Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


Емпіричні показники експериментальної ситуації до експерименту
Показники рівня самоактуалізації безробітних до і після експерименту
Таблиця 3. Показники Ясності Я-концепції та самоефективності безробітних до і після перенавчання
Таблиця 4. Результати регресійного аналізу
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   32

Емпіричні показники експериментальної ситуації до експерименту





Valid N

Mean

Minimum

Maximum

Std. Dev.

Ясність Я-концепції

21

40,09524

29,0000

48,00000

4,70005

Самоефективність в сфері діяльності

21

49,23810

-6,0000

80,00000

20,37377

Самоефективність спілкування

21

14,57143

3,0000

30,00000

8,42954


Примітка: максимальний показник ясності Я-концепції в балах - 60; унормований показник самоефективності в сфері діяльності за Бояренцевою - 30,6 ; самоефективності в сфері спілкуванні - 3,8.

3. Експериментальним обєктом в нашому дослідженні було визначено показники самоактуалізації до і після експерименту (див.Табл.2.).

Таблиця 2.

Показники рівня самоактуалізації безробітних до і після експерименту


(максимальний показник в балах 90)




Valid N

Mean

Minimum

Maximum

Std. Dev.

Показники самоактуалізації до експерименту

21

62,38095

52,0000

77,0000

6,14391

Показники самоактуалізації після експерименту

21

67,66667

53,0000

80,00000

6,24767


Показники рівня самоактуалізації після експерименту виступали як детермінований фактор (ознаки-способи поведінки особистості за якими встановлювався експериментальний ефект), а Ясність Я-Концепції, самоефективність в сфері діяльності та спілкування як детермінуючі фактори, що роблять вплив на експериментальний ефект. Тут мова йде про внутрішньо особистісні детермінанти (причини) експериментального наслідку.

Емпіричні дані табл. 2 переконливо доводять, якщо на початок експерименту показник самоактуалізації становив 62,4 (що становить 71,3 відсотка до максимальної величини), то на завершення експерименту цей показник зріс до 67.7 (тобто до 75,2 відсотки максимальної величини). Таким чином можна стверджувати (на рівні статистичної значущості p= 0,040) , що система умов, яка була створена в процесі перенавчання (експериментальний фактор), сприяла процесу самоактуалізації безробітних.

Але поряд з цим, значно зросли показники внутрішньо особистісних детермінант експериментального наслідку – ясності Я-концепції та самоефективності в сфері діяльності і спілкування (див. Табл.3).

Таблиця 3.

Показники Ясності Я-концепції та самоефективності безробітних до і після перенавчання

Детермінуючі фактори

Valid

N

Mean

Minimum

Maximum

SD

Самоефективність в сфері діяльності до перенавчання

21

41,66667

-22,0000

77,00000

24,30706

Самоефективність в сфері діяльності після перенавчання

21

49,23810

-6,0000

80,00000

20,37377

Самоефективність в сфері спілкування до перенавчання

21

11,71429

-2,0000

30,00000

7,84948

Самоефективність в сфері спілкування після перенавчання

21

14,57143

3,0000

30,00000

8,42954

Ясність Я-концепції до перенавчання

21

40,09524

29,0000

48,00000

4,70005

Ясність Я-концепції після перенавчання

21

45,47619

30,0000

58,0000

6,04664


Так, показники самоефективності в сфері діяльності з росли з 41,7 до 49.2 при p= 0,040, а показники ясності Я-концепції з 40,1 до 45,5. У першому випадку відбувся процес інтеграції слухачів навколо середньої величини (SD = 24.3 і 20,4), в другому, навпаки, дезінтеграція (SD = 7,8 і 8,4), закономірно повязана з інтенсивністю спілкування слухачів в процесі перенавчання.

Значно зріс показник ясності Я-концепції з 40,1 до 45,5 після перенавчання. Відповідно до показників самоефективності в сфері спілкування, відбулася диференціація слухачів за показником ясності Я-концепції (SD = 4.7 і 6,0). Зростання показників ясності Я-концепції в процесі перенавчання свідчить про ефективність навчального процесу, який надає можливість кожній особистості розкрити свої внутрішні резерви, стимулює прагнення до самоактуалізації, підвищує самоефективність в сфері діяльності і спілкування.

Залишилося відкритим питання сили впливу ясності Я-концепції на процес самоактуалізації слухачів до і після перенавчання. Вирішити його можливо з допомогою регресійного аналізу 2.

Регресійний аналіз - це статистичний метод, який вивчає залежність змінного фактору до незмінного і виявляє, що є причиною, а що наслідком.

Коефіцієнти регресії мають просту і чітку інтерпретацію і демонструють, наскільки зміниться значення залежної змінної при зміні незалежної змінної (фактора) на одну одиницю. Іншими словами, кожен коефіцієнт регресії оцінює вплив відповідного фактора на залежну змінну з видаленням впливу всіх інших факторів, що беруть участь у рівнянні регресії. (див.: Таблиця 4.).

Таблиця 4.

Результати регресійного аналізу

залежності самоактуалізації від показників ясності Я-концепції



Beta


Std. Err.

B

Std. Err.

t (19)

p-level

Ясність Я-концепції

на початку навчання

0,635873

0,177062

0,83121

0,231455

3,591253

0,001

Ясність Я-концепції

в кінці навчання

0,655595

0,173235

0,67739

0,178994

3,784427

0,001


Коефіцієнт регресії В показує, що при збільшенні ясності Я-концепцІЇ на 1 бал, показник самоактуалізації зріс на 0,83121 на початку навчання і на 0,67739 - наприкінці навчання.

Більше того, ясність Я-концепції детермінує не лише рівень самоактуалізації, а й самоефективність в сфері діяльності і спілкування ( див.: Табл. 5).

Таблиця 5.