Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


Психологічні особливості сімейного безробіття
Мотивація до зайнятості
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32

Психологічні особливості сімейного безробіття


Колесникова В.Ф. (м.Київ)

Дубяга Я.І. (м.Оріхів)

Працевлаштування безробітних сімей потребує вра­хування негативних психологічних зрушень, що виникають у свідомості останніх у зв'язку з відсут­ністю роботи та побутовими труднощами. Біль­шість безробітних сприймає таку ситуацію як стресову.

Стан безробіття може призвести до зміни моти­вації працевлаштування і негативного емоційного стану безробітного у зв'язку з обмеженням можливості задоволення матеріальних та моральних по­треб. У свою чергу, мотиваційна сфера може стати індикатором прояву стресового впливу безробіття на людей. Тому проблема активізації безробітних до пошуку роботи, безперечно, залишається акту­альною і потребує подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проб­леми активізації безробітних до пошуку роботи досліджували провідні науковці, зокрема В. М. Данюк, П. В. Журавльов, А. М. Колот, В. П. Нестерчук, В. М. Петюх, В. О. Покрищук, Т. В. Перегудова, М. В. Семикіна та ін.

Праці цих та інших науковців присвячені переваж­но визначенню мотивів і стимулів активності тру­дового потенціалу, формуванню рекомендацій спрямованих на підвищення мотивації до пошуку роботи та започаткування власної справи.

Мотиваційний механізм працевлаштування – це складне інтегральне утворення, система психо­логічних зв'язків, яка перетворює одні мотиви в інші. Унаслідок цього виникає стійкість поведінки людини, яка відповідає уявленням особи про себе, її самооцінці. Соціалізація мотиваційної сфери безробітної особи регулюється багатьма мотивами, які часто можуть бути протилежними, що передба­чає формування ієрархії мотивів. Домінуючий мо­тив працевлаштування (таким може бути кар'єр­ний ріст, матеріальна заінтересованість, престиж професії, мотиви обов'язковості, мотиви зацікав­леності і захопленості певною діяльністю та ін.) має лідируючу позицію, оскільки саме цей мотив розкриває сенс дії індивіда і спрямований на мету, яка усвідомлюється людиною. Однак інколи до­сить протилежні мотиви не лише співіснують, а й впливають на розвиток особистісних та індивіду­альних якостей людини. Мотиваційний механізм працевлаштування реалізується завдяки різним мотивам, які перебувають у певній субординації, домінуючий мотив підпорядковує собі інші. Ефек­тивна соціалізація безробітної особи передбачає успішну соціальну адаптацію людини.

Намагаючись подолати негативні наслідки безробіття, прискорити працевлаштування клієнтів, фахівці центрів зайнятості відповідно до ЄТОНН застосовують спеціаль­ні форми та методи роботи, які спрямовані на активізацію власних зусиль аплікантів у пошуку робо­ти і сприятимуть їх продуктивній зайнятості (схема 1).

Схема 1. Психологічний зміст та направленість активізації зусиль членів безробітних сімей у пошуку роботи




Спеціально органі­зована діяльність членів безробітних сімей під час перебування на обліку в центрі зайнятості спрямована на кінцеву мету – працевлаштування. Вона реалізується фахівцями центрів зайнятості у співпраці з шукачами роботи в першу чергу завдяки застосуванню потужного потенціалу психологічного механізму мотивації до праці, що, безумовно, сприяє зростанню активності безробітних у пошуку роботи.

Як показує практика роботи, для спеціалістів служби зайнятості організація мотиваційного впливу на безробітних є складним завданням, яке потребує володіння спеціаль­ними психологічними знаннями та комунікативними навичками.

Насамперед слід усвідомити деякі теоретичні положення.

Діяльність завжди викликана певними мотивами.

Мотив (від лат. mover— рухати, штовхати) означає спонукання до діяльності, спонукальну причину дій і вчинків (тобто те, що примушує людину до дій) [Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. Посібник.-К.:Либідь,2002.-304с.,стр 2,6]. Безробітного члена сім’ї можуть спонукати до пошуку роботи різні мотиви: матеріальні стимули, інтерес до змісту та процесу праці, почуття обов'язку перед родиною, прагнення до самоствердження тощо. Якщо безробітний прагне до пошуку роботи та працевлаштування, то є підстави вважати, що в нього є мотивація. Якщо людина пасивна - це ознака низької мотивації до влас­ної зайнятості.

Мотивація — це сукупність спонукальних факторів, які визна­чають активність особистості; це всі потреби, стимули, ситуативні чин­ники, які спонукають поведінку людини [Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. Посібник.-К.:Либідь,2002.-304с.,стр. 2,7].

Мотивація до зайнятості - це сукупність зовнішніх і внутрішніх спонукань людини до праці задля задоволення матеріальних та духов­них потреб, наявність інтересу до праці й засоби його ініціювання [Маршавін Ю.М. Мотиваційний аспект забезпечення продуктивної зайнятості населення// Бюл.ІПК ДСЗУ.-2002.-№2.-стр. 5,15].

Основу мотиваційної сфери особистості становлять потреби — динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на усунення цієї залежності [Психологія: Підручник/Ю.Л. Трофімов, В.В.Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред.. Ю.Л. Трофімова.-К.: Либідь, 1999.-558с,стр 6,386]. Потреба — це завжди відчуття нестачі в чомусь певному, а мотив — обґрунтування рішення задовольни­ти або не задовольнити зазначену потребу в даному об'єктивному й суб'єктивному середовищі [Психологія: Підручник/Ю.Л. Трофімов, В.В.Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред.. Ю.Л. Трофімова.-К.: Либідь, 1999.-558с,стр.6,389]. Отже, мотив є результатом мотивації (схема 2).