Geum.ru

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, протокол №3 від 25 квітня 2007 р. Київ 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


О.П.Смирнова (м.Київ)
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   32

О.П.Смирнова (м.Київ)


Стаття присвячена дослідженню впливу волі на готовність особистості безробітного започаткувати власну справу.

Поняття „безробіття” та „безробітний” стали ознакою нашого життя. Ставши безробітною, людина опиняється в складних життєвих обставинах. Це приводить до втрати функцій, необхідних для повноцінного життя в суспільстві, соціального статусу, стає причиною внутрішнього дискомфорту. У неї виникають психологічні проблеми: конфлікт між самооцінкою, рівнем домагань та можливостями самореалізації особистісних якостей, відбуваються руйнівні процеси в системі ціннісних орієнтацій.

Розгортання підприємництва в нашій країні сприяє залученню широких верств населення, в тому числі й безробітного, до активної самозайнятості. Державна служба зайнятості надає безробітним громадянам одноразову грошову допомогу для відкриття власної справи, організує навчання майбутніх підприємців. Але, на жаль, поки-що лише невелика частина безробітних скористалися цією послугою держави. Причини тому – різні. Одна з них лежить в психологічній готовності безробітних до започаткування власної справи. Психологічну готовність можна сприймати як наявність у безробітного тих індивідуальних особливостей, які відповідають вимогам підприємницької діяльності.

Підприємницьку діяльність відрізняє високий рівень персоніфікації. У ній, як ні в якій іншій діяльності, проявляється глибокий зв’язок цілей, коштів і результату з особистістю людини, що займається цією діяльністю. Як ніяка інша діяльність, підприємницька залежить від активності й ініціативи людини, від її власних рішень. Підприємництво не виникає за чиєюсь вказівкою або наказом. Джерело його появи, розвитку й згасання укладене в людині, що перетворюється в підприємця й несе особисту матеріальну і моральну відповідальність. Підприємницька діяльність – це самостійна діяльність конкретної людини, з ім’ям якої вона нерідко зливається. Підприємництвом в чинність його специфічності можуть займатись люди з певними психологічними особливостями серед яких визначальна роль відводиться волі.

Воля – це здатність людини керувати собою, свідомо контролювати свою поведінку і діяльність, мобілізувати свої сили і активно спрямовувати їх на досягнення поставлених цілей, переборюючи труднощі. Вольова дія завжди пов’язана з усвідомленням мети діяльності, її значущості, з підпорядкуванням виконуваних дій поставленій меті. Іноді виникає необхідність надати якійсь меті особливого змісту. В цьому випадку участь волі в регуляції діяльності зводиться до того, щоб відшукати відповідний сенс, підвищену цінність даної діяльності. Саме цього вимагає від особистості підприємницька діяльність.

В основу сучасного підприємництва як особливого соціально – економічного явища покладено низку ознак. Однією з визначальних умов існування підприємництва в суспільстві є ознака „свободи” або волі, під якою розуміється вільний вольовий вибір напрямків і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, свобода ініціативи і підприємливості. Категорія свободи або волі є ключовою в підприємництві.

Серед психологічних теорій підприємництва, в першу звертають на себе увагу теорії „вроджених здібностей” та „теорія рис”. В основу нашого дослідження ми поклали „теорію рис”. Вона є прийнятною з тих міркувань, що дозволяє описати окремі особистісні риси або сукупність рис, що відрізняють особистість безробітного, який виявив готовність до підприємницької діяльності, від інших безробітних, які перебувають на обліку в центрах зайнятості м. Києва і Київської області.

Ми ставили за мету дослідити рівень сформованості вольових якостей та локус контролю безробітних громадян, які виявили готовність займатись підприємницькою діяльністю. Дослідження проводилось на базі навчально – ділового центру ІПК ДСЗУ, де проводиться навчання майбутніх підприємців з числа безробітних громадян.

В дослідженні використані такі методики:
  • опитувальник Дж. Роттера „Локус контролю”;
  • опитувальник „Дослідження вольової саморегуляції” А.В.Зверкова та Е.В.Ейдмана.

Дослідження підтвердило висловлене нами припущення щодо високого рівня внутрішнього локусу контролю у майбутніх підприємців. Вони вважають, що їх успіхи і невдачі мають не випадковий характер, а залежать від їх власних зусиль, інтелекту, здібностей, компетентності, волі. Їх поведінка спрямована на послідовне досягнення успіху шляхом нарощування компетентності, висування все більш складних цілей.

Дослідження засвідчило вищий рівень сформованості у майбутніх підприємців таких вольових якостей, як самовладання, наполегливість, вольова саморегуляція.

Високі показники вольової саморегуляції властиві емоційно зрілим, активним, незалежним, самостійним особам. Вони характеризуються впевненістю в собі, стійкістю намірів, реалістичністю поглядів, розвиненим почуттям обов’язку. Наполегливість характеризує силу намірів людини, її прагнення до здійснення задуманої справи. Самовладання відображає рівень довільного контролю емоційних реакцій і станів. Люди з високим рівнем самовладання впевнені у собі, внутрішньо спокійні. Упевненість у собі підвищує готовність до сприймання нового, непередбаченого, і, як правило, поєднується із свободою поглядів, з тенденцією до новаторства. Саме таких характеристик вимагає від особистості підприємницька діяльність.

Література:
  1. Завъялова Е.К., Посохова С.Т. Психология предпринимательства. –СПб., 2004.
  2. Иванников В.А. Психологические механизмы волевой регуляции. – М., 1998.
  3. Киричук О.В. Психологія особистості апліканта.//Бюлетень ІПК ДСЗУ. - №2. -2005.
  4. Маршавін Ю.М. Підприємництво як фактор розвитку зайнятості населення. – Київ.,2004.
  5. Никандров В.В. Систематизация волевых свойств человека. – Вестник СПб.-№3-1995.
  6. Пачковський Ю.Ф. Психологія підприємництва. –К., 2006.