Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008
| Вид материала | Диплом |
- Учебник под редакцией, 9200.03kb.
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- Оао «Сильвинит» "ахиллес" соль древнего пермского моря пермь Соликамск. 2001 ббк. 65., 502.69kb.
- Удк 37 ббк 74. 05, 475.58kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
Клінічні особливості перебігу гострих кишкових інфекцій ротавірусної етіології у дітей раннього віку в Україні
Юхименко О.О., Чернишова Л.І.
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Щороку кишкові інфекції займають провідні місця у структурі дитячої інфекційної захворюваності та летальності в Україні. Найчастіше ГКІ у дітей перебігають у вигляді секреторної діареї, провідною причиною якої є віруси, зокрема ротавіруси. На сьогоднішній день у світі існують вакцини, уведення яких призводить до формування імунітету, що зменшує ризик розвитку захворювання або веде до того, що воно перебігає в легкій формі. Для вирішення питання про доцільність запровадження щеплення проти ротавірусів необхідно вивчення особливостей клінічних проявів ГКІ ротавірусної етіології у дітей.
Протягом грудня 2006 – червня 2007 року в дитячому інфекційному відділенні МДКЛ №1 всі діти, віком до 5 років які надходили до стаціонару з проявами діарейного синдрому, додатково до традиційного бактеріологічного дослідження випорожнень, проводилося обстеження стільця на антигени ротавірусів методом ІФА. Анамнестичні дані, клінічні прояви вносилися до спеціально розробленої реєстраційної форми, і в подальшому аналізувалися в залежності від того чи було виявлено у випорожненнях ротавіруси.
Усього під спостереженням перебувало 719 дітей, результати з лабораторії було отримано для 714 дітей, в 5 дітей виявилася недостатня кількість матеріалу для проведення дослідження. Позитивний результат обстеження на ротавіруси було отримано в 378 дітей (52,9%). Бактеріальні збудники ГКІ було ідентифіковано в лише в 3 хворих (0,42%), у 338 дітей (47,3%) етіологія захворювання залишилася невстановленою. Протягом досліджуваного періоду існували коливання в кількості дітей, які госпіталізувалися до дитячого інфекційного відділення МДКЛ №1, найбільша кількість госпіталізованих дітей припадала на березень місяць. Відсоток дітей, з позитивними результатами визначення антигенів ротавірусів у випорожненнях зростав від грудня до березня, а потім, до червня знижувався. Максимальна кількість дітей з позитивними результатами обстеження на ротавіруси складала 76,15%, у березні, мінімальна – 22,2% у грудні. При аналізі клінічних проявів, які спостерігалися в дітей з підтвердженою ротавірусною етіологією захворювання достовірно частіше спостерігалася блювота (p<0,01), яка достовірно довше тривала понад один день (p<0,05). Також, кількість дітей в яких консистенція випорожнень була рідкою була достовірно вище в дітей з ротавірусними ГКІ (p<0,05) ніж в дітей з невстановленою етіологією захворювання, так само, як і кількість дітей в яких визначався ексикоз ІІ ступеню (p<0,05). В той же час, в дітей з кишковими інфекціями ротавірусної етіології суттєво рідше спостерігався біль в животі, особливо інтенсивний, який потребував консультації хірурга (p<0,05). Під час перебування в стаціонарі, діти з ротавірусною етіологією захворювання достовірно частіше потребували проведення інфузійної терапії ніж діти, в яких етіологія захворювання виявилася нез’ясованою (p<0,01).
Таким чином, ротавіруси представляють собою важливу групу збудників гострих кишкових інфекцій у дітей в Україні. Для перебігу ГКІ ротавірусної етіології характерним є більш важкі клінічні прояви, більший ступень зневоднення, порівняно з дітьми які мають іншу причину розвитку кишкової інфекції. Необхідні подальші дослідження для оцінки тягаря захворюваності на ротавірусну інфекцію у дітей в Україні і вирішення питання про доцільність запровадження щеплень проти цих збудників.
Лечение ветряной оспы у детей страдающих детским церебральным параличом с применением антигомотоксических препаратов
Якименко С.В., Дружков А.А.
Центральный детский клинический санаторий Министерства обороны Украины, г. Евпатория
Одной из актуальных проблем современной педиатрии является успешное лечение детских инфекционных болезней в закрытых коллективах.
Целью нашего исследования было изучение эффективности препаратов «Вибуркол», «Энгистол» и «Лимфомиозот» при терапии ветряной оспы у детей страдающих детским церебральным параличом.
В исследовании приняло участие 100 детей больных детским церебральным параличом в возрасте от 5-ти до 14-ти лет, которые с 2001 по 2007 годы находились на лечении в инфекционном отделении санатория с диагнозом – ветряная оспа.
Все больные были разделены на две группы. В основной группе (50 пациентов) больные получали стандартную симптоматическую терапию в сочетании с тремя антигомотоксическими препаратами:
1. Свечи «Вибуркол» - 5 дней, по 1 свече 3 раза в день.
2. Таблетки «Энгистол» - внутрь, первый день по 1 таблетке каждые 15 минут в течение 2 часов, далее по 1 таблетке 3 раза в день за 30 минут до еды в течение месяца.
3. Капли «Лимфомиозот» - с первого дня по 10-15 капель в сутки за 30 минут до еды в течение месяца.
В контрольной группе (50 пациентов) больные получали стандартную симптоматическую терапию по поводу ветряной оспы. У детей основной группы были выявлены следующие особенности течения ветряной оспы:
1. У 40 детей (80%) уменьшилась длительность интоксикации и ее тяжесть в среднем на 2 суток.
2. Температурная реакция не превышала 37,8-38 Со у 45 детей (90%).
3. Не отмечалось каких-либо серьезных осложнений у 100% наблюдаемых больных.
4. Явления астенизации были менее выражены у всех детей этой группы.
Из 50 больных контрольной группы 3 ребенка имели осложнения неврологического характера в виде усиления спастичности мышц конечностей, вялости, изменения рефлексов, временной утраты приобретенных навыков. Все это потребовало медикаментозной коррекции этих состояний.
У 4 детей отмечались бактериальные осложнения: пиококковая кожная инфекция – 3, острый средний отит – 1. Для лечения этих осложнений применялись антибактериальные препараты.
ВЫВОДЫ:
1. Учитывая полученные данные можно утверждать, что применение антигомотоксической терапии позволяет облегчить течение ветряной оспы у детей страдающих детским церебральным параличом.
2. Данная схема антигомотоксической терапии позволяет сократить число неврологических и бактериальных осложнений у больных ветряной оспой.
3. Антигомотоксическая терапия ветряной оспы может быть рекомендована для широкого использования в лечебных учреждениях врачами-педиатрами и семейными врачами.
Поширеність інфікованості вірусами гепатитів В і С серед груп ризику сумщини
Яковлєва Г.В., Чемич М.Д., Хатинська Ж.В.
Сумський державний університет, медичний інститут
Актуальність парентеральних гепатитів зумовлена тенденцією до їх зростання, а також невідповідністю між зареєстрованими статистичними даними і реальною поширеністю серед населення вірусних гепатитів В (ВГВ) і С (ВГС) за рахунок недіагностованих безсимптомних форм.
Мета роботи - дослідити реальну поширеність інфікованості вірусними гепатитів серед медичних працівників, вагітних, донорів і довести необхідність проведення скринінгового обстеження їх на маркери ВГ.
Матеріали і методи: проведено аналіз досліджень на маркери ВГ (HВsAg, анти-HCV) методом ІФА серед населення Сумської області за останні чотири роки (2003–2006 рр.). Вивчено динаміку результатів обстеження на маркери ВГВ і ВГС за чотири роки у медпрацівників, вагітних, донорів. Усі дані статистично опрацьовані і представлені в абсолютних та інтенсивних показниках.
Результати: за період з 2003 по 2006 р. на Сумщині було проведено 231966 досліджень на маркери вірусних гепатитів (HВsAg, анти-HCV) методом ІФА. З них на HВsAg було обстежено 139816 осіб, на анти-HCV-92150. Позитивними виявилися результати обстеження в 8860 випадках (3,8 %). Позитивні результати при обстеженні на HВsAg склали 3 %, на анти-HCV - 5,1 %.
Простеживши динаміку позитивних результатів обстеження на HВsAg, анти-HCV, встановлено, що максимальним цей показник був у 2003 році і складав 4,6 %, а мінімальним у 2004 році і дорівнював 3,2 %. Загальна тенденція до зростання чи зниження відсотку позитивних результатів за цей період не простежувалась. Так, у 2004 році цей показник знизився до 3,2 %, у 2005 році зріс до 4,1 %, а в 2006 році знов зменшився до 3,5 %.
Визначено поширеність маркерів ВГ серед медичних працівників, вагітних і донорів.
Серед донорів кількість досліджень за період з 2003 по 2006 рік поступово знизилась з 37748 у 2003 році до 26544 у 2006 році. При цьому відсоток позитивних результатів до 2005 року зростав таким чином: 2003 - 1,8 %, 2004 – 2,3 %, 2005 - 3,0 %. У 2006 році знизився до 2,5 %.
Охоплення контингенту вагітних жінок обстеженням на маркери ВГ за ці роки зросло з 4614 до 9605. При цьому відсоток позитивних результатів поступово зменшувався: 2003 р. - 2,4 %, 2004 – 0,5 %, 2005 – 1,5 %, 2006 – 1,2 %.
Рівень обстеження медпрацівників на маркери вірусних гепатитів зріс з 3304 до 9928. Динаміка відсотку позитивних результатів обстежень мала такий вигляд: 2003 р. – 3,1 %, 2004 – 2,5 %, 2005 – 1,3 %, 2006 – 1,7 %
Окремо слід звернути увагу на відносні та абсолютні показники захворюваності на вірусні гепатити В та С , що були зареєстровані в області. Встановлено наступні зміни цих показників ВГВ – 2003 р. – 10,3 на 100 тис населення (129 осіб) , 2004 – 8,5 (107) , 2005 – 6,7 (83) , 2006 – 5,1 (63); ВГС – 2003 р. – 1,3 (17), 2004 – 1,8 (23), 2005 – 1,4 (18) , 2006 – 1,7 (21).
Але стверджувати , що наведені показники відображають реальний рівень захворюваності на ВГВ та ВГС, навряд є можливим з таких причин:
1. п’ять клініко-діагностичних лабораторій в області, як і раніше, проводять дослідження еритроцитарним методом, про чутливість якого яскраво свідчить такий факт: показник позитивних результатів у зазначених 5 лабораторіях у 2006 році в середньому склав 0,53 %, в той час як аналогічний показник у лабораторіях з імуноферментним методом досліджень – 2,63 %.
2. Показник виявлення маркерів ВГ у донорів певною мірою характеризує не лише рівень інфікованості здорового населення, а й повноту охоплення обстеженням інших контингентів і вірогідність цих обстежень . Наприклад, у Роменському районі при дослідженні еритроцитарним методом питома вага позитивних результатів склала 0,42 % , а при обстеженні донорів методом ІФА – 4,35 % , тобто в 10 разів вище.
3. Основними контингентами ризику по ВГВ та ВГС в розвинених країнах є наркомани та хворі на венеричні хвороби, які в Сумській області обстежуються недостатньо (відповідно 105 та 268 досліджень).
Таким чином, за період з 2003 по 2006 р. відсоток позитивних результатів обстеження на маркери вірусних гепатитів (HBsAg та анти-HCV) коливався в межах від 3,2 % до 4,6 %. Слід зазначити, що кількість проведених обстежень на анти-HCV була в 0,66 рази нижче, ніж кількість обстежень на HВsAg, хоча відсоток позитивних результатів при обстеженні на анти-HCV був вищий в 1,7 рази. Окрім того, кількість обстежень серед донорів знизилась з 37748 у 2003 році до 26544 у 2006, при тому, що відсоток позитивних результатів зріс з 1,8 % у 2003 році до 2,5 % у 2006. Враховуючи велику частоту безсимптомних форм ВГВ і ВГС та несприятливий прогноз захворювання при його пізньому діагностуванні і призначенні лікування, є доцільним рекомендувати проводити скринінгове обстеження на маркери ВГ (HВsAg, анти-HCV) усім медпрацівникам та пацієнтам з груп медичного та епідемічного ризику.
Clinico-epidemiological features of Lyme disease in Crimea
Batsyura A.V., Arshinov P.S., Achkasova T.A., Bojko V.A.
Crimea State Medical University named after S.I. Georgievsky
Lyme disease (ixodid tick-borne borreliosis) is the most common tick-transmitted zoonotic disease. It is registered in 25 regions of Ukraine. Peculiarity of landscape, flora and fauna creates favorable conditions for formation of natural foci of borreliosis in Crimea. There are distinction in clinics and outcomes of disease in the different countries, which is caused by features of causative agents and parasitic systems. Research of Lyme disease has been started recently in Ukraine and purposeful investigation of this disease is not done in Crimea till the present time.
Borrelia garinii, Borrelia afzelii and Borrelia Ir-5215 were observed in Crimea. The ixodid ticks Ixodes ricinus are the main vector of transmission. The natural foci are widely distributed over the forest zone. There are 2 seasonal peaks of morbidity: April-May and September-October.
During the period from 2000-2007, 48 patients with Lyme disease were diagnosed at the Department of Infectious Disease, the 7th hospital, Simferopol. Diagnosis was established from epidemiological, clinical and laboratory datas. There were 26 (54, 2%) females and 22 (45, 8%) males with a median age 44 (17-70) years. Tick bites were registered in 44 (91, 7%) cases. Patients were infected in the forests, mountains and parklands. The most often location of tick bites were low extremities- 24 (50%) patients, trunk-11 (22, 9%), upper extremities-5 (10,4%), neck and head-4 (8,3%). Solitary bites were diagnosed in 39 (90, 7%) patients, numerous (2-4 ticks) - 5 (11, 6%). Duration of ticks` suction was 1 day in 31(72%) patients, 2-7 days-12 (28%). Average incubation period was 13 days (3-37 days).
The most often clinical manifestations of Lyme disease were erythematous forms in 33(69%) patients and erythematousless forms -11(23%) patients. Also were diagnosed erythematousless glandular form in 1 (2%) case generalized form with neurological disorder in 2 (4%) patients and late infection with systemic organ’s lesion in 1 (2%) case.
Intoxication syndrome with fever was described in all patients and it was 7 days in average. Typical erythema migrans was revealed in 33 (68, 8%) patients, secondary erythema in 3 (6, 3%) cases, different rashes in 2 (4, 2%) patients and chronic acrodermatitis in 1(2%) case. Erythema migrans existed in average during 19 days, size from 2 to 50 sm, in 42% cases are accompanying with local reactions (itching, edema and local hyperthermia). Heart lesions were diagnosed in 11cases, liver disorders in 7 cases, joint disorder in 9 patients, CNS disorders in 2 cases and vision lesions in 1 case. Serological confirmation of diagnosis has 44 patients (92%). All patients were treated with antibiotics (doxycycline, penicillin, ceftriaxone) during 10-28 days.
Study of Lyme disease in Crimea is an important and topical question for science and public health.
НАУКОВЕ ВИДАННЯ
ІНФЕКЦІЇ В ПРАКТИЦІ КЛІНІЦИСТА.
АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТА АНТИВІРУСНА ТЕРАПІЯ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ТА ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПАХ
Збірник
праць науково-практичної конференції
Відповідальний за випуск:
проф. Малий В.П., проф. Кратенко І.С.
Комп’ютерна верстка: Лавелін С.Б.
Підп. до друку 4.03.2008. Формат 60х84/16. Папір офсетний.
Друк ризографічний. Умовн.-друк. арк. 5,0. Облік.-вид. арк. 5,9.
Тираж 500 екз.
61007, Харків, пл. Свободи, 4,
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Віддруковано: ПП. «Азамаєв В.П.», 61144, м. Харків, вул. Героїв праці, 17
