Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008

Вид материалаДиплом

Содержание


Питома вага СНІД-індикаторних захворювань серед ВІЛ-інфекованих пацієнтів у дніпропетровському регіоні
Поляризаційна флуоресценція як метод паразитологічного аналізу лямбліозу Шкільна М.І., Гутор Н.С.
Подобный материал:
1   ...   180   181   182   183   184   185   186   187   188

Питома вага СНІД-індикаторних захворювань серед ВІЛ-інфекованих пацієнтів у дніпропетровському регіоні

Шевченко О.П.1, Суременко М.С.1, Пророка А.М.2, Шулик Т.В.3

Дніпропетровська державна медична академія1, Дніпропетровська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція2, Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 213


За кумулятивними даними сероепідеміологічного моніторингу, з початку реєстрації перших випадків ВІЛ-інфекції (1987) станом на 01.01.2008 року в області виявлено 31 212 ВІЛ-позитивних осіб (912,4 на 100 тис. населення). Клінічний діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу офіційно встановлено 20 697 особам (загальний показник поширеності ВІЛ-інфекції за даними встановлення клінічного діагнозу складає 605,0 на 100 тис. населення). З початку реєстрації ВІЛ-інфекції діагноз СНІДу встановлено 3 335 особам (загальний показник поширеності СНІДу за даними встановлення клінічного діагнозу складає 97,5 на 100 тис. населення). Померло від СНІДу 1 826 осіб, загальна летальність від СНІДу складає 54,7%. Діагноз СНІДу встановлено 121 дитині, 26 дітей померло від СНІДу, дитяча летальність від СНІДу складає 21,5%.

З урахуванням руху станом на 01.01.2008 року в області зареєстровано 20 697 ВІЛ-інфікованих осіб, серед них 3 041 дитина у віці до 14 років з первиннопозитивним ВІЛ-статусом (3000 з них були народжені ВІЛ-інфікованими матерями, що складає 98,6% від загальної кількості ВІЛ-інфікованих дітей).

Станом на 01.01.2008 року у лікувально-профілактичних закладах області на обліку знаходиться 14 079 ВІЛ-інфікованих осіб, в тому числі 1 444 особи, які хворі на СНІД. На обліку знаходиться 1 141 дитина, 1 126 з яких народжені ВІЛ-інфікованими матерями. З них 299 дітей з остаточно встановленим ВІЛ-статусом. З діагнозом СНІДу на обліку перебуває 88 дітей, 884 з яких народжені ВІЛ-інфікованими матерями.

Найбільш поширеними опортуністичними інфекціями на Україні за даними літератури є туберкульоз, інші бактерійні інфекції, бактерійна пневмонія (частий збудник Streptococcus pneumoniae), пневмоцистна пневмонія, герпетичні інфекції (простий герпес ½ типу, оперізуючий лишай, цитомегаловірусна інфекція), кандидоз (поверхневий та инвазивний), криптококовий менінгіт, токсоплазмоз. Рідше зустрічаються інфекції викликані Mycobacterium avium-intracellulare, прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (ПМЛ) та новоутворення (саркома Капоши).

За даними Дніпропетровського обласного та міського центрів по боротьбі та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу у 2007 році кількість ВІЛ-інфікованих осіб, у яких протягом року виявлено СНІД-індикаторні захворювання, складає 1121 особу, з них 715 осіб з діагнозом СНІДу, 406 – з іншими клінічними стадіями розвитку ВІЛ-інфекції. Провідне місце серед усіх СНІД-індикаторних захворювань займає туберкульоз (595 осіб або 53%). Переважну більшість з них складає туберкульоз органів дихання – 547 осіб, з них 332 – з діагнозом СНІДу, 215 – з іншими клінічними стадіями розвитку ВІЛ-інфекції. Позалегеневі форми туберкульозу складають 8,1% (48 осіб).

Питома вага осіб з туберкульозом (ТБ+СНІД) у загальній структурі хворих на СНІД у 2007 році склала 50,9% (364 особи, з яких 332 – з туберкульозом органів дихання, 32 – з позалегеневими формами туберкульозу). Серед інших вперше виявлених у 2007 році ВІЛ-інфікованих кількість осіб з супутньою туберкульозною патологією (ТБ+ВІЛ) складає 56,9% (231 особа, з яких 215 – з туберкульозом органів дихання, 16 – з позалегеневими формами туберкульозу).

У структурі інших СНІД-індикаторних захворювань найбільшу роль грають множинні чи рецидивуючі бактеріальні інфекції (22,8%), кандидоз трахеї, бронхів або легень (4,8%), енцефалопатії, пов`язані з ВІЛ (4,6%).

Таким чином, наші дані взагалі збігаються з національними даними, але ж є і деякі регіональні особливості.


Поляризаційна флуоресценція як метод паразитологічного аналізу лямбліозу

Шкільна М.І., Гутор Н.С.

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачовського


Лямбліоз серед дітей і дорослих залишається актуальною медико-соціальною проблемою. Одночасно не менш значущою проблемою залишається недостатня ефективність протипаразитарної терапії та недосконалість системи її оцінки. Саме це з очевидністю вимагає розроблення і впровадження не тільки нових високоточних та інформативних методів лабораторної діагностики лямбліозу, але й методик поглибленого вивчення особливостей біологічного циклу збудника Lamblia intestinalis (Giardia lamblia).

Перспективними в зазначеному аспекті слід визнати діагностичні підходи, орієнтовані на дослідження живого, а не фіксованого паразита, що випливає з належності макромолекулярних структур одноклітинних паразитів Lamblia intestinalis (Giardia lamblia) до оптично активних речовин з властивостями рідких кристалів, а отже робить доступним їх вивчення за методом поляризаційної флуоресценції.

Методичні особливості цитолюмінесцентного паразитологічного аналізу на основі принципу поляризаційної флуоресценції проявилися при обстеженні 86 осіб. Усі хворі були розподілені на 3 групи залежно від форми лямбліозу. При постановці діагнозу лямбліозу, користувались клінічною класифікацією Хамцова В.А.,1996.

До першої групи віднесено 52 хворих із алергічними захворюваннями шкіри, до другої увійшло 26 хворих із гепато-біліарною формою лямбліозу. Пацієнти із альвеолітами щелепно-лицевої ділянки (8 хворих) склали третю групу.

При дослідженні фекалій у 55 обстежених (64±5 %) цисти лямблій знайдено при першому аналізі, у 25 хворих (29±5 %) діагноз поставлено за результатами другої спроби (перший був негативним), а в 6 (7±3 %) пацієнтів лямбліоз діагностовано лише за третьою спробою. І тільки поляризаційнофлуоресцентним методом лямблії були виявлені в усіх 86 хворих при першому дослідженні біологічного матеріалу.

Окрім того, збудники лямбліозу були визначені за вказаним методом також при дослідженні зіскрібка зі слизової оболонки язика та у трьох різних порціях жовчі отриманих при дуоденальному зондуванні.

Таким чином, поляризаційно-флуоресцентний метод забезпечує високу чутливість і точність паразитологічних діагностичних досліджень, а отже надійний високоінформативний спосіб клініко-лабораторної діагностики лямбліозу.