Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материала

Документы

Содержание Особливості самоактуалізаціїї безробітних Таблиця 1. Середні значення рівнів самоактуалізації безробітних і працюючих Антагонізм –доброзичливість (АД) Незібраність – свідомість (НС) Емоційна стабільність – нейротизм (ЕН) Закритість – відкритість новому досвіду (ЗВ)

Подобный материал:

• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 4237.56kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.

(зірочкою позначені коефіцієнти кореляції на рівні статистичної значущості показники р<0,05).


Як видно із таблиці 4, показники відображення в свідомості працюючих жінок всіх складових власного внутрішнього світу значно вищі, ніж у безробітних. Інтенсивне включення їх у виробничу діяльність дозволяє їм глибше проникати у власний внутрішній світ (ядро особистості), пізнавати себе, формувати позитивне ставлення до себе, осмислювати свою роль на даному етапі життєдіяльності. Особливо це стосується параметру “незібраність-свідомість”. Згідно результатів дослідження всі працюючі вважають себе свідомими (співвідношення показників на користь працюючих 0,421 проти 0,113). Вони більш організовані, відповідальні, практичні, ретельні, старанні. Завдяки підвищеному рівню свідомості, вони мають можливість краще усвідомлювати свої особистісні характеристики, підвищувати здатність регулювати свою поведінку, брати на себе відповідальність за свої вчинки.

Це ж стосується і такого параметру як “закритість – відкритість новому досвіду”. Більшості працюючим жінкам, за загальними результатами обслідування (показник кореляції 0,423) притаманна відкритість новому досвіду. Вони вважають себе людьми творчими, схильними до роздумів, допитливими, досвідченими. Працюючі схильні до використання нових підходів в роботі. Безробітні жінки ж більш закриті (показник кореляції 0,046), щось нове їх трохи страхає. Однак, вони готові до тимчасового дискомфорту, аби тільки зміни, які відбудуться, принесли впевненість у завтрашньому дні.

Присутні певні гендерні особливості взаємозвязків між рівнями самоефективності та окремими компонентами Я-концепції (Див.: Табл. 5).

Таблиця 5.

Взаємозв'язок окремих компонентів Я-концепції („Я" образу та самооцінки) та рівнем самоефективності в сфері спілкування.

(по Спірмену)

№ п\п		Компоненти „Я" образу					самооцінка
		ІЕ	АД	НС	ЕН	ЗВ
							R	p
1.	Безробітні	0,386	0,077	0,217	-0,101	0,696*	0,158	0,41
2.	Працюючі	0,088	0,373	0,174	-0,082	0,471*	0,257	0,17

(зірочкою позначені коефіцієнти кореляції на рівні статистичної значущості показники р<0,05).

Якщо показники самоефективності в сфері спілкування безробітних жінок більш повязана з екстраверсією, що вимірює широту та інтенсивність міжособистісних взаємодій, то взаємозвязки працюючих жінок менше повязані з цим компонентом Я-концепції. Виявлено істотні відмінності безробітних і працюючих жінок по критерію доброзичливості, що вимірює ставлення людини до інших людей на всьому континуумі від співчуття до ворожості в думках, почуттях і діях. У даному випадку працюючі жінки більш щільно повязані з показниками доброзичливості, Дещо вищі показники взаємозвязку такого компоненту Я-образу, як свідомість, що вимірює ступінь організованості й умотивованості індивіда в цілеспрямованій поведінці на ринку праці. Негативно повязані між собою самоефективність в сфері спілкування і показниками нейротизму. І це закономірно, оскільки схильність до неприємних переживань (дестресорів), надмірних пристрастей і поривів, неадекватних реакцій на дійсність - стає значною перешкодою до ефективної взаємодії з іншими людьми.

Особливо важливим фактором самоефективності в сфері спілкування виступає відкритість досвіду (першому випадку коефіцієнт кореляції у безробітних жінок дорівнює 0,696, у працюючих – 0,471 на рівні статистичної значущості p < 0.05), що вимірює активний пошук людиною нового досвіду й визнання його самостійної цінності, толерантність до чужого, незвичного і дослідницький інтерес до нього.

Література:

1. Киричук О.В., Блажкун Т.Д.Самоефективність як показник активності безробітного на ринку праці // Бюлетень ІПК ДСЗУ, 1(5), 2004. –С.49-51.

2. Киричук О.В. Психологія особистості. Опорний конспект лекцій / Бюлетень ІПК ДСЗУ.

3. Роберт Фрейджер, Джеймс Фейдимен. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. 864 с. – С. 695.


ОСОБЛИВОСТІ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇЇ БЕЗРОБІТНИХ

НА РИНКУ ПРАЦІ

Киричук О.В. (м.Київ),

Вишинська І.І. (м.Івано-Франківськ)

Метою нашого дослідження стала спроба вивчення особливостей процесу самоактуалізації у безробітних, виявлення впливу Я-концепції (зокрема Я-образу та самооцінки) безробітного, на цей процес.

У дослідженні використано три методи: а) Короткий індекс самоактуалізації (SI) – як показник цілеспрямованого, активного пошуку роботи безробітного на ринку праці [1]; б) „Наскрізний біполярний перелік особистісних рис” Голдберга (1992) для одержання самооцінки за параметрами Великої П’ятірки [2]; в) шкала ясності Я-концепції (SCC) Кемпбелла для встановлення рівня когнітивної репрезентації аплікантами власного внутрішнього світу 1.

Результати дослідження та їх обговорення. Як відомо самоактуалізація – це завжди реальні вчинки, що репрезентують особистісну активність і відповідальність, здатність до своєчасного і оптимального життєвого вибору. Вона ототожнюється з таким особистісними проявами, як самовіддача, самовираження, самоствердження, вільне саморозкриття. Кожна реалізована можливість розгортання життєвих задумів, планів, програм породжує нові ідеальні моделі потребового майбутнього, виводячи особистість на новий щабель розвитку, перетворюючи і оновлюючи її життєвий світ.

В цьому плані важливо співставити рівень самоактулізації (максимальна кількість балів 90) безробітних з працюючими (див. Табл..1).

Таблиця 1.

Середні значення рівнів самоактуалізації безробітних і працюючих

		Вибірка	Середні значення	Стандартне відхилення (SD
1.	Безробітні	30	55,3	5,79
2.	Працюючі	30	58,1	6,66

Тут спостерігаємо загальну тенденцію: середні значення рівня самоактуалізації працюючих (55,3) значно перевищують (58,1 при p<0.05) середні значення самоактуалізації безробітних, що у відсотках до максимальної кількості балів становить: у першому випадку 61,5; у другому – 64,6.

Ці показники дають можливість висунути наступну робочу гіпотезу: той чи інший рівень самоактуалізації зумовлюється рівнем розвитку Я-концепції особистості (Я-образу, самооцінки та Ясності Я-концепції) як безробітного, так і працюючого. У подальшому проведемо емпіричну перевірку висунутої робочої гіпотеза. Для цього послідовно проведемо аналіз складових Я-концепції.

Я-образ особистості є відображенням в її свідомості складових внутрішнього світу людини результат роботи над пізнанням себе, формування відношення до себе, осмислення своєї ролі на кожному із життєвих етапів. Це - субєкт свідомості, усвідомлення всіх психічних явищ, внутрішнього і зовнішнього буття особистості в їх інтегральності, цільності. В нашому випадку це усвідомлення, в основному, пять складових, зокрема:

1) Інтроверсія-екстраверсія (ІЕ). Екстраверсія чи інтроверсія пов’язані зі ступенем збудження та гальмування в центральній нервовій системі і зумовлюються вродженими індивідуально-типологічними особливостями.

Як показують результати самооцінювання більшості аплікантам притаманна інтроверсія (27,2 проти 30,9). Вони боязкі, не є любителями пригод, ненаполегливі, мовчазні та не є енергійними. Навпаки, працюючим притаманні такі якості, як обмірковування того, що потрібно сказати, їх не влаштовують «пусті» розмови, вони віддають перевагу у спілкуванні обмеженому колу, правді, здатні до самоаналізу, їм важче адаптуватись до нових умов.

2) Антагонізм –доброзичливість (АД). Більшість досліджуваних (як серед безробітних, так і працюючих) вважають себе добрими, схильними до співробітництва, неегоїстичними, довірливими та щедрими. Їх можна охарактеризувати, як людей, що готові поділитися з іншими своїми матеріальними і духовними цінностями. Правда, прояви антагонізму більше властиві працюючим (31,9 проти 33,6).

3) Незібраність – свідомість (НС). Згідно результатів дослідження всі працюючі і апліканти вважають себе свідомими (співвідношення показників на користь безробітних 34,6 і 36,5). Вони організовані, відповідальні, практичні, ретельні, старанні. Завдяки свідомості людина може виділити і протиставити себе оточуючій дійсності, певним чином відноситись до неї. Усвідомлюючи себе, свої дії людина здатна регулювати свою поведінку, брати на себе відповідальність за свої вчинки.

4) Емоційна стабільність – нейротизм (ЕН). Цей фактор пов’язують з вродженою лабільністю (швидкістю виникнення та протікання процесів збудження та гальмування) вегетативної нервової системи.

Більшості аплікантам, за результатами нашого дослідження, притаманний нейротизм. Вони почувають себе напруженими, нервовими, емоційними, але варто зауважити, що при цьому характеризують себе як осіб стабільних і задоволених. Тобто, їм притаманна збудженість, через обставини, які склались в їх житті, зміна настрою, чутливість до перемін. Працюючі - є емоційно більш стабільні люди, для яких характерні, зазвичай, спокій, врівноваженість, задоволеність, хоча іноді простежується нервова збудливість (25,5 проти 26,0).

5) Закритість – відкритість новому досвіду (ЗВ). Більшості працюючим за загальними результатами обслідування притаманна відкритість новому досвіду (показник 33,7). Вони вважають себе людьми творчими, схильними до роздумів, допитливими, досвідченими. Працюючі схильні до використання нових підходів в роботі. Аплікати ж більш закриті (показник самооцінки 32,8), щось нове їх трохи страхає. Однак, вони готові до тимчасового дискомфорту, аби тільки зміни, які відбудуться принесли впевненість у завтрашньому дні.

Зведені показники ясності окремих компонентів Я-образу подаємо в Табл. 2.

Таблиця 2.