчі якості м’яса. Також здійснюється холодильна обробка продукції, що забезпечує населення протягом року м’ясними продуктами за рахунок створення запасів у виробничих холодильниках, безперебійне постачання підприємства сировиною в результаті використання мороженого м’яса та створення належних температурних режимів безпосередньо на технологічних дільницях.

Роль інновацій в діяльності підприємства полягає у підвищенні ефективності виробництва шляхом впровадження передових наукових досягнень переробки сировини та виготовленні високоякісної продукції з метою забезпечення стійкої конкурентноспроможної позиції на ринку. Ця задача виконується при правильно обраній інноваційній стратегії і реалізації відповідних управлінських рішень, які дозволяють скоротити термін окупності інвестицій та отримати високий економічний ефект від нововведення, що демонструє нам аналіз результатів впровадження нового агрегату в ковбасній дільниці.