Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материала

Документы

Содержание Рис. 2 Розподіл безробітних за рівнем стійкості до стресу до (1) і після (2) надання психологічної допомоги. Галаган Л. В. (м.Київ)

Подобный материал:

• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 3186.06kb.
• Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, 4237.56kb.
• Методичні рекомендації, 87.62kb.
• А. М. Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія, 1578.44kb.
• Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд,, 6232.65kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 829.58kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 547.21kb.
• Соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 770.49kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 3024.54kb.
• Міністерство праці та соціальної політики україни інститут підготовки кадрів державної, 1765.7kb.

Рис. 1

Розподіл безробітних за рівнем тривожності до(1) і після (2) надання психологічної допомоги.

1

2

Рис. 2

Розподіл безробітних за рівнем стійкості до стресу до (1) і після (2) надання психологічної допомоги.

1

2

Рис. 3

Розподіл безробітних за рівнем самопочуття до стресу до (1) і після (2) надання психологічної допомоги.

1

2

Рис. 4

Розподіл безробітних за рівнем активності до стресу до (1) і після (2) надання психологічної допомоги.

1

2

Рис. 5

Розподіл безробітних за рівнем настрою до стресу до (1) і після (2) надання психологічної допомоги.

1

2

Проведене анкетування також вказує на високу ефективність групової роботи по наданню психологічної підтримки: 88% учасників відзначили в своєму стані значні позитивні зміни, 11% - зміни середньої виразності; один учасник – відсутність позитивних змін.

Крім того 50% безробітних через 1-3 місяці після групової роботи працевлаштувались.

Такі результати вказують на необхідність обов’язкового визначення психічних станів безробітних і наданні в разі необхідності активної психологічної підтримки.

Література:

1. Корольчук М.С., В.І. Осьодло. Психодіагностика. Навчальний посібник. – Київ, 2004
   
2. Лук А. Н. Эмоции и личность. М., 1982.
   
3. Ляміна Л.Є. Психологічні аспекти індівідуалізації роботи з безробітними в СЗ // Бюл. ІПК ДСЗУ – 2006. - №2- с.35-36.
   
4. Практическая психодиагностика. Учебн. пособие. – Самара: Изд. Дом «Бахрах», 1998
   
5. Трофімов “Психологія” – підручник для студентів вищіх навчальних
   

закладів, К. Либідь -2001.


Рівень самосвідомості як передумова ефективності подолання ситуації безробіття особистістю

Колесникова В.Ф. (м.Київ)

Галаган Л. В. (м.Київ)

Соціальна природа людини зумовлює залежність останньої від процесів та явищ, які складають життя сучасного суспільства. Одним з таких феноменів є безробіття. Зарубіжні концепції трактують безробіття з двох точок зору:

- як виключення з інституту оплаченої зайнятості, яке призводить до деформації соціального і матеріального статусів, персональної і соціальної ідентичності, часової структури життя тощо;

- як включення в соціальний інститут безробіття з його специфічними нормативними приписами і формами організації життя [1].

Загалом, через зміну соціального статусу людини безробіття сприймається суспільством як негативне явище. Адже здібності, соціальне походження розглядаються лише як стартовий капітал соціального зростання, а провідним критерієм досягнення певного статусу і позиції у суспільстві стає професіоналізм; з втратою робочого місця ставиться під сумнів професіоналізм людини. Професіоналізм – така соціальна характеристика, яка означає наявність у людини закріпленої і визнаної соціальної функції, говорить про наявність специфічних знань та умінь, досвіду, якісних параметрів її суспільно орієнтованої діяльності [3]. Окрім матеріального фактору, втрата людиною соціальної функції, поставлені під сумнів її знання та вміння зумовлюють психологічний стан і стиль діяльності безробітного.

Зокрема, існують певні класифікації безробітних за певними ознаками їх поведінки, за якими можна визначити приблизну тривалість пошуків нового місця роботи. Найбільш типовими категоріями безробітних, які звертаються до центрів зайнятості можна назвати дві: 1) люди, які мають міцний «тил» (забезпечені батьки, квартира, яку можна здати, заощадження) – шукають роботу не через життєву необхідність; як правило, претендують відразу на високооплачувану посаду, часто не враховуючи свої реальні можливості і професійний рівень; 2) люди, готові взятися за будь-яку працю і отримувати будь-які гроші.

Психологічно легше долати безробіття молоді, оскільки ще багато сил, надій і бажання працювати. Найскладніший психологічний тип безробітних – люди після 40 років, особливо службовці, інженерно-технічний склад, оскільки їм важко долати стереотипи у свідомості, припинити порівнювати становище, яке вони займали колись і те, в якому вони знаходяться тепер [15].

Крім того, існує наступна класифікація людей, які втратили роботу:

1. Люди, готові до роботи, які не мають небезпеки стати довгостроковим безробітним. Такі безробітні мають спеціальність, конкурентоспроможну на ринку праці, з активною життєвою позицією. Пошук роботи у таких людей займає певний час, але в кінцевому підсумку вони достатньо швидко знаходять нову роботу. Як правило, вони не потребують цільової допомоги в пошуку роботи; широкий доступ до інформації про вакансії скорочує термін безробіття.

2. Люди, загалом готові до роботи, але мають небезпеку стати довгостроковим безробітним. Найбільш поширена категорія безробітних; часто мають спеціальність, яка не користується попитом на ринку праці. Невпевнені в майбутньому, не мають навичок пошуку роботи; потребують негайної допомоги з пошуку роботи.

3. Ті, хто не готовий негайно стати до роботи і мають всі шанси стати хронічним безробітним. Це найбільш імовірні кандидати в хронічні безробітні; зазвичай після постановки на облік в службі зайнятості припиняють займатися своїм працевлаштуванням. Оскільки в основному це безробітні, які мають незатребувану сучасним ринком спеціальність, то цю категорію можна розглядати як першочергових кандидатів на перенавчання [14].

Основний вид діяльності безробітного – пошук нового місця роботи – безпосередньо пов’язаний з проблемою вибору. Життєвий вибір людини – свідомий, довільний та свобідний акт, що на певний час, на певному етапі життєвого шляху формує напрям подальшого розвитку. Оптимальний вибір можливий при наявності адекватних альтернатив (зовнішні можливості відповідно до структури особистості) та при усвідомленні суб’єктивних підстав вибору [8].

В ситуації тривалого безробіття людина починає сприймати себе як слабку особистість, яка не має свободи вибору, у неї закріплюється впевненість, що людині не дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх. У значній мірі безробітний не має ясних цілей і планів на майбутнє [4].

Зазначені характеристики свідчать про низький рівень самосвідомості особистості. Сфера самосвідомості безперервно розширюється в часі завдяки осмисленню минулого і плануванню майбутнього. Самосвідомість безперервно розвивається протягом всього життя людини. В ході цього розвитку відбувається процес переосмислення життя, який утворює основний зміст сутності людини, визначає мотиви її дій і внутрішній зміст тих задач, які вона вирішує в житті [Рубінштейн]. Найвищого ступеню самопізнання особистість досягає тоді, коли формується поняття про себе не лише в теперішньому, але і в майбутньому [6].

З огляду на вищесказане, ефективним шляхом виходу з ситуації безробіття є робота особистості по підвищенню рівня самосвідомості. Самосвідомість – усвідомлення людиною свого суспільного стану та своїх життєво важливих потреб [10]. Самосвідомість – протилежне усвідомленню зовнішнього світу (об’єкту) переживання єдинства і специфічності «Я» як автономної (окремої) сутності, наділеної думками, почуттями, бажаннями, здатністю до діяльності. Самосвідомість включає в себе процеси самопізнання, самоідентифікації, самовизначення [11].

Ключовим етапом розвитку самосвідомості безробітного в процесі психологічної допомоги є професійне самовизначення. Професійне самовизначення не зводиться до акту вибору професії, виступаючи як змістовний процес духовного розвитку особистості [13]. Особистість в процесі самовизначення характеризується усвідомленням того, чим вона є, чого вона бажає і чого від неї чекає суспільство [7].

Завдання консультанта при наданні психологічної допомоги людині в ситуації безробіття – допомогти активізувати і розвинути її власні ресурси для успішного подолання ситуації; не адаптувати до ситуації, а сприяти підвищенню власних адаптивних здібностей клієнта. Головний акцент в психологічній роботі повинен робитися на усвідомлення і прийняття власної відповідальності по відношенню до різних аспектів власного буття, що дозволить клієнту сприйняти позитивне і творче відношення до власного життя. Приймаючи відповідальність за свої свідомі життєві вибори і рішення, людина починає відчувати більшу свободу. Одним з етапів психологічної роботи з клієнтом повинно бути усвідомлення проблеми особистісних цінностей, смислу життя «для мене», смислу життя «для мене», проблеми щастя, що дає йому можливість здійснювати осмислене цілепокладання, створюючи «нові» і знаходячи «старі» смисли своєї активності [12].

Таким чином, визначальним фактором при пошуку нового місця роботи є рівень розвитку самосвідомості безробітного, оскільки людина, яка усвідомлює свої можливості, бажання, професійний рівень, плани на майбутнє тощо, здатна здійснити вибір робочого місця з наявних альтернатив.


Література:

1. Дёмин А.Н. Особенности переживания личностью кризисов своей занятости // Вопросы психологии 2006. - №3. - С.87-96

3. Мостовая И.В. ссылка скрыта // ссылка скрыта

4.ссылка скрыта

6. Болотова А.К. Развитие самосознания личности: временной аспект // Вопросы психологи 2006 №2 С.166-125

7. Бережно С.И. Личностные предпосылки успешного освоения профессии психолог // .ru/branch/donetsk/sotrud/stat/stat5.php

8. Котик І.О. Роль рефлексії у формуванні готовності до вибору професії // Практична психологія та соціальна робота №3 2006 С.67-71

10. Психологический словарь // ссылка скрыта

11. История философии. Энциклопедия. Составитель и главный научный редактор А.А.Грицанов Мн.: Интерпрессервис; Книжный Дом. 2002 // g.ua/books/gritz01/index.phpl#es
12. Белоногова Е. В. Психологическая помощь безработным в свете экзистенциальной проблематики. // psychology.narod.ru/20.php

13. Хакимова Н.Р. Психологические особенности профессионального самоопределения безработных женщин // ссылка скрыта

14. Слабнина Е.В. Профориентационные технологи (формы, виды и категории населения) // ссылка скрыта

15. Васенко Е. Рискнуть, чтобы выжить // net/odessa/media/word/235/sn122.php