Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеДо проблеми пошуку препаратів з антикандидозною активністю Голубнича В.М. Комбінована антибактеріальна терапія в лікуванні тяжкої хірургічної інфекції у дітей |
- Учебник под редакцией, 9200.03kb.
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- Оао «Сильвинит» "ахиллес" соль древнего пермского моря пермь Соликамск. 2001 ббк. 65., 502.69kb.
- Удк 37 ббк 74. 05, 475.58kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
До проблеми пошуку препаратів з антикандидозною активністю
Голубнича В.М.
Сумський державний університет медичний інститут
Підвищений науковий та практичний інтерес до проблеми вагінального кандидозу (ВК) обумовлений тим, що він відноситься до з’ясованих факторів ризику, а в ряді випадків є безпосередньою причиною розвитку тяжкої інфекційної патології жіночих статевих органів (Гейро О.А., 2004; Луб’ян С.С., 2001; Тютюнник В.Л., 2001) плода та новонароджених, реально збільшуючи загрозу для здоров’я майбутнього покоління (Мирзабалаева А.К.,2000). В діагностиці та лікуванні ВК залишається багато спірних та невирішених питань. Незважаючи на значну кількість наукових повідомлень про вивчення терапевтичних аспектів кандидозної інфекції, ефективаність лікувально-профілактичних заходів у даному напрямку залишається недостатньою, що диктує необхідність пошуку нових рішень даного наукового питання.
Метою нашого дослідження було – визначити препарати для оптимального лікування кандидозної інфекції у вагітних та новонароджених на основі вивчення етіологічних показників та визначення чутливості до антимікотиків у грибів роду Candida.
Для розв’язання поставлених завдань нами було проведено мікологічне обстеження 300 жінок в І, ІІ, ІІ триместрах вагітності та на 3-5 добу після пологів на наявність кандидозів та кандидоносійства. Видову ідентифікацію виділених грибів проводили з використанням тесту на утворення ростових трубок та комерційних тест-системи Аpi-Candida виробництва BioMerieux (Франція). У виділених грибів визначалася чутливість до ністатіну, амфотерицину В, ітраконазолу, флуконазолу, клотримазолу диско-дифузійним методом і чутливість до кетоконазолу, міконазолу, еконазолу, флуцитозину, ністатіну, амфотерицину В з використанням комерційної тест-системи АТВ-Fungus виробництва BioMerieux (Франція). Чутливість до йодиду хітозану визначалась методом послідовних серійних розведень.
При мікологічному обстеженні із слизової піхви гриби роду Candida були виділені у 38,3% вагітних, із ротової порожнини у 21,1% зі шкіри у 10,2%. При вивченні видової приналежності нами було виділено із піхви 6 видів грибів роду Candida: C. albicans 87% штамів, C. tropicalis 7%, C. kefyr 2%, C. krusei 2%, C.catenulata 1%, C. glabrata 1%. Із зіву було виділено – 4 види грибів: C. albicans 89,3%, C. tropicalis 3,6%, C. kefyr 5,9%, C. lusitanicae 1,2%. Зі шкіри молочних залоз було виділено 2 види грибів: С.аlbicans 83,3%, C.tropicalis 16,7%.
100% досліджених штамів С.albicans були чутливими до мікоцину, еконазолу, кетоконазолу, флуцитозину. Найнижча чутливість виділених штамів була до ітраконазолу (50,5%), флуконазолу (56,2%) та клотримазолу (54,4%). Серед штамів C.tropicalis до ністатіну, мікоцину, еконазолу, кетоконазолу, клотримазолу та флуцитозину були чутливими всі виділені штами, до флуконазолу всі штами мали дозазалежну чутливість, а до ітраконазолу всі штами були нечутливими. Серед ізолятів C. kefyr до мікоцину, еконазолу, кетоконазолу були чутливими всі штами, до флуцитозину 2 з 3 (66,7%) протестованих штамів, до клотримазолу 6 з 7 протестовани штамів (85,7%), до флуконазолу 5 з 7 (71,4%) потестованих штамів мали дозазлежну чутливість, а до ітраконазолу 3 з 7 (42,9%) протестованих штамів мали дозазалежну чутливість.
Зважаючи на те, що ми отримали значну кількість кількість штамів нечутливих до основних протигрибкових препаратів, ми вважали за доцільне вивчити чутливість виділених грибів до альтернативного препарату - йодиду хітозану. Ще одним з факторів, який спонукав нас на вивчення даного препарату були його імуномодулюючі властивості. В літературі зустрічаються дані про виражену антимікробну активність хітозану та його похідних (Muzzarelli R.A., 2001; Baliska- Ramis A., 2005; Rhoades J., 2000) однак характер їх активності залежить від хімічної будови, складу хітозану та виду сполук. Йодид хітозану нанаш погляд перспективний антимікотичний препарат, бо є водорозчинною формою і на відміну від інших сполук хітозану, містить в своїй структурі додатковий компонент - йод, який сам по собі є ефективним антисептиком.
Нами було проведено вивчення антикандидозної активності йодиду хітозану (виготовленого в лабораторії Інституту прикладної фізики м.Суми) по відношенню до 10 штамів C.albicans та 2 штамів C.tropicalis, виділених від вагітних з кандидозною інфекцією. МІК для йодиду хітозану по відношенню до штамів C.albicans становить 55,8±15,5мкг/мл, а по відношенню до C.tropicalis 7,5± 11,9 мкг/мл. Отримані результати відносно МІК препарату для C.albicans, та C.tropicalis вказують на його перспективність у відношенні даного виду.
Висновки:
1. Головну роль у виникненні кадидозної інфекції відіграє вид С. albicans, який виділяли із піхви у 87%, обстежених, із ротової порожнини у 89,3%, зі шкіри у 83,3%. Серед не-albicans видів найчастіше виділялись C. tropicalis ( 7%, 3,6% та 16,7% ) та C. kefyr (2% та 5,9%) ізолятів відповідно із піхви, ротової порожнини та шкіри.
2. Чутливість виділених грибів до антимікотичних препаратів варіювала в залежності від виду. 100% ізолятів С.albicans були чутливими до мікоцину, еконазолу, кетоконазолу, флуцитозину, 92,3% ізолятів були чутливими до ністатіну, 88,2% до амфотерицину В, найнижча чутливість виділених штамів була до ітраконазолу (50,5%), флуконазолу (56,2%) та клотримазолу (54,4%).
3. Йодид хітозану – перспективний препарат з антикандидозною та імуномодулюючою активністю.