Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материала

Документы

Содержание 2. Загальна характеристика самооцінки аплікантів різних вікових категорій. N - кількість прорангованих характеристик, d – різниця між рангами “я-реальне” та “я-ідеальне”. Градації самооцінки: адекватна Таблиця 2. Особливості самооцінки аплікантів різної вікової категорії. 3. Показники самовизначеності аплікантів в сфері діяльності і спілкування. Таблиця 3. Самовизначення аплікантів в сфері діяльності і спілкування в контексті їх вікових особливостей. В сфері діяльності Особливості я-концепції безробітних і працюючих жінок Результати дослідження та їх обговорення. Таблиця 2 Особливості самооцінки у безробітних і працюючих жінок Таблиця 3. Показники самоефективності безробітних та працюючих жінок в сфері діяльності та спілкування.

Подобный материал:

• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 4237.56kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.

Як бачимо з отриманих результатів (таблиця 1) показники екстраверсивності (ІЕ), що вимірюють широту та інтенсивність міжособистісних взаємодій, з віком істотно поступаються інтроверсивності (з 27,0 до 15,2), апліканти 45-55 років стають стриманішими, тверезо думаючими, більш орієнтовані на справу, менш життєрадісні.

Що ж стосується доброзичливості (АД), то помітна незначна тенденція до переважання таких рис особистості, як довірливість, послужливість, мякосердність, поступовий перехід від деякої ворожості в думках, почуттях і діях до співчутливості.

Спостерігається загальна тенденція пониження показників таких рис особистості як спокійність, розслабленість, посилюється неспокій, нервовість, іпохандричність.


2. Загальна характеристика самооцінки аплікантів різних вікових категорій.

Самооцінка, будучи однією із складових Я – концепції особистості, формується, як відомо, у спілкуванні з оточуючими людьми, які не тільки відображають образ особистості, але й через зворотній зв’язок спонукають її бачити в тому чи іншому світлі власні переживання і ситуації. Зворотній зв’язок сприймається через призму вже існуючої Я – концепції.

Досліджуваним пропонувався список 20 людських якостей, які вони повинні прорангувати - спочатку "Я - ідеальне", тобто якою людина хотіла б бути, що для неї є ідеалом в ситуації безробіття; потім пропонувалося прорангувати ці ж 20 характеристик, але вже оцінюючи себе з позиції "Я- реального”.

Між ідеальним і реальним рівнем кожної характеристики вираховувалася різниця між рангами, яку підносили до квадрату, порахували суму квадратів і визначили коефіцієнт кореляції за формулою:

ρ = 1- , де N - кількість прорангованих характеристик, d – різниця між рангами “я-реальне” та “я-ідеальне”.

Градації самооцінки: адекватна – коефіцієнт кореляції від 0,40 до 0,60; завищена від 0,60 до 1,00; занижена від 0,40 до 0,1.

Таблиця 2.

Особливості самооцінки аплікантів різної вікової категорії.

Рівень	до 30	30-45	45-55
1. Адекватна	13,3	20,0	33,3
2. Завищена	20,0	26,7	30,0
3. Занижена	66,7	53,3	36,7
Всього	100,0	100,0	100,0

Згідно отриманих даних особливостей самооцінки різної вікової категорії (таблиця 2) маємо, що 66,7% досліджуваних до 30 років мають занижену самооцінку, 20% - завищену і лише 13,3% - адекватну. самооцінку. Досліджувані вікової категорії 30-45 років мають відповідно адекватну самооцінку лише 20%, 26,7% - завищену і 53,3% занижену самооцінку. Розглядаючи результати досліджуваних вікової категорії 45-55 років маємо, що 30,0% мають завищену самооцінку, 33,3% - адекватну, і 36,7% - мають занижену самооцінку. Тут спостерігається загальна тенденція: з віком самооцінка стає більш адекватною, але в той же час зростають показники завищеної та заниженої самооцінки.


3. Показники самовизначеності аплікантів в сфері діяльності і спілкування.

Ринок праці ставить до людини, що шукає роботу, жорсткі вимоги щодо її конкурентоспроможності, компетентності, професіоналізму, поведінки та самоефективності.

Переконання людини стосовно її особистої ефективності, як стверджує представник соціально-когнітивного напряму в психології А.Бандура, впливають на те, який спосіб дій вона вибере, як багато докладе зусиль, як довго протистоятиме перешкодам і невдачам, яку пластичність виявить щодо цих труднощів.

Самоефективність, як найважливіша характеристика особистості в поєднанні з конкретними цілями й знанням того, що потрібно робити, може істотно впливати на поведінку апліката. Однак це не глобальне поняття, оскільки самоефективність змінюється від ситуації до ситуації залежно від різних умов, а саме:

- умінь, необхідних для відповідної діяльності;

- присутності або відсутності в даній ситуації людей;

- схильності людини скоріше зазнати невдачі, аніж добитися успіху;

• фізичного стану людини ( втома, тривожність, апатія, депресія );
  
• віку.
  

Згадані умови мають місце, коли ми розглянемо самовизначення і аплікантів в сфері діяльності та спілкування в контексті вікових особливостей (див: Табл. 3).

Таблиця 3.

Самовизначення аплікантів в сфері діяльності і спілкування в контексті їх вікових особливостей.

№ п/п	Категорії досліджуваних	Самоефективність:
		В сфері діяльності;		В сфері спілкування
		М	SD	М	SD
1.	До 30 років	15,9	20,10	6,9	8,2
2.	30-45 років	26,7	31,10	2,8	9,9
3.	45-55 років	21,0	16,3	6,0	8,9
	Унормовані показники за Бояринцевою	30,6	23,8	3,8	11,1

Емпіричні показники засвідчують факт значного зростання самоефективності в сфері діяльності до 45-55 років. В подальшому спостерігаються значне пониження показників (з 26,7 до 21,0). Особливість самоефективності безробітних в сфері діяльності полягає в тому, що вона залишається набагато нижчою від унормованих показників. Переконання безробітного стосовно його особистої самоефективності впливають на те, який спосіб дії він вибере, як багато докладе зусиль в пошуку роботи, як довго він устоїть, зустрічаючись з перешкодами й невдачами, наскільки велику пластичність (рівень саморегуляції) він проявить стосовно цих труднощів.

Що стосується самоефективності в сфері спілкування, то вона засвідчує широту та інтенсивність міжособистісних взаємодій до 30 років, значне звуження і послаблення в 30-45 і подальше зростання у 45-55.

Одним з першочергових завдань подальшого емпіричного дослідження проблеми Я-концепції особистості аплікантів є виявлення її тендерних особливостей, інтеркореляційних звязків між її складовими – Я-образом, самооцінкою, самовизначенням в сфері діяльності і спілкування та показниками самоактуалізації безробітного на ринку праці.

Література:

1. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи. - СПб.: Питер 2001.- С. 137.

2. Боровиков В.П. Популярное введение в програму STATISTICAL. М.: Компютер Пресс, 1998. - 267 с.


ОСОБЛИВОСТІ Я-КОНЦЕПЦІЇ БЕЗРОБІТНИХ І ПРАЦЮЮЧИХ ЖІНОК

Киричук О.В. (м. Київ)

Веретельнік В.В. (м. Київ)

Бабенко С.В. (м.Ватутіно)

Корін­ні соціально-економічні та політичні перетворення в Україні, які супрово­джуються надзвичайно динамічними змінами на ринку праці, конку­ренцією, що постійно наростає, у свою чергу спричиняють і виникнен­ня таких соціальних проблем, як дов­гострокове безробіття, приховане безробіття (примусові відпустки та скорочений робочий день), зу­божіння населення і відповідно ско­рочення тривалості життя.

За даними соціологічного аналі­зу ситуація на ринку праці ще залишається надто складною: рівень безробіття в Україні становить 9,8%, а на одне вільне робоче місце претенду­ють понад дев'ять осіб. Збільшується кількість безробітних громадян, які знімаються з обліку в центрах зайня­тості без працевлаштування з поваж­них причин.

Специфіка ситуації безробіття полягає в її особливій стійкості. Всере­дині цієї життєвої ситуації в широкому розумінні постійно виникають кон­кретні вузькі ситуації, пов'язані з пошу­ком роботи. Події, що відбуваються в процесі цього пошуку (знайшов чи не знайшов роботу; взяли на роботу чи відмовили тощо), істотно впливають на репрезентацію аплікантами загальної ситуації безробіття й викликають сильні емоційні переживання

Дуже часто індивідуальна інтерпре­тація соціальної ситуації безробіття має для апліканта більше значення, ніж об'єктивна реальність як така. Са­ме цим зумовлена необхідність дослідження особливостей сприйнят­тя аплікантами соціально-психо­логічної ситуації безробіття. Тому не випадково останнім часом все більше посилюється інтерес до внутрішнього світу людини, її самосвідомості як регулятора думок і вчинків, до Я-концепції особистості (формування адекватного Я-образу, самооцінки та особистісного і професійного самовизначення 1.

Як відомо, Я-концепція – сукупність всіх уявлень людини проте, яка вона в усіх її проявах, можливих і реальних, істотних і другорядних. Вона властива кожній людині, що формується в процесі розвитку самосвідомості загальним організованим патерном ауто перцепції, що включає психологічний час (Я-вчорашнє, Я-сьогоднішнє, Я-завтрашнє). У створенні Я-концепції активну участь бере самоспостереження, результатом якого є Я-образ (Я-фізичне, Я-психічне, Я-соціальне, Я-духовне), само оцінювання (адекватна, завищена, занижена самооцінка), самовизначення ефективності особистості у сфері діяльності та спілкування 2.

Предметом нашого дослідження було взято особливості Я-концепції безробітних і працюючих жінок, зокрема таких її складових як Я-образ, самооцінка, самовизначення їх ефективності в сфері діяльності і спілкування. Ми допустили, що існують статистично достовірні відмінності між емпіричними показниками кожної із її складових.

У дослідженні використано три діагностичні процедури: а) „Наскрізний біполярний перелік особистісних рис” Голдберга (1992) для одержання рівня розвитку їх у досліджуваних за такими параметрами – як: інтроверсія-екстраверсія; антагонізм-доброзичливість; незібраність-свідомість; емоційна стійкість-нейротизм; відкритість-закритість досвіду; б) методику діагностики рівня адекватності самооцінки (адаптованої із врахуванням необхідних наукових вимог О.В.Киричуком); Тест Моддуса-Шеєра (перекладений та адаптований А.В.Бояринцевою) для визначення рівня самоефективності безробітних і працюючих жінок у сфері діяльності та спілкування.

Дослідження: проводилося у Ватутінському міському центрі зайнятості. Усього у дослідженні взяли участь 30 безробітних жінок і 30 працюючих жінок в організаціях та підприємствах м. Ватутіно.

Результати дослідження та їх обговорення. Передусім розглянемо гендерні особливості кожної із складових Я-концепції: Я-образ, самооцінку та самоефективність.

Я-образ особистості є відображенням в її свідомості складових внутрішнього світу людини результат роботи над пізнанням себе, формування відношення до себе, осмислення своєї ролі на кожному із життєвих етапів. Це - субєкт свідомості, усвідомлення всіх психічних явищ, внутрішнього і зовнішнього буття особистості в їх інтегральності, цільності. В нашому випадку це усвідомлення, в основному, пять складових, зокрема: а) інтроверсія-екстраверсія (ІЕ); б) антагонізм –доброзичливість (АД ); в) незібраність – свідомість (НС); г) емоційна стабільність – нейротизм (ЕН); д) закритість – відкритість новому досвіду (ЗВ). Результати дослідження подаємо нижче.

Таблиці 1.

Показники Ясності окремих компонентів “Я- образу безробітних і працюючих жінок

№ п\п	Категорії досліджуваних	Компоненти „Я" образу
	досліджуваних	ІЕ		АД		НС		ЕН		ЗВ
		М	SD	М	SD	М	SD	М	SD	М	SD
1.	Безробітні	27,06	7,8	34,6	6,26	35,83	5,7	28,7	4,35	33,25	5,93
2.	Працюючі	27,17	6,51	35,33	5,58	35,63	6,15	29,76	5,53	35,46	4,43

Екстраверсія чи інтроверсія, як відомо, пов’язані зі ступенем збудження та гальмування в центральній нервовій системі і зумовлюються вродженими індивідуально-типологічними особливостями.

Як показують результати само оцінювання аплікантами власної “інтроверсії-екстраверсії” показники дещо вищі у працюючих жінок (27,17 і 27,06). Подібна тенденція спостерігається по параметру антагонізм-доброзичливість (35,33 і 34,6). Навпаки, по параметру “незібраність-свідомість” вищі показники виявилися у безробітних жінок (35,83 і 35,63). Статистично значущі відмінності одержано по параметру “емоційна стабільність-нейротизм”. Більшості працюючим жінкам властиві завищені показники нейротизму. (29,76 проти 28,7), що можливо повязано з напруженою професійною діяльністю і перевантаженістю сімейними справами. Подібна тенденція спостерігається по параметру “закритість-відкритість новому досвіду” Більшості працюючим жінкам (35,46) притаманна відкритість новому досвіду. Вони вважають себе людьми творчими, схильними до роздумів, допитливими, досвідченими. Працюючі схильні до використання нових підходів в роботі. Аплікати ж більш закриті (показник самооцінки 33,25), щось нове їх трохи страхає. Однак, вони готові до тимчасового дискомфорту, аби тільки зміни, які відбудуться принесли впевненість у завтрашньому дні.

Самооцінка – цінність, значущість, Якою індивід наділяє себе в цілому і окремі сторони своєї особистості, діяльності та поведінки. Вона виступає як відносно стійке структурне утворення, компонент Я-концепції, самопізнання, як процес само оцінювання. Як відомо, основу самооцінки складає система особистісних смислів індивіда, прийнята ним система цінностей і розглядається в якості центрального особистісного утворення і центрального компонента Я-концепції.

Нижче подаємо особливості самооцінки безробітних і працюючих жінок (Див. Табл. 2).


Таблиця 2

Особливості самооцінки у безробітних і працюючих жінок

№ п\п	Категорії досліджуваних	Самооцінка						Загальні показники
		занижена		адекватна		завищена		показники
		Абс.	%	Абс.	%	Абс.	%	М	SD
1.	Безробітні	9	30,1	11	36,6	10	33,3	0,511	0,221
2.	Працюючі	7	23,3	11	36,6	12	40,1	0,571	0,215

Як видно із даних, поданих в таблиці 2, існують статистично значущі відмінності в самооцінці безробітних жінок, порівнюючи із працюючими. В них значно вищі показники заниженої (30,1 проти 23,3) і нижчі показники (33,3 проти 40,1) завищеної самооцінки. Як відомо, висока самооцінка сприяє особистісному зростанню, самоствердженню; низька заважає розкриттю індивідуальності, сприяє формуванню комплексів; адекватна сприяє правильному вибору життєвих стратегій на ринку праці, а значить і збереженню здоровя особистості. Неадекватна самооцінка . як видно із даних таблиці, може бути завищеною (рівень домагань вище особистісних потенцій, необхідних для успіху) і заниженою (рівень домагань нижче особистісних можливостей) В обох випадках утруднюється нормальна самоактуалізація і не справджуються соціальні очікування, що характерно для безробітних жінок.

Самоефективність (особистісне самовизначення ефективності в сфері діяльності і спілкування) - одна з найважливіших характеристик особистості як стверджує А.Бандура 3. Він визначає самоефективність як «переконання людини керувати подіями, що впливають на її життя”. Наші дії в конкретній ситуації - від взаємного впливу оточуючого середовища і нашої свідомості, особливо від свідомих процесів, повязаних з переконаннями, що ми можемо або не можемо реалізувати окремі дії, необхідні для того, щоб змінити ситуацію в кращий для нас бік. На думку А.Бандури, сила, керуюча людиною, знаходиться не у зовнішньому стосовно неї середовищі, а випливає із взаємодії оточуючого середовища, її власної поведінки і характеристик особистості. Саме тому, самоефективність є важливою особистісною характеристикою і, в поєднані з конкретними цілями і знанням про те, що потрібно робити, може істотно впливати на майбутню поведінку на ринку праці.

Нижче подаємо особливості самоефективності в сфері діяльності і спілкування безробітних і працюючих жінок (Див.: Табл.3).

Таблиця 3.

Показники самоефективності безробітних та працюючих жінок в сфері діяльності та спілкування.

№ п/п	Категорія досліджуваних	№	В сфері діяльності		В сфері спілкування
			М	SD	М	SD
1.	Безробітні	ЗО	19,3	15,6	-0,13	12,1
2.	Працюючі	ЗО	29,9	22,2	4,1	10,8
3.	Інші *	927	30,6	23,8	3,8	11,1