Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   32

УДК 159.9


ББК 88

Ш 42

Вплив активної психологічної підтримки на психічні стани безробітних

Шелест І.І. (м.Київ)

Мед О.В. (м.Сніжне)

Безробіття, як показує досвід всіх країн з ринковою економікою, виводить перш за все із сфери праці, молодь. Тому проблема зайнятості молоді нині є надзвичайно актуальною і потребує системного підходу до її вирішення. Адже молодь - це майбутнє суспільства.

Молодіжне безробіття, особливо тривале, справляє вкрай негативний вплив на все соціальне життя суспільства. Морально-психологічні наслідки безробіття серед молоді пов’язані з негативними тенденціями в зміні соціальної психології і моралі молодого покоління. Незайнятість, безробіття, бездіяльність є справжньою особистою трагедією будь-якої молодої людини. Безробіття затягує молодь у злочинний світ. Багато юнаків і дівчат, які закінчують школу, середній спеціальний чи вищий навчальний заклад, втрачають шляхи до вдосконалення, самовизначення, духовного і фізичного розвитку.

У зв‘язку з вищенаведеним проблема психологічних аспектів безробіття молоді, зокрема вивчення і корекції психічних станів, є сьогодні дуже актуальною.

Психічні стани, як базове поняття, стали вперше предметом наукового аналізу у дослідженнях М.Д. Левітова. Окремим проблемам психічних станів особистості присвячені праці багатьох інших вітчизняних і зарубіжних психологів. Зокрема, проведено науковий аналіз станів тривоги (В.М.Астапов, Ф.Б.Березін, Мікляєва), страху (Н.Ю.Максимова, О.М.Скляренко, К.Томкінс), агресії (К Ізард, А.А.Реан, Д.Патерсон) та ін.

Поняття «психічний стан» використовується для умовного виділення у психіці індивіда відносно статичного моменту – на відміну від поняття психічного процесу, що підкреслює динамічні моменти психіки, і поняття психічної властивості, що вказує на стійкість проявів психіки, їхню закріпленість і повторюваність у структурі особистості [1,5].

Дослідженню психічних станів і їх впливу на життєдіяльність безробітних у психологічній науці приділяється недостатньо уваги. Причиною є той факт, що вони, з одного боку, пронизують як фоновий компонент усі види діяльності безробітної людини і при психологічному аналізі можуть лишатися непомітними. З іншого боку, через свою фоновість, неоднозначність будови, а також через плинність у часі психічні стани є набагато складнішим об'єктом для психологічного аналізу, ніж психічні процеси чи психічні властивості. Проте значимість психічних станів як психологічної категорії для наукового вивчення в контексті зайнятості людини є очевидною. Психічні стани відіграють істотну роль у становленні мотивів - генераторів активності особистості. Відомо, що негативні психічні стани є деструктивними, вони гальмують та деформують загальний розвиток особистості, розвиток її пізнавальної сфери. Натомість позитивні психічні стани дають безробітним відчуття захищеності, власної значущості, оптимізму, стимулюють пізнавальну активність, допомагають уникнути конфліктів у спілкуванні з оточуючими, зводячи їх здебільшого до компромісів. Одними з деструктивних психічних станів можна назвати тривожність, фрустрацію, напруженість, пригніченість, невпевненість [3].

Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що сприяє нервово-психічним захворюванням. Висока тривожність знижує ефективність інтелектуальної діяльності, гальмує її в напружених ситуаціях, наприклад під час іспитів, заліків; знижує рівень розумової працездатності, викликає невпевненість у своїх здібностях, є однією з причин негативного соціального статусу особистості, бо її поведінка характеризується емоційною неврівноваженістю, роздратуванням і може призвести до емоційного стресу.

Для безробітного, про положення якого можна говорити як про ускладнене, характерні постійні фрустрації. Стани фрустрації приводять до напруженості, внаслідок чого безробітний демонструє неконструктивну поведінку, елементами якої можуть бути: агресія, репресія – пригнічення бажань та витіснення їх у підсвідомість, есканізм – уникнення травмуючи ситуації, регресія – примітивізація поведінки, раціоналізація – спроба виправдати свою поведінку надуманими засобами, сублімація переключення активності з первинної проблеми, у вирішенні якої людині не поталанило, на іншу діяльність, де досягається успіх, хоча б навіть і уявний, проекція – перенесення неусвідомлених мотивів поведінки на пояснення поведінки іншої людини, аутизм – самозамикання, відмежування від спілкування та активної діяльності.

Наукові дослідження переконливо свідчать про досить тяжкий емоційний стан людей, які втратили роботу. На першому місці в них такі емоційні реакції, як гнів, страх та подив (21,4%), на другому - горе, страждання (14,3%), на третьому – презирство, сором (7,4%). У безробітних психологічно не готових до звільнення з роботи, на індивідуальному рівні, як правило, розвивається реакція психологічного стресу чи психологічної травми [3].

Дослідження з психології, фізіології праці, медицини свідчать, що безробіття не тільки переживається людиною як ситуація максимально критична але часто призводить і до серйозних психофізіологічних функцій організації соціального життя.

Розвиток психічних станів, що пов’язані з ситуацією безробіття, має фазовий характер в якому можна виділити: стан невизначеності та шоку, пов’язаний з важкими суб’єктивними переживаннями страху та негативними емоціями; стан полегшення та конструктивне пристосування до ситуації, який триває 3-4 місяці після втрати роботи та супроводжується хорошим настроєм, активністю та задоволенням життям; погіршення психічного стану безробітного, яке наступає після 6 місяців втрати роботи та пов’язується з деструктивними змінами у психіці, здоров'ї, фінансовому та соціальному положенні безробітного; фаза безпомічності та примирення з ситуацією в разі тривалого безробіття, що супроводжується бездіяльністю та апатією.

Переживання людиною ситуації бездіяльності, відсутності роботи трансформується в синдром ,,неврозу безробіття. Незалежно від причин безробіття людина переживає пустоту свого часу як внутрішню пустоту. Безробітний вважає себе нікому непотрібним, а своє життя-позбавленим сенсу.

Психологічні проблеми безробіття впливають і на механізми психічної регуляції людини та викликають певні форми психологічної деформації особистості безробітного. В залежності від індивідуально-психологічних особливостей людини ці види деформації (певні зміни рис характеру, темпераменту, емоційної сфери, сфери потреб та вольової сфери) можуть проявлятися по-різному і завжди потребують ретельного психологічного вивчення і допомоги.

Виділяють кілька основних типів психологічних особистісних деформацій, а прояв цих типів на поведінковому рівні залежить від різних, значущих для людини ситуацій: ситуація залежності – при спілкуванні безробітного з людиною, від якої залежить його подальша доля; ситуація невизначеності –в ній у безробітного відсутня необхідна інформація для Її подолання та прийняття рішення; ситуація тиску - у якій до безробітного застосовують психологічний тиск у зв’язку з необхідністю вибору саме тих варіантів рішень, що пропонуються; ситуація байдужості - ситуація, в якій очікування допомоги не оправдується або ігнорується.

Кожна з цих ситуацій проявляється: у спілкуванні з працівниками кадрових служб; у процесі прийняття рішення; у конфлікті, що може протікати у конструктивній або деструктивній формах.

Одними із деструктивних психічних станів можна назвати тривожність. За визначенням Шапар В.Б. тривожність - це готовність до страху, це стан доцільного підготовчого підвищення сенсорної уваги і моторного напруження в ситуації можливої небезпеки, що зумовлює відповідну реакцію на страх [2].

Розрізняють тривожність ситуативну (реактивну), пов'язану з конкретною зовнішньою ситуацією; і тривожність особистісну - стабільну властивість особистості.

Особистісна тривожність характеризується стійкою схильністю сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Тривожність ситуативна або реактивна характеризується напруженням, занепокоєнням, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення пам'яті, іноді порушення тонкої координації.

Метою даної роботи було вивчення впливу активної психологічної підтримки на психічні стани молоді в ситуації безробіття.

Робота з безробітними проводилась у три етапи. На першому етапі оцінювався психічний стан, на другому надавалась активна психологічна підтримка, спрямована на корекцію стану, на третьому етапі оцінювалися зміни у психічному стані після корекційної роботи. Були використані методики оцінки рівнів тривожності, стійкості до стресу, активності, самопочуття, настрою[4].

Група для дослідження була сформована з молодих людей віком 22 - 28 років (9 жінок та 6 чоловіків), які мають освіту: (середню - спеціальну -5), (вищу - 10); стаж безробіття 4 - 7 міс (9), більше 8 міс. (7) і знаходяться на обліку в Сніжнянському центрі зайнятості Донецької області. Активна психологічна підтримка проводилась у формі групових занять один раз на тиждень протягом чотирьох місяців і включала різноманітні психологічні прийоми і методи роботи: рольові ігри з застосуванням відеозапису, психотехнічні ігри і вправи, спрямовані дискусії. Проводилось поглиблене професійне консультування. Відпрацьовувалися уміння і навички спілкування з "роботодавцем" по телефону й особисто (на семінарах по техніці пошуку роботи). Метою вивчення курсу з техніки пошуку роботи було надання всебічної та ефективної допомоги у подоланні невміння належним чином презентувати себе роботодавцю та набуття конкретних навичок у вирішенні проблем щодо працевлаштування. Спеціаліст ЦЗ постійно знайомив клієнтів з інформацією про положення на ринку праці.

Результати оцінки тривожності, стійкості до стресу, самопочуття, активності та настрою безробітних до і після надання психологічної допомоги представлені на рис. 1-5. Вони свідчать про позитивну динаміку означених показників, а саме – зниження тривожності, підвищення стійкості до стресу, підвищення активності, самопочуття, настрою.