Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


Результати регресійного аналізу залежності самоефективності в сфері діяльності та спілкування від показників ясності Я-концепції
Економічна психологія в професійному навчанні безробітних
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   32

Результати регресійного аналізу залежності самоефективності в сфері діяльності та спілкування від показників ясності Я-концепції в кінці навчання





Beta

Std. Err.

B

Std. Err.

t (19)

p-level

Вплив ясності Я-концепції на самоефективність в сфері діяльності

0,696314

0,164660

2,3462

0,55481

4,22879

0,0004

Вплив ясності Я-концепції на самоефективність в сфері спілкування

0,716382

0,160065

0,9987

0,22314

4,47556

0,0002

Таким чином, проведене емпіричне дослідження та статистична обробка отриманих даних дозволяють зробити висновки: показники ясності Я-концепції аплікантів в процесі перенавчання зростають і є причиною підвищення показників самоактуалізації, самоефективності в сфері діяльності та спілкування.

Зростання ясності Я-концепції в процесі перенавчання свідчить про ефективність обраного експериментального фактора, який надає можливість кожній особистості розкрити свої внутрішні резерви, стимулює прагнення до самоактуалізації, підвищує самоефективність особистості на ринку праці.

Проведення моніторингу особистісного зростання 3, використання інтерактивних форм навчання, нестандартних форм проведення семінарів, тренінгів - все це протягом короткого, але дуже інтенсивного терміну перенавчання сприяє підвищенню рівня активності аплікантів, виявляє творчі можливості, мотивує самоствердження в соціумі, робить особистість більш конкурентоспроможною, більш гнучкою в нинішніх ринкових умовах, а головне - орієнтує на постійний процес навчання в режимі творчого будування власного життєвого шляху, тобто - на постійний процес життєтворчості та самовдосконалення.


Література:

1. Киричук О.В.Психологічна концепція професійного навчання безробітних/ ІПК ДСЗ України, 2003, №1.- С.21-23.

2. Боровиков В.П. Популярное введение в программу STATISTICAL.- М.: КомпьютерПресс, 1998. – 267 с. – 127-163.

3. Киричук О.В. Моніторинг особистісного зростання / Програма вхідного, проміжного та вихідного тестування підготовки фахівців соціономічних спеціальностей. – К.: ІПК ДСЗУ, 2001. – 36 с.


УДК 33:88:377–057.19

ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ В ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ БЕЗРОБІТНИХ

Побірченко Н.А.

(м. Київ)

Якщо простежити сучасний ґенез соціально-економічних відносин, то виявиться, що психологічна наука проникає в економічну, стає її домінантою у вибудові господарських і життєвих планів особистості. Психологічні засади економіки забезпечують успішність виробництва, розподілу, обміну, споживання товарів і послуг, а також організацію управління.

Економічну психологію наукові дослідження відносять до економічної науки [1; 2; 3]. Предметом її вивчення при цьому стають економічні об’єкти, процеси, відносини, що виникають і розвиваються під впливом індивідуальної, групової чи суспільної економіки.

Предметом вивчення економічної психології має стати людський фактор розвитку економічних процесів [1; 3]. Сутність „фактору” складає стиль поведінки, самосвідомість, раціональне мислення, ставлення особистості до економічного розвитку господарства – державного і власного.

Основними методами економічної психології є моделювання, теоретичний аналіз, спостереження, аналіз продуктів діяльності.

У дослідженні стилю економічної поведінки, особливостей раціонального мислення особистості, інших людських чинників, що забезпечують економічні процеси, найчастіше використовуються запитальники, проективні методики, класичний психологічний інструментарій (методика багатофакторного дослідження особистості Р.Кеттелла та інші).

Впровадження економічної психології в професійне навчання безробітних розпочато у 80-х роках з початком психологічних досліджень, що були проведені А. И. Китовим, А. В. Филипповим [3; 5].

Вітчизняні вчені зосереджували свою увагу на дослідженнях людського фактору у виробництві, вирішенні проблем управління. На відміну від психології праці, економічна психологія вивчає виробника і споживача у взаємодії. Зв’язок цих двох суб’єктів в господарстві тримає заробітна платня і ціна, податки і прибутки, потреби та інші економічні категорії.

Структура економічної психології і відповідно проблематика її вивчення різнозмістовна. В західноєвропейській і американській науці основні розділи економічної психології співвідносяться з типами сфер економічних процесів. Зокрема, в першому розділі розкривається психологія споживача і психологія ведення власного господарства, досліджуються психологічні особливості економіки ринкових відносин.

У наступних розділах економічної психології висвітлюється стиль економічної поведінки і мислення. Особливе місце відводиться психологічному портрету підприємця як суб’єкту бізнесу. При цьому акцентовано увагу на виявленні психологічних чинників успішного ведення переговорів, домовленостей, складання договорів, визначенні прийомів дотримання комерційних таємниць та основ конкуренції. Економічна психологія у зарубіжній науці спрямована на вивчення бізнесу в усіх його варіантах, обмеженнях і організаціях.

Навчальні курси вітчизняної економічної психології розкривають роль міжособових стосунків у системі “суспільство – громадянин”. Змістом підручників з економічної психології охоплено питання прибутку, податків, інфляції, безробіття, психологічних впливів, заходів економічної політики на зайнятість населення.

Курси вітчизняної економічної психології, крім описаного вище змісту, в останні роки ХХ століття доповнюються „Основами інтелектуальної власності”, Психологією особистості безробітного” та іншими.

Засвоєння знань з економічної психології сприяє розширенню і зміцненню зв’язків економіки, психології з системою науки про людський фактор у розвитку бізнесу та сучасних технологій у промисловості. Використання знань з економічної психології у професійному навчанні безробітних актуалізує пізнавальний інтерес до самовивчення особистістю власного місця на ринку праці, спрямовує її на самодослідження ризику при прийнятті економічних рішень.

На основах економічної психології безробітний навчається правильно сприймати гроші у співвіднесенні з особливостями у міжособових стосунках, що діють у конкретному середовищі праці.

Проілюструємо зміст окремих основ з економічної психології, якими доцільно скористатися на заняттях чи під час консультацій із безробітними людьми.