Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 4237.56kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.

* - унормований тест на самоефективність як у сфері діяльності, так і у сфері спілкування за Бояринцевою А.В.


Як видно із емпіричних даних існують статистично значущі відмінності (на рівні p<0.01) в показниках самоефективності безробітних і працюючих жінок. Це підтверджується зіставленням показників не тільки безробітних і працюючих жінок (відповідно 19,3 та 29,9), а й із унормованих показників А.В.Бояринцевої, де по суті відсутні такі відмінності. Цей факт можна пояснити тим, що ситуація безробіття може істотно впливати на активність безробітного на ринку праці. Більш високі показники самоефективності спонукають працюючу людину до інтенсифікації зусиль на подолання труднощів навіть в разі невдач, що природно, оскільки працюючі жінки, які впевнені у своїх здібностях, толерантніші до фрустрації. Навпаки низька самоефективність підкріплює очікувану низьку самоповагу, знижує інтенсивність мотивації досягнення, переорієнтовує фокус свідомості із завдання на аспекти Я, яким відводиться відповідальність за невдачу. Очікувана самоефективність може працювати, таким чином, як мотиваційна детермінанта самосвідомості і поведінки, спонукаючи особистість до активного самоствердження в соціумі ( про що стверджують високі показники самоефективності в сфері спілкування працюючих жінок – відповідно 4.1 і – 0,13). Очевидно обрана як певна генеральна лінія або життєва стратегія особистості, самоефективність має спонукати до систематичної переоцінки Я-образу і самооцінки, рівня своїх можливостей, переосмислення Я-концепції в цілому. Тому важливо в подальшому розглянути взаємозвязки Я-образу та самооцінки, як окремих компонентів Я-концепції з самоефективністю в сфері діяльності (Див.: Табл. 4).

Таблиця 4.

Взаємозв'язок окремих компонентів Я-концепції („Я" образу та самооцінки) та рівнем самоефективності в сфері діяльності

(по Спірмену)

№ п\п	Категорія досліджуваних	Компоненти „Я" образу					самооцінка
		ІЕ	АД	НС	ЕН	ЗВ
							R	p
1.	Безробітні	-0,053	-0,121	0,113	-0,075	0,046	-0,186	0,33
2.	Працюючі	0,396	0,282	0,421*	0,061	0,423*	0,275	0,142