Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности. Проблемы способностей / Под ред. Мясищева – М.: АПН РСФСР, 1962.
О.П. Смирнова
Мотивація, яка має джерелом сам процес
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   32

Література:

  1. Ананьев Б.Г. О соотношении способностей и одаренности. Проблемы способностей / Под ред. Мясищева – М.: АПН РСФСР, 1962.
  2. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебник для ВУЗов. – М.: ПЕР СЭ, 2001.
  3. Бодров В.А. Проблеми профессионального психологического отбора // Психологический журнал, 1985, №2.
  4. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М.: Наука,1970.
  5. Климов Е.А. Психология профессионала.- Воронеж,1996.
  6. Климов Е.А. Психолого-педагогичные проблемы профессиональной коммуникации.- М.: Знамя, 1983.
  7. Климов Е.А. Введение в психологию труда.- М., 1998.
  8. Ломов Б.Ф., Сурков Е.Н. Антиципация в структуре деятельности.-М., 1980.
  9. Развитие психофизиологичных функций взрослых людей. Под ред.

Б.Г. Ананьева, Е.И.Степановой.- М.: Педагогика, 1997


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ БЕЗРОБІТНИХ, ЯКІ ВИЯВИЛИ ГОТОВНІСТЬ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Н.І.Соболь

О.П. Смирнова


(м.Київ)

Стаття присвячена обгрунтуванню особливостей мотиваційної сфери тих безробітних, які виявили готовність започаткувати власну справу

В сучасних умовах важко переоцінити значення малого підприємництва як спонукального чинника розвитку зайнятості населення. Безробіття притаманне суспільству з будь-якою формою організації економічного устрою. Воно має не лише економічні, а й соціально-психологічні наслідки.

В сьогоденній Україні проблема безробіття стає одним з найважливіших факторів розвитку суспільства і людини, безпеки кожної людини і держави в цілому. Розв’язання проблеми зайнятості в інтересах людини, шляхом започаткування нею власного бізнесу є важливим фактором розвитку країни, оскільки сприяє зростанню суспільного виробництва з одного боку, і забезпеченню гідного існування людини - з іншого.

Підприємництво - складне та багатогранне соціально-економічне явище. Об’єктивний закон зростання людських потреб вимагає господарської діяльності працелюбних і настирних людей, якими і є підприємці. Залучення працездатного населення до продуктивної зайнятості в підприємницькій діяльності є важливим завданням, яке потребує вивчення його мотиваційного механізму. Мотивація в підприємництві – одна з центральних проблем у визначенні механізмів і факторів, що здійснюють регулюючий впив на діяльність і поведінку людини в економічній сфері. У контексті даної проблеми дослідники мотивації звертаються до мотиваційної сфери. Уній можна виділити як більш значущі, так і другорядні мотиви в залежності від їх ролі та значення для суб’єкта діяльності. Хоча мотиваційна сфера є динамічною, кожній людині притаманна відносна стабільність ієрархії мотивів. Але спонукальна сила окремих мотивів час від часу може змінюватись, залежно від ситуації, яка складається в даний проміжок часу та впливає на мотивацію суб’єкта. Сукупність таких ситуацій у підприємництві формує мотиваційне поле підприємницької діяльності. Воно і обумовлює присутність та задіяність спонукальних мотивів різної сили дії і різної спрямованості.

Особистість підприємця є досить привабливим об’єктом психологічного дослідження. В рамках індивідуально - психологічного підходу підприємництво можна розглядати як специфічний вид людської діяльності, що в свою чергу вимагає особливої комбінації індивідуально - психологічних рис та якостей.

Проведене нами дослідження було спрямоване на визначення психологічних чинників формування активності безробітних до підприємницької діяльності. Дослідження проводилось на базі навчально - ділового центру ІПК ДСЗУ, де проходять теоретичну підготовку майбутні підприємці. Ми припускали, що безробітні, які виявили готовність займатись підприємницькою діяльністю, мають до цього природні нахили, високий рівень комунікативних здібностей, високий локус контролю та такі мотиваційні джерела як: задоволення від процесу праці, матеріальний зиск та домінування внутрішньої Я-концепції.

В дослідженні були використані такі методики:
  • Методика визначення професійної спрямованості особистості за Д,Холландом;
  • Методика визначення рівня суб’єктивного контролю за Дж.Роттером;
  • Методика виявлення комунікативних установок (МДКУ);
  • Опитувальник для дослідження джерел мотивації за ДЖ. Барбуто та Річардом В.Скола.

Дослідження професійної спрямованості безробітних громадян, які виявили готовність відкрити власну справу, довело, що переважаючим типом професійної спрямованості особистості в досліджуваній групі є підприємницький тип (41%). По 18% припадає на інтелектуальний та конвенційний типи. Аналіз рівня локусу контролю при оцінці своїх досягнень показав високу інтернальність у 71% досліджуваних. 23% мають середній рівень суб’єктивного контролю і лише у 6% фіксується перевага екстернальності. Водночас при оцінці своїх невдач показники інтернальності досліджуваних знижуються. 46% показують високу інтернальність, 25% - середнього рівня і 29% - показують екстернальність. Результати проведеного дослідження щодо комунікативних здібностей майбутніх підприємців свідчать про перевагу таких комунікативних установок як „Формальний дорослий” - 30%; „Гармонійний дорослий” - 29%, „Формальний батько” -23% та „Гармонійний батько” - 15%. Принагідно зазначимо, що представник типу „Формальний дорослий” – це ділова людина, бізнесмен, раціоналіст і прагматик, спілкування для якого є завчасно запланований збір та обмін необхідною інформацію, як правило суто прагматичного і ділового характеру. Типові характеристики для ФДД- раціоналізм, діловитість, енергійність, гнучка тактика, наполегливість, передбачливість, висока адаптивність тощо. Для представника типу „Гармонійний дорослий” характерною є зріла форма спілкування, для якої властива побудова комунікативного процесу на основі взаємного договору. Для даної форми спілкування характерне оптимальне поєднання раціонального та емоційного начал. Типовими характеристиками для ГДД є врівноваженість, висока і адекватна самооцінка, високий самоконтроль, розвинуті вольові якості, діловитість тощо. Представник типу „Формальний батько” вимагає і контролює. Комунікативна поведінка представника такого типу зводиться до інструктування, вимог виконання обов’язків, дотримання встановлених норм і правил. Представник типу „Гармонійний батько” сприймає свого партнера як слабкого, несамостійного, непідготовленого, що потребує підтримки та опіки. Типовими його характеристиками є емоційна чутливість, активна емпатія, дипломатичність, тактовність, високий соціальний інтелект, добросовісність і врівноваженість. Результати дослідження показали, що комунікативні установки досліджуваних на 82% відповідають потребам, які є актуальними для підприємницької діяльності.

Для дослідження мотиваційних джерел використано опитувальник Motivation Sowcec Inventory (MSI). В моделі виділено п’ять джерел мотивації:
  • мотивація, яка має джерелом внутрішні процеси („яка йде з середини”);
  • інструментальна мотивація;
  • мотивація, яка витікає з зовнішньої концепції „Я”;
  • мотивація, яка витікає з внутрішньої концепції „Я”;
  • мотивація інтеріоризації мети.

Кожне джерело мотивації має свої характеристики.

Мотивація, яка має джерелом сам процес

Людина мотивується до виконання тієї чи іншої роботи тільки заради задоволення, яке вона отримує від цієї роботи. Сама ж робота і є як джерело мотивації незалежно від зовнішнього контролю або винагороди.